Допосівне прикочування грунту.

Наступний крок - вирівнювання і прикочування поверхні грунту. Зробити це не так просто, як здається на перший погляд. Навіть при самому ретельному вирівнюванні поверхні за допомогою граблів вона залишається нерівною. Причому відразу цього можна і не помітити, лише після того, як земля осяде, де-не-де з'являться западини та інші нерівності.

Ущільнення грунту - необхідний захід при закладці газону. На такому грунті насіння більш тісно зтикається з його частками, внаслідок чого швидше набухають і проростають. Під впливом ущільнення поліпшується тепловий режим поверхневого шару, його температура підвищується на 1, 5-2 градусів, але цей захід можна проводити тільки на сухому грунті при сухій погоді. Ущільнення вологого грунту неприпустимо, тому що він прилипає до поверхні катка та взуття (Завадська Л.В., 2003).

Після обробки грунту бажано закоткувати поверхню грунту катком - відразу виявляться всі нерівності, які слід відразу ж усунути. Для прикочування бажано застосовувати каток вагою до 70 кг. (Воробйов Б.Л., Воробйов Г.Б., 2000).

Найважливішим фактором прискорення появи сходів та формування травостою є підготовка насіннєвого ложа. Допосівне прикочування та нанесення на грунт 0, 5-1, 0 см торфоперегнійного субстрату, прикочування і подальше мульчування після закладення насіння, різко збільшує польову схожість і густоту травостою. Ці прийоми в поєднанні з переривчастим щілюванням впоперек схилу дозволяють збільшити густоту травостою в 1, 5-2 рази.

Насіння повинне потрапити на щільне ложе, прикрите тонким шаром грунту. У цьому випадку вони дружно проростуть. На щільному грунті насіння засівають менш глибоко, на -пухкому більш глибоко. Грудки повинні бути не більше 6-8 см. Поверхня грунту прикочують

так, щоб не переущільнити його і зберегти структуру, пористість, водопроникність. Краще прикочують грунт кілька разів легким катком, ніж один раз важким. Зовнішньою ознакою нормального прикоткування грунту може служити те, що при ходьбі на поверхні грунту не залишається помітних слідів.

Прикочуванням поверхні грунту ущільнюють верхній шар грунту на глибину до 5-7 см, подрібнюють великі грудки і вирівнюють поверхню. Завдяки цьому створюється сприятливі умови для закладення насіння на оптимальну і однакову глибину, що має велике значення для виконання якісної сівби (Тюльдюков В.А., Кобозев І.В. та ін., 2002).

На невеликих площах грунт краще втоптувати, це найдієвіший спосіб для заповнення пустот в ньому. Ходять по ділянці у взутті без підборів дрібними кроками, переносячи всю вагу з тіла на п'яти. На м'яких ділянках залишаться глибокі відбитки ніг. Граблями вирівнюють землю. Продовжують втоптувати і розрівнювати грунт, поки він не стане достатньо щільним, щоб не залишалося помітних слідів, але в той же час досить м'яким, щоб верхній шар кришився. На великих площах грунт ущільнюють катком вагою 100-150 кг (Завадська Л.В., 2003).

Легше і надійніше укатати грунт за допомогою спеціального катка. Проте слід врахувати, що в кожному разі на більш м'яких ділянках грунту поверхня залишиться нерівною. Ці нерівності слід розрівняти граблями, після чого знову закатати і розпушити грунт. При використанні катка необхідно стежити за тим, щоб у грунті не залишилося повітряних прошарків, так як на їх місці утворюються неглибокі западини (Бердникова О.В., 2003).

Після скопування прикочують по всій ділянці легким катком. Прокатують спочатку паралельними смугами, а потім смугами, перпендикулярними першим. Якщо необхідно, продовжують ущільнювати і утрамбовувати грунт, поки слід від ноги буде ледь помітний. Якщо грунт залишиться м'яким, наповняють каток наполовину водою, щоб збільшити його вагу (під ред. Шаповалова С. Н., 1998).