Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Вікові особливості будови органів виділення.
Навчально-методична карта лекційного заняття №14 Тема: Анатомія, фізіологія та вікові особливості будови органів виділення. Кількість годин: 2 Вид заняття: лекція Мета заняття: вивчити будову та функції видільної системи Міжпредметні зв’язки: біологія, медико-санітарна підготовка. Організація заняття: вітання, перевірка явки студентів і готовність аудиторії до заняття. План Значення видільної системи Вікові особливості будови органів виділення. Утворення сечі. Регуляція процесу сечоутворення Література:
1.Антропова М. В. Гигиена детей и подростков: підручник / М.В.Антропова. – М.: Медицина, 1982. – 306 с. 2.Коляденко Г.І. Анатомія людини: підручник / Г.І.Коляденко. – Київ.: «Либідь», 2001. – 384 с. 3.Леонтьева Н. Н., Маринова К. В. Анатомия и физиология детского организма. Ч. 1. Ч 2.: учебник / Н.Н.Леонтьева. – М.: «Просвещение», 1986. – 288 с. 4.Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студентів небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: Професіонал, 2004. – 480 с. 5.Петришина О.Л., Попова Є.П. Анатомія, фізіологія і гігієна дітей молодшого шкільного віку: підручник / О.Л Петришина. – Київ.: «Вища школа», 1982. – 190 с. 6.Старушенко Л.І. Анатомія і фізіологія людини: підручник /Л.І.Старушенко. – Київ.: «Вища школа», 1992. – 206 с. 7.Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія: підручник / А.Г.Хрипкова. – Київ.: «Вища школа», 1982. – 270 с. 8.Чайченко Г.М. та ін. Фізіологія людини і тварин: Підручник / Г. М. Чайченко, В. О. Цибенко, В. Д. Сокур; За ред.. В. О. Цибенка. – К.: Вища шк., 2003. – 463 с.: іл Викладач: Рудейчук-Кобзєва М.Я. ТЕЗИ Значення видільної системи.
Органи виділення відіграють важливу роль у збереженні сталості внутрішнього середовища організму за рахунок виведення зайвих продуктів розпаду, надлишків води та солей. В здійсненні даної функції приймають участь легені, печінка, шкіра, а також система сечовиділення. У людини функції органів виділення полягають у екскреції кінцевих продуктів обміну, знешкодженні деяких речовин, підтримці в рідинах організму кислотно-лужної рівноваги, сталості осмотичного тиску і вмісту води. У певною мірою ті ж функції можуть виконувати й інші органи. У людини через шкіру разом з потом виводяться хлористий натрій і дуже невелика кількість інших мінеральних речовин, а також азотвмісних і безазотистих продуктів обміну; незначна кількість деяких органічних речовин виділяється через слизову оболонку травного тракту.
Вікові особливості будови органів виділення.
Нирка – парний орган, бобоподібної форми, червоно-бурого кольору, масою 120-200 г, завдовжки 10-12 см. Розташовані нирки у поза черевному просторі по обидва боки хребта в поперековій області приблизно на рівні 11-го грудного до 3-го поперекового хребців. Права нирка лежить на 2-3 см нижче лівої, вона має контакт з печінкою, поперечною ободовою й дванадцятипалою кишками, а ліва нирка – із селезінкою, шлунком, підшлунковою залозою й порожньою кишкою. Нирки мають опуклу форму квасолини, вигнута частина якої має назву " ворота нирок", крізь які заходять ниркова артерія й нерви, а виходять ниркова вена, сечовід і лімфатичні судини. Зовні нирка покрита волокнистою капсулою, поверх якої відкладається шар жиру, що утворює жирову капсулу. Зовнішній шар називається корковим, а внутрішній — мозковим. Функціональною одиницею нирок є нефрон, тіло якого складається з клубочка кровоносних капілярів (мальпігіївих клубочків), оточеного капсулою Шумлянського- Боумена, яка переходить у детальний каналець нефрону. Капсула Шумлянського-Боумена — це мікроскопічної величини чашечка, стінки якої складаються з двох шарів епітеліальних клітин. Між цими шарами лежить щілиновидний простір, від якого починається нирковий каналець, що має стінку з одного шару циліндричного епітелію. На початку нирковий каналець скручується і потім переходить у мозковий шар. Ця частина канальця називається звивистим канальцем першого порядку. Нирка у новонароджених і дітей грудного віку округла, горбиста за рахунок часточкової будови. Часточкова будова нирки зберігається до 2–3 років. Довжина нирки у новонародженого становить 4 см, маса – 12 г. У грудному віці розміри нирки збільшуються приблизно в 1, 5 рази, а маса досягає 37 г. В період першого дитинства довжина нирки сягає, в середньому, 8 см, а маса – 56 г, у підлітків довжина нирки 10 см, а маса – 120 г; у період від 5 до 9 років і, особливо, в 16–19 років розміри нирки збільшуються за рахунок розвитку коркової речовини. Фіброзна капсула нирки стає добре помітною до 5 років життя дитини. Жирова капсула починає формуватися лише до періоду першого дитинства, продовжуючи при цьому поступово потовщуватись. До 40–45 років товщина жирової капсули нирки досягає максимальної величини, а в похилому і старечому віці вона потоншується, інколи зникає.Нирки очищають плазму крові від продуктів обміну речовин. Крім того, через нирки виводяться речовини, необхідні для життєдіяльності організму, — вода, іони натрію, кальцію, фосфати — у тому випадку, коли їх концентрація в крові перевищує нормальну. Таким чином, функція нирок полягає у вибірковому видаленні різних речовин з метою підтримки відносної сталості хімічного складу плазми крові й позаклітинної рідини.
|