Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Структура організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком підприємства






 

При побудові ОЕМУІР вимагає системного підходу і відповідно розгляду його як комплекс­ного з точки зору внутрішнього змісту і зовнішнього середовища його функціонування.

Розглянутий ОЕМУІР тісно пов'язаний із соціально-економічною політикою держави, яка через систему методів стимулювання і регулю­ван­ня здійснює управління формуванням соціально-орієнтованої рин­ко­вої економіки.

З іншого боку, ОЕМУІР зв'язаний з діяльністю конкретних суб'єк­тів господарювання (суб'єктів підприємницької діяльності), що визна­ча­ють своє місце на ринку, активно взаємодіючи з зовнішнім середови­щем у спробі адаптуватися до його змін. У ході цього процесу відбувається формування певної системи відносин зі споживачами, постачальниками, інвесторами і т. п., тобто відбувається формування деякого проміжного середовища (цільового ринку), у якому здійснює свою діяльність конкретний суб'єкт господарювання. Таким чином, ОЕМУІР слід розглядати як багаторівневу ієрархічну систему, що містить макрорівень (рівень чи держави регіону) і мікрорівень (рівень конкретного суб'єкта господарської діяльності).

Дія верхнього рівня ОЕМУІР проявляється через дію механізмів державного регулювання і стимулювання. Ці механізми, як уже відзначалося раніше, є зовнішніми стосовно мікрорівня ОЕМУІР і, при­родно, конкретний суб'єкт господарювання вплинути на них не може. Вони, будучи елементами регулювальних систем, певною мірою згладжують і регулюють дії суто ринкових механізмів і створюють сприятливе (чи несприятливе) середовище для розвитку суб'єктів господарювання.

Слід зазначити, що ОЕМУР є підсистемою традиційного орга­нізаційно-економічного механізму підприємства і певним чином реалі­зу­ється через форми і методи управління всією його господарською діяльністю. Тому їхні елементи (механізми) у частині планування, організації, ціноутворення і стимулювання стикаються і частково перетинаються, взаємно доповнюючи при цьому один одного.

Головною особливістю ОЕМУІР є його спрямованість на поси­лення організаційно-економічного механізму підприємства, він орієн­то­ваний не стільки на внутрішньовиробничі відносини суб'єкта госпо­да­рю­вання (хоча це теж є безумовно важливим), а здебільшого на те, щоб орієнтувати його діяльність на всебічне використання існу­ючих і перспективних ринкових можливостей інноваційного розвитку з метою досягнення успіху в конкуренції, максимізації поточних і перспек­тивних доходів, забезпечення стійкого розвитку. При цьому слід за­значити важливість розроблення і виведення на ринок нової (мо­дер­ні­зо­ваної) екологічно чистої продукції (природоохоронної і еко­без­печної) використання нових чистих технологій, що відповідає сучас­ній концеп­ції екологічно стійкого соціально-економічного розвитку [34].


Мікрорівень ОЕМУІР повиннен складатися [11] з таких струк­­турно-функціональних систем (рис. 1.7): прогнозування і плану­ван­ня розвитку, мотивації, організації, а також системи інформа­цій­ного забезпечення.

Рисунок 1.7 – Схема взаємодії систем ОЕМУІР на макро- і мікрорівнях управління (макрорівень виділений курсивом)

 

Розглянемо структуру цих систем і функції, які вони реалізують.

Система прогнозування і планування розвитку. Як відомо, в умовах ринкової економіки основою системи виробничого і фінансо­во­го планування є аналіз кон'юнктури ринку і прогнозування можливих напрямків її зміни, у тому числі під дією факторів НТП, з метою виявлення перспективних напрямів розвитку конкретного суб'єкта господарювання.

Відповідно система прогнозування і планування розвитку багато в чому визначає стратегію і тактику організаційно-економічного роз­витку суб'єкта господарювання за основними напрямками його науко­во-технічної, виробничо-господарської і збутової діяльності, враховуючи організаційно-технологічну політику, матеріально-технічне поста­чан­ня, інвестиційну та інноваційну діяльність і т. д. Крім того, система прогнозування і прогнозування розвитку впливає на зміст і структуру організаційно-економічного (господарського) механізму підприємства.

