Система холодного водопостачання

Курсовий проект

з предмета:

«санітарно – технічне обслуговування будівель та споруд»

Виконав:

студентка групи №47-БЕБС

Гаврон Інна

Перевірив:

Викладач ____/ЗасадкоТ.Я./

«____» ___________2014р

Тернопіль 2015р.

Зміст

Завдання на проектування………………………………………………………………..1

Вступ…………………………………………………………………………………………………..2

1.Система холодного водопостачання……………………………………………..6

2. Розрахунок внутрішнього водопроводу……………………………………….9

3.Рахунок системи на пропуск господарсько-побутових витрат…….12

4.Система каналізації……………………………………………………..………………..14

Висновки………………………………………………………………..………………………...15

Список використаної літератури………………………………………………….....16

1.Завдання на проектування

Характеристика об’єкту проектування.

1.призначення будівлі – житловий

2.число будівлі - 1

3.повепхність будівель - 4

4.число секцій - 4

5.заселеність - 3, 6 людини на квартиру

6.висота поверху - 3м

7.висота підвалу - 2, 8м

8.висота розміщення першого поверху – 1.1м

9.санітарно технічне обладнання: умивальник, ванна, раковина, змішувачі.

10.покрівля- плоска

11.товщина перекриття - 0, 3м

Вступ

Санітарно-технічніроботи-роботи, пов'язані із спорудженням систем опалення, вентиляції, газопостачання, гарячого водопостачання, водопроводу та каналізації будівель. За характером споруджуються пристроїв і способів вироб-ва робіт розрізняють дві осн. групи робіт: зовнішні, до до-рим відносяться роботи по прокладанню трубопроводів для зовнішніх мереж тепло-, газо - і водопостачання і каналізації насів, пунктів і підприємств (пром., транспортних і с. х.) і зі зведення головних споруд систем водопостачання і каналізації; внутрішні роботи з монтажу сан.-технич., опалювально-вентиляц. і газового обладнання пром. і граждою. будівель і споруд.

