![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розрахунок захисного заземлення ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Із врахуванням розмірів ВРП 330 кВ приймаємо відстань між горизонтальними заземлювачами (крок комірки) рівну а = 10 м.
70 м
160м
lв r2 Рисунок 12.1 – Пристрій заземлення Згідно завдання приймаємо питомий опір чорнозему r1 = 50 Ом× м, а питомий опір суглинку r2 = 40 Ом× м, довжину вертикальних заземлювачів lв = 5 м і глибину закладання сітки заземлення t =1м. Час дії релейного захисту становить 0, 12 с, а час відключення вимикача 0, 08с. Загальна довжина горизонтальних заземлювачів: Lг = (160× 8)+(17× 70) = 2470 м; Загальна довжина вертикальних заземлювачів: Lв = 46× 5 = 230 м. Час дій напруги дотику: tв = tр.з.+tв = 0, 12+0, 08 = 0, 2 c. Згідно / 5, сторінка 596 / Uдот.доп. = 400 В r1/r2 = 50/40 = 1, 25. Параметр, що залежить від r1/r2 : М = 0, 5 [5, сторінка 598] Площа заземляючого пристрою: S = 160× 70 = 11200 м2. Коефіцієнт, який враховує опір тіла людини Rл і опір розтікання струму від ступнів Rс. В розрахунку приймаємо: Rл = 1000 Ом; Rл = 1, 5× r1 = 1, 5× 50 = 75 Ом; b = Rл /(Rл +Rс) = 1000/(1000+75) = 0, 93; Коефіцієнт напруги дотику: kд = Визначаємо напругу на заземлювачі: Uз. = Uдот.доп./kд = 400/0, 15 = 2667 В. Це менше Uз.доп.= 10 000 В. Струм однофазного короткого замикання: згідно [5, сторінка 171] Іп.о.(1)/Іп.о.(3) £ 1, 5; Ік(1) = (0, 4¸ 0, 6)× Іп.о.(1) = 0, 5× 1, 5× 14, 52 = 10, 89 кА. Опір заземляючого пристрою: Rз.доп. = Uз./Iк(1) = 2667/10890 = 0, 24 Ом. Згідно ПУЭ Rз.доп. £ 0, 5 Ом. Відносна глибина:
а/lв = 2; h1 = t+lв/2 = 1+ 5/2 = 3, 5 м;
rэ /r2 = 1 [5, таблиця 7.6] Звідси еквівалентний питомий опір рівний: rэ = 1× r2 = 1× 40 = 40 Ом. Визначаємо фактичний опір заземлення: Rз.= A× Rз.= 0, 17 Ом £ Rз.доп. = 0, 24 Ом. Умова виконується. Напруга дотику становить: Uдот. = kд.× Iк(1) × Rз. = 0, 15× 10890× 0, 24 = 392 В; Uдот. = 392 В £ Uдот.доп = 400 В. Умова виконується. Визначаємо найбільший допустимий струм, який стікає з заземлювачів при однофазному к.з.: Із.макс. =
13 ОХОРОНА ПРАЦІ
Закон України “Про охорону праці” прийнятий 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участь відповідних державних органів, відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Згідно ДЕСТу 12.0.003-74 небезпечні шкідливі виробничі фактори поділяються на групи: 26. фізичні; 27. хімічні; 28. біологічні; 29. психофізіологічні. На енергопідприємствах та на інших промислових підприємствах є небезпечні шкідливі фактори. Найбільш характерними є: 30. електрична напруга; 31. підвищена напруженість електричного поля; 32. розміщення робочого місця на висоті; 33. можливість утворення вибухо- і пожежонебезпечних сумішей; 34. ємності, які працюють під тиском, наявна висока температура; 35. понижена температура; 36. підвищена і понижена відносна вологість; 37. шкідливий пил, гази та рідини, іонізуючі випромінювання; 38. енергетичний персонал піддається високій нервово-емоційній напрузі, що пов’язана із змінністю роботи та великою відповідальністю за нормальний режим роботи електроустаткування.
