Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Особливості фінансування витрат на пресу, телебачення та радіомовлення
Особливості фінансування витрат на пресу, телебачення та радіомовлення полягає в тому, що з переходом до ринкових відносин дедалі більша їх частина працює на змішаних джерелах фінансування, серед яких основним стає господарський розрахунок, самоокупність. Значна частина преси, телебачення та радіомовлення, вийшовши з державного підпорядкування та ставши незалежними, акціонерними товариствами, вже не отримують бюджетних асигнувань і повністю існують за власні кошти. Державні телебачення, радіомовлення та преса, які одержують бюджетні асигнування, також фінансують значну частину своїх видатків за рахунок власних коштів, отриманих, в основному, від рекламних послуг. Редакції газет, що належать органам місцевого самоврядування, частково фінансуються з місцевих бюджетів.
Планування видатків на культуру і мистецтво В галузі культури та мистецтва за видом надання послуг виділяють такі заклади: ¢ театрально-видовищні (театри всіх видів та жанрів, концертні зали, філармонії, цирки, кінотеатри та ін.); ¢ культосвітні (бібліотеки, музеї, виставочні зали та ін.); ¢ телебачення, радіомовлення; з виробництва друкованої продукції (книжкової, журнальної, газетної тощо). Найважливіші чинники, що впливають на кількість закладів культури, такі: ¢ чисельність населення держави, ¢ характер розселення по території, ¢ кількість сільських населених пунктів, ¢ кількість міст різної чисельності, ¢ склад, структура населення регіонів за різними ознаками — віковими, професіональними, соціальними тощо. Для кожної групи закладів використовуються відповідні нормативи забезпеченості населення послугами. Зіставлення прогнозних показників обсягу послуг і фактичних показників до прогнозного періоду з нормативами дозволяє визначити рівень задоволення потреб населення в послугах закладів культури, його динаміку.
В прогнозуванні розвитку театрального мистецтва розраховуються такі показники: ¢ кількість (мережа) театрів усіх жанрів і видів (драматичних, оперних, лялькових, дитячих та ін.); ¢ місткість театрів, тобто кількість місць у залах із виділенням комерційної місткості (кількості місць, на які можуть бути продані білети); показники, які характеризують обсяг, якість роботи театральних колективів — загальну кількість вистав, у тому числі стаціонарних (на основній сцені) і гастрольних; відвідування (завантаження) залів для глядачів, репертуарні показники та ін. ¢ Одним із найважливіших показників ефективності роботи театральних колективів є показник відвідування (завантаження) залів для глядачів. ¢ Його розраховують як відношення фактичної кількості відвідувань до максимально можливої за формулою, де N р — кількість відвідувачів за рік; Мт — місткість театрів; К р — кількість вистав у рік. ¢ Другий важливий показник якості роботи театральних колективів — це середня кількість глядачів на одну виставу. Його можна розрахувати як множину комерційної місткості на прогнозовану кількість відвідувань у відсотках. Цей показник дає можливість виявити і характер потреб населення відносно театрального репертуару, і якість гри акторів.
Діяльність бібліотек: Велике значення в підвищенні культурного рівня населення має діяльність бібліотек — масових і спеціалізованих. Число масових бібліотек прогнозується з розрахунку організації в кожному населеному пункті. Такої бібліотеки, створення дитячих бібліотек, філіалів масових бібліотек та пунктів видачі книжок. Потреби в бібліотеках визначають за нормативами забезпеченості виходячи з чисельності жителів на одну бібліотеку окремо для міста і села. Для передбачення процесів найкращого бібліотечного обслуговування розраховують такі показники, як: задоволений попит — кількість книг, які видають одному читачу в середньому за рік; обіг книг у бібліотеках — середня кількість видач книг за рік читачеві; відвідуваність бібліотек — середня чисельність відвідування одним читачем за рік; книгозабезпеченість — кількість книг у бібліотеці на одного жителя чи читача. Потреби у фондах громадського користування обчислюються виходячи з контингенту читачів; виданні книги в середньому на читача; обігу книг; змін у тематиці і кількості екземплярів видань. Дані про фонди громадського користування використовуються для визначення асигнувань у бібліотеку, обсягів товарообігів книжної торгівлі, обсягу випуску книг, журналів, газет. Потреби у фондах індивідуального споживання встановлюються виходячи з обсягу реалізації друкованої продукції в торговельній мережі, вибіркових обстежень, стану запасів книг. Потреба в клубних закладах розраховується окремо для міського і сільського населення за нормативами забезпеченості на 1000 жителів або кількості населення на один клуб. Розвиток і розміщення музеїв і виставочних залів вимагає розрахунків обсягів капітальних вкладень на їх будівництво і реконструкцію. Такі розрахунки спираються на норми проектування, містобудівні норми розміщення, уніфіковані показники потужності закладів. Потреба в продукції преси вивчається в розрізі навчальних закладів, бібліотек, наукових організацій і закладів з випуску книг, журналів, газет, іншої продукції з урахуванням змін у матеріальному, культурному і освітньому рівні життя населення; змін у бюджеті вільного часу; змін читацького попиту. Потреби в підручниках розраховуються виходячи з контингенту учнів за класами; створення резервів; скупки і обміну старих підручників, їх запасів.
|