Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Базова модель медико-соціальної роботи і шляхи її деференціації ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Аналіз і синтез даних досліджень з питань необхідності в медико-соціальній допомозі контенгетам хворих різного профелю привів до до створення моделі проесійної медико-соціальноїроботи, принципи і структура якихмогли б бути застосовані для всіх соціальнихгруп які її потребують. При створені цієї моделі здійснений поділ клієнтів на три рівняв і умовно на пять груп паціентів. Інваліди. Ситуація в державі направлена на інтеграцію їх в суспільство. Раніше політика держави була напроавлена на ізоляцію їхз суспільства. Принцип ізоляції заключався в формувані сеграційних систем життєдіяльностііінвалідів у виглядібудинків інтернатів, спеціалізованихшкіл, житлових комплексів і т.д. В сучасних умовах коли держава переглянула поняття “інвалід” і “інвалідність”, стали рівними з загальноприйнятими міжнародними нормами, соціальний захист інвалідівзаконодавчого характеру як” система гарантованих державою економічних, соціальнихі правових мір, що забезпечуютьінвалідамумови для подолання, компенсаціїобмежень життєдіяльнлсті і направлених на створення їм рівних з іншими громадянами можливість активної участь в житті суспільства.”Для здійснення такого підходунеобхідні спеціалісти, що володіють новими поглядами на можливості інваліда. Хворі. На цьому рівні в схемі базової моделі виділяють дві групи клієнтів: тривало, часто і важко хворіючі і хворі з вираженими соціальними проблемами. Населення. на цьому рівні виділяють дві проблемні групи: клієнти підвищеного ризику захворювань і члени їхсімей а також найближче оточення
4. Знання та навички, необхідні соціальному працівнику. Соціальний працівник повинен знати: - законодавчі акти щодо соціальної роботи зі спеціальними групами клієнтів; - психологічні та соціально-педагогічні особливості цих груп клієнтів; - причини девіантної та кримінальної поведінки деяких клієнтів спеціальних груп; - особливості " груп ризику", спосіб їхнього життя, характерні ознаки; - методи та форми профілактично-корекційної, лікувально-оздоровчої та реабілітаційної роботи зі спеціальними групами клієнтів; - особливості дії психоактивних речовин на дітей, підлітків, молодь; - методи та форми позбавлення від алкогольної та наркотичної залежності; - порядок оформлення документації соціальної служби в роботі зі спеціальними групами клієнтів.
Соціальний працівник повинен уміти: - користуватися набутими теоретичними знаннями та застосовувати їх у практичній роботі; - користуватися окремими психодіагностичними та соціально-педагогічними методами вивчення особистості клієнтів спеціальних груп; -спонукати людину до позитивних змін в її житті; - встановлювати доцільні стосунки з клієнтами, враховуючи їхні вікові та індивідуальні особливості; - виявляти і оцінювати актуальні проблеми людей, що належать до спеціальних груп клієнтів, і допомагати у їх розв'язанні; - проводити консультації; - здійснювати лікувально-профілактичні заходи з клієнтами з метою позбавлення їх від алкогольної і наркотичної залежності; - проводити корекційну роботу з особами, які мають психічні порушення та відхилення у поведінці; - організовувати соціально-педагогічні заходи зі спеціальними групами клієнтів; - проводити різні форми індивідуальної роботи; - оцінювати результати власної діяльності і робити прогноз на майбутнє.
Отже, ефективна робота соціального працівника потребує глибоких соціально-педагогічних та психологічних знань.
|