Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів






Ключові терміни: фінанси, фінансові категорії, фінансові ресурси, фінансові фонди, функції фінансів, фінансові відносини, фінансове забезпечення, фінансові резерви.

 

Cутність категорії «фінанси» [7, 8]:

 

Виникнення категорії «фінанси» Термін «фінанси» походить від латинських слів finare, finatiо, finantia, finantia реcunaria що вживалися в середині ХУ століття в сенсі обов'язкової сплати будь-якої грошової суми. Як відзначали відомі дореволюційні фінансисти В.А. Лебедєв і І.І. Янжул, можливо, унаслідок близькості звуків із словами fien (хитрий) feinheit (спритність) і erfinderisch (винахідливий) або тому, що самі піддавались у той час різного роду утискам, вираз «фінанси» в Німеччині в XVI і XVII ст. мало негативне значення — містило в собі елемент лукавства, здирства. Не в останню чергу це пояснювалося тим, що основним завданням фінансової науки в той період було створення не теоретично обґрунтованої і ясної системи оподаткування, а дослідження спритних, майстерних прийомів, за допомогою яких прагнули обдурити народ, щоб узяти з нього якомога більше грошей. Наприклад, відомий німецький фінансист того часу Шотеліус поняття «фінанси» пояснював наступними виразами: шкуродерство, лихварство, а Себастіан Брант зіставляв поняття Untreu, Schinderei, Hass, Neid, Finanz з поняттями «віроломство», «грабіж», «ненависть», «заздрість», «фінанси». Проте з XVI ст. у Франції це слово уживається вже в значенні, близькому до сучасного, а при Людовіку XIV загальноєвропейське вживання французької мови витіснило з континенту негативне німецьке значення слова «фінанси».
Сучасне розуміння категорії «фінанси» инКатегорія «фінанси» розглядається по-різному. У працях з економіки сталим визначенням даної категорії є розуміння в широкому й вузькому сенсах. Фінанси в широкому сенсі
  — це система відносин у суспільстві з приводу утворення та використання грошових фондів у сферах: державних «публічних» фінансів, кредитної системи, галузей відтворювального процесу, вторинного фінансового ринку, міжнародних фінансових відносин. За фінанси у вузькому сенсі вважаються тільки державні (публічні) фінанси — система грошових відносин з приводу формування й використання фондів, необхідних державі для виконання своїх функцій. При цьому така термінологічна плутанина в економічній літературі пояснюється двома чинниками. По-перше, «в економічній науці, як ні в якій іншій, існує термінологічна плутанина, що призводить... до міждисциплінарної плутанини». По-друге, за радянських часів в умовах превалювання державної власності поняття «фінанси» і «державні фінанси» означали одне й те саме. Хоча заради справедливості необхідно відзначити, що окремі економісти все ж таки ідентифікували фінанси з ресурсами. Потім з крахом соціалістичної держави все сплуталося і завдяки запозиченням з американської економічної літератури термін «фінанси» розповсюдився на всі грошові відносини, у тому числі й на грошові відносини недержавних організацій, і на банківську справу, і домашнє господарство, і взагалі на все, що пов'язане з рухом грошей». У юридичній і управлінській літературі під фінансами розуміються лише власне публічні фінанси. Найчастіше використовуваним визначенням фінансів є наступне: Фінанси — це економічні грошові відносини з приводу формування, розподілу та використання фондів грошових коштів держави, її територіальних підрозділів, а також підприємств, організацій і установ, необхідних для забезпечення розширеного відтворення та соціальних потреб, у процесі утворення яких відбувається розподіл і перерозподіл суспільного продукту, При цьому державні фінанси, як правило, визначаються їхнім економічним і матеріальним змістом: 1) у економічному сенсі — це система грошових відносин, у процесі яких формуються державні і муніципальні грошові фонди в результаті розподілу та перерозподілу національного доходу; 2) у матеріальному сенсі — це грошові фонди держави та муніципальних утворень, що мобілізуються та використовуються для публічних цілей.

Фінанси – це система економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів

Функції фінансів

Розподільно - перерозподільна

Контрольна

Регулююча

 

 

Джерела утворення державних фінансових ресурсів:

 


 

 

Поняття фінансів як економічної категорії:

 
 

 

 


Поняття фінансів у широкому і вузькому сенсах:

 

Фінанси

 


:

 

У вузькому сенсі (идержавні й міські фінанси)
У широкому сенсі (усі фінанси)

       
 
   
 



Ознаки (характерні риси) фінансів:

Грошовий характер і взаємозв'язок із перерозподілом суспільного продукту

         
   
 
   
 
   
 
 

 


^

 

 

   
 
Опосередковування переважно нееквівалентних грошових трансфертів
 
 
Безпосередній вплив на функціонування всього національного економічного механізму (через оподаткування, бюджетне фінансування, держзамовлення і так далі)


Взаємозв'язок суті фінансів і їх функцій:

Суть фінансів
функції
виявляється через їх

 
 



Зміст функцій фінансів:

