Методологія наукового дослідження

Відповідно освітньо-кваліфікаційної характеристики при підготовці принципово нових фахівців з менеджменту, економіки важливими завданнями є оволодіння студентами методологією наукових досліджень, зокрема методами самостійного розв’язання науково-практичних завдань, набуття навичок їх застосування у практичній діяльності з найбільшою ефективністю.

Знання з методології наукових досліджень студенти повинні застосовувати при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін, а також при виконанні курсових та дипломної (магістерської) роботи.

Необхідно засвоїти, що наукові дослідження – це цілеспрямований процес пізнання, який здійснюється з метою відкриття стану закономірностей зміни об’єктів, що вивчаються, залежно від конкретних умов, місця та терміну їх функціонування для подальшого використання у практичній діяльності.

При проведенні наукових досліджень слід керуватися “Міжнародним кодексом з практики маркетингових і соціальних досліджень”, у якому визначені основні принципи проведення досліджень, терміни, правила.

Важливим елементом методології наукових досліджень є принципи, тобто постійно діючі основні положення, які характерні для усієї системи наукових досліджень. Необхідно дотримуватись наступних принципів: системний та ситуаційний підхід до проведення наукового дослідження, багатоваріантність, диференціація підходів до організації проведення дослідження залежно від особливостей об’єкту дослідження, його мети, завдань; динамічний, безперервний характер процесу наукового дослідження; наявність концепції проведення наукових досліджень, яку зрозуміли б усі виконавці, замовники, користувачі; цільова спрямованість на пріоритетні економічні і соціальні проблеми.

Наукові дослідження повинні відповідати профілю навчання студентів напряму підготовки “Туризм”.

Мета наукових досліджень студентів – розвиток, використання їх творчого і трудового потенціалу для вирішення проблем підвищення ефективності управління торговельними підприємствами, задоволення попиту та потреб споживачів.

Дослідницька діяльність передбачає високу спроможність студентів до творчого науково-дослідного мислення, головною передумовою якого є обсяг та глибина наукових знань, їх постійне і систематичне поповнення та оновлення. Найважливішою складовою творчого мислення є здатність до прогностичного мислення.

Завдання наукового дослідження:

- оволодіння студентами науковими методами пізнання, поглиблення і творче засвоєння навчального матеріалу з професійно-орієнтованих дисциплін, а особливо з блоків “Менеджмент” і “Маркетинг”;

- вивчення методики та засобів самостійного вирішення наукових проблем з напряму підготовки “Туризм”.

Враховуючи характер навчального процесу в інституті економіки і управління ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського дослідницька діяльність студентів повинна здійснюватися у різних формах. Студентам необхідно опанувати теоретичні засади та методологію проведення наукових досліджень у сфері напряму підготовки “Туризм”, застосовувати здобуті знання з методики досліджень при опрацюванні конкретних актуальних тем.

Формуванню науково-дослідницьких навичок студентів сприятимуть: моніторинг та складання оглядів спеціальної, методичної, довідкової літератури та інших джерел з обраної теми, підготовка реферату з конкретної проблеми. Це дозволяє студенту ознайомитися зі станом інформаційного забезпечення визначеної теми, ураховувати і максимально використовувати результати досліджень, які були проведені раніше.

Складність наукових досліджень, комплексність та тривалість їх виконання викликає необхідність розподілу процесу НДРС на логічно взаємообумовлені та взаємопов’язані етапи:

1. Вибір теми дослідження та її конкретизація;

2. Визначення методології наукового дослідження;

3. Опрацювання робочої гіпотези;

4. Організація збору інформації;

5. Обробка та аналіз зібраних матеріалів;

6. Обґрунтування висновків і рекомендацій;

7. Оформлення результатів досліджень;

8. Обговорювання і рецензування результатів наукового дослідження;

9. Впровадження результатів наукових досліджень у практику.

Розглянемо зміст кожного етапу наукового дослідження.

Вибір теми наукового дослідження студенти повинні здійснювати самостійно, керуючись наступними критеріями: актуальність теми (значимість, необхідність і невідкладність її вирішення для потреб торгівлі); очікувана ефективність розробки; новизна і перспективність теми дослідження; відповідність теми, яку обирає студент, профілю навчання менеджерів; можливість розробки теми у ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського з точки зору часу, забезпечення літературою, методиками, матеріалами; відповідність теми напрямкам НДР кафедри маркетингового менеджменту, що полегшує пошук відповідних наукових методів і рішень, прискорює процес впровадження результатів дослідження.

Обираючи тему, студент повинен ознайомитися з переліком і змістом робіт з даної проблеми, виділити та систематизувати питання, які недостатньо розроблені, дискутуються, потребують подальшої розробки, не розроблені, такі, що випливають із висновків проведених досліджень.