Дана система реалізує такі функції:

1) аналіз сформованої на ринку структури виробництва і споживання, враховуючи аналіз конкурентів, споживачів, систему збуту, систе­му стимулювання і т. д., а також чинників, що впливають на її розвиток;

2) прогнозування тенденцій розвитку ринку під дію науково-техніч­них, технологічних, економічних, соціально-політичних, організа­ційно-правових, екологічних, демографічних та ін. чинників;

3) аналіз ринкових можливостей і небезпек відповідно, що стиму­люють чи ускладнюють реалізацію можливих варіантів інновацій­ного розвитку;

4) аналіз сильних і слабких сторін діяльності суб'єкта господарюван­ня;

5) оцінка і добір оптимальних варіантів інноваційного розвитку з точ­ки зору реалізації можливостей суб'єкта господарської (підприєм­ницької) діяльності і зовнішніх умов, вибір позицій на ринку і позицій у конкуренції;

6) прогнозування розвитку за вибраними варіантами;

7) планування діяльності за кожним з відібраних варіантів розвитку, враховуючи плани: науково-технічний, технологічний, виробничо-збутовий, фінансовий та інші.

Система прогнозування і планування тісно взаємодіє з ринковими, а також регулювальними і забезпечувальними механізмами, що є зовніш­німи стосовно неї. Взаємодія полягає в основному у виявленні законо­мір­ностей їх функціонування й урахуванні цих закономірностей при складанні поточних і перспективних прогнозів і розробленні на їх основі відповідних планів інноваційного розвитку.

Система мотивації реалізує такий набір функцій [26]:

- мотивація підприємництва;

- мотивація розвитку виробництва;

- мотивація праці;

- мотивація споживання нової продукції.

Елементи даної системи спрямовані на приведення у відповідність цілей і спонукальних мотивів (стимулів) діяльності підприємства (враховуючи його власників, менеджерів, фахівців, робітників). Розгля­немо їх детальніше.

Мотивація підприємництва. Основним мотивом підприємництва є одержання доходів у найближчій і віддаленій перспективі. Економіч­ною основою активізації підприємницької діяльності, зацікавленості суб'єктів господарювання в інноваційному розвитку є відносини влас­ності на засоби виробництва і результати своєї праці. Про це, зокрема, свідчить той факт, що праця на підприємствах недержавної форми власності є, як правило, більш продуктивною [6]. Тому процеси роздержавлення і реформування форм власності на засоби виробництва і результати праці, останнє більшою мірою, об'єктивно повинні стимулювати підвищення ефективності інноваційного підприємництва.

Мотиви розвитку виробництва. Основними мотивами даної групи є мотиви, які генеруються зовнішнім середовищем: не відстати від ви­мог ринку, вчасно виявити і врахувати у виробничо-збутовій діяльності нові можливості, що відкриваються на ринку, для того, щоб принаймні не зазнати збитків, а в ідеалі - забезпечити зростання доходів, завою­вання більшої частки ринку, забезпечити зростання підприємства в поточ­ному періоді і в перспективі.

Інноваційний шлях розвитку дозволяє активізувати процеси пошу­ку і реалізації ринкових можливостей, що відкриваються, і за рахунок цього підсилити мотивацію розвитку виробництва.

Серед внутрішніх мотивів розвитку виробництва варто виділити внутрішньогосподарський економічний розрахунок і самофінансуван­ня, а також мотиви науково-технічної й інженерно-технічної творчості, які різко підсилюються в процесі інноваційного розвитку.

Мотивація праці. Мотиви поділяють на внутрішні й зовнішні (останні, у свою чергу, поділяють на позитивні й негативні). За даними опитування працівників різних категорій, проведеного в Росії і США [29], виділений наступний перелік десяти основних мотивів, які сти­мулюють працювати інтенсивніше (мотиви розміщені в порядку зни­ження рангу): високий заробіток; шанси на просування по службі; визнання і схвалення добре виконаної роботи; робота, котра змушує розвивати свої здібності; оплата, яка відповідає результатам праці; робота, що вимагає творчого підходу; цікава робота; високий ступінь відповідальності; робота, що дозволяє працювати самостійно; складна і важка робота.

Інноваційний розвиток характеризується безупинним поновленням асортименту продукції, впровадженням нових технологій, постійним удосконаленням системи виробництва і збуту відповідно до змін зовнішніх умов господарювання. У такий ситуації, і це переконливо підтверджує практика, зростає залежність кінцевих результатів орга­нізації від діяльності її окремих працівників, їх робота ускладню­ється, відповідно зростають шанси на просування по службі, збільшен­ня заробітку, з¢ являються можливості виявити себе, повніше розкрити свої здібності.

Мотивація споживання. З огляду на реалії сучасної ринкової економіки, коли більшою владою володіють споживачі, а виробники повинні орієнтувати свою діяльність на задоволення їх потреб і запи­тів, більш вагомими є мотивація (стимулювання) споживання но­вої продукції, тому далі більш докладно зупинимося на них. На­явність мотивації споживання за відсутності дефіциту товарів і наявності гост­рої конкуренції товаровиробників приводить до того, що купува­ти­ся буде лише та продукція, яка відповідає потребам і запитам спожи­ва­чів. Можна стимулювати виробництво продукції, але якщо її переваг не оцінять споживачі, то всі зусилля виявляться даремними. Систе­ма­ти­­зація мотивів споживання нової продукції наведена у табл. 1.2.

Споживачі в більшості випадків становляться до нової продукції (нових технологій) з певною настороженістю, виявляють певний кон­сер­ва­тизм стосовно них. Тому мотивації споживання, особливо при пере­ході на інноваційний шлях розвитку, варто приділяти особливу увагу. Це означає, що ухвалюючи рішення про розроблення новації, зав­жди варто аналізувати, чи існують мотиви, які підштовхують спожи­ва­чів до придбання даної новації? Якщо таких мотивів немає, то варто серйозно задуматися про доцільність розроблення новації, варто оціню­вати ефективність формування відповідних спонукальних мотивів (сти­мулювання споживання) шляхом порівняння прогнозованих витрат на проведення відповідних заходів і очікуваних результатів від упровад­ження новації.

У цьому випадку, порівнюючи альтернативні варіанти інновацій­ного розвитку, перевагу варто віддавати тому, у якому споживання інновацій мотивується більшою мірою [15, 27].

 

Таблиця 1.2 – Мотиви споживання нових товарів (виробів і послуг)

 

Тип мотивів Приклад мотивації споживання
Раціональні мотиви якість
економічність
експлуатаційні параметри
...
Емоційні мотиви унікальні властивості (наприклад, найвища точність обробки металорізального верстата)
відчуття причетності (купуй відчизняне)
стиль життя (вживати тільки натуральні продукти)
відчуття страху (наприклад, якщо не прид­бати фільтр для питної води, то може утворитися каміння в нирках)
відчуття провини (наприклад, придбання товарів, які виробляють інваліди)
...
Моральні мотиви збереження природного середовища (екологіч­ність товару)
...

 

Приклад

У табл. 1.3 наведені результати аналізу мотивів придбання еколо­гічно чистих кисломолочних продуктів харчування на ринку м.Сум [18].

 

Таблиця 1.3 – Аналіз мотивації споживання екологічно чистих кисломолочних продуктів харчування

 

  Параметри продукції Групи споживачів (за віком та рівнем доходів)
  Під-літки Молодь (18-30 років) Зрілі (до 60 років) Матері, що мають дітей до 7 років   Пен-сіоне-ри
пра-цюючі безро-бітні пра-цюючі безро-бітні сі-мейні оди-начки
Упаковка *** *** ** ** * ** ** *
Смак *** *** ** *** ** *** ** *
Екологічність * ** ** *** ** *** ** *
Термін реалізації * ** ** ** * *** ** *
Умови зберігання * * * ** ** *** *** **
Ємність тари ** * ** *** *** *** *** **
Лікувальні властивості * ** ** *** *** *** *** ***
Доступність *** *** ** *** ** *** *** ***
Ціна *** ** *** *** *** *** *** ***
Знижки з ціни *** *** *** ** *** ** *** *
*** - відіграє важливу роль при виборі товару споживачами; ** - враховується серед інших факторів при покупці; * - практично не враховується.

 

Аналізуючи результати аналізу, слід зазначити, що екологічність кисло­мо­лоч­ної продукції є істотним чинником, що робить важливий вплив на вибір двох з виділених груп споживачів (працюючі громадяни у віці 30-60 років; родини і матері-одиначки, що мають дітей у віці до 7 років). Він також береться до уваги при здійсненні покупки біль­шіс­тю споживачів. Тому ставка на екологічність продукції цілком правомірна. Крім того, з результатів ана­лізу випливає, що ті з виробни­ків, які зроблять ставку на екологічність своєї продукції, щоб сфор­му­вати на її базі свій цільовий ринок, повинні будувати стратегію просування на ринок дотримуючись таких вимог:

- необхідно в максимальному ступені інформувати споживачів екологічної продукції (тим більше продуктів харчування) про її особливості;

- слід об'єктивно обґрунтовувати досить високий рівень цін, який сприй­мається більшістю споживачів як занадто високий, пояс­ню­вати вигоди, які одержать споживачі, що придбали екологічну продукцію;

- необхідно проводити диференціацію продукції і методів її збуту з метою урахування специфіки запитів різних груп споживачів.

