Загальні рекомендації по виконанню курсової роботи

Об’єм, орієнтовний зміст та оформлення курсової роботи

Курсова робота складається з пояснювальної записки обсягом 30 – 35 сторінок машинописного тексту (формат А4, розмір 210х297), графічної частини.

Орієнтовна структура курсової роботи:

Титульний аркуш

Завдання

Анотація

Зміст

Вступ

Резюме

2 Характеристика розробки

3 Оцінка ринку збуту

4 Конкуренція

5 Стратегія маркетингу

6 План виробництва

7 Організаційний план

8 Юридичний план

9 Оцінка ризику і страхування

10 Фінансовий план

11 Стратегія фінансування

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Пояснювальну записку оформляють з урахуванням вимог ДСТУ 3008-95.

Титульний аркуш є першим аркушем документа. Загальний вигляд і приклад заповнення титульного аркуша для курсового проекту наведено в додатку А.

Завдання є вихідним документом на виконання курсового проекту (Додаток Б). В завданні, яке видається студенту, чітко формулюється назва теми, приводяться необхідні вихідні дані, вказуються структура пояснювальної записки та зміст графічної частини, а також вказується термін виконання розділів і всієї роботи.

Зміст містить найменування і номери початкових сторінок всіх розділів і підрозділів. Титульний аркуш, завдання і зміст входять у загальну кількість аркушів записки. Всі сторінки нумерують наскрізь до закінчення пояснювальної записки, включаючи і список літератури.

Слово “Зміст” записують у вигляді заголовку (симетрично тексту) з великої літери.

На першій сторінці змісту курсового проекту виконують основний напис по формі 2 (рамка на 40 мм). На наступних сторінках “Змісту” напис виконують як для інших аркушів по формі 2а (рамка на 15 мм).

Анотація (1…2 сторінки) повинна включати: конкретні відомості, які розкривають зміст основної частини проекту, короткі висновки відносно особливостей, ефективності, можливості і області застосування одержаних результатів.

У вступі необхідно відобразити взаємозв’язок завдань курсової роботи з завданнями, які стоять перед інженерними працівниками агропромислового комплексу. Коротко розкрити суть та значення інженерного менеджменту та визначити його місце в загальній системі менеджменту організації. Сформулювати актуальність теми роботи, мету та задачі дослідження, основні методи, які використовуються в рішенні поставлених задач. У вступі слід чітко сформулювати, в чому новизна і актуальність виконуваної роботи, і обґрунтувати необхідність його проведення.

Основна частина записки повинна відображати зміст курсової роботи та чітко відповідати завданню на проектування та розділам роботи, вказаних в змісті методичних рекомендацій та вміщувати всі пояснення та розрахунки і закінчуватися висновками.

Пояснювальна записка курсової роботи згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.105-95 є одним з видів текстових документів і оформляється відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) і Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД).

Пояснювальна записка виконується на одній стороні друкарського паперу формату А4 (297х210мм) українською мовою одним із наведених нижче способів:

- рукописним – креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304-81) з висотою літер і цифр не менше 2, 5 мм. Цифри і літери необхідно писати чітко чорною пастою;

- машинним, із застосуванням друкуючих і графічних пристроїв виведення ЕОМ (ГОСТ 2.004-88).

Кожний лист пояснювальної записки повинен мати відповідну рамку по формі 2 або 2а. Рамку розміщують на відстанях 20 мм від лівої границі і 5 мм від інших границь формату.

Відстань від рамки до границь тексту на початку і в кінці рядків – не менше 5 мм.

Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше 10 мм.

Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює 12-15 мм.

Помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі виконання документу, допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним способом або чорними чорнилами, пастою або тушшю рукописним способом.

Пошкодження аркушів пояснювальної записки, помарки і сліди неповністю видаленого попереднього тексту (графіки) не допускаються.

Текст пояснювальної записки розділяють на розділи і підрозділи. Розділи повинні мати порядкові номери у межах всієї записки, позначені арабськими цифрами без крапки і записані з абзацного відступу. Підрозділи повинні мати нумерацію у межах розділу. Номер підрозділу складається із номерів розділу і підрозділу, відокремлених крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко і стисло відображати зміст розділів, підрозділів.