Зовнішні санітарно-технічні роботи становлять до 15% капітальних вкладень в нове буд-во пром. підприємств і міст. Надалі їх обсяг буде збільшуватися, у т. ч. за рахунок підвищення ступеня благоустрою сільських населених пунктів. Частина цих робіт - зведення головних споруд систем водопостачання і каналізації (водозаборів, насосних станцій, водонапірних башт, підземних резервуарів і т. д.) - відноситься до робіт общестроїт. профілю (кам'яні, бетонні, оздоблювальні іт. д.), що виконуються при зведенні будівель і споруд будь-якого призначення. При цьому широко і ефективно застосовуються збірні залізобетонні конструкції. Прокладка зовнішніх мереж відноситься до спец. робіт. Складова частина земляні роботи по уривку і засипці траншей, повністю механізовані за допомогою комплексу спец. механізмів (канавокопачі, роторні екскаватори, по - допонизит. установки та ін) і дорожніх машин (скрепери, бульдозери і ін). Трубопроводи в траншеї укладаються у слід. послідовності: підготовка на брівці траншеї ланок (елементів) з неск. труб, опускання їх у траншею за допомогою автокранів чи лебідок, рихтування на вирівняному дні траншеї або па спец. підготовленій підставі (напр., на ростверку, на палях при укладанні в пливунах), з'єднання ланок із закладенням монтажних стиків і гидравлич. або пневматич. випробування трубопроводів на міцність і щільність. З'єднання труб у ланки і ланок між собою по конструкціях досить різноманітні (зварні з'єднання сталевих труб, розтрубні з'єднання чавунних і керамич. труб тощо), вони визначаються матеріалом труб, призначенням та умовами експлуатації підземних трубопроводів. При порівняно рідкісною надземному прокладанні трубопроводів на естакадах або на опорах) послідовність і способи вироб-ва робіт аналогічні. При одночасній прокладці неск. трубопроводів різного призначення в обмежених міських умовах застосовується метод суміщеної прокладки підземних комунікацій (див. Підземне господарство). Ефективна конструкція колектора з часторебристых залізобетонних панелей, виготовлених методом вибропроката і стягуються в заводських умовах об'ємні секції, що доставляються на будує, майданчик і встановлюються в траншеї. Прокладка зовнішніх інж. мереж є частиною робіт по інж. підготовці території буд-ва, і за правильної орг-ції повинна виконуватися до початку стр-ва будівель. Основою індустріалізації робіт з прокладання магістральних трубопроводів є підготовка до монтажу ланок (елементів) виробництв, на базі стаціонарної при великих обсягах робіт у великих містах і пром.центрах, або пересувний (дільничних майстерень) при прокладці досить протяжних трубопроводів (напр., для транспорту газу тощо). На виробництв, базі, крім основних робіт - з'єднання (зварювання) ланок і батогів, виконується нанесення на труби протикорозійних і теплоізоляційних покриттів, зокрема пінобетону, піноскла і т. п. Прокладка зовнішніх мереж виконується спеціалізованими будує, орг-ціями. Внутрішні санітарно-технічні роботи складають у пром. і граждою. стр-ве в середньому до 10% від загальної вартості робіт по зведенню будівель і споруд. Обсяг і питома вага цих робіт у подальшому значно зросте у зв'язку з підвищенням рівня інженерного обладнання будівель (гаряче водопостачання, кондиціонування повітря), розширенням теплофікації та газифікації насів, пунктів, поліпшенням повітряного середовища на підприємствах та оздоровленням повітряного басейну міст і пром. центрів. Організаційно внутр. С.-т. р. відособлені від інших видів будує.- монтажних робіт і виконуються спеціалізованими монтажними орг-ціями в основному індустріальними методами. При цьому вони є частиною загального процесу стр-ва будівель і споруд та тісно пов'язуються термінами і послідовністю виконання з загальбудівельними та ін. спец. роботами. Тому для внутрішніх С.-т.р. застосовується суміщений спосіб вироб-ва робіт, при до-ром монтаж сан.- технич., опалювально-вентиляц. і газових пристроїв виконується протягом неск. циклів єдиного процесу (потоку) будівництва. При індустріальному методі ведення монтажних робіт їх виробництв, базою є заготовит, підприємство (монтажний з-д), де виготовляються монтажні вузли та деталі і проводиться комплектування систем необхідним обладнанням і матеріалами. Таке підприємство обслуговує будівництва одного або декількох економія, районів, складається на пром. балансі і випускає монтажні заготовки комплектно на всю систему або пристрій. У зв'язку з подальшою спеціалізацією і поступовим п. відокремленням робіт з монтажу систем вентиляції та кондиціонування повітря створюються самостійно витягнути кліща, вентиляц.-заготовит, підприємства, к-рие є виробництв, базою спеціалізованих монтажних орг-ций. Основою масового заводського вир-ва заготовок є уніфікація монтажних вузлів, систем і пристроїв та їх укрупнення до меж, обумовлених зручностями транспортування і складання на об'єкті, що забезпечує значить, зниження трудомісткості монтажно-складальних робіт. У масовому житловому стр-ве уніфікація монтажних вузлів і систем частково призвела до поєднання нек-рих сан.-технич. пристроїв (в великопанельному стр-ве) з будує, конструкціями і постачання цих пристроїв на об'єкт у вигляді самостійних укрупнених монтажних блоків (опалювальні панелі, сан.-технич. кабіни). При ув'язці санітарно-технічних робіт з загальбудівельними дотримуються наступні умови: гідравліч - ліч. випробування проводять не пізніше закінчення штукатурних робіт, а при прихованій прокладці трубопроводів в борознах - до закриття останніх; засоби кріплення обладнання, трубопроводи і димарі встановлюють до початку малярних робіт; санітарні та газові прилади монтують до закінчать, фарбування приміщень, а водорозбірну арматуру - після закінчення всіх обробних робіт; регулювання систем опалення та вентиляції, випробування систем газопостачання виконують перед здачею цих систем в експлуатацію. Більшість складальних операцій (монтажні стики) проводиться на об'єкті поки з допомогою ручних інструментів (трубні і гайкові ключі, ручне зварювання тощо), а майже всі вспомогат. роботи механізовані. До останніх відносяться: пробивання отворів у будує, конструкціях для установки засобів кріплення і прокладки трубопроводів і повітроводів з допомогою електро - та пневмоінструменту, такелажні роботи і переміщення устаткування і заготовок до місць установки з допомогою підйомно-транспортних механізмів (настінні і звичайні лебідки з ручним приводом, двохбарабанні електролебідки, пересувні крани-укосини вантажопідйомністю від 250 до 1000 кг і т. д.). Для монтажу обладнання, повітроводів і магістральних трубопроводів всередині пром. будівель (при наявності підготовки під підлоги) використовуються автокрани, автогідропідйомники і автонавантажувачі, обладнані монтажними майданчиками. Для складання болтових з'єднань в доступних місцях широко застосовуються електричних ма. і пневматич. гайковерти. Після закінчення монтажно-складальних робіт виробляють налагодження, регулювання і теплове випробування змонтованих систем на проектні параметри. Перевірка сан.-технич. ефективності дії вентиляц. пристроїв виконується спец. налагоджувальними орг-ціями після пуску пром. підприємства (при повній технологич. навантаженні вентильованих приміщень). Пуск і випробування сан.-технич. пристроїв у зимовий час виробляються без предварит, гидравлич. випробувань, з усуненням течі на ходу, з попередніми пуском системи опалення, з часовим перемиканням припливних систем вентиляції на рециркуляцію і т. д.