Відповідно до обраної теми наукового дослідження студенту слід самостійно підібрати спеціальні літературні джерела (книги, брошури, статті), нормативні документи, статистичні матеріали і вивчити теоретичні засади та історію питання. З урахуванням цього остаточно формулюється тема.

Студент повинен акцентувати увагу на тому, що ефективність наукового дослідження обумовлена правильним використанням методології.

Методологія – наука (вчення) про методи та засоби дослідження. Розвиток методології науки пов’язаний з розвитком методів наукового пізнання дійсності, загальними законами розвитку наукового знання, перевіркою істинності теорії практикою.

Головною метою методології є вивчення засобів, методів і прийомів дослідження, за допомогою яких набуваються нові знання в науці.

Предмет вивчення методології – це поняття і методи самої науки, сфера їх застосування, обґрунтованість наукових результатів, осмислення досягнень науки.

У зв’язку з цим необхідно опанувати терміни: метод, методика, методологія наукового дослідження та їх взаємозв’язок.

Стосовно наукового дослідження методом є засіб або система засобів дослідження і пізнання визначеного об’єкта або явища. На засадах вибору методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, визначається методика дослідження – сукупність методів і прийомів правильного і цілеспрямованого вивчення явищ, процесів.

Слід знати, що методологічним інструментом, який організує процес дослідження та визначає його логіку, є робоча гіпотеза.

Робоча гіпотеза – це направляюча наукова ідея, яка потребує подальшої перевірки. Після перевірки гіпотеза перетворюється або у достовірну теорію, або у достовірне знання певного факту. Відмовлення від гіпотези, яка виявилася неправильною, також є суттєвим кроком вперед у пошуках істини, оскільки помилкові гіпотези поглиблюють пізнання, вказують на труднощі проблеми та спонукають до пошуку кращих рішень.

Студенту необхідно пам’ятати, що науковий рівень дослідження визначається його методом. Відносно процесу пізнання метод дослідження є формою практичного і теоретичного вивчення певного об’єкта шляхом використання різних засобів. Методи дослідження можна розділити на загальні і спеціальні. Загальні методи використовуються в окремих областях науки на окремих етапах дослідження. Спеціальні методи використовуються для вирішення специфічних груп завдань у кожній області науки.

Методологія науки виділяє теоретичний та емпіричний рівні пізнання. Теоретичне пізнання базується на наукових теоріях. До емпіричних відносяться знання з повсякденної усвідомленої практики, спеціальні наукові дані, які одержані у процесі спостереження, експерименту. У зв’язку з рівнями пізнання виділяють і види методів дослідження.

До емпіричних методів наукового дослідження відносяться спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.

До теоретичних методів наукового дослідження відносяться узагальнюючі (сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, формалізація, аксіоматизація) та часткові (визначення, опис і інтерпретація).

Студент повинен знати, що системний підхід до вивчення предметів і явищ обумовлює необхідність комплексного використання різних методів дослідження.

Спеціальні методи, що застосовуються у наукових дослідженнях у сфері торгівлі, розподіляються відповідно до окремих етапів проведення досліджень на методи збору інформації, її обробки, аналізу, програмних (планових) розрахунків і методи прогнозування.

На засадах вибраних методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, повинна визначатися загальна методика дослідження.

Майбутнім фахівцям напряму підготовки “Туризм” слід засвоїти, що методичні засади дослідження у маркетингу складаються із загальнонаукових, аналітичних, прогностичних методів.

Загальнонаукові методи – це системний, ситуаційний аналіз, програмно-цільовий підхід, комплексні дослідження. Вони використовуються при дослідженні ринкової ситуації, обґрунтуванні цілей маркетингової діяльності у взаємозв’язку з цілями функціонування підприємства, розробці стратегії і тактики досягнення цілей, маркетингових програм, при вивченні взаємозв’язку витрат і результатів діяльності.

Аналітичні методи включають:

- методи порівняння, групування, балансовий, графічний, табличний, ланцюгових підстановок, індексний;

- лінійне програмування - використовується для рішення екстремальних задач (формування оптимального асортименту товарів при обмеженості ресурсів, планування товарообороту в асортиментному розрізі, рішення транспортних задач, вибір раціональних форм товарозабезпечення, обґрунтування оптимального рівня товарних запасів, визначення раціонального розміщення складської та торговельної мережі та ін.);

- сітьове планування - призначене для дослідження і управління взаємопов’язаними роботами, які виконуються для досягнення однієї або декількох цілей (розробка програм комплексних заходів, що спрямовані на збільшення продажу товарів, завоювання певної частки ринку, одержання визначеного прибутку, підвищення якості обслуговування, розробка нових товарів та експериментальне їх випробовування на ринку; підготовка рекламних кампаній);

- теорію масового обслуговування - доцільно використовувати для визначення тривалості та черговості обслуговування замовників, покупців, складання графіків постачання, управління товарними запасами;

- метод ділових ігор - слід застосовувати для дослідження та визначення оптимальної стратегії в ситуаціях, що мають ігровий характер, для вибору оптимального варіанту із різних рішень;

- теорію зв’язку - розглядає механізм зворотних зв’язків, дозволяє отримати інформацію з ринку і більш ефективно її використовувати;

- факторний аналіз - дозволяє визначити вплив чинників на результати маркетингової діяльності;

- кластерний аналіз - це розподіл сукупності об’єктів на відносно однорідні групи відповідно з їх потребами;

- багатомірне шкалування - дозволяє одержати просторове відображення відносин, які існують між об’єктами (наприклад: оцінка конкурентоспроможності товарів у порівнянні із зразком; співставлення іміджу двох підприємств);

- контент-аналіз – це формалізований, кількісний аналіз (вивчення) документів з метою одержання достовірної, надійної інформації, у якій зацікавлені маркетологи; він використовується, головним чином, при роботі з вторинними даними соціально-психологічної спрямованості, а також при аналізі результатів опитувань; напрямки використання контент-аналізу: виявлення та оцінка характеристик тексту, як індикаторів певних сторін об’єкту, що вивчається; виявлення причин, які викликали повідомлення; оцінка ефекту впливу повідомлення;

- моніторинг маркетингової діяльності – це механізм здійснення спеціалістами-маркетологами підприємства постійного спостереження за найважливішими поточними результатами маркетингової діяльності та фінансового стану підприємства в умовах динамічного маркетингового середовища;

- дисперсійний аналіз - необхідно використовувати для оцінки однорідності сукупності, що досліджується, та ступеня впливу чинників на процес, який вивчається;

- кореляційний аналіз - слід використовувати для визначення напрямку та тісноти зв’язку за допомогою коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення, ступенів змінювання результативних показників під впливом різних чинників за допомогою коефіцієнта детермінації;

- регресійний аналіз - дозволяє визначити форми зв’язку та ступінь впливу чинників на конкретні показники діяльності підприємства.

Для розробки різних видів прогнозів слід використовувати прогностичні методи (прогнози попиту, збуту, маркетингових витрат, товарних запасів та ін.). Це методи експертних оцінок (метод Дельфі, метод кібернетичних сесій, метод мозкових атак, метод номінального колективного мислення); методи економіко-математичного моделювання за допомогою динамічних коефіцієнтів еластичності, трендових моделей, одно- та багатофакторних статичних та динамічних рівнянь регресії; комплексні методи.

Дотепер не існує однозначного підходу до того, чи є у маркетингу власні методи дослідження, що складає вимогу будь-якої самостійної науки. Але безперечно те, що існує комплекс технологій, які притаманні саме маркетингу і орієнтовані на вирішення специфічних маркетингових проблем: маркетинговий (ситуаційний) аналіз; SWOT-аналіз; STP-маркетинг, ABC-аналіз асортименту товарів; матричний метод; організаційні механізми для реалізації теорії маркетингу в практиці (організаційні структури служби маркетингу, маркетингове програмування, розробка маркетингового бюджету).

Аналітичні та прогностичні методи на сучасному етапі доцільно використовувати на засадах комп’ютерних програм.

З урахуванням гіпотези та методики дослідження студент разом з науковим керівником повинен розробляти програму досліджень, у якій визначає:

ü уточнену назву (формулювання) теми;

ü загальні та окремі завдання роботи (цільова постанова);

ü стан питання та обґрунтування вибраного напрямку роботи;

ü зміст, об’єкт, предмет та методи дослідження;

ü етапи роботи із зазначенням змісту і термінів завершення кожного етапу (календарний план роботи);

ü виконавців;

ü форму представлення результатів дослідження та їх впровадження в практику.

При проведенні наукових досліджень студентам слід керуватися програмою.

При організації збору інформації у торговельному підприємстві необхідно передбачити:

· правильний вибір об’єктів обстеження;

· обґрунтоване визначення показників, що підлягають збору;

· розробку методик отримання окремих показників;

· правильне документальне оформлення даних обстеження.

Об’єкт дослідження - це предмет або явище дійсності, що досліджується з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливості подальшого використання результатів пізнання у практичній діяльності.

Об’єкт дослідження – процес маркетингової діяльності в цілому або за окремими напрямками в підприємствах різних форм власності, що функціонують у конкретному населеному пункті, регіоні України.