Заголовки слід друкувати (писати) з великої літери без крапки в кінці і не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Між заголовками і текстом, а також між заголовками розділу і підрозділу, при виконанні записки машинописним та рукописним способом повинен бути пропущений рядок.

Кожний розділ записки рекомендується починати з нової сторінки.

В записці повинні застосовуватись науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності – загальноприйняті у науково-технічній літературі. У тексті застосовують стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення відповідно до ГОСТ 8.417-81.

В записці потрібно давати посилання на джерела: дану записку, стандарти, технічні умови та інші документи.

Посилання на запозичені джерела оформлюють у квадратних дужках. Посилатись слід на документ в цілому або його розділи і додатки. Посилання на підрозділи, пункти та ілюстрації не допускаються, за винятком підрозділів, пунктів, таблиць та ілюстрацій даної записки. Посилання містить номер джерела, взятий із списку використаних джерел, номер тому і в необхідних випадках номер сторінки, наприклад: [21, с. 17] або [21].

При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують лише їх позначення, наприклад ГОСТ 2.105-95.

У формулах як символи слід застосовувати позначення, встановлені відповідними джерелами та стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше у тексті, повинні бути приведені. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слів «де» без двокрапки після цього.

Приклад: Коефіцієнт використаного попиту визначаємо за формулою:

, (1)

де К_л – наявна пропозиція виробів по регіону, що досліджується, грн.;

К_с – потенційний попит на продукцію, що досліджується в даному регіоні, грн.

Після формул, якщо розшифровуються символи ставить кома, в інших випадках крапка. Формули, що слідують одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою.

Формули повинні нумеруватися порядковою нумерацією арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Нумерація формул може бути або наскрізна (наприклад (1)), або в межах розділу (у цьому випадку номер формули складається із номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.2)). Посилання у тексті на порядкові номера формул дають у дужках, наприклад: у формулі (3.2).

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після посилання в тексті, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Якщо рисунок один, його позначають «Рис. 1». Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Рис. 1.1.

Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Якщо у записці одна таблиця, її позначають «Таблиця 1 -» і назва таблиці.

Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. В цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад «Таблиця 2.1 –».

Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами (якщо її переносять на іншу сторінку) пишуть «Продовження табл. 2.1» з правої частини аркуша.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, друкують з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Графу «Номер по порядку» в таблицю не включають. Якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у графах для заголовків рядків таблиці перед найменуванням.

Одиниці величин вказують або у заголовках, або у підзаголовках. Окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри, розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю, то її скорочене позначення розміщують в назві таблиці. При відсутності окремих даних в таблиці слід ставити тире.

У висновках підводиться підсумок виконаної роботи. В них повинні міститися: оцінка результатів роботи; висновки по виконаній роботі; пропозиції по використанню одержаних результатів, шляхи подальшої роботи або обґрунтована недоцільність її пропозиції.

Список використаних джерел повинен містити перелік літератури, використаної при виконанні проекту. Всі джерела нумерують наскрізно арабськими цифрами в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті і позначають тим порядковим номером, яким воно записано у списку. Оформлення списку використаних джерел слід виконувати по прикладу даних методичних рекомендацій.

Додатки. У тексті записки на всі додатки повинні бути посилання. Розміщують додатки в порядку посилання на них у тексті.

Кожний додаток слід розпочинати з нової сторінки із вказуванням зверху посередині сторінки слова «Додаток» і його позначення. Згідно ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т. д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки арабськими цифрами.

Додаток повинен мати заголовок, який друкують (записують) симетрично відносно тексту з великої букви окремим рядком.

Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку, наприклад «Таблиця А.1», якщо вона приведена у додатку А.

В додатках можна розміщувати таблиці по аналізу виробничої діяльності підприємства; по розрахунках собівартості та інші. Всі документи оформляються згідно ГОСТ 3.1118-82 (формат А4).

Обсяг графічної частини курсової роботи - два аркуші формату А1. Аркуш 1 – структурна схема організаційної структури підприємства (діюча і удосконалена), графік беззбитковості виробництва, визначення розміщення підприємства. Аркуш 2 – план виробництва та фінансовий план підприємства.