Характеристика метеорологічних процесів і явищ

Вітри – це так звані «прилади-змішувачі», що забезпечують переміщення та поєднання різних видів повітря над поверхнею земної кулі. Таким чином, вітер – це один з найважливіших компонентів життя. Але він може бути і руйнівним.

Англійський військовий моряк, гідрограф, контр-адмирал Френсіс Бофорт ще у 1806 р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів (табл. 2.2), яка використовується і до цього часу. Він розподілив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас. Точніше виміряти середню швидкість вітру можна користуючись анемометром.

Таблиця 2.2.

Шкала вітрів (за Бофортом)

Буря – це сильний вітер, який супроводжується руйнуванням на суші. Швидкість вітру сягає 16-27 м/с (60-100 км/год). Тривалість його дії від декількох годин до декількох діб.

Урагани - це вітри, швидкість яких перевищує 32 м/сек (150 км/год). Вони виникають внаслідок нерівномірного нагрівання атмосферного повітря на різних широтах та висотах і різниці тиску в різних шарах атмосфери. Пролітаючи над землею з величезною швидкістю, ураган спричиняє спустошення: ламає дерева, руйнує будівлі та інші споруди. Ураганамитакож називають тропічні циклони (атмосферні віхри великого діаметру ), що виникають в Тихому океані. А на Далекому Сході і в районі Індійського океану їх вже називають тайфунами. На морі ураган створює хвилі (шторм), які перешкоджають судноводінню, а іноді призводить до загибелі суден. Штормові і ураганні вітри спричинюють: руйнування будинків і споруд, загибель людей під їх завалами; виведення з ладу комунікацій, аварії та пожежі; порушення роботи транспорту; утворення завалів пе­рекинутими конструкціями і вирваними з корінням деревами; знищення посівних площ і матеріальних цінностей; травми різної важкості.

Смерчі — сильний локальний атмосферний вихор (діаметр до 1 000 м), в якому повітря обертається зі швидкістю до 100 м/с та переміщуються з швидкістю до 450 км/год. Смерч має вигляд стовпа (іноді з вигнутою віссю обертання) з ямоподібними розширеннями зверху і знизу. Повітря в смерчі обертається проти годинникової стрілки і одночасно підіймається по спіралі, втягуючи із землі пил, воду і різні предмети. Існують смерчі недовго, від декількох секунд до декількох годин і проходять при цьому шлях від сотень метрів до десятків кілометрів. Виникають при зіткненні великих повітряних мас різної температури і вологості. Смерч спричиняє пожежі, нищення будівель, руйнування технічних об'єктів. В Україні смерчі трапляються в Азовському та Чорному морях.

На відміну від бур і ураганів, смерч рухається вузькою смугою. Тому є можливість уникнути зустрічі з ним. Треба лише визначити напрям і швидкість руху смерчу і втікати в протилежний бік.

У випадку потрапляння в епіцентр смерчу слід згрупуватися, міцно схопитися за будь-який нерухомий, закріплений на землі предмет, закрити обличчя і особливо очі будь-якою щільною тканиною або рукою. Від одягу з великою парусністю треба завчасно позбутися.

Коли сильні вітри супроводжуються грозами, вони стають більш небезпечними, додається ще один уражальний чинник – блискавка. Вонаволодіє значною руйнівною енергією (це високо енергетичний електричний розряд), влучаючи в окремі об'єкти, викликає пожежі, вибухи, руйнування будівель. Найбільш небезпечні є будинки в сільській місцевості, що не мають блискавковідводів, а також природне середовище. Найчастіше блискавка влучає у високі поодинокі предмети – опори ЛЕП, димові труби, дерева, високі споруди, гори. В лісі блискавкою найчастіше уражаються дуби, сосни, ялини, рідше береза, клен.

Правила безпеки під час блискавиці:

- не ховатись під поодинокими предметами, не стояти в повен зріст, не лягати на землю, краще присісти;

- негайно позбутись всіх металевих предметів, відключити мобільні телефони;

- не торкатися металевих предметів (огорож, стовпів, металевих будівельних конструкцій);

- якщо предмети навколо вас гудуть (дзвенять), це небезпечно, перейдіть в інше місце;

- під час грози не ходіть босоніж, не купайтесь, не плавайте на човні.

Сильні снігопади і заметілі – це інтенсивне випадання снігу більше 20 мм за півдоби (визначається шаром талої води), що призводить до погіршення видимості та припинення руху транспорту.

По території України в середньому снігових опадів – 20–30 мм, інколи до 70, а в Карпатах буває до 100 мм.

Снігові замети утворюються під час інтенсивного випадання снігу при буранах, заметілях. При низових заметілях багато снігу нагромаджується в населених пунктах, на території тваринницьких ферм. Снігом заносяться залізничні й автомобільні шляхи. Порушується нормальне життя населених пунктів. У багатьох районах через великі замети може тимчасово припинитися доставка продуктів харчування і кормів.

Великі снігопади один раз на три роки спостерігаються в Черкаській, Київській, Вінницькій, Чернівецькій областях і в Криму, а один раз на п'ять років у Чернігівській, Сумській, Дніпропетровській, Рівненській, Тернопільській, Миколаївській, Одеській і Запорізькій областях.

Сильні ожеледі – це шар щільного прозорого або матового льоду діаметром більше 20 мм, що наростає на дротах, земній поверхні, деревах, будівлях, предметах і техніці внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману. Виникнення такої стихії пов'язане з надходженням південних циклонів, частіше при температурі трохи нижче 0°С. Вона триває більше 12 годин, інколи до 2–3 діб. Найчастіше буває у грудні – січні, але можлива з листопада до березня.

Сильні ожеледі частіше бувають на Волині, Подільській височині, в горах Криму і на Донецькому кряжі.

Град – це частинки льоду, різні за розмірами, формою, структурно неоднорідні, випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року. Град завдає великих збитків сільському господарству, особливо від червня до середини вересня, у Криму, Полтавській, Тернопільській, Чернівецькій, Луганській, Сумській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській і Одеській областях, на Волині, Поділлі й Приазов'ї.

Сильний дощ – опади більше 50 мм на рівнинній території і 30 мм у гірських районах, тривалістю до 12 годин. Такі дощі (зливи) в Україні бувають щорічно на значній території, але частіше в горах Криму і Карпат.

Сильна спека – підвищення температури до + 35 °С і вище. Це явище характерне для степової зони і особливо небезпечне для сільського господарства.