Стандартизація у комп’ютерних мережах

Основні міжнародні організації із стандартизації:

Стандарти існують у двох категоріях: де-факто і де-юре. Стандарти де-факто встановилися без жодного формального акту. Наприклад, IBM-сумісні персональні комп'ютери є стандартом де-факто для малих офісних комп'ютерів, UNIX є стандартом де-факто для операційних систем універсальних комп'ютерів наукових установ та їх підрозділів у США. Стандарти де-юре, навпаки, є формальними легальними стандартами, прийнятими вповноваженими до цього спеціалізованими організаціями. Міжнародні організації у сфері стандартів можна поділити на два класи: організації, встановлені договорами між національними урядами, і добровільні, тобто недоговірні організації. У сфері стандартів телекомунікаційних та комп'ютерних мереж існують дві головні організації, по одній кожного типу.

Органи всесвітнього рівня:

· ITU - International Telecommunications Union ~ Міжнародна телекомунікаційна спілка. Це агентство ООН (договірне) має три головні органи, два з яких займаються передовсім міжнародним радіомовленням, а третій зосереджується на телекомунікаційних системах для телефонії та передавання даних. Раніше це агентство називалося CCITT - абревіатура назви Міжнародного консультативного комітету з телеграфії та телефонії (МККТТ) французькою мовою.

· ISO - International Standards Organization ~ Міжнародна організація стандартів. Це добровільна (недоговірна) організація, утворена в 1946 році. ЇЇ членами є національні організації стандартів. Організація, уповноважена до створення комунікаційних та комп’ютерних стандартів, т. зв. протоколів ISO/OSI.

У сфері телекомунікаційних стандартів ITU та ISO співпрацюють між собою, щоб уникнути появи двох офіційних і несумісних міжнародних стандартів.

Органи континентального рівня:

· ANSI - American National Standard Institute - Американський національний інститут стандартів.