Види надзвичайних ситуацій та їх класифікація.

В Україні щороку виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в бага­тьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аварі­ями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна.

Як свідчить практика, для роботи в районі надзвичайної ситуації потрі­бне залучення значної кількості людських, матеріальних і технічних ресурсів.

15 липня 1998 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положен­ня про класифікацію надзвичайних ситуацій».

За характером походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняються надзвичайні си­туації:

- техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, не-спровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небез­печних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпе­чення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах, тощо.

- природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідроло­гічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні по­жежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей,

сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рос­лин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери, то­що.

- соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями теро­ристичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна за­гроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важли­вих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомуніка­ції, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухо­вих пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів, тощо.

- воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектри­чних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відхо­дів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій, тощо.

Крім того, необхідно знати, що, відповідно до територіального поши­рення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості лю­дей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:

I. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситу­ація, що розвивається на території двох та більше областей або загрожує
транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні
матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості
окремої області.

II. Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація,
що розвивається на території двох або більше адміністративних районів або
загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли
для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що пере­
вищують власні можливості окремого району.

III. Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, що виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пунк­ти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матері­альні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості не­безпечного об'єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситу­ації, що виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, які не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.

IV. Надзвичайна ситуація об'єктного рівня - це надзвичайна ситуація, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не ви­ходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Подальша класифікація як природних, так і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена за такими ознаками: загальна причина виник­нення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих про­мислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення тех­ногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднен­ня (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техноген­но-небезпечних виробництвах. До них належать у першу чергу хімічно не­безпечні об'єкти, радіаційно-небезпечні об'єкти, вибухо- та пожежонебезпеч-ні об'єкти, а також гідродинамічно небезпечні об'єкти. Останні роки значно зросла також небезпека від аварій та катастроф на транспорті.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру класифікуються за таки­ми основними ознаками:

- за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загаль­нодержавного рівня);

- за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації - у сільському господарстві; у лісовому господарстві; у заповідній території об'єкти особливого природо­охоронного значення; у водоймах; матеріальних об'єктах - об'єктах інфра­структури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства та населення - персонал підприємств та установ, мешканці житлових будин­ків, пасажири транспортних засобів, тощо).

Аварії техногенного характеру класифікуються також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків.