Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Міжнародна організація по стандартизації
|
|
Головна мета ISO полягає в розробці міжнародних стандартів і активному сприянні їхньому добровільному прийняттю і використанню для досягнення максимально можливого рівня ефективності промисловості і торгівлі в усьому світі.
Основні напрямки діяльності ISO.
· Розробка і публікація міжнародних стандартів у всіх областях технічної й економічної діяльності (за винятком електротехніки й електроніки).
· Сприяння прийняттю міжнародних стандартів національними системами стандартизації.
· Міжнародне співробітництво.
Склад ISO:
В даний час членами ISO є 120 країн, а її діяльність пов'язана з 500 міжнародними організаціями. У число нових членів ISO увійшли деякі країни СНД, у тому числі Білорусія, Україна, Туркменістан і Узбекистан. У рамках ISO працює 185 технічних комітетів. Основними органами ISO є Генеральна асамблея, Рада і Виконавче бюро (комітет). На Мал. 14 подано структуру ISO і кольором виділені комітети ISO, у яких Україна представлена Держстандартом.
Мал. 14 Структура ISO
Рада (див. Мал. 14) складається із 18 представників комітетів-членів. П'ять із них призначаються автоматично з числа тих, хто займає перші п'ять місць у ранжируванні складу ISO. Зараз це DIN (Германія), AFNOR (Франція), ANSI (США), BSI (Великобританія), JISC (Японія). Інші 13 членів Ради обираються на Генеральній асамблеї ISO терміном на 2 роки. Секретаріати технічних органів ISO ведуть 34 країни (Германія - 20% секретаріату, Великобританія - 18%, США і Франція по - 13%).
Провідні фірми прагнуть мати секретаріати у своїй області, не зважаючи на фінансові витрати, що дозволяє їм перетворювати свої національні стандарти в міжнародні з тими вимогами, котрі ці фірми вже освоїли і, таким чином, досягається вигідна для них участь у міжнародному поділі праці.
Міжнародна електротехнічна комісія (IEC)
Головна мета IEC полягає в розробці міжнародних стандартів у сфері електротехніки й електроніки й активного сприяння їхньому добровільному прийняттю і використанню.
Склад IEC:
Членами IEC є 41 національний комітет. У якості таких національних комітетів виступають національні організації по стандартизації. Це, в основному, промислово розвинуті країни, а також ряд країн, що розвиваються. У цих країнах проживає 80% населення земної кулі, що споживає 95% світового виробництва електроенергії і використовує майже 90% усіх виробів електроніки і електротехніки, що випускаються.
Структура технічних органів IEC така ж, як і ISO, тобто технічні комітети (ТК), підкомітети (ПК), робочі групи (РГ). У IEC діє понад 85 ТК, 114 ПК і більш 600 РГ. У діяльності кожного ТК бере участь у середньому від 15 до 25 країн.
Значна більшість ТК і ПК очолюють європейські країни і, насамперед, Франція, Германія, Великобританія, що входять у Європейський Союз (ЄС), що має важливу технічну, торгову й економічну перевагу для цих країн.