Рулонне покриття

ОБЛАШТУВАННЯ ФУТБОЛЬНОГО ГАЗОНУ

Розміри 70х104 м

Площа 7280 м.кв., 0, 7280 га

Вимоги до спортивних газонів визначаються їх функціональним призначенням. Конструкція зобов'язана витримувати значні навантаження, трав'яне покриття не повинно ковзати і заважати руху. Після дощів на поверхні неприпустима поява бруду і калюж, а в суху погоду покрив не повинен накопичувати пил. Тому необхідно забезпечити систему мелоірації поля (дренаж – водовідведення, і зрошення – полив).

Конструкції покриття футбольних полів бувають:

· Газонне (трав’яне) покриття;

· Грунтове покриття (мотобол);

· Штучне покриття (травматичне покриття).

Найкращим покриттям поля є трав’яне покриття. Воно буває двох видів: із рулонним покриттям і газон, що засівається. В наш час питання вартості є найбільш гострим питанням, тому розглянемо мінімальні витрати які потрібні тільки на покриття поля.

Рулонне покриття

Найбільше використовується на професійних футбольних полях, є дуже стійким до змін погоди, зимостійким, стійким до витоптування, тому є довговічним і вартість його відповідна.

Детальніше про облаштування рулонного поля: https://ukrgazon.com/2012/09/17/stadion-avangard-v-luganske-f-k-zarya-obustrojstvo-polya-pod-klyuch-kompaniej-ukrainskie-gazony/#!

2. Засіяний газон

Перевагою такого покриття перед рулонним є ціна, мінусом є час який потрібно затратити на досягнення результату. Конструкція такого поля буває одношаровою або багатошаровою, у залежності від ґрунтових, кліматичних і гідрологічних умов будівництва.

Для спорудження такого газону необхідно:

1. Підготувати поверхню

2. Встановити дренаж

3. Підготувати підгрунтовий шар та грунт

4. Посів

5. Догляд за посівами

ДРЕНАЖ

Штучний дренаж усуває застій води на поверхні, знижує рівень грунтових вод, що особливо важливо на початку і наприкінці періоду вегетаціїрослин. В результаті на газонах, обладнаних дренажними системами, трава раніше починає рости навесні і довше залишається зеленою восени. Влаштування спортивного газону починають з підготовки підстави або ложа. За розміром майбутньої ігрового майданчика повністю знімають грунт на 45-100 см в глибину - в залежності від рівня грунтових вод. Дно ложа формують і надають йому ухил від осьової лінії до країв з розрахунку 5-10 мм на кожен метр довжини.

Для відводу вологи на дно ложа перпендикулярно поздовжній осі через кожні 5 м укладають дрени - азбестоцементні або пластикові трубки діаметром 5 см. Через кожні 20-30 см довжини в дренах прорізають або просвердлюють свердлом 5-10 мм отвори-вікна і закривають їх мінеральним волокном. Завдання дрен – вивести зайву вологу з території газону в колектор. Колектор влаштовують з труб більшого (у 1, 5-2 рази) діаметру, ніж дрени. Його закладають уздовж осьової лінії по межах газону нижче рівня дрен з ухилом в бік каналізаційних колодязів. Вдалий варіант, якщо колектор можна вивести в зливову каналізацію. Але зазвичай це недоступне задоволення. Труби колектора укладають в траншеї, прориті уздовж краю газону нижче рівня дрен з ухилом у бік водоприймачів. Дно траншеї вистилають геотекстилем, що зменшує ймовірність замулювання. Після укладання колектора траншеї засипають щебенем. З'єднувати між собою колекторні труби і дрени не потрібно. Кінці останніх виводяться на поверхню щебеню, вкриваючого колектор.

Для збору води з великого футбольного поля розміром 100х75 м по його краях обладнають чотири водоприймальних колодязя. Колодязь - звичайна яма з неукріпленими краями, заповнена щебенем, камінням або битою цеглою. Діаметр колодязя - близько 15 м, глибина - до 2 м нижче нижнього рівня колектора.

ПІДГРУНТОВИЙ ШАР

Підгрунтовий шар – вкриває дренажну систему трьохшаровою подушкою із щебеню, гравію та піску. Спочатку дренажну систему засипають крупним гранітним щебенем з розміром зерна 15-25 мм. Шари щебеня і гравію повинні повністю вкривати всі елементи дренажу. Пісок використовують для вирівнювання поверхні подушки. Кількість шарів і їхня товщина може бути різною; верхня поверхня подушки повинна знаходитися на позначці 20-30 см він поверхні газону. При формуванні підгрунтової подушки не рекомендується використовувати вапняк, інакше з часом водопроникність її значно знизиться. Кожен шар трамбується і поливається водою. Вирівнювання поверхні виробляють з невеликим ухилом у бік дренажних колекторів.

ГРУНТ

Найважливіша якість ґрунту — родючість, і воно також залежить від її агротехнічних властивостей. При агрохімічному аналізі визначається зміст у ґрунті гумусу (перегною), її кислотність і ступінь засолення. Оптимальна кількість гумусу в ґрунті 3—6%. При підвищеній кількості гумусу в ґрунт вносять пісок, при зниженому— торф, компост.
Кислотність ґрунту (РН) повинна бути в межах 6—7. При РН менше 6 роблять її вапнування, при РН вище 7 у ґрунт уводять торф, сульфат амонію й ін. Засоленість ґрунту водорозчинними солями не повинна перевищувати 0, 1—0, 2% ваги ґрунту. При великому змісті солей необхідно провести гіпсування ґрунту. Підвищити родючість ґрунту можна за допомогою добрив, що вносять як при закладці газону, так і в процесі його експлуатації. Органічні і мінеральні добрива рекомендується вносити одночасно. До органічних добрив відносяться гній, перегній, пташиний кал, компост.
До мінеральних добрив, використовуваним при будівництві й експлуатації футбольних полів, відносяться аміачна селітра, сульфат амонію, натрієва селітра, кальцієва селітра, сечовина; суперфосфат, фосфоритне і кісткове борошно. Застосовуються також мікродобрива, що сприяють кращому засвоєнню рослинами живильних речовин (борна кислота, піритові недогарки, мідний купорос, Марганцеві добрива).

Для формування грунтового шару спортивних газонів використовують субстрат, що складається з крупного піску (40-65%), низинного торфу (20-35%) і дернової землі (10-20%). В якості додатків поліпшують структуру грунту можна використовувати керамзит, перліт, перегній, кісткове борошно. Приготований субстрат насипають поверх підгрунтового шару, ретельно вирівнюють і залишають у спокої на 3-4 тижні. За цей час проявляються огріхи нівелювання і проростають бур'яни. Просідання грунту усувають підсипанням субстрату, бур'яни ретельно висапують, після чого грунтовий шар ущільнюють, одночасно поливаючи водою з розрахунку 1-1, 5 відра на 1 м².. Для ущільнення використовують ручний каток. При малій вазі котка (до 100 кг), грунт прокочують кілька разів.

ПОСІВ

Для спортивного газону годиться не будь-яка трава. Трава для газону спортивного типу повинна відрізнятися дуже високою стійкістю до навантажень у будь-який час року, швидкою відновлюваністю дернини і довговічністю, повинна мати міцну кореневу систему та стебла, бути стійкою до несприятливих погодних умов. Суміш насіння для засіву спортивного газону може містити до 8 компонентів, при цьому основним, з переважанням до 40-65%, вибирають звичайно вівсяницю та райграс.

До складу трав'яних сумішей для створення газонів для спорту входять такі злаки:

· мятлик луговий;

· райграс багаторічний;

· вівсяниця лучна;

· костриця червона.

Оптимальний час для засіву спортивного газону травами – рання весна. Перед посівом грунт удобрюють і рихлять граблями. Норма внесення добрив залежить від потреб рослин у живильних речовинах і від забезпеченості ними ґрунтів (зазвичай, це 30 г азотних, 15г калійних та 50 г фосфорних на 1 м²).

Посів здійснюється спеціальними сівалками або вручну переміщаючись по газону в чотирьох напрямках (вздовж - туди-назад і впоперек - туди-назад). Посіяне насіння закладають граблями і мульчують сумішшю піску, дернової землі і торфу в пропорції 2: 4: 1 після чого накочують легким катком і здійснюють полив дощуванням, щоб не розмивати посіви і не утворювати калюжі (норма 10-18 л/1м²).). Полив посівів проводять через день до повного насичення водою грунту. Не бійтеся перелити, з зайвою вологою впорається дренажна система.

У перші дні після посіву по полю не можна ходити. Сходи насінь з'являються на 7-20 день після посіву. Коли травостій досягне висоти 15-18 см, його необхідно скосити до рівня 5-6 см. За день до скошування ґрунт варто укотити ручною ковзанкою вагою 100-150 кг. Перша стрижка газону проводиться тільки в суху погоду. Прополку молодого газону ведуть тільки механічним способом (застосовувати хімічну обробку небезпечно, тому що можна погубити молодий.