Предметом дослідження є маркетингове середовище функціонування підприємства; система управління маркетинговою, комерційною, рекламною діяльністю; інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських маркетингових рішень; маркетинговий потенціал; маркетингова цінова політика; збутова діяльність торговельного підприємства в умовах маркетингу та ін.

Правильне визначення об’єкту та предмету дослідження сприяє обґрунтованості його результатів.

Сформулювавши об’єкт та предмет дослідження, необхідно визначити параметри торговельного підприємства, на матеріалах якого здійснюється дослідження, тобто повноту вивчення окремого аспекту маркетингової діяльності підприємства відповідно до мети дослідження. Тому завдання дослідника полягає у формуванні досьє підприємства згідно розробленої схеми.

Збір показників у торговельних підприємствах повинен проводитися в декілька етапів:

- розробка переліку всіх вихідних показників з кожного питання, що вивчається, та методики їх одержання;

- формування зведеного переліку вихідних показників щодо теми;

- визначення джерел одержання інформації, розробка форм збору показників (таблиці, анкети).

Зібрані інформативні матеріали необхідно обробити і систематизувати за допомогою таких методичних прийомів як класифікація, типологія, ранжирування. За результатами систематизації даних повинні бути розраховані відносні та середні величини, оброблені ряди динаміки, визначені основні тенденції розвитку, розроблені таблиці, графіки з використанням персональних комп’ютерів, комп’ютерних програм.

Отриману первинну і повторну інформацію потрібно перевірити з точки зору її логічної відповідності кінцевим результатам дослідження.

Оброблені інформативні матеріали студент повинен глибоко проаналізувати за допомогою комплексу економічного, маркетингового, функціонально-вартісного аналізу, довести або відкинути висунуті на попередніх етапах дослідження гіпотези.

Перш ніж робити висновки (короткий виклад отриманих результатів) студенту слід ще раз перевірити завершеність кожного розділу роботи та доведеність аргументації роботи у цілому. Лише після цього слід формулювати висновки за суттю поставленої проблеми, питаннями практичного значення, впровадженням і використанням одержаних результатів.

На засадах результатів аналізу студент повинен сформулювати чіткі, точні, не переобтяжені цифровими даними, випадковостями висновки щодо поставленої проблеми, перевірити, апробувати їх. Обґрунтовані висновки необхідно викласти у відповідних розділах роботи.

Пропозиції щодо практичного використання висновків при вирішенні конкретного завдання в певних умовах повинні бути перспективними. Висуваючи ті або інші пропозиції, дослідник повинен розрахувати їх ефективність. Без такої оцінки неможливо визначити ступінь реальності проведення та окупності заходу.

У тому разі, коли при дослідженні рекомендується використовувати одну з декількох конкуруючих пропозицій, необхідно провести порівняльний розрахунок ефекту і витрат з кожного варіанту і вибрати той, який забезпечує найкращі показники.

Зібрані і оброблені у процесі дослідження матеріали, результати аналізу та обґрунтування рекомендацій необхідно перетворити у злагоджений, послідовний, науково-аргументований виклад.

Матеріали науково-дослідної роботи можна викласти у формі спеціального звіту, курсової або дипломної (магістерської) роботи, відповідного розділу звіту з практики, тексту наукової доповіді, наукової статті та ін.

Загальними вимогами щодо викладення результатів НДР є наступні: чіткість побудови та логічна послідовність подання матеріалів; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, що виключають можливості суб’єктивного і неоднозначного тлумачення; конкретність викладення результатів роботи; доведеність висновків і обґрунтованість рекомендацій.

Звіт про НДР студента повинен включати титульну сторінку, зміст, вступ, розділи звіту, які відображають методику, зміст і результати виконаної роботи, висновки, рекомендації, список використаних джерел, додатки.

Заключним етапом кожного дослідження є його обговорення та впровадження у практику. Обговорення результатів дослідження доцільно проводити колективно у студентській групі, на засіданні студентського наукового семінару залежно від особливості теми - ступеня її новизни, складності, комплексності. У процесі наукової дискусії учасники повинні оцінити рівень дослідження, висловити свою думку щодо досягнень дослідника, вказати на недоліки, помилки, обґрунтувати можливі напрямки їх виправлення.

Після обговорення роботи, одержання консультацій і рецензій автор-дослідник повинен провести необхідні уточнення, доповнення окремих положень, усунути можливі неузгодження між розділами або підрозділами.

Результативність дослідження у значному ступені визначається рівнем його реалізації. НДР доцільно реалізувати шляхом їх безпосереднього впровадження у практику діяльності торговельних підприємств. Ознайомившись із загальною методологією наукового дослідження, студенту необхідно адаптувати її до виконання курсової роботи з дисципліни “Маркетинг”.

3 СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ВИМОГИ,