Система холодного водопостачання

Для подачі води на господарсько-питтєві потреби в будинках приймається система господарсько-питтєвого водопостачання, яка подає воду в санітарно-технічні прилади, встановлені в квартирах.

Будинки, які мають висоту 12 поверхів і вище передбачають внутрішній протипожежний водопровід. Будинки, які мають висоту менше 11 поверхів, у них протипожежний водопровід не встановлюється.

Внутрішній водопровід складається з таких елементів:

- вхід

- водомірний вузол

- водопровідна сітка

- арматура

Для визначення необхідності приладу для підвищення тиску визначають необхідний напір роботи системи за такою формулою:

Насосну установку водомірний вузол спільно з іншим інженерним обладнанням розташовують в центрально-тепловому пункті. Ввід квартальної сітки між будівлями роблять із чавунних напірних труб по ГОСТ 9583-75. Для зменшення вартості робіт частина сіток проходить через підвали будинків. Після пересікання входом стоки в ЦТП встановлюють водомірний вузол, який складається із водо лічильника. Водолічильник використовується для вимірювання кількості води, яка використовується, запірної арматури, контрольно-спускного крана, з’єднувальних фасонних частин і натрубнів із водою, газопровідних стальних труб.

Квартальна сітка, що проходить під будівлею і є одночасно магістраллю внутрішнього водопровода і прокладається під стелею підвалу. Стояки монтують в санвузлах. Підводки до санітарно-технічних приладів прокладають відкрито на висоті 0.3м від підлоги і вертикальними трубопроводами, з’єднують із водорозбірною арматурою.

Пожежні крани, з рукавами довжиною 20м, продуктивністю2, 5л за секунду і діаметром-50мм, розташовують на кожному поверсі, в коридорі, біля ліфту, в пожежних шкафчиках. Так, щоб пожежний кран знаходився на висоті 1.35м від підлоги. Пожежні стояки з’єднуються з магістраллю.

Водопровідна сітка будинку з нижнім розведенням

Магістраль прокладена по підвалу на висоті 2.3м від підлоги.До неї під’єднані стояки, поливальні крани, які встановлені по периметру будинку в нішах стіни на відстані 30м один від одного. На водопровідній сітці для керування потоком води встановлюють водозапірну арматуру. Засувки встановлюють на кожному вході на кільцевій квартальній сітці при вході і виході із підвалу будинку, на напірному всмоктуючому…насос, після водоміра на перемичках між вводами, на обвідній лівій у водомірному вузлі. Вентелі розміщають на відгалуженнях від магістралі до кожного стояка, до коливаючи кранів на вході в кожну квартиру і перед зливним бачком.

Визначаємо кількість квартир у будинку

Визначаємо кількість приладів

а)споживають холодну воду

х пр

де - кількість холодної води

- кількість квартир

Пр - кількість приладів холодної води в квартирі

=64х4=256

б) розрахунок кількості приладів, які споживають гарячу воду

х пр.

х пр.

- кількість приладів гарячої води

- кількість квартир

пр. - кількість приладів

=64х3=192

в) витрачаємо кількість споживачів

х

U-кількість споживачів

- середнє заселення квартири =3.6

U=3.6 X64=230.4

2. Розрахунок внутрішього водопроводу.

Визначаємо загальний розхід води:

1. Визначаємо максимальний секундний розхід води

5x x

де -це нормативний загальний розхыд води що приймаэться

=0.25л/c.

- це коефіцієнт, який визначається в залежності від загальної кількосі приладів на розрахункові дільниці та ймовірністі їх роботи -

2. Визначаємо ймовірність приладів

, =15.6л/людину –це норма

Витрати води одним споживачем в час найбільшого водоспоживання

N-кількість приладів холодної води

U-кількість споживачів

По таблиці СНІП приймаємо =2.626. Отже загальні затрати води складають x =5x 0.25 x 2.626=3.3л/c

3. Визначаємо максимальний розхід води за годину

N x =320 x 0.022=7.04

=0.005 x A x 200=0.005 x 3.85 x 200=3.85

A-це коефіцієнт, який залежить від кількості приладів і вибирається по таблицях СНіП.

4. Визначаємо максимальний добовий розід холодної води

- це різниця між нормою загального споживання (300л на добу) і нормою споживання одним споживачем за добу.

Визначення потреб води для гарячого постачання

5. Визначаємо секундний розхід води

л/c(згідно СНІП)

А-коефіцієнт, що залежить від числа приладів гарячої води

=5х 0, 01852 х =5х0, 13852 х 2, 38=0.22039

6. Визначаємо годинний розхід гарячої води

7. Визначаємо максимальний добовий розхід гарячої води

Запишемо підсумкову таблицю