Характеристика та нормативно-правова база Мостиського управління соціального захисту населення.

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку актуальним є гарантія права громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках. В державі створено систему фондів соціального страхування в яких акумулюються кошти для вирішення соціальних проблем в державі

У сучасних умовах економічного розвитку України особливого значення набуває формування і функціонування дієвої системи соціального захисту населення, здатні усувати соціальні ризики в суспільстві.

Соціально-економічна криза в Україні посилила негативні тенденції в усіх сферах функціонування соціуму. Загальний низький рівень життя, прогресуюче безробіття, демографічна криза, соціальна незахищеність більшої частини населення становлять реальну загрозу національній безпеці за всіма своїми основними складовими: соціально-економічної, політичної та екологічної. Причинно-наслідкові зв’язки цих складових є об’єктивною суспільною реальністю, тому непродумані та непослідовні системні перетворення породжують негативні явища у всіх сферах суспільства, зокрема у соціальній.

Стабільний економічний розвиток країни неможливий без формування соціально забезпеченого суспільства. Поєднання проблем розвитку ринкових відносин з посиленням уваги до соціальних питань створює необхідні передумови для економічного оздоровлення, стабільного становища людини впродовж усієї трудової діяльності й після її завершення.

В умовах розвитку ринкової економіки з приватною власністю, розвитку конкуренції й підприємництва гостро постає проблема соціального захисту населення, особливо при розшаруванні суспільства за матеріальним і соціальним статусами. Перед державою постає проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених прошарків населення. На жаль, зараз соціально-економічний стан України визначається як нестабільний. Ринкові перетворення не дали очікуваних результатів ні в економічній, ні в соціальній сферах через відмову від важелів державного регулювання процесів реформування економіки, а її теперішній стан ускладнюється внаслідок глобальної та внутрішньої економічної кризи. Ускладнення ситуації обумовлено також неефективністю управлінських дій щодо попередження та усунення загроз у соціальній та економічній сферах. Напрями досягнення безпечного стану в соціальній та економічній сферах між собою не корелюють, що викликають протиріччя між досягненням економічних та соціальних цілей. Ці прояви загострюються в умовах розгортання світової фінансової кризи та бойових дій на Сході, які потребують прискорення процесу становлення соціально орієнтованої ринкової економіки.

Актуальність теми посилюється тим, що в Україні на початку ХХІ століття усвідомили, що соціальна сфера це не лише фактор стабілізації суспільства, а й основний чинник економічного розвитку, який потрібно розвивати.

Основною метою соціальної політики є створення умов для функціонування соціальної політики згідно із стратегією економічного розвитку та фінансової стабілізації. Кінцевим результатом цього процесу має бути забезпечення достатнього життєвого рівня населення, поліпшення демографічних показників, розвиток трудових ресурсів, пенсійна реформа та відновлення освітнього та наукового потенціалу.

Предметом проходження переддипломної практики є Мостиське управління соціального захисту населення Мостиського району, Львівської області. Звіт включає теоретичну та практичну частину з додатками.

Метою написання переддипломної практики є: видатки бюджету на фінансування соціальних потреб у сучасних умовах, що є основою підвищення життєвого рівня життя населення та конкурентоспроможності економіки і соціальних здобутків в цілому.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

- організаційна структура та нормативно-правова база Мостиського управління соціального захисту населення;

- загальна характеристика видатків на фінансування соціальних потреб;

- аналіз видатків Мостиського району на фінансування соціальних потреб у сучасних умовах;

- аналіз соціального забезпечення в сфері зайнятості населення.

Інформаційною базою слугували законодавчі та нормативні документи, що регулюють діяльність бюджетної установи, фінансова звітність управління.

Характеристика та нормативно-правова база Мостиського управління соціального захисту населення.

Управління соціального захисту населення Мостиської райдержадміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові районної державної адміністрації, а за його відсутності – заступнику голови райдержадміністрації відповідно до функціонального розподілу обов’язків та відповідно Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації, реалізує державну політику у сфері зайнятості, загальнообов’язкового соціального страхування населення, соціально-трудових відносин, пенсійного забезпечення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Мінітрів України, наказами Мінсоцполітики, розпорядженнями голів обласної і районної державних адміністрацій, наказами директора департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації, рішеннями Мостиської районної ради.

