Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Порядок адміністрування єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності
|
|
| Найменування критеріальних ознак | Платники єдиного податку | |||
| 1 група- ФОП | 2 група- ФОП | 3 група– ФОП та юр. особи | 4 група– юр. особа | |
| Можливість використання найманих працівників | права найму відсутні | не більше 10 осіб | без обмежень | сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка с/г продукції за попередній рік є більшою або дорівнює 75% |
| Граничний обсяг доходів за рік | 300 тис. грн | 1, 5 млн. грн. | 20 млн. грн. | |
| Податкова ставка | 1 ‒ 10 % від мінімальної заробітної плати на місяць | 2 ‒ 20 % від мінімальної заробітної плати на місяць | 4 %; 2% ‒ для платників ПДВ | а) рілля, сіножаті, пасовища ‒ 0, 45%; б) рілля, сіножаті, пасовища в гірських районах ‒ 0, 27%; в) багаторічні насадження ‒ 0, 27%; г) багаторічні насадження в гірських районах та на поліських територіях ‒ 0, 09%; ґ) землі водного фонду ‒ 1, 35%; д) рілля, сіножаті, пасовища, наданих с/г виробникам на умовах оренди або для вирощування продукції на закритому ґрунті ‒ 3% |
| 15 %, за: 1) суми перевищення граничного обсягу доходу; 2) доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника ЄП; 3) доходу, від заборонених видів діяльності; 4) не грошових форм розрахунків | Фіз. особи: 15 %, за: 1) суми перевищення граничного обсягу доходу; 2) не грошових форм розрахунків; 3) доходу, від заборонених видів діяльності Юр. особи: 8 %, 4% ‒ для платників ПДВ, за: 1) суми перевищення визначеного граничного обсягу доходу; 2) доходу, від заборонених видів діяльності; 3) не грошових форм розрахунків | |||
| Види підприємницької діяльності | ‒ роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках; ‒ діяльність з надання побутових послуг населенню | ‒ виробництво і продаж товарів; ‒ надання послуг, у т. ч. побутових; ‒ ресторанна діяльність | всі види діяльності, крім заборонених | всі види діяльності, крім заборонених, а саме: виробництво декоративних рослин; виробники хутра та підакцизних товарів |
| Порядок ведення обліку | за книгою обліку доходів | ‒ за книгою обліку доходів; ‒ за книгою обліку доходів і витрат (для платників ПДВ); ‒ за спрощеним порядком бух. обліку (для юр. осіб) | на загальних підставах | |
| Податковий період | календарний рік | календарний квартал | календарний рік | |
| Строки подання податкової декларації | подається впродовж 60 днів, наступних за останнім днем звітного року | подається впродовж 40 днів, наступних за звітним кварталом | ||
| Строки сплати єдиного податку | авансові внески до 20 числа поточного місяця, у т. ч. наперед за цілий рік | впродовж 10 днів після граничного терміну подання декларації | впродовж 30 календарних днів, наступних за кварталом, що минув |
Плата за землю (ст. 269 - 289)
У системі платежів за природні ресурси важливе місце належить платі за землю.
Земля є національним багатством України. З півночі на південь територія України простягається на 893 кілометри, із заходу на схід – на 1316 кілометрів. Її загальна земельна площа становить 603 700 кв. км, що складає 5, 7% території Європи i 0, 44% території світу. З метою раціонального використання національних земельних ресурсів Земельним кодексом України запроваджено її платне використання.
Платниками земельного податку або орендної плати за землю виступають громадяни України, іноземні громадяни, підприємства, об’єднання, організації та установи незалежно від їх організаційно правових форм та форм власності, тобто всі платники податків, які є власниками земельних ділянок, земельних паїв, землекористувачами та орендарями.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності (у т. ч. паї) або користуванні, а також на умовах оренди.
Базою оподаткування є:
‒ нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
‒ площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності землевласників та землекористувачів і обчислюється, виходячи з розміру земельної ділянки, її вартості, ставок земельного податку та індексів споживчих цін за попередній рік.
ЗП = S × Вз.д. × С,
де, ЗП - загальна сума земельного податку, грн;
S - площа земельної ділянки, га;
Вз.д. - вартість одиниці площі земельної ділянки, грн;
С - розрахункова ставка, %.
Підставою для нарахування земельного податку та орендної плати є дані державного земельного кадастру, який включає інформаційні дані стосовно реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель. Тому всі юридичні та фізичні особи, які фактично використовують земельні ділянки без належного оформлення документів на землю, повинні звернутись до відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів для відповідного їх оформлення, з метою достовірного визначення площі земельної ділянки, як одного з елементів бази оподаткування.
Вартість одиниці площі земельної ділянки є другим елементом податкової бази, яка для цілей розрахунку земельного податку, визначається добутком нормативної грошової оцінки одиниці площі такої земельної ділянки на коефіцієнт індексації.
За економічним змістом нормативна грошова оцінка земельної ділянки відображає капіталізований рентний дохід, отриманий за її використання. Вона проводиться Державним агентством України із земельних ресурсів за відповідними методиками:
- «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (Постанова КМУ № 213 від 23.03.95 р.);
- «Про методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)» (Постанова КМУ № 525 від 30.05.97 р.).
За вимогами зазначених методик нормативна грошова оцінка здійснюється окремо:
а) за сільськогосподарськими землями (орними, природними сіножатями і пасовищами, під багаторічні насадження); б) за землями населених пунктів;в) за землями промисловості, транспорту, зв’язку та енергетики;
г) за землями запасу;
ґ) за землями природно-заповідного, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; д) за землями лісового та водного фондів.Величина нормативної грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації впродовж 33 років.
В зв’язку з тим, що в Україні нормативна грошова оцінка, як базова розрахункова вартість, для сільськогосподарських угідь визначена станом на 01.07.95 р., для земель населених пунктів - на 01.04.96 р., а для земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів - на 01.01.97 р., податковим законодавством передбачено проведення її щорічної індексації за формулою:
Кі = I / 100,
де, I − індекс споживчих цін за попередній рік.
Якщо значення Кі не перевищує 100 відсотків, індексація не проводиться.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Індекси переоцінки центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин, через засоби інформації не пізніше 15 січня поточного року доводить до відома власників земельних ділянок і землекористувачів (табл. 10.2).
Таблиця 10.2