Техніка безпеки при ремонті генераторів 8. Обертовий не збуджений генератор з вимкненим пристроєм АГП повинен розглядатися, як такий, що знаходиться під напругою (за виключенням випадку обертання від валовоповоротного пристрою). 9. При випробуваннях генератора встановлення і знімання спеціальних закороток на ділянках його схеми або схеми блоку після їх заземлення допускаються при робочій частоті обертання генератора зі знятим збудженням і вимкненим пристроєм АГП. 10. При виконанні робіт в схемі зупиненого блочного генератора заземлювати його виводи не вимагається, якщо підвищуючий трансформатор заземлений зі сторони вищого, а трансформатори власних потреб на відгалуженні – зі сторони нижчої напруги. 11. В колах статора обертового не збудженого генератора з вимкненим пристроєм АГП допускається вимірювати значення залишкової напруги, визначати порядок чергування фаз і т.п. Ці роботи повинен виконувати персонал спеціальних служб, лабораторій, налагоджувальних організацій з застосуванням електрозахисних засобів по наряду або під наглядом чергового персоналу. 12. Вимірювання напруги на валі і опору ізоляції ротора працюючого генератора дозволяється виконувати працівнику з чергового персоналу одноосібно або двом працівникам з групами ІV і ІІІ з персоналу спеціалізованих підрозділів по розпорядженню. 13. Обточку і шліфовку контактних кілець ротора, шліфовку колектора збудника може виконувати по розпорядженню одноосібно працівник з неелектротехнічного персоналу. При роботі слід користуватися захисними окулярами. 14. Обслуговувати щітковий апарат на працюючому генераторі допускається одноосібно працівнику з чергового персоналу або виділеному для цієї цілі працівнику з групою ІІІ. При цьому необхідно дотримуватися таких застережних заходів: працювати в головному уборі і защіпненому спецодязі, остерігаючись захоплення його частинами машини, що обертаються; користуватися діелектричними калошами або гумовими діелектричними килимами, не застосовуючи діелектричних печаток; не торкатися руками одночасно струмоведучих частин двох полюсів або струмоведучих і заземлених частин. 14 СПЕЦІАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Впровадження нової системи автоматичного регулювання частоти і потужності Включення Бурштинської ТЕС у Бурштинський «острів» для паралельної роботи з енергосистемою Європи – важливий етап історії нашої електростанції. На кінець 90-х років в енергосистемах країн Європи, об’єднаних у союз з координації виробництва і передавання електроенергії (UCPTE), до 20.03.1998 р. до автоматичного первинного регулювання частоти і потужності висувались такі вимоги: · обов’язкова наявність резерву первинного регулювання (обертового резерву потужності), величиною не менше ніж 2, 5% робочої потужності всього об’єднання; · зона нечутливості автоматичного регулятора частоти (АЧР) кожного енергоагрегату повинна бути не більше ніж 0, 02%, або 10 мГц.; · величина еквівалентних статизмів регулювання частоти в кожному об’єднанні енергосистеми повинні становити не більше ніж 12%. Згідно з чинними нормативними документами для всього парку турбін, які експлуатуються в Україні, основні параметри, що характеризують якість роботи систем регулювання парових турбін, повинні відповідати таким значенням: · ступінь нерівномірності регулювання частоти (статизм) за мінімальних параметрів – 