Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Проведення випробувань. За допомогою товщиноміра заміряють товщину кожного зразка у мм і розраховують площу поперечного перерізу (S) в мм2 за формулою:
|
|
За допомогою товщиноміра заміряють товщину кожного зразка у мм і розраховують площу поперечного перерізу (S) в мм2 за формулою:
S = а · в,
де а – ширина зразка, мм;
в – товщина зразка, мм.
Результати вимірювань записують у таблицю 16.
Зразки, вирізані в одному напрямі, закріпляють по черзі у затис-качах 4 розривної машини (рис. 6) і розтягують.
Залежно від хімічної природи плівки та її структури можливі різні умови випробування (див. рис. 7):
• якщо показник розтягуючого зусилля Р на шкалі навантаження 1 на певному етапі розтягу перестає зростати, що відповідає початку утворення „шийки” в зразку, то важіль 10 переводять у горизонтальне положення і за шкалами приладу 1 та 5 фіксують значення розтягу-ючого зусилля Р1 (в гс) та розтягу Δ l1 (в мм). Далі важіль 10 опуска-ють вниз і продовжують розтягувати плівку до максимально можливо-го значення розтягу (пов’язаного з можливостями розривної машини). Якщо показник Р залишився на тому ж рівні, а плівка не розірвалася, то фіксують показник розтягу Δ l2, що відповідає максимально можливому розтягу плівки на даній розривній машині (у табл.16 записують значення Р1, Δ l1 і Δ l2);
• якщо показник Р після поновлення розтягу починає зростати, але при максимально можливому розтягу плівка не розривається, то фіксують показник Δ l2 в момент зростання Р та Р2 і ∆ l3 в момент максимального розтягу (в табл.16 послідовно записують значення Р1, Δ l1, Δ l2, Р2, Δ l3);
• якщо показник Р після поновлення розтягу починає зростати і при певному його значенні плівка розривається, то фіксують показ-ник Δ l2 (в момент зростання Р), а після розриву – показники Р3 і Δ l4 (в табл.16 послідовно записують значення Р1, Δ l1, Δ l2, Р3, Δ l4);
• якщо значення Р зростає відповідно з розтягом плівки без утворення „шийки” і на певному етапі плівка розривається, то фіксують значення Р3 і Δ l4 (в табл.16 записують значення як Р3 і Δ l4).
 |
Аналогічно досліджують зразки, вирізані у протилежному на-прямі. Результати вимірювань записують у таблицю 16.
Рис. 6. Схема розривної машини:
1 – шкала навантаження; 2 – маятник навантаження; 3 – компенсаційне навантаження; 4 – верхній та нижній затискачі; 5 – вказівник розтягу; 6 – шкала розтягу; 7 – фіксатор затискача; 8 – гвинт для встановлення відстані між затискачами; 9 – висувний стрижень; 10 – важіль; 11 - вантаж
Рис. 7.
Таблиця 16.1
Розтягуюче зусилля і розтяг полімерної плівки*
(напрям І)
| № зап. | Тов-щина зразка, мм | Площа поперечного перерізу S, мм2 | Розтягуюче зусилля Р, гс | Розтяг Δ l, мм | |||||
| Р1 | Р2 | Р3 | Δ l1 | Δ l2 | Δ l3 | Δ l4 | |||
*Вказати найменування плівки
Таблиця 16.2
Розтягуюче зусилля і розтяг полімерної плівки*
(напрям ІІ)
| № зап. | Тов-щина зразка, мм | Площа поперечного перерізу S, мм2 | Розтягуюче зусилля Р, гс | Розтяг Δ l, мм | |||||
| Р1 | Р2 | Р3 | Δ l1 | Δ l2 | Δ l3 | Δ l4 | |||
*Вказати найменування плівки
2.1.3. Обробка результатів випробувань
Межу течіння σ т (Н/мм2 = МПа) розраховують за формулою:
σ т = P1 / S,
де Р1 – розтягуюче зусилля, при якому починає утворюватися „шийка”, Н;
S – площа поперечного перерізу зразка, мм2.
Модуль пружності Епр (МПа) розраховують за формулою:
Епр = σ т / (∆ l1 / l),
де σ т – межа течіння, МПа;
∆ l1 – розтяг зразка в момент утворення „шийки”, мм;
l – віддаль між затискачами розривної машини, мм (50 мм).
Міцність на розрив або межу міцності при розтягу σ р (МПа) розраховують за формулою:
σ р = P / S,
де Р – навантаження відповідно при максимальному розтягу або розриві, Н;
S – площа поперечного перерізу зразка, мм2.
Відносне видовження ε р (%) при розтягу або розриві плівки розраховують за формулою:
ε р = 100 · Δ l / l,
де Δ l – розтяг зразка, мм;
l – віддаль між затискачами розривної машини, мм.
Результати розрахунків записують у таблицю 17.
Таблиця 17
Механічні і деформаційні показники полімерної плівки*
| Межа течіння σ т, МПа | Модуль пружності Епр, МПа | Міцність на розрив σ p, МПа | Межа міцності при розтягу σ р, МПа | Відносне видовження при розриві або розтягу ε р, % | |||||
| І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ |
*Вказати найменування плівки
3. Питання для самоперевірки
1. В яких фізичних станах можуть знаходитися аморфні полімери при різних температурах?
2. Наведіть криву розтягу аморфного полімеру у склоподібному стані.
3. Які процеси протікають в аморфному полімері при розтягу в залежності від його фізичного стану?
4. Чим процес деформування кристалічних полімерів відрізня-ється від аморфних?
5. Яку деформацію називають вимушено-еластичною, в якому температурному інтервалі вона розвивається і чим обумовлена?
6. У чому полягає різниця між пружною, вимушено-еластичною і високоеластичною деформаціями?
7. Що таке межа течіння полімеру і яке значення деформації течіння в процесі експлуатації полімерної тари і упаковки?
6. Що характеризує модуль пружності полімеру і як він визна-чається?