Економічна історія України

Загальний огляд форм господарювання в Україні

I. Господарство первісної доби і давніх цивілізацій:

1) привласнююче господарство;

2) суть і значення неолітичної революції, перехід до відтворюючого господарства, перший і другий поділ праці;

3) кочове господарство на землях України;

4) осідле господарство давніх греків.

II. Феодальне господарство на землях України (X ст. – 1861р.):

1) сутність феодального господарства, етапи формування і розвитку феодалізму в Європі і в Україні;

2) феодальне господарство Київської Русі і Галицько-Волинського князівства:

a) сільське господарство;

b) ремесла, фінанси, розвиток міст;

c) зовнішня і внутрішня торгівля, торговельні шляхи, Київська і Галицько-Волинська Русь в економічній системі єдиної Європи середніх віків;

d) соціальна структура суспільства давньоукраїнської доби.

3) феодальне господарство за умов панування Литви і Польщі (XIV–XVII ст.):

a) занепад економіки за умов татарської навали і відродження сільського господарства;

b) закріпачення селян і створення фільваркової системи, втягнення в європейську торгівлю;

c) колонізація (" займанщина") і освоєння нових земель українцями, поляками, козаками;

d) ремесла, торгівля, фінанси, розвиток міст;

e) занепад господарства в умовах Визвольної війни і Руїни;

f) господарство Криму в пізнє середньовіччя, як економічний феномен;

g) зміни в соціальній структурі населення в XIV–XVII ст.;

4) феодальне господарство в Україні за умов панування Речі Посполитої, Московсько-Російської і Австро-Угорської імперії (XVII – пер. пол. ХІХ ст.):

a) економічний розвиток Гетьманщини і його обмеження з боку російської влади (XVIII ст.);

b) економічний розвиток підросійської України в к. XVIII – пер. пол. ХІХ ст.: нові явища в сільському господарстві, початок промислового перевороту, колонізація нових південноукраїнських земель, зовнішня і внутрішня торгівля, утворення нових міст;

c) господарство західноукраїнських земель в XVIII – ХІХ ст.;

d) зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства в XVIII – перш. пол. ХІХ ст.

III. Капіталістична модернізація України (перша спроба, 1861–1917рр.):

1) економічні принципи капіталістичного господарювання, основні етапи розвитку капіталізму в Європі і світі;

2) скасування кріпацтва, економічні реформи в Австро-Угорщині (1848р.) і Росії (1861р.);

3) особливості " першого приходу" капіталізму в Росії і Україні, перша капіталістична індустріалізація України, формування промислового центру і капіталістичного сільського господарства;

4) торгівля і фінанси за умов капіталізму;

5) зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства, загострення соціальних протиріч.

IV. Економічні експерименти радянської влади – економіка соціалізму в Росії та Україні (1918–1991рр.):

1) ² воєнний комунізм² (1918–1922рр.) більшовиків в Україні;

2) НЕП в Україні (1922–1928рр.);

3) ² друга² соціалістична індустріалізація в Україні (1929–1939рр.) і колективізація сільського господарства: взаємозв’язок, економічні і соціальні наслідки;

4) спроби реформування економічної систему соціалізму в СРСР і УРСР: ² хрущовська відлига² (1954-1964рр.), ² косигінські² реформи (1965 – поч. 70-х рр.), ² застій² (70-ті – поч. 80-х рр.), ² перебудова і прискорення² (1985–1991 рр.).

V. Капіталізм в Україні – реставрація (друга спроба; 1991-….)

***

Життя людини відбувається в різних вимірах і сферах. Зазвичай виділяються духовно-культурну сферу, політико-владну сферу та економічну (господарську) сферу. Духовно-культурна сфера спрямована на задоволення моральних, релігійних, художніх, наукових, освітніх та інших соціо-культурних потреб. Політико-владна сфера забезпечує державне, адміністративне, правове, міжнародне життя суспільства. Економічна (господарська) система забезпечує задоволення первинних потреб людей в їжі, одязі, житлі. Задоволення цих потреб відбувається завдяки виробництву, обміну, розподілу і споживанню продуктів праці людини і всього суспільства. Всі ці системи пов’язані між собою, взаємодіють і доповнюють одна-одну. До цього часу точаться суперечки, яка з цих сфер людського життя головніша. На нашу думку, дати однозначну відповідь на таке питання неможливо.

Тому, основна мета лекції – зрозуміти форми і засоби господарювання, які використовувались населенням України, їх особливості. Важливим є розуміння того, як господарювання і економічний лад впливали на інші системи і сфери людського життя, і перш за все на соціальну структуру суспільства.

Історію господарювання в Україні можна поділити на кілька етапів. Перша людина на території України з’явилась 1, 5 млн. р. до Р.Х. Це був архантроп, який прожив до 150 тис. р. до Р.Х. і займався збиральництвом. За архантропом, важливою ланкою розвитку людини став неандерталець. Він з’явився 150 тис. р. до Р.Х. і прожив до 40 тис. р. до Р.Х. Неандерталець освоїв не лише збиральництво, а і примітивне полювання, почав використовувати вогонь в своєму житті. Слідом за неандертальцем з’явилась ² людина розумна² (homo sapiens) або кроманьйонець. В фізіологічному відношенні це була сучасна людина і з’явилась вона 40 тис. р. до Р.Х. Кроманьйонець настільки розвинув свої можливості господарювання і створення знарядь праці, що саме після нього історію людства можна ділити в залежності від форм і методів господарювання. Кроманьйонець з його господарством і знаряддями праці проіснував до 10 тис. р. до Р.Х. Таким, побіжно, був перший етап господарювання на українських землях.

Особливістю наступного етапу господарювання (10тис. р. до Р.Х. – 6тис. р. до Р.Х.) стало приручення тварин і розвиток землеробства. Тобто. вісім тисяч років назад людина задовольняла свої потреби за допомогою збиральництва, полювання, рибальства, гончарства, примітивного ткацтва, прирученої собаки, свині і примітивного землеробства. Таке господарство було достатньо розвинутим, але залишалось привласнюючим. Людина великою мірою залежала від природи, меншою мірою виробляла, користувалась тим, що давала природа. Етап привласнюючого господарювання проіснував близько 1, 5 млн. років. Півтора мільйони років людина залежала повністю і беззастережно від природи. І лише останні вісім тисяч років людина ² бореться² з природою.

Наступним великим кроком в цій " боротьбі" став період неоліту (6-4тис. р. до Р.Х.). Суть цього етапу – перехід від привласнюючого до відтворюючого типу господарювання. Основними галузями господарювання стають землеробство і скотарство. Людина створила нові знаряддя праці. Починається перехід від кам’яних і дерев’яних до металевих знарядь праці. Саме тому цей період називають неолітичною революцією.

Наступні етапи господарювання пов’язані з використанням металу. Спочатку міді, а згодом бронзи і заліза. Період початкового (примітивного) використання металу охоплював 4-1 тис. р. до Р.Х. Розвиток господарювання відбувався через спеціалізацію і поділ праці. Так в період енеоліту – 4-3 тис. до Р.Х. відбувся перший великий суспільний поділ праці: землеробство відділилось від скотарства. В епоху т.зв. ² раннього заліза² - початок І тис. до Р.Х. відбувається другий великий суспільний поділ праці: із землеробства виокремлюється ремесло. Пов’язувала землеробство, ремесло і скотарство торгівля. В другому тисячолітті до Р.Х. історія вже знає розвинуті форми суспільного життя, це давні держави Єгипту. Шумеру і Вавилону. В них співіснують всі галузі господарювання: сільське господарство, ремесло, скотарство, торгівля.

В Україні виразні формі господарського життя, на нашу думку, з’являються в V – IV ст. до Р.Х. А з приходом греків у Північне Причорномор’я формується так би мовити ² замкнутий цикл². Давньослов’янські племена на півночі України займаються сільським господарством, скіфи – займаються кочовим скотарством, греки – торгівлею, ремеслом і сільським господарством. В Україні поєднуються рабство і общинна форма господарювання. З занепадом давньої Греції і Риму занепадає рабство. З утвердженням на більшості українських земель слов’янських племен утверджується общинна форма господарювання на землі. Таке господарство існує до Х – поч. ХІ ст. по Р.Х.

З цього часу формується феодальне господарство. Феодалізм як форма економічних відносин в Україні проіснував близько 900 років. Ліквідація феодалізму пов’язана з відміною кріпацтва в Австро-Угорщині (1848р.) і в Росії (1861р.). На зміну феодалізму приходить капіталізм.

Капіталізм, як форма економічних відносин, проіснував з 1861р. (досить умовно) по 1917р. На землях Західної України до 1939р. Тобто близько 80 років. Це було ² перше пришестя² капіталізму. В Росії і Україні він утверджувався в той час, коли Західна Європа переживала його чергову трансформацію в імперіалізм, а Японія, США і Германія наздоганяли Британію і Францію. Суспільства Росії і України не витримали жорстких протиріч капіталізму, спробували вийти за його межі проголосивши формування нових економічних відносин – комуністично-соціалістичних.

Соціалізм, як форма економічних відносин, проіснував з 1918р. по 1991р., тобто близько 70 років. Особливістю соціалістичного господарювання став його величезний мобілізаційний потенціал. Соціалістична економіка показала свою ефективність в умовах війни, для рішення глобальних проблем – надшвидкої модернізації, створення ядерної зброї, освоєння нових земель. Але цій економіці були " протипоказані" мирні, спокійні умови існування. В таких умовах вона відставала від капіталізму.

З 1991р. на пострадянському просторі ² будують капіталізм². Це його² друге пришестя². Яким воно є і буде? Відповідь на це питання у нас перед очима. Ясно одне, кожен наступний господарський механізм, незважаючи на його прогресивний характер зберігав в собі елементи попереднього господарювання. Кожна нова система створювала великі можливості і таїла великі небезпеки.