4-5%; · ступінь нечутливості по частоті обертання (зона нечутливості) – менше ніж 0, 3% або 0, 15 Гц. В Україні відсутні загальні нормативні документи, які регламентували б паралельну роботи ОЕС України з енергооб’єднаннями сусідніх держав. З огляду на це, а також на те, що енергооб’єднання сусідніх держав керуються правилами UCPTE, технічну політику розвитку ОЕС України в частині первинного регулювання має бути погоджено із зазначеними правилами. Системами автоматичного регулювання (САР) турбін, які працюють в ОЕС України, відповідали нашим нормативним вимогам для ступеня нечутливості менше ніж 0, 3%, або 0, 15 Гц, але це є значно нижчі норми, ніж вимоги UCPTE. Тобто вимоги до величини зони нечутливості не більше ніж 10 мГц (за нашої норми 150 мГц) можна було б виконати лише після відповідної реконструкції САР турбін і системи автоматичного регулювання частоти і потужності (САРЧП). На рис.14.1 наведено статитичні частотні характеристики еквівалентної турбіни з автоматичним регулятором частоти обертання із зоною нечутливості, зображені двома крутими частотними характеристиками Мt((t)), для яких Із рисунка 14.1 видно, що чим більший обертовий резерв Аналіз характеристик стійкості енергосистеми ще раз підтверди необхідність проведення певної реконструкції САР і САРЧП. Для забезпечення виконання вимог UCPTE. Тому в САР наших турбін, а також у САРЧП згідно з проектом EUROMATIC, spol. s.r.o. виконано такі зміни: · впроваджено новий датчик контролю частоти обертання ротора турбіни з високою точністю виміру; · встановлено датчик положення ГСМ; · встановлено електромагніт на відсічний золотник ГСМ для роботи його в режимі первинного регулювання частоти; · замінено електродвигун механізму керування турбіною на кроковий електродвигун; · на кожному блоці встановлено також нові САРЧП типів МРІІ-С і МРІІ-Б, призначені для підтримання високої якості електроенергії (далі – FANUC); · на ЦЩК встановлено ТELEBU, комунікаційний комп’ютер (КК) і SPRUT. Принципову структуру схеми керування активною потужністю Бурштинського «острова» наведено на рис.14.2. Система керування активною потужністю Бурштинського «острова» служить для підтримання рівноваги між миттєвим споживанням і виробництвом електроенергії, а також сприяє створенню умов для підключення «острова» до енергосистем, об’єднаних у UCPTE. Важливим елементом системи регулювання потужності в Бурштинському «острові» є система вторинного регулювання частоти і потужності. Виробництво електроенергії залежить від оцінки балансованої незрівноважності між відпуском і споживанням електроенергії. Оцінка балансової незрівноважності енергосистеми виконуються в центрально регуляторі (ЦР) вторинного регулювання, результатом якої є регуляційне відхилення на вході регулятора потужності. Виходом ЦР є необхідна величина потужності «острова». ТELEBU – це обладнання, яке є з’єднувальним елементом між центральною диспетчерською системою керування і системою керування та обслуговуючим персоналом на електростанції. ТELEBU – технічний засіб, який забезпечує за допомогою основного комп’ютера процес регулювання активної потужності і виконую функцію інформаційної системи, яка здійснює контроль і оцінювання функціонування об’єктів, що регулюються в реальному часі. У системі вторинної регуляції Бурштинська ТЕС керується з RDC, як єдине ціле і є так званим фіктивним (еквівалентним) енергоблоком, що складається з енергоблоків Бурштинської ТЕС, включених у дистанційне регулювання. ТELEBU загальне задане значення активної потужності фіктивного енергоблоку розподіляє на окремі енергоблоки електростанції. Головним завданням терміналу електростанції (ТELEBU) є забезпечення керуючого сигналу необхідного значення активної потужності для регуляторів потужності блоків (FANUC) на основі команд з RDC і оцінки функціонування технології електростанції (рис.14.3). Основний зв'язок між ТELEBU і RDC Львів, тобто з ЦР, виконують КК, які за допомогою системи SPRUT збирають інформацію щодо активного навантаження енергоблоків. У схемі регулювання частоти і потужності передбачено також резервування по ТELEBU і SPRUT. Впровадження даної системи регулювання частоти і потужності виконувалося поступово, починаючи з 1996 р., на енергоблоці ст.№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 2, 8, 11, 12 відповідно до графіків капітальних і середніх ремонтів енергоблоків. Велику роботу виконано щодо схеми відкритого розподільного пристрою Бурштинської ТЕС для можливості технологічно працювати в Бурштинському «острові». 15 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
15.1 Розрахунок техніко-економічних показників роботи КЕС
15.1.1 Капіталовкладення в будівництво КЕС-2700 МВт Розрахунок проводимо за укрупненими показниками кошторисної вартості блочної КЕС. Кст. = [Кбл.г +(nбл.-1)× Кбл.н +Кбл.н ]× Кр.б.× Кп.; млн. грн. Кбл.г – капіталовкладення в перший блок. Кбл.800г = 148 млн. грн.; [14, таблиця1] Кбл.н – капіталовкладення в кожен наступний блок. Кбл.800н = 88 млн. грн.; Кбл.300н = 33, 6 млн. грн.; [14, таблиця1] nбл. – кількість блоків; Кр.б.- коефіцієнт, який враховує район будівництва; Кр.б.= 0, 99; [14, додаток 3] Кп.- коефіцієнт підвищення цін; Кп.= 6; [станом на 1.01.2006 р] Кст. = [148+(3-1)× 88+33, 6]× 0, 99× 6 = 2124, 1 млн. грн.; Вартість основних фондів: Во.ф.= 0, 9× Кст. = 0, 9× 2124, 1= 1911, 7 млн. грн. Питомі капіталовкладення: Кпит. = Кст./Nв.× 103 = 2124, 1/2700× 103 = 786, 7 грн./кВт;
15.1.2 Енергетичні показники станції Річний виробіток електроенергії КЕС. Wв.= Nв.× hв., МВт× год; Nв.- встановлена потужність станції; Nв.800 = 2400 МВт; Nв.300 = 300 МВт; hв.- число годин використання встановленої потужності; hв.= 6100 год; [14, сторінка 5] Wв.800 = 2400× 6100 = 14640000 МВт× год; Wв.300 = 300× 6100 = 1830000 МВт× год. Річні витрати електроенергії на власні потреби. Річні витрати електроенергії на власні потреби на основі енергетичних характеристик залежать від потужності блоку і виду палива. WВП.300 = 2, 5× nбл.× Тр.+0, 015× Wв. [14, таблиця 2] Тр.- число годин роботи блоку в рік; Тр.= 7500 год; [14, с. 5] WВП.300 = 2, 5× 1× 7500+0, 015× 1830000 = 46200 МВт× год; WВП.800 = 6, 9× nбл.× Тр.+0, 013× Wв.; [14, таблиця 2] WВП.800 = 6, 9× 3× 7500+0, 013× 14640000 = 345570 МВт× год; å WВП. = WВП.300 +WВП.800 = 391770 МВт× год. Питомі витрати електроенергії на власні потреби: КВП.800 = WВП.800/Wв.800 × 100% = 345570/14640000× 100 = 2, 36%; КВП.300 = WВП.300/Wв.300 × 100% = 46200/1830000× 100 = 2, 36%; Річний відпуск електроенергії з шин електростанції: Wвідп.800 = Wв.800 -WВП.800 = 14640000-345570 = 14294430 МВт× год; Wвідп.300 = Wв.300 -WВП.300 = 1830000-46200 = 1783800 МВт× год; å Wвідп. = Wвідп.300 +Wвідп.800 = 16078230 МВт× год; Річні витрати умовного палива визначаються по паливних характеристиках: Ву.300 = 7, 3× nбл.