Екологічна діяльність міжнародних корпорацій

Важливо засвоїти питання щодо екологічної діяльності міжнародних корпорацій, яке набуває дедалі більшої актуальності у зв'язку з глобалізацією бізнесу, одного боку, та все ширшим використанням високих технологій — з іншого. Ці технології за умов соціальної безвідповідальності можуть справляти значний негативний вплив на життя людства. У кейсі «Чорнобильська АЕС» показана роль упущень менеджменту в найбільшій техногенній катастрофі минулого століття. З погляду екологічної діяльності, ліквідації наслідків вибуху четвертого реактора цілком виправдано розглядати Чорнобильську АЕС як міжнародну компанію, хоча юридичне вона є національним енергетичним підприємством і після її закриття 15 грудня 2001 р. Однак світову громадськість продовжує турбувати стан 4-го енергоблоку ЧАЕС. Тому для досягнення повної безпеки на ЧАЕС багато зусиль доведеться докладати не лише Україні, а й іншим країнам.

Серед міжнародних корпорацій можна знайти чимало прикладів прогресивної діяльності. Корпорація «Форд», наприклад, головну мету своєї екологічної політики вбачає у скороченні викидів вуглекислого газу в атмосферу шляхом підвищення економічності двигунів своїх автомобілів. За 1995-2000 pp. компанія знизила ці вигади на 10-12%. Одночасно «Форд» щорічно використовує 64 тис. матеріалів, що підлягають утилізації і вторинному застосуванню. Зокрема, 90% матеріалів, з яких виготовляється модель «Ягуар-Х», підлягає вторинному використанню. Про ці результати можна дізнатися зі звітів корпоративного громадянства «Форд Мотор компані».

Відомим у світі є також досвід екологічної діяльності японської корпорації “НТТ”. У 1991 р. була затверджена “Хартія компанії “НТТ” з довкілля”, на основі якої розробляються два типи планів: Основна програма заходів з охорони довкілля та Докладна річна програма заходів. Одна з таких річних програм, наприклад, включала такі заходи:

1.Скороченні споживання паперу.

2.Запобіганні потеплінню клімату.

3.Скороченні і переробка відходів.

4.Захист озонового шару атмосфери.

У реалізації зазначених заходів беруть участь усі 270 тис. працівників корпорації. Завдяки цьому, наприклад, частка переробленого паперу е телефонних довідниках, що видаються “НТТ”, становить 55% при граничному рівні цього показника 65 %.

Важливо звернути увагу на використання міжнародними корпораціями системного підходу до екологічного менеджменту. Одним з інструментів такого підходу є модель Вінтера, яка була створена в компанії «Вінтер енд Сон» (Німеччина) у 1978 – 1986 рр. У 1989 р. відомий німецький інститут менеджменту визнав цю компаній найкращою серед металообробних підприємств країни. Згодом ця система поширилась на інші галузі господарства Німеччини та інших країн. Модель Вінтера дістала схвальну оцінку одного в сучасних «гуру» менеджменту Тома Пітерса, який вважає її комплексним, готовим до застосування підходом до організації екологічного менеджменту.

Для детальнішого усвідомлення змісту і застосування інструментів екологічного менеджменту, що входять до складу моделі Вінтера, рекомендуємо ретельно опрацювати книгу Г. Вінтера.

Позначення 1 - Огляд ситуації. 2 - Розстановка пріоритетів. 3 - Мотивація керівників. 4 - Корпоративні цілі. 5 - Охорона довкілля на підприємстві. 6 - Менеджмент безпеки праці. 7 - Розробка продукції. 8 - Управління матеріально-технічним постачанням. 9 - Технологія виробництва. 10 - Енергія і вода. 11 - Управління потоками відходів. 12 - Забруднені об'єкти. 13 - Екологічний маркетинг. 14 - Громадські зв'язки. 15 - Зовнішньоекономічні зв'язки. 16 - Стан території. 17 - Будівлі і приміщення. 18 - Транспортні засоби, автопарк. 19 - Мотивація персоналу. 20 - Навчання. 21 - Умови праці. 22 - Харчування в їдальні. 23 - Екологічне консультування. 24 - Державні субсидії. 25 - Страхування. 26 - Правові аспекти. 27 - Відповідальність за шкоду. 28 - Кримінальна відповідальність.

Рис. 13.1. Модель Вінтера

Прагнучи опанувати сучасні методи управління екологічною діяльністю міжнародних корпорацій, треба зрозуміти систему міжнародних стандартів ISO-14000, що включають основні стандарти

ISO-14001 - Системи екологічного менеджменту. Вимоги і керівництво по застосуванню;

ISO-14004 - Системи екологічного менеджменту. Загальні керівні вказівки;

ISO-14010 - Екологічний аудит. Основні принципи;

ISO-14011 - Екологічний аудит. Процедура аудиту систем екологічного менеджменту;

ISO-14012 - Екологічний аудит. Кваліфікаційні критерії для аудиторів у галузі екології;

ISO-14040 - Оцінка життєвого циклу. Принципи і сфера застосування;

ISO-14050 - Екологічний менеджмент. Терміни і визначення.

Міжнародні стандарти ISO-14000 постійно розвиваються. Наступна їх редакція очікується у другій половині 2003 р.

Для поглибленого вивчення питання доцільно опрацювати роль міжнародних організацій і форумів у регулюванні екологічної діяльності транснаціональних корпорацій. У цьому зв'язку важливо звернути увагу на міжнародну конференцію з навколишнього середовища і розвитку, що відбулась у Ріо-де-Жанейро в 1992р. На ній були сформульовані стратегічні напрями розвитку глобальної природоохоронної діяльності. Для реалізації рішень цієї конференції щорічно протягом 1993-2000 pp. знадобилися б кошти в розмірі 600 млрд. дол. США, при цьому 125 млрд. дол. - у вигляді грантів та концесій. Звичайно, вільних коштів у зазначених розмірах у світі немає, оскільки ці суми зіставні з масштабами світових прямих іноземних інвестицій, які зросли з 202 млрд. дол. США у 1990 р. до 1271 млрд. дол. США у 2000 р. Тому чимало нерозв'язаних екологічних проблем минулого століття перейшло в нинішнє. Детальніше уявлення про рішення зазначеної конференції студент може отримати з монографії «Глобалізація і безпека розвитку» за редакцією О. Г. Білоруса.

Контрольні запитання

1. У чому полягають особливості міжнародної етики?

2. Які особливості притаманні соціальній відповідальності ТНК?

3. Які існують принципи міжнародної ділової етики?

4. Як впливає національний менталітет на міжнародний бізнес-етикет?

5. У чому полягає відмінність американської та японської ділової етики?

6. Як пов'язані національні культури із соціальною відповідальністю міжнародних компаній?

7. У чому полягають особливості статусу жінки-менеджера в міжнародних корпораціях?

8. В яких країнах жінки-менеджери мають кращу перспективу для службового просування: Японія, США, Південна Африка, Україна?

9. Які існують бар'єри для просування жінок-менеджерів у міжнародних корпораціях?

10. Які перспективи посилення ролі жінок у міжнародному менеджменті?