Предмет, методи і функції політології.

Незважаючи на те, що політологія в Україні утвердилась як наука і навчальна дисципліна, залишається актуальним питання про специфіку її предмета та об'єкта.

Об'єктом дослідження політології є політична сфера, яку вивчають і аналізують у поєд­нанні з особливостями її функціонування й розвитку та зв'яз­ками з іншими сферами суспільства (економічною, соціальною, духовною та ін.). Насамперед політична наука зосереджує свою увагу на дослідженні держави, влади та владних відносин, які розглядає як соціальні феномени й інститути політичної організації сус­пільства, котрі основною метою мають реалізацію загального інтересу.

Предметом політології є політична систе­ма суспільства як інтегроване поняття, що включає в себе такі важливі складові, як: держава, державний устрій, влада, владні відносини, політич­ні партії та громадсько-політичні організації й рухи, політична діяльність, політична свідомість, політична культура, ідеологія та ін.

Виокремлюють кілька підходів до розуміння предмету політології:

1) традиційний підхід – політологія трактується як наука, що досліджує загальні принципи і організаційні основи політичного життя;

2) емпірико-аналітичний підхід – політологія розглядається як операціональна, інструментальна наука, яка акцентує увагу на вивченні політичної практики;

3) критико-діалектичний підхід – повязує політологію з аналізом взаємозв’язку політичних інститутів і процесів та суспільно-економічних умов їх функціонування.

Не менш важливим є питання методів політичної науки. Метод – це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей, що становлять її предмет.

Виділяють три групи методів політична науки:

1) загально-наукові методи дослідження. До них належать: системний метод (політика розглядається як цілісне явище, як механізм саморегуляції), структурно-функціональний (спосіб дослідження, який ставить за мету розділити складний об’єкт на складові частини, вивчити зв’язки між ними і визначити місце і роль усіх складових частин у функціонуванні об’єкта як цілого), біхевіористський метод (грунтується на дослідженнях поведінки окремих особистостей і груп), порівняльний (зіставлення однопорядкових політичних явищ за структурою чи функціями), історичний (досліджує політичні процеси і явища через їхній розвиток і зміну) методи.

2) Логічні методи: аналіз і синтез, індукція та дедукція, моделювання;

3) Емпіричні методи: використання статистичних даних; аналіз документів та архівних даних; опитування; експеримент; спостереження;.моніторинг; контент-аналіз та ін.

Органічне поєднання різних методів політичної науки допомагає фахівцям всесторонньо і максимально об’єктивно оцінити практику життя і прийняти оптимальне політичне рішення, співвідносне з призначенням науки.

Важливим для розуміння та оцінки політології у житті суспільства є визначення притаманних їй функцій. Серед функцій політології виділяють:

1) Описову, що пов’язана з накопиченням, описом, вивченням фактів політичної дійсності, з виявленням найважливіших політичних проблем і протиріч політичного розвитку. З допомогою описової функції політологія встановлює “діагноз” політичній ситуації, політичному явищу в конкретному часовому і просторовому відрізку.

2) Пояснювальна, яка допомагає зрозуміти сутність політичних явищ та робить можливим перехід від спостереження фактів до з’ясування причин їхнього виникнення.

3) Прогностична функція відповідає на запитання: якою буде політична дійсність, коли відбудуться ті чи інші події? Результатом цієї функції є перш за все гіпотеза, політологічне прогнозування, які ґрунтуються на об’єктивних наукових даних.

4) Інструментальна – повинна відповідати на запитання: які потрібно прийняти рішення, щоб досягти бажаного результату; що потрібно зробити, аби бажані результати стали дійсністю? Завданням цієї функції є вироблення рекомендацій щодо поведінки суб’єктів політики.

5) Ідеологічна (нормативно-орієнтуюча) – спрямована на формування системи політичних цінностей індивіда та нормативних політичних моделей.

Політологія як наука має розвинену систему категорій – фундаментальних понять, що відображають найбільш суттєві зв’язки, ознаки, особливості політичних явищ, процесів, інститутів.

Категорії політології поділяють на три групи:

1) Основні (базові) категорії – використовують у процесі аналізу всіх сфер і рівнів політичного життя. До них належать поняття: політика, влада, держава, політична система, політичний процес, політичне життя, політичні відносини та ін.

2) Категорії, які відображають історичні особливості розвитку політичних учень, політичних систем, держави і т.п. Наприклад, маківеалізм, бонапартизм, гітлеризм, легізм тощо;

3) Категорії, що їх використовують окремі напрями чи дисципліни політичної науки. Наприклад, агресія, війна, армія, військова політика, військова доктрина, пацифізм, нейтралітет та ін.

Отже, політологія - комплексна наука, що поєднує вивчення змісту інституційно-організаційних форм політичної діяльності та способів взаємодії учасників політичного процесу.

Як навчальна дисципліна політологія покликана дати студентам уявлення про політичне життя, політичну сферу суспільства, закономірності її розвитку, а також систему знань про сучасні політичні інституції, їх будову та функціонування, про права, свободи, обов'язки громадян у демократичному суспільстві, політико-правове становище людини, форми і засоби участі її у політичному житті, про типи, форми, динаміку політичних процесів, їхні суб'єкти, зміст і шляхи формування політичної культури, різноманітні ідейно-політичні концепції сучасності, рушійні сили сучасного світового розвитку.

Оновлення суспільства неможливе без оновлення політичної свідомості, формування нової політичної культури, демократичної за своїм характером. Головними чинниками, які зумовлюють значення політології для оновлення суспільства, є: заповнення політико-культурного вакууму у свідомості людей посттоталітарного суспільства; перехід від класових і корпоративних цінностей до загальнолюдських; піднесення ролі особистості в життєдіяльності суспільства; сприяння окремій особистості в розвитку і реалізації її здібностей.