× Тр.+0, 282× Wв.300; т.у.п. [14, таблиця 3] Ву.300 = 7, 3× 1× 7500+0, 282× 1830000 = 570810 т.у.п.; Ву.800 = 19, 7× nбл.× Тр.+0, 278× Wв.800; т.у.п. [14, таблиця 3] Ву.800 = 19, 7× 3× 7500+0, 278× 14640000 = 45131 т.у.п. Ву = 5083980 Річні витрати натурального палива: Вн. = Ву.× (29330/Qнр)× (1+aвтр.%/100); т.у.п. Qнр – питома теплота згорання натурального палива; Qнр = 34330 кДж/кг; [14, додаток 8] aвтр.% - норма витрат палива при перевезенні поза територією станції; aвтр.% = 0; [14, додаток 11] 29330 – калорійність умовного палива; Вн. = 5083980× 29330/34330× (1+0/100) = 4343522, 7 т.у.п. Питомі витрати умовного палива по відпуску електроенергії: bевідп.800 = bевідп.300 = Коефіцієнт корисної дії по відпуску електроенергії:
15.1.3 Визначення собівартості електроенергії Розрахунок собівартості відпущеної електроенергії КЕС виконуємо по економічних елементах витрат у відповідності із статтею 9 “Витрати виробництва, що відносяться на збитки підприємства” у відповідності з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємства”. 15.1.3.1 Матеріальні витрати Sм.в.= 1, 04× Sп., млн. грн.; Sм.в.= 1, 04× 1337, 8 = 1391, 3 млн. грн.; 1, 04 – коефіцієнт, який враховує матеріальні витрати (крім палива). Sп.- витрати на паливо; Sп.= (Цп.× Кп.+Цт.р.× Кп.)× Вн.× 10-6, млн. грн. Цп.- ціна однієї тонни натурального палива по прейскуранту; Цп.= 28 грн./тис.м3; [14, додаток 8] Кп.- коефіцієнт підвищення цін на паливо та його перевезення; Кп.= 11; [станом на 1.01.2006] Sп.= (28× 11)× 4343522, 7× 10-6 = 1337, 8 млн. грн. Ціна однієї тонни умовного палива: Цу.п. =
Цу.п. 15.1.3.2 Витрати на оплату праці Sоп. = (2, 3¸ 2, 4)× Кп.× ЗП× Чекс.× 10-3, млн. грн.; (2, 3¸ 2, 4) – коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату; ЗП – середньовічна заробітна плата одного співробітника експлуатаційного персоналу; ЗП = (1, 8¸ 2, 3) = 2, 2 тис. грн./рік; Кп. = 2 – коефіцієнт підвищення зарплати; Чекс.- чисельність експлуатаційного персоналу; Чекс.= 525 чол.; [14, додаток 13] Sоп. = 2, 3× 2× 2, 2× 525× 10-3 = 5, 31 млн. грн.; Чпвп – чисельність промислово-виробничого персоналу; Чпвп = 1850 чол. [14, додаток 13] Питома чисельність промислово-виробничого персоналу: Ч пвп = Чпвп /Nв = 1850/2700 = 0, 69 чол./МВт. Питома чисельність експлуатаційного персоналу: Ч експ. = Чексп./Nв = 525/2700 = 0, 19 чол./МВт. Відрахувавши на соціальні заходи: Sс.з. = Sс.с.+Sп.с.+Sф.з.+Sн.в., млн. грн.; Sс.з. = 0, 13+1, 7+0, 08+0, 058 = 1, 97 млн. грн. Відрахувавши на державне соціальне страхування: Sс.с.= 2, 9%× Sоп.= 2, 9/100× 5, 31 = 0, 15 млн. грн. Відрахувавши на державне пенсійне страхування: Sп.с.= 31, 8%× Sоп. = 32/100× 5, 31 = 1, 69 млн. грн. Відрахувавши до фонду сприяння зайнятості населення: Sф.з.= 1, 3%× Sоп. = 1, 3/100× 5, 31 = 0, 069 млн. грн. Відрахувавши соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві:
15.1.3.3 Амортизація основних фондів Sа = Hа%/100× Bо.ф., млн. грн.; Hа% = 13% із матеріалів роботи БуТЕС. Sа = 13/100× 1274, 5 = 165, 69 млн. грн.
15.1.3.4 Інші витрати Sін.= 0, 45× (Sоп.+Sс.з.+Sа.) = 0, 45× (5, 31+1, 97+165, 69) = 77, 83 млн. грн.
15.1.3.5 Загальні витрати на виробництво електроенергії КЕС SКЕС = Sм.в.+Sоп.+Sс.з.+Sа.+Sін. = 1391, 3+5, 31+1, 97+165, 69+77, 83 = 1642, 1 млн. грн.