Функція Зміст функціїй фінансів
1.Розподільно- пе рерозподільна У процесі функціонування фінансового механізму здійснюється розподіл і перерозподіл створеного суспільного продукту. При цьому через систему публічних грошових фондів здійснюється формування державних фінансів і їх розподіл (використання). Вважається, що з економічної точки зору через публічні грошові фонди розподіляється і перерозподіляється валовий внутрішній продукт, що надає державним і міським фінансам макроекономічне регулятивне значення
2.Регулююча Полягає в класифікації і систематизації потреб, що діють, і можливостей суспільства й держави
3.Контрольна Фінанси дозволяють здійснювати моніторинг і контроль обсягів потреб і можливостей суспільства і держави. Ця функція тісно пов'язана з двома іншими
Визначення Джерело
Фінанси визначають "...як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій" [1]
" Фінанси – сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства". [2]
Загалом підходи до визначення суті фінансів можна об'єднати в такі групи: а) фінанси – це система економічних (грошових) відносин, за допомогою яких створюються, розподіляються та перерозподіляються фонди грошових коштів; б) фінанси – це економічна категорія, яка відображає створення та використання грошових фондів у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту; в) фінанси – це сукупність об'єктивно зумовлених економічних відносин, що мають розподільний характер, грошову форму вираження, матеріалізують у грошових доходах і накопиченнях, які зосереджуються в державних структурах і у суб'єктів господарювання з метою розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних потреб суспільства; г) фінанси – це система економічних відносин, що виникають для розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою формування грошових коштів цільового призначення, для задоволення потреб держави, суб'єктів господарювання і населення. …. фінанси – це система економічних відносин, що виникають у процесі формування доходів і нагромаджень в результаті розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту та їх розміщення і використання з метою забезпечення розширеного відтворення та задоволення інших потреб суспільства. [3]
" Фінанси — це економічна категорія, яка характеризує розподіл суспільного продукту та національного доходу, внаслідок чого утворюються централізовані і децентралізовані фонди. Фінанси — це специфічна форма суспільних відносин. Фінансові відносини виникають: 1) між державою та суб'єктами підприємництва в процесі сплати податків та фінансування з бюджету; 2) у процесі купівлі-продажу товару; 3) між підприємством і різноманітними об'єднаннями в процесі відрахувань у централізовані фонди та фінансування з них; 4) між підприємством і його працівниками в процесі виплати заробітної плати; 5) у процесі відрахувань у державні цільові фонди та фінансування з них; 6) між державою і громадянами в процесі формування державного бюджету. [4]

 
 


Завдання для самоконтролю

1. Дайте характеристику сутності фінансів як економічної категорії.

2. Сформулюйте зміст функції фінансів

3. Охарактеризуйте джерела утворення державних фінансових ресурсів.

4. Розкрийте економічний зміст розподільчої функції фінансів.

5. Обгрунтуйте сутність контрольної функції фінансів.

6. Дайте характеристику ролі фінансів у розвитку суспільного виробництва.

7. Що таке фінансова діяльність?

8. Об'єкти і суб'єкти фінансових відносин

 

Тести для перевірки знань студентів [6, 8, 9]

1. Дайте найбільш повне визначення поняття " фінанси ":

1) економічні відносини, що відображають формування, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів у процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД (національного доходу) або процес переміщення грошей між суб'єктами господарювання;

2) сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією та розміщенням фінансових ресурсів а також з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.

3) економічні відносини, що відображають формування, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів у процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД (національного доходу);

4) економічні відносини, що пов'язані зі створенням грошових фондів.

 

2. Фінанси — це:

а/ усі види прибутків держави і підприємств;

в/ економічні відносини, що складаються при утворенні, розподілі і використанні грошових фондів;

г/ формування і використання засобів виторгу підприємств.

 

3. Об'єктами фінансових відносин є:

а/ прибуток, витрати, податки, цінні папери;

б/ валовий суспільний продукт і національний доход;

в/ доходи підприємств;

г/ держава, підприємства, громадяни.

 

4. Суб'єктами фінансових відносин є:

а/ національний доход і валовий суспільний продукт;

б/ держава, підприємства, валовий суспільний продукт, громадяни;

в/ надходження від державних позик;

г/ податки, цінні папери, валюта.

 

5. Характерні ознаки фінансів:

¾ обмінно-розподільний характер;

¾ рух вартості від одного суб’єкта до іншого;

¾ грошова форма відносин;

¾ формування доходів і здійснення видатків;

¾ еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу;

¾

6. Виділити ознаки фінансів:

а/ грошові відносини між суб'єктами;

б/ рівноправність держави й інших суб'єктів фінансових відносин;

в/ фінансові відносини носять фондовий характер;

г/ необхідність створення фіскального апарату;

д/ матеріальною основою існування і функціонування фінансів є не тільки гроші.

 

7. Об'єктами фінансового розподілу на макрорівні економіки є:

1) національне багатство, амортизація, додана вартість;

2) ВВП, НД, національне багатство;

3) валовий національний продукт (ВНП), національний дохід, державний кредит;

4) виторг підприємств, національний дохід, фінансові резерви.

 

8. Суб'єктами фінансових відносин є:

1) держава, суб'єкти господарювання, населення;

2) державні службовці, працівники ДПА, суб'єкти господарювання;

3) населення, акціонерні товариства (АТ), державна служба охорони;

4) державний бюджет, цільові державні фонди, державний кредит.

 

9. Характерними ознаками фінансів є:

1) рух матеріальних ресурсів між суб'єктