Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розрахунок захисного заземлення ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Із врахуванням розмірів ВРП 330 кВ приймаємо відстань між горизонтальними заземлювачами (крок комірки) рівну а = 10 м.
70 м
160м
t r1 h1 lв r2 Рисунок 12.1 – Пристрій заземлення Згідно завдання приймаємо питомий опір чорнозему r1 = 50 Ом× м, а питомий опір суглинку r2 = 40 Ом× м, довжину вертикальних заземлювачів lв = 5 м і глибину закладання сітки заземлення t =1м. Час дії релейного захисту становить 0, 12 с, а час відключення вимикача 0, 08с. Загальна довжина горизонтальних заземлювачів: Lг = (160× 8)+(17× 70) = 2470 м; Загальна довжина вертикальних заземлювачів: Lв = 46× 5 = 230 м. Час дій напруги дотику: tв = tр.з.+tв = 0, 12+0, 08 = 0, 2 c. Згідно / 5, сторінка 596 / Uдот.доп. = 400 В r1/r2 = 50/40 = 1, 25. Параметр, що залежить від r1/r2 : М = 0, 5 [5, сторінка 598] Площа заземляючого пристрою: S = 160× 70 = 11200 м2. Коефіцієнт, який враховує опір тіла людини Rл і опір розтікання струму від ступнів Rс. В розрахунку приймаємо: Rл = 1000 Ом; Rл = 1, 5× r1 = 1, 5× 50 = 75 Ом; b = Rл /(Rл +Rс) = 1000/(1000+75) = 0, 93; Коефіцієнт напруги дотику: kд = . Визначаємо напругу на заземлювачі: Uз. = Uдот.доп./kд = 400/0, 15 = 2667 В. Це менше Uз.доп.= 10 000 В. Струм однофазного короткого замикання: згідно [5, сторінка 171] Іп.о.(1)/Іп.о.(3) £ 1, 5; Ік(1) = (0, 4¸ 0, 6)× Іп.о.(1) = 0, 5× 1, 5× 14, 52 = 10, 89 кА. Опір заземляючого пристрою: Rз.доп. = Uз./Iк(1) = 2667/10890 = 0, 24 Ом. Згідно ПУЭ Rз.доп. £ 0, 5 Ом. Відносна глибина: £ 0, 1, тоді А = (0, 44-0, 84× ) = (0, 444-0, 84× ) = 0, 4; а/lв = 2; h1 = t+lв/2 = 1+ 5/2 = 3, 5 м; ; rэ /r2 = 1 [5, таблиця 7.6] Звідси еквівалентний питомий опір рівний: rэ = 1× r2 = 1× 40 = 40 Ом. Визначаємо фактичний опір заземлення: Rз.= A× Ом; Rз.= 0, 17 Ом £ Rз.доп. = 0, 24 Ом. Умова виконується. Напруга дотику становить: Uдот. = kд.× Iк(1) × Rз. = 0, 15× 10890× 0, 24 = 392 В; Uдот. = 392 В £ Uдот.доп = 400 В. Умова виконується. Визначаємо найбільший допустимий струм, який стікає з заземлювачів при однофазному к.з.: Із.макс. = А.
13 ОХОРОНА ПРАЦІ
Закон України “Про охорону праці” прийнятий 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участь відповідних державних органів, відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Згідно ДЕСТу 12.0.003-74 небезпечні шкідливі виробничі фактори поділяються на групи: 26. фізичні; 27. хімічні; 28. біологічні; 29. психофізіологічні. На енергопідприємствах та на інших промислових підприємствах є небезпечні шкідливі фактори. Найбільш характерними є: 30. електрична напруга; 31. підвищена напруженість електричного поля; 32. розміщення робочого місця на висоті; 33. можливість утворення вибухо- і пожежонебезпечних сумішей; 34. ємності, які працюють під тиском, наявна висока температура; 35. понижена температура; 36. підвищена і понижена відносна вологість; 37. шкідливий пил, гази та рідини, іонізуючі випромінювання; 38. енергетичний персонал піддається високій нервово-емоційній напрузі, що пов’язана із змінністю роботи та великою відповідальністю за нормальний режим роботи електроустаткування.
Техніка безпеки при ремонті генераторів 8. Обертовий не збуджений генератор з вимкненим пристроєм АГП повинен розглядатися, як такий, що знаходиться під напругою (за виключенням випадку обертання від валовоповоротного пристрою). 9. При випробуваннях генератора встановлення і знімання спеціальних закороток на ділянках його схеми або схеми блоку після їх заземлення допускаються при робочій частоті обертання генератора зі знятим збудженням і вимкненим пристроєм АГП. 10. При виконанні робіт в схемі зупиненого блочного генератора заземлювати його виводи не вимагається, якщо підвищуючий трансформатор заземлений зі сторони вищого, а трансформатори власних потреб на відгалуженні – зі сторони нижчої напруги. 11. В колах статора обертового не збудженого генератора з вимкненим пристроєм АГП допускається вимірювати значення залишкової напруги, визначати порядок чергування фаз і т.п. Ці роботи повинен виконувати персонал спеціальних служб, лабораторій, налагоджувальних організацій з застосуванням електрозахисних засобів по наряду або під наглядом чергового персоналу. 12. Вимірювання напруги на валі і опору ізоляції ротора працюючого генератора дозволяється виконувати працівнику з чергового персоналу одноосібно або двом працівникам з групами ІV і ІІІ з персоналу спеціалізованих підрозділів по розпорядженню. 13. Обточку і шліфовку контактних кілець ротора, шліфовку колектора збудника може виконувати по розпорядженню одноосібно працівник з неелектротехнічного персоналу. При роботі слід користуватися захисними окулярами. 14. Обслуговувати щітковий апарат на працюючому генераторі допускається одноосібно працівнику з чергового персоналу або виділеному для цієї цілі працівнику з групою ІІІ. При цьому необхідно дотримуватися таких застережних заходів: працювати в головному уборі і защіпненому спецодязі, остерігаючись захоплення його частинами машини, що обертаються; користуватися діелектричними калошами або гумовими діелектричними килимами, не застосовуючи діелектричних печаток; не торкатися руками одночасно струмоведучих частин двох полюсів або струмоведучих і заземлених частин. 14 СПЕЦІАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Впровадження нової системи автоматичного регулювання частоти і потужності Включення Бурштинської ТЕС у Бурштинський «острів» для паралельної роботи з енергосистемою Європи – важливий етап історії нашої електростанції. На кінець 90-х років в енергосистемах країн Європи, об’єднаних у союз з координації виробництва і передавання електроенергії (UCPTE), до 20.03.1998 р. до автоматичного первинного регулювання частоти і потужності висувались такі вимоги: · обов’язкова наявність резерву первинного регулювання (обертового резерву потужності), величиною не менше ніж 2, 5% робочої потужності всього об’єднання; · зона нечутливості автоматичного регулятора частоти (АЧР) кожного енергоагрегату повинна бути не більше ніж 0, 02%, або 10 мГц.; · величина еквівалентних статизмів регулювання частоти в кожному об’єднанні енергосистеми повинні становити не більше ніж 12%. Згідно з чинними нормативними документами для всього парку турбін, які експлуатуються в Україні, основні параметри, що характеризують якість роботи систем регулювання парових турбін, повинні відповідати таким значенням: · ступінь нерівномірності регулювання частоти (статизм) за мінімальних параметрів – 4-5%; · ступінь нечутливості по частоті обертання (зона нечутливості) – менше ніж 0, 3% або 0, 15 Гц. В Україні відсутні загальні нормативні документи, які регламентували б паралельну роботи ОЕС України з енергооб’єднаннями сусідніх держав. З огляду на це, а також на те, що енергооб’єднання сусідніх держав керуються правилами UCPTE, технічну політику розвитку ОЕС України в частині первинного регулювання має бути погоджено із зазначеними правилами. Системами автоматичного регулювання (САР) турбін, які працюють в ОЕС України, відповідали нашим нормативним вимогам для ступеня нечутливості менше ніж 0, 3%, або 0, 15 Гц, але це є значно нижчі норми, ніж вимоги UCPTE. Тобто вимоги до величини зони нечутливості не більше ніж 10 мГц (за нашої норми 150 мГц) можна було б виконати лише після відповідної реконструкції САР турбін і системи автоматичного регулювання частоти і потужності (САРЧП). На рис.14.1 наведено статитичні частотні характеристики еквівалентної турбіни з автоматичним регулятором частоти обертання із зоною нечутливості, зображені двома крутими частотними характеристиками Мt((t)), для яких - зона нечутливості, - електромагнітний момент на зажимах еквівалентного генератора. Із рисунка 14.1 видно, що чим більший обертовий резерв , тим менший статизм S енергосистеми і чим менше зона нечутливості 3Н, тим також менше статизм S енергосистеми. Наявність великих зон нечутливості АРЧ до 0, 3% або 150 мГц, які допускають наші нормативні документи, і відсутність резерву первинного регулювання призводить до втрати жорстокості режимів енергосистеми. Аналіз характеристик стійкості енергосистеми ще раз підтверди необхідність проведення певної реконструкції САР і САРЧП. Для забезпечення виконання вимог UCPTE. Тому в САР наших турбін, а також у САРЧП згідно з проектом EUROMATIC, spol. s.r.o. виконано такі зміни: · впроваджено новий датчик контролю частоти обертання ротора турбіни з високою точністю виміру; · встановлено датчик положення ГСМ; · встановлено електромагніт на відсічний золотник ГСМ для роботи його в режимі первинного регулювання частоти; · замінено електродвигун механізму керування турбіною на кроковий електродвигун; · на кожному блоці встановлено також нові САРЧП типів МРІІ-С і МРІІ-Б, призначені для підтримання високої якості електроенергії (далі – FANUC); · на ЦЩК встановлено ТELEBU, комунікаційний комп’ютер (КК) і SPRUT. Принципову структуру схеми керування активною потужністю Бурштинського «острова» наведено на рис.14.2. Система керування активною потужністю Бурштинського «острова» служить для підтримання рівноваги між миттєвим споживанням і виробництвом електроенергії, а також сприяє створенню умов для підключення «острова» до енергосистем, об’єднаних у UCPTE. Важливим елементом системи регулювання потужності в Бурштинському «острові» є система вторинного регулювання частоти і потужності. Виробництво електроенергії залежить від оцінки балансованої незрівноважності між відпуском і споживанням електроенергії. Оцінка балансової незрівноважності енергосистеми виконуються в центрально регуляторі (ЦР) вторинного регулювання, результатом якої є регуляційне відхилення на вході регулятора потужності. Виходом ЦР є необхідна величина потужності «острова». ТELEBU – це обладнання, яке є з’єднувальним елементом між центральною диспетчерською системою керування і системою керування та обслуговуючим персоналом на електростанції. ТELEBU – технічний засіб, який забезпечує за допомогою основного комп’ютера процес регулювання активної потужності і виконую функцію інформаційної системи, яка здійснює контроль і оцінювання функціонування об’єктів, що регулюються в реальному часі. У системі вторинної регуляції Бурштинська ТЕС керується з RDC, як єдине ціле і є так званим фіктивним (еквівалентним) енергоблоком, що складається з енергоблоків Бурштинської ТЕС, включених у дистанційне регулювання. ТELEBU загальне задане значення активної потужності фіктивного енергоблоку розподіляє на окремі енергоблоки електростанції. Головним завданням терміналу електростанції (ТELEBU) є забезпечення керуючого сигналу необхідного значення активної потужності для регуляторів потужності блоків (FANUC) на основі команд з RDC і оцінки функціонування технології електростанції (рис.14.3). Основний зв'язок між ТELEBU і RDC Львів, тобто з ЦР, виконують КК, які за допомогою системи SPRUT збирають інформацію щодо активного навантаження енергоблоків. У схемі регулювання частоти і потужності передбачено також резервування по ТELEBU і SPRUT. Впровадження даної системи регулювання частоти і потужності виконувалося поступово, починаючи з 1996 р., на енергоблоці ст.№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 2, 8, 11, 12 відповідно до графіків капітальних і середніх ремонтів енергоблоків. Велику роботу виконано щодо схеми відкритого розподільного пристрою Бурштинської ТЕС для можливості технологічно працювати в Бурштинському «острові». 15 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
15.1 Розрахунок техніко-економічних показників роботи КЕС
15.1.1 Капіталовкладення в будівництво КЕС-2700 МВт Розрахунок проводимо за укрупненими показниками кошторисної вартості блочної КЕС. Кст. = [Кбл.г +(nбл.-1)× Кбл.н +Кбл.н ]× Кр.б.× Кп.; млн. грн. Кбл.г – капіталовкладення в перший блок. Кбл.800г = 148 млн. грн.; [14, таблиця1] Кбл.н – капіталовкладення в кожен наступний блок. Кбл.800н = 88 млн. грн.; Кбл.300н = 33, 6 млн. грн.; [14, таблиця1] nбл. – кількість блоків; Кр.б.- коефіцієнт, який враховує район будівництва; Кр.б.= 0, 99; [14, додаток 3] Кп.- коефіцієнт підвищення цін; Кп.= 6; [станом на 1.01.2006 р] Кст. = [148+(3-1)× 88+33, 6]× 0, 99× 6 = 2124, 1 млн. грн.; Вартість основних фондів: Во.ф.= 0, 9× Кст. = 0, 9× 2124, 1= 1911, 7 млн. грн. Питомі капіталовкладення: Кпит. = Кст./Nв.× 103 = 2124, 1/2700× 103 = 786, 7 грн./кВт;
15.1.2 Енергетичні показники станції Річний виробіток електроенергії КЕС. Wв.= Nв.× hв., МВт× год; Nв.- встановлена потужність станції; Nв.800 = 2400 МВт; Nв.300 = 300 МВт; hв.- число годин використання встановленої потужності; hв.= 6100 год; [14, сторінка 5] Wв.800 = 2400× 6100 = 14640000 МВт× год; Wв.300 = 300× 6100 = 1830000 МВт× год. Річні витрати електроенергії на власні потреби. Річні витрати електроенергії на власні потреби на основі енергетичних характеристик залежать від потужності блоку і виду палива. WВП.300 = 2, 5× nбл.× Тр.+0, 015× Wв. [14, таблиця 2] Тр.- число годин роботи блоку в рік; Тр.= 7500 год; [14, с. 5] WВП.300 = 2, 5× 1× 7500+0, 015× 1830000 = 46200 МВт× год; WВП.800 = 6, 9× nбл.× Тр.+0, 013× Wв.; [14, таблиця 2] WВП.800 = 6, 9× 3× 7500+0, 013× 14640000 = 345570 МВт× год; å WВП. = WВП.300 +WВП.800 = 391770 МВт× год. Питомі витрати електроенергії на власні потреби: КВП.800 = WВП.800/Wв.800 × 100% = 345570/14640000× 100 = 2, 36%; КВП.300 = WВП.300/Wв.300 × 100% = 46200/1830000× 100 = 2, 36%; Річний відпуск електроенергії з шин електростанції: Wвідп.800 = Wв.800 -WВП.800 = 14640000-345570 = 14294430 МВт× год; Wвідп.300 = Wв.300 -WВП.300 = 1830000-46200 = 1783800 МВт× год; å Wвідп. = Wвідп.300 +Wвідп.800 = 16078230 МВт× год; Річні витрати умовного палива визначаються по паливних характеристиках: Ву.300 = 7, 3× nбл.× Тр.+0, 282× Wв.300; т.у.п. [14, таблиця 3] Ву.300 = 7, 3× 1× 7500+0, 282× 1830000 = 570810 т.у.п.; Ву.800 = 19, 7× nбл.× Тр.+0, 278× Wв.800; т.у.п. [14, таблиця 3] Ву.800 = 19, 7× 3× 7500+0, 278× 14640000 = 45131 т.у.п. Ву = 5083980 Річні витрати натурального палива: Вн. = Ву.× (29330/Qнр)× (1+aвтр.%/100); т.у.п. Qнр – питома теплота згорання натурального палива; Qнр = 34330 кДж/кг; [14, додаток 8] aвтр.% - норма витрат палива при перевезенні поза територією станції; aвтр.% = 0; [14, додаток 11] 29330 – калорійність умовного палива; Вн. = 5083980× 29330/34330× (1+0/100) = 4343522, 7 т.у.п. Питомі витрати умовного палива по відпуску електроенергії: bевідп.800 = г.у.п./кВт× год; bевідп.300 = г.у.п./кВт× год. Коефіцієнт корисної дії по відпуску електроенергії:
15.1.3 Визначення собівартості електроенергії Розрахунок собівартості відпущеної електроенергії КЕС виконуємо по економічних елементах витрат у відповідності із статтею 9 “Витрати виробництва, що відносяться на збитки підприємства” у відповідності з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємства”. 15.1.3.1 Матеріальні витрати Sм.в.= 1, 04× Sп., млн. грн.; Sм.в.= 1, 04× 1337, 8 = 1391, 3 млн. грн.; 1, 04 – коефіцієнт, який враховує матеріальні витрати (крім палива). Sп.- витрати на паливо; Sп.= (Цп.× Кп.+Цт.р.× Кп.)× Вн.× 10-6, млн. грн. Цп.- ціна однієї тонни натурального палива по прейскуранту; Цп.= 28 грн./тис.м3; [14, додаток 8] Кп.- коефіцієнт підвищення цін на паливо та його перевезення; Кп.= 11; [станом на 1.01.2006] Sп.= (28× 11)× 4343522, 7× 10-6 = 1337, 8 млн. грн. Ціна однієї тонни умовного палива: Цу.п. = ;
Цу.п. грн./т.у.п.; 15.1.3.2 Витрати на оплату праці Sоп. = (2, 3¸ 2, 4)× Кп.× ЗП× Чекс.× 10-3, млн. грн.; (2, 3¸ 2, 4) – коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату; ЗП – середньовічна заробітна плата одного співробітника експлуатаційного персоналу; ЗП = (1, 8¸ 2, 3) = 2, 2 тис. грн./рік; Кп. = 2 – коефіцієнт підвищення зарплати; Чекс.- чисельність експлуатаційного персоналу; Чекс.= 525 чол.; [14, додаток 13] Sоп. = 2, 3× 2× 2, 2× 525× 10-3 = 5, 31 млн. грн.; Чпвп – чисельність промислово-виробничого персоналу; Чпвп = 1850 чол. [14, додаток 13] Питома чисельність промислово-виробничого персоналу: Ч пвп = Чпвп /Nв = 1850/2700 = 0, 69 чол./МВт. Питома чисельність експлуатаційного персоналу: Ч експ. = Чексп./Nв = 525/2700 = 0, 19 чол./МВт. Відрахувавши на соціальні заходи: Sс.з. = Sс.с.+Sп.с.+Sф.з.+Sн.в., млн. грн.; Sс.з. = 0, 13+1, 7+0, 08+0, 058 = 1, 97 млн. грн. Відрахувавши на державне соціальне страхування: Sс.с.= 2, 9%× Sоп.= 2, 9/100× 5, 31 = 0, 15 млн. грн. Відрахувавши на державне пенсійне страхування: Sп.с.= 31, 8%× Sоп. = 32/100× 5, 31 = 1, 69 млн. грн. Відрахувавши до фонду сприяння зайнятості населення: Sф.з.= 1, 3%× Sоп. = 1, 3/100× 5, 31 = 0, 069 млн. грн. Відрахувавши соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві: ; ; ; 15.1.3.3 Амортизація основних фондів Sа = Hа%/100× Bо.ф., млн. грн.; Hа% = 13% із матеріалів роботи БуТЕС. Sа = 13/100× 1274, 5 = 165, 69 млн. грн.
15.1.3.4 Інші витрати Sін.= 0, 45× (Sоп.+Sс.з.+Sа.) = 0, 45× (5, 31+1, 97+165, 69) = 77, 83 млн. грн.
15.1.3.5 Загальні витрати на виробництво електроенергії КЕС SКЕС = Sм.в.+Sоп.+Sс.з.+Sа.+Sін. = 1391, 3+5, 31+1, 97+165, 69+77, 83 = 1642, 1 млн. грн.
15.1.3.6 Собівартість одиниці відпущеної електроенергії Sевідп. = SКЕС × 105/å Wвідп. = 1642, 1× 105/16078230 = 10, 21 коп./(кВт× год). Складова собівартості одиниці електроенергії по матеріальних витратах. Sем.в. = Sм.в./å Wвідп. = 1391, 3× 105/16078230 = 8, 65 коп./(кВт× год). Структура собівартості електроенергії: Sм.в.% = Sм.в./SКЕС× 100% = 1391, 3/1642, 1× 100 = 84, 73 %. Інші елементи витрат розраховуються аналогічно. Таблиця 15.1 – Собівартість електричної енергії
Разом: 1642, 1 10, 21 100
15.1.4 Розрахунок прибутку та рентабельності
15.1.4.1 Визначення об’єму реалізації електроенергії Vр. = Tе× Wвідп.× 105, млн. грн.; Tе – тариф на електроенергію. Виходимо із умов, шо розмір рентабельності електроенергії 1, 15%. Tе = Sевідп.× 1, 15 = 1, 15× 10, 21 = 11, 74 коп./(кВт× год); Vр. = 11, 74× 16078230× 105 = 1887, 58 млн. грн.
15.1.4.2 Визначаємо величину загального прибутку: Пзр = Vр. –SКЕС = 1887, 58-1642, 02 = 245, 56 млн. грн.
15.1.4.3 Податок на прибуток складає 30 %: ПДп = 30%; Пзр = 30/100× 245, 56 = 73, 67 млн. грн.
15.1.4.5 Визначаємо величину чистого прибутку: Пчр = Пзр - ПДп = 245, 56-73, 67 = 171, 89 млн. грн.
15.1.4.6 Визначаємо рентабельність виробничих фондів: Рв. = Пзр/(Во.ф.+Sп.)× 100% = 245, 56/(1274, 5+1337, 8)× 100 = 9, 4 %.
Таблиця 15.2 – Зведена таблиця техніко-економічних показників КЕС і порівняння їх з проектними.
16 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1 Правила устройства электроустановок. – 6-е изд. М.: Энергоатомиздат, 1986. 2 Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей. – 13-е изд. М.: Энергия, 1977. 3 Нормы технологического проектирования тепловых электрических станций и тепловых сетей. М.: Минэнерго СССР, 1980. 4 Неклепаев Б. Н., Крючков И. П. Электрическая часть электростанций и -подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования: Учеб. пособие для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1989. 5 Рошкова Л. Д., Козулин В. С. Электрооборудование станций и подстанций: Учебник для техникумов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1987. 6 Справочник по ремонту и техническому обслуживанию электрических сетей /Под ред. К. М. Антипова, И. Е. Бандуилова./. М.: Энергоатомиздат, 1987. 7 Двоскин Л. И. Схемы и конструкции распределительных устройств. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985. 8 Александров К. К., Кузмин Е. П. Электрические чертежи и схемы. – М.: Энергоатомиздат, 1990. 9 Справочник по Единой системе конструкторской документации. Под ред. Ю. И. Стипанова. Харьков. “Прапор”, 1981. 10 Байтер И. И., Богданова Н. А. Релейная защита автоматика питающих элементов собственных нужд тепловых электростанций. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1989. 11 Электрическая часть станций и подстанций: Учебник для вузов /А. А. Васильева, И. П. Крючков, Е. Ф. Наяшкова и др./, Под ред. А. А. Васильева. – М.: Энергия, 1980. 12 Технология и организация сооружения линий электропередачи, Под ред. М. М. Каетановича, М., “Энергия”, 1969. Перед загл. авт.: Каетанович М. М., Крылов С. В., Рабинович Д.В., Реут М. А. 13Магидин Ф. А. Сооружение воздушных линий электропередачи: Учебник для сред. проф-техн. училищ. – М.: Высш. Школа, 1978. 14 Е. Б. Медведева. Методические рекомендации по расчету среднегодовых технико-экономических показателей ГРЭС в курсовой роботе и экономической части дипломного проекта, Москва, 1986. 15 Реле защиты.М., „Энергия”, 1976.
|