15.1.3.6 Собівартість одиниці відпущеної електроенергії Sевідп. = SКЕС × 105/å Wвідп. = 1642, 1× 105/16078230 = 10, 21 коп./(кВт× год). Складова собівартості одиниці електроенергії по матеріальних витратах. Sем.в. = Sм.в./å Wвідп. = 1391, 3× 105/16078230 = 8, 65 коп./(кВт× год). Структура собівартості електроенергії: Sм.в.% = Sм.в./SКЕС× 100% = 1391, 3/1642, 1× 100 = 84, 73 %. Інші елементи витрат розраховуються аналогічно. Таблиця 15.1 – Собівартість електричної енергії
Разом: 1642, 1 10, 21 100
15.1.4 Розрахунок прибутку та рентабельності
15.1.4.1 Визначення об’єму реалізації електроенергії Vр. = Tе× Wвідп.× 105, млн. грн.; Tе – тариф на електроенергію. Виходимо із умов, шо розмір рентабельності електроенергії 1, 15%. Tе = Sевідп.× 1, 15 = 1, 15× 10, 21 = 11, 74 коп./(кВт× год); Vр. = 11, 74× 16078230× 105 = 1887, 58 млн. грн.
15.1.4.2 Визначаємо величину загального прибутку: Пзр = Vр. –SКЕС = 1887, 58-1642, 02 = 245, 56 млн. грн.
15.1.4.3 Податок на прибуток складає 30 %: ПДп = 30%; Пзр = 30/100× 245, 56 = 73, 67 млн. грн.
15.1.4.5 Визначаємо величину чистого прибутку: Пчр = Пзр - ПДп = 245, 56-73, 67 = 171, 89 млн. грн.
15.1.4.6 Визначаємо рентабельність виробничих фондів: Рв. = Пзр/(Во.ф.+Sп.)× 100% = 245, 56/(1274, 5+1337, 8)× 100 = 9, 4 %.
Таблиця 15.2 – Зведена таблиця техніко-економічних показників КЕС і порівняння їх з проектними.
16 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1 Правила устройства электроустановок. – 6-е изд. М.: Энергоатомиздат, 1986. 2 Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей. – 13-е изд. М.: Энергия, 1977. 3 Нормы технологического проектирования тепловых электрических станций и тепловых сетей. М.: Минэнерго СССР, 1980. 4 Неклепаев Б. Н., Крючков И. П. Электрическая часть электростанций и -подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования: Учеб. пособие для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1989. 5 Рошкова Л. Д., Козулин В. С. Электрооборудование станций и подстанций: Учебник для техникумов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1987. 6 Справочник по ремонту и техническому обслуживанию электрических сетей /Под ред. К. М. Антипова, И. Е. Бандуилова./. М.: Энергоатомиздат, 1987. 7 Двоскин Л. И. Схемы и конструкции распределительных устройств. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985. 8 Александров К. К., Кузмин Е. П. Электрические чертежи и схемы. – М.: Энергоатомиздат, 1990. 9 Справочник по Единой системе конструкторской документации. Под ред. Ю. И. Стипанова. Харьков. “Прапор”, 1981. 10 Байтер И. И., Богданова Н. А. Релейная защита автоматика питающих элементов собственных нужд тепловых электростанций. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1989. 11 Электрическая часть станций и подстанций: Учебник для вузов /А. А. Васильева, И. П. Крючков, Е. Ф. Наяшкова и др./, Под ред. А. А. Васильева. – М.: Энергия, 1980. 12 Технология и организация сооружения линий электропередачи, Под ред. М. М. Каетановича, М., “Энергия”, 1969. Перед загл. авт.: Каетанович М. М., Крылов С. В., Рабинович Д.В., Реут М. А. 13Магидин Ф. А. Сооружение воздушных линий электропередачи: Учебник для сред. проф-техн. училищ. – М.: Высш. Школа, 1978. 14 Е. Б. Медведева. Методические рекомендации по расчету среднегодовых технико-экономических показателей ГРЭС в курсовой роботе и экономической части дипломного проекта, Москва, 1986. 15 Реле защиты.М., „Энергия”, 1976.
|