Система організації в загальному випадку реалізує такі функції:

- виділення пріоритетів і переваг у діяльності суб'єктів госпо­дарю­вання;

- формування і перебудова організаційних структур управління й організаційно-економічних зв'язків для реалізації пріоритетних нап­рям­ків інноваційного розвитку;

- ресурсне забезпечення формування цільових ринків, у тому числі пошук джерел і механізмів ресурсного забезпечення, а також форму­вання їх оптимальної структури;

- здійснення контролю за процесами інноваційного розвитку в умо­вах змін зовнішнього і внутрішнього середовища, коригування про­це­сів розвитку аж до зміни пріоритетів (за необхідності).

Дана система орієнтована на втілення в життя тих напрямків і ва­рі­антів розвитку, які виявлені в результаті функціонування системи прог­нозування і планування розвитку.

Уявляється доцільним для управління конкретними проектами інноваційного розвитку формувати матричні структури (функціонально-матричні чи проектно-матричні). Це передбачає об'єднання управління маркетингом інновацій, розробленням нових виробів і послуг, їх вироб­ництвом, матеріально-технічним забезпеченням виробництва, збутом продукції на одному рівні ієрархії, що дозволяє гнучко реагувати на вимоги ринку, виключає дублювання робіт у групах, що спеціалізують­ся на різних товарах. Такі системи управління, орієнтовані на виконан­ня конкретних проектів, скорочують терміни їх впровадження, підви­щу­ють оперативність робіт, заощаджують ресурси.

Система організації тісно взаємодіє із системою мотивації. З точки зору ефективності управління процесами інноваційного розвитку її під­сис­тема - система контролю процесу розвитку і зміни пріоритетів - постійно відслідковує достатність мотивації проектів розвитку, що реалізуються, і при ослабленні такої вносить відповідні корективи в систему мотивації чи напрямок розвитку.

Елементам даної групи за наявності елементів економічної заці­кавленості властиве адміністрування, оскільки виконання намічених рішень має обов'язковий характер. Природно, відповідно до принципу альтернативності варіантів інноваційного розвитку необ­хідно мати в запасі кілька варіантів ринкових стратегій. Доцільність використання тієї чи іншої стратегії залежить від напряму розвитку науково-технічного, економічного, технологічного, політичного, еко­логіч­ного, соціального, правового і т. п. середовища.

Як бачимо з вищевикладеного опису систем ОЕМУІР, його функ­ціонування пов'язане з переробленням великих інформаційних масивів, обміном інформацією між його системами і рівнями. Аналізуючи структуру ОЕМУІР, його елементи і їх функції, неважко помітити, що для їхньої реалізації необхідно враховувати практично всі складові комплексу механізмів і методів, що є зовнішніми (з точки зору регулювання діяльності) стосовно організаційно-економічного механіз­му суб'єкта господарювання і його складової частини - ОЕМУІР. Збір, накопичення, збереження й аналіз необхідної для цього інформації здійснює система інформаційного забезпечення.

Взаємодія виділених функціонально-структурних систем ОЕМУІР одна з одною і зовнішнім середовищем здійснюється за допомогою системи інформаційного забезпечення, що виконує роль свого роду інформаційного каналу для обміну необхідною для управління інфор­мацією (див. рис. 1.6). Вона також реалізує функції накопи­чення, збе­ре­ження й аналізу інформації.

Підбиваючи підсумок викладеному вище, слід також зазначити, що ОЕМУІР є багаторівневим і полісистемним. Досягнення цілей у такому механізмі, а основною є орієнтація маркетингової, а через неї інно­ва­ційної, інвестиційної і виробничо-збутової діяльності суб'єктів господа­рю­вання на виявлення і всебічне використання існуючих і перспек­тив­них ринкових можливостей (для досягнення успіху в конкуренції, мак-симізації поточних і перспективних доходів і т.п.), може бути лише при узгодженій взаємодії всіх його систем і складових, а також при збереженні структурної цілісності. Узгодження роботи всіх систем за­безпечує система мотивації, тому вона є узгоджувальною і об¢ єднувальною.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.01 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал