ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності школярів (до 5 хв.).

І.Перевірка домашнього завдання, відтворення та корекція опорних знань учнів (5-7 хв.).

1.Еврестична бесіда.

- До якого жанру лірики належить поезія «До рідного народу» П.Куліша? (Громадянської.)

-Які рядки можуть бути визначенням ідеї твору?

(Єдиний скарб у тебе-рідна мова….

Вона твого життя основа,

Ревніша над усі скарби й багатства.)

- Що є спільним, а що відмінним, у думках Куліша і Шевченка?

( Спільне: форма послання, звертання до народу, визнання мови як основи національної згуртованості, засудження рабського поклоніння;

відмінне: Шевченко бачить шлях до незалежності в активності народних мас, яка була за часів запорожців та гайдамаків. Куліш наполягає на «культурницькому» шляхові освіти, реформ.)

- Якій темі присвячено вірш «Троє схотінок» П.Куліша? (Життєвому кредо письменника, його життєвим цінностям.)

- Для висловлення власної думки автор у вірші «Троє схотінок» серед інших художніх засобів використовує прийом контрасту. Знайдіть його. (Урочиста, книжкова лексика (ветроградів, благородних, Мадонна), і просторічна (насилував, олухів).)

- Про яку заворожену криницю йде мова в однойменному творі П.Куліша?

(Культури, рідної мови, поетових сподівань.)

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності школярів (до 5 хв.).

На дошці написано план уроку:

1. Історична основа твору.

2. Про передісторію написання та публікації роману «Чорна рада».
3. Теорія літератури: роман, роман-хроніка, історичний роман.

ІІІ. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відношень в об'єктах вивчення (до 20 хв.).

1.Повідомлення учня про події, що відбувалися в Україні в роки Руїни.

Пі сля смерті Б.Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті і політичні орієнтації, що й призвели до Чорної ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» - запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною радою».) Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по допомогу то до польської шляхти, то до турків і татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них-переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.

27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано.

2.Вступне слово вчителя.

Працювати над романом «Чорна рада» П.Куліш почав ще з 1843 року. Загалом написанню книги автор присвятив 14 років. Перша редакція була завершена вже 1846 року. Проте арешт і заслання перешкодили публікації повного тексту твору. У 50-х роках Куліш створює другу редакцію твору.

1857 року «Чорна рада» виходить друком одразу українською (в Петербурзі) та російською (у Москві) мовами.

За час, що минув між двома редакціями роману, помітно змінилися погляди Куліша. На зміну романтичному захопленню козацькою добою прийшов похмурий скепсис. Ось чому в «Чорній раді» письменник то звеличує Запоріжжя, то проклинає його.

«Чорна рада» - перший історичний україномовний роман в історії літератури.

Жанр «Чорної ради» П.Куліш визначив, як роман –хроніка, проте деякі дослідники вважають більш правомірним назвати його соціально-історичним романом (В.Неділько).

3.Словникова робота, обмін враженнями.

Роман - (фр. roman — «романський») —літературний жанр, найпоширеніший у XVIII–XX століттях; великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Роман – хроніка - (від гр. χ ρ ο ν ι κ ά — літопис) — літературна форма роману, що містить викладення подій в їх часовій послідовності в житті однієї людини чи цілої сім'ї. Але крім цього містить суто романні засоби — переживання і конфлікти людей. Сюжетоутворюючу роль грає саме час, розповідь це почергова зміна епізодів.

Історичний роман — роман, побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з художньою правдою, історичний факт — з художнім вимислом, справжні історичні особи — з особами вигаданими, вимисел уміщений в межі зображуваної епохи.

4.Слово вчителя.

Кожний письменник першої половини XIX ст., пишучи твір про минуле своєї країни, неминуче підпадав під вплив В. Скотта, який в історичних романах відобразив боротьбу волелюбної Шотландії за незалежність від Англії. Зазнав цього впливу і Куліш. Можна спостерігати ряд епізодів і ситуацій, подібних у творах обох письменників: герої збираються у дорогу або перебувають у дорозі; кохання на тлі заколоту у країні тощо. Та, скориставшись прийомами жанру, П.Куліш наповнив його національним змістом, створив колоритні національні типи, порушив важливі питання історії України. Роман Куліша цілком оригінальний, самобутній. У ньому яскраво розкрито не тільки історичні події з життя українського народу, відтворено український колорит, а й національний дух народу. Сам роман теж нагадує «історичну думу за її епічним розмахом, гострими ситуаціями, могутніми національними характерами. І це теж - новаторська риса творчості Куліша.» (За В.Недільком.)

Недарма cучасники його називають «українцем серед європейців і європейцем серед українців». На таких, як він, трималася наша духовність і самобутність у XIX столітті.

5.Са мостійне опрацювання за підручником розділу «Джерела роману»(ст.315)

Джерела роману:

ü козацькі літописи, зокрема Літопис Самовидця (який, до речі саме Куліш першим дослідив і видав) та Грабянки;

ü народні історичні пісні і перекази;

ü «Історія русів» та інші праці українських, польських і російських істориків.