Листя і опад

Аналізи листя, хвої і їх опаду є ефективними засобами для оцінки вмісту в них поживних речовин і забруднювачів. Проби листя треба відбирати від 5 до 10 дерев одного і того ж класу, що мешкає в спільноті (домінуючих або співдомінуючих дерев).

Підхожим періодом для відбору проб живого листя для неопадаючих видів дерев є листопад–грудень, а для опадаючих видів дерев (наприклад, широколистних дерев) є серпень.

Проби відбираються шляхом зрізання або відпилювання гілок, для чого треба вибирати одну гілку з п'ятого–восьмого кільця листя відносно верхівки дерева (з відкритого вітрам або сонячному світлу боку). Верховітні і бокові пагони поточного року представляють собою підпробу.

Пагони треба зразу помістити в паперовий мішок і швидко доставити в лабораторію. Велику обережність треба проявляти з тим, щоб не забруднювати проби пилом чи грунтом; їх не можна промивати.

Хвою чи листя треба перемолоти млином із нержавіючої сталі до часток розмірами менше 0, 5 мм. Для отримання максимально можливих відомостей про існуючі природні зміни проби змішувати не можна.

Попередньо проби висушуються при температурі 40⁰C і зберігаються для наступних досліджень.

Місця відбору проб опаду розподіляються по всьому майданчику і не тільки під деревами переважного виду.

Опад збирається за допомогою мішків з інертного матеріалу глибиною 0, 5 м для того, щоб опад не видувало вітром. Мішок треба прикріпити до дерев'яної рами відповідної площі (0, 25–0, 5 м S0₂). Рама повинна бути встановлена на кутніх стовпцях горизонтально на висоті, яка перевищує глибину мішка для уникнення впливу вологи грунту, що може заздалегідь прискорити процес розкладання опаду.

На одному майданчику застосовується як мінімум п'ять мішків для збору опаду.

Перед очікуваним снігопадом мішки для збору опаду треба забрати. Опад необхідно перемістити у великі паперові чи пластикові мішки, скориставшись для цього рукавицями, і доставити їх в лабораторію.

Вся бура хвоя або листя, що опали, повинні бути відокремлені від іншої частини чистого опаду і підлягають спеціальному хімічному аналізу. Порівняння з концентраціями елементів в живому листі говорить про рухливість і стан поживних речовин.

Проби висушують до постійної сухої ваги при температурі 40⁰C або вони можуть бути охолоджені до температури нижче 5⁰C доти, поки не буде здійснене їх просушування.

При дослідженнях листя, хвої і їх опаду аналітичні методи застосовуються такі ж, як для органічних грунтів (див. 4.7.2).

Контрольованими параметрами є:

– суха вага висушеної в печі проби, що складається з 100 шпильок/листків (г/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– загальна сірка (мг/кг);

– загальний азот (мг/кг);

– кальцій (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);

– натрій (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);

– калій (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);

– магній (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);

– загальний органічний вуглець (мг/кг);

– загальний фосфор (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);

– марганець (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);

– цинк (мг/кг; з точністю до однієї десяткової цифри);

– азот аміака (мг/л; з точністю до двох десяткових цифр);

– бор (мг/кг; з точністю до трьох десяткових цифр);

– мідь (мг/кг; з точністю до однієї десяткової цифри);

– молібден (мг/кг; з точністю до трьох десяткових цифр);

– свинець (мг/кг; з точністю до трьох десяткових цифр);

– кадмій (мг/кг; з точністю до трьох десяткових цифр).

ДОДАТКИ