Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Послідовність дій під час виконання процедур
Визначення верхньозовнішнього квадранта сідниці 1. Для визначення верхньозовнішнього квадранта ділянку сідниці умовно розділіть на чотири квадранти: проведіть вертикальну лінію через сідничний горб, а горизонтальну — через великий вертлюг стегнової кістки. 2. Укол голкою зробіть у верхньозовнішній квадрант сідниці, де немає великих судинних і нервових стовбурів. Методика внутрішньом'язової ін'єкції 1. Підготовку рук, шприца з голкою здійсніть згідно із загальноприйнятими правилами. 2. Проведіть психологічну підготовку хворого. 3. Запропонуйте йому лягти на бік або на живіт. У такому положенні м'язи повністю розслаблюються. Якщо хворий напружив м'язи, то попросіть його спокійно глибоко подихати й розслабити їх. 4. Шкіру верхньозовнішнього квадранта протріть двічі стерильними ватними тампонами, зволоженими 70% розчином етилового спирту. Другий ватний тампон зафіксуйте між IV та V пальцями лівої руки. 5. У правій руці утримуйте заповнений ліками шприц із голкою (II пальцем підтримуйте поршень, V — муфту голки, а рештою пальців утримуйте циліндр шприца). 6. Шкіру на місці ін'єкції розтягніть і фіксуйте між І та II пальцями лівої руки. Запропонуйте хворому зробити глибокий вдих. 7. Перпендикулярно до поверхні шкіри різким рухом уведіть голку на глибину 5—7 см, проколюючи при цьому шкіру, підшкірну жирову клітковину, фасцію, великий сідничний м'яз, але не більше ніж 2/3 довжини голки. 8. До введення ліків відтягніть дещо поршень і переконайтесь у тому, що голка не потрапила в судину (у шприці не з'являється кров). Якщо препарат темного кольору і кров у шприці побачити неможливо, від голки від'єднайте шприц і, переконавшись у відсутності крові в муфті, знову їх з'єднайте. 9. Уведіть повільно ліки, натискуючи на поршень лівою рукою, щоб звести до мінімуму больові відчуття і рівномірно розподілити препарат у тканині. 10. Притисніть стерильним ватним тампоном шкіру в місці уколу і швидким рухом видаліть голку, а місце ін'єкції промасажуйте 1—3 хв. 11. При введенні ліків у стегно запропонуйте хворому лягти на спину. Голку введіть під кутом 70° на глибину 2/3 її довжини. Запам'ятайте! Одноразово внутрішньом'язово можна вводити не більше ніж 10 мл розчину. Не треба виконувати ін'єкцію в напружений м'яз, оскільки це може призвести до утрудненого введення голки і навіть до її поломки. Не виконуйте ін'єкцію хворому в положенні стоячи, тому що хворий може знепритомніти. Якщо голка зайшла дуже глибоко в тканини, негайно витягніть її на 1/3 довжини. Якщо при видаленні з тканини шприц від'єднався від голки, захватіть муфту голки І і II пальцями правої руки і швидко витягніть її. При неправильному виборі місця ін'єкції голка може потрапити в нервовий стовбур, що може призвести до парезів та паралічів. При введенні ліків в окістя в місці ін'єкції спостерігається стійкий біль. Ті препарати, які справляють подразнювальну дію на тканини, рекомендується вводити Z-методом. Для цього відтягніть шкіру та підшкірні тканини в бік на 1, 5—2 см від місця ін'єкції. Уведіть голку, все ще відтягуючи шкіру і підшкірні тканини. Препарат уводьте зі швидкістю 1 мл за 10 с. При такому методі препарат мовби запечатується в м'язі і не витікає в тканини.
|