Основними завданнями управління є:

- забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про працю, зайнятість, трудову міграцію, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист населення, у тому числі інвалідів, ветеранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- удосконалення форм і засад соціального партнерства, організація співробітництва з місцевими органами виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців;

- здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення та виплати пенсі органами Пенсійного фонду, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи;

- призначення та виплата соціальної допомоги, пільг, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, встановленого законодавством;

- розроблення та організація виконання комплексних програм поліпшення соціального обслуговування інвалідів, пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку та всебічне сприяння в отриманні ними соціального обслуговування та соціальних послуг за місцем проживання;

- сприяння створення умов безперешкодного доступу інвалідів до об’єктів соціальної інфраструктури;

- сприянні у працевлаштуванні інвалідів, здобуття ними освіти іі кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям;

- забезпечення виплат передбачених законодавством компенсацій та допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Управління відповідно до покладених на нього завдань:

- бере участь у розробленні проектів місцевих Програм економічного соціального розвитку району, забезпечує їх реалізацію;

- забезпечує проведення моніторингу у сфері зайнятості населення, у тому числі інвалідів, ветеранів війни, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, соціально-трудових відносин, та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, колективно-договірного регулювання вирішення колективно трудових спорів, проводить реєстрацію, веде облік, зберігає оригінали колективних договорів, змін та доповнень до них;

- проводить моніторинг створення робочих місць за сферами економічної діяльності, сприяє створенню умов для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

- здійснює методичне забезпечення ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, формує базу даних реєстру, які мають право на пільги, та веде їх персоніфікований облік;

- здійснює державний контроль за охороною праці, додержанням законодавства про соціальний захист населення;

- здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства під час призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу;

- бере участь у роботі, спрямованій на забезпечення доступу інвалідів та осіб похилого віку до об’єктів соціальної інфраструктури;

- забезпечує населення, зокрема інвалідів і людей похилого віку, технічними та іншими засобами реабілітації та здійснює інші заходи;

- організовує у межах своїх повноважень підтримку діяльності громадських організацій інвалідів, ветеранів війни, підприємств, установ та організацій, що забезпечують вирішення соціальних питань інвалідів, ветеранів війни та членів їх сімей;

- визначає стан матеріально-побутових умов проживання та потреби інвалідів, ветеранів війни, праці, пенсіонерів, інших соціально незахищених категорій громадян;

- коригує роботу Мостиського районного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів;

- здійснює в установленому порядку компенсаційні виплати інвалідам на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобілів на транспортне обслуговування, а також вартості санаторно-курортного лікування;

- формує банк даних одержувачів соціальної допомоги за категоріями сімей та видами допомог, здійснює перерахунок раніше призначених допомог;

- організовує та координує роботу, пов’язану з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та забезпечує відповідно до законодавства їх соціальний захист.

- сприяє громадянам в одержанні документів, необхідних для призначення окремих видів допомог;

- інформує населення з різних питань, що належать до компетенції управління, через засоби масової інформації.

Управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами районної державної адміністрації, місцевого самоврядування, а також, з підприємствами, установами, організаціями, громадянами та їх об’єднаннями.

В Мостиському управлінні соціального захисту населення нараховано 33 відділи (Додаток А).Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою районної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з директором департаменту управління соціального захисту населення обласної державної адміністрації.

Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.

Основними засадами надання соціальних послуг управління є:

- сприяння особам, що перебувають у складних життєвих обставинах, які вони не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей;

- попередження виникнення складних життєвих обставин;

- створення умов для самостійного розв’язання життєвих проблем, що виникають.

Надання соціальних послуг ґрунтується на принципах:

- адресності та індивідуального підходу;

- доступності та відкритості;

- добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних

послуг;

- гуманності;

- комплексності;

- максимальної ефективності використання бюджетних та позабюджетних

коштів суб’єктами, що надають соціальні послуги;

- законності;

- соціальної справедливості;

- забезпечення конфіденційності суб’єктами, які надають послуги, дотримання ними стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм.

- забезпечення прав громадян, які перебувають у складних життєвій ситуації, у вигляді грошової або натуральної допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Соціальне обслуговування здійснюється шляхом надання соціальних послуг:

- за місцем проживання особи;

- у стаціонарних інтернат них установах та закладах;

- у реабілітаційних установах та закладах;

- в установах та закладах тимчасового або постійного перебування;

- у територіальних центрах соціального обслуговування;

- в інших закладах соціальної підтримки.

Відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” можуть надаватися такі види соціальниих послуг:

- соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м’яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, соціально-побутової адаптації, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо;

- психологічні послуги - надання консультацій з питань психічного здоров’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, надання методичних порад;

- соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров’я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів;

- соціально-економічні послуги - задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;

- юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги);

- інші соціальні послуги.

Перелік та порядок надання соціальних послуг за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування регулюються законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Право на отримання соціальних послуг мають громадяни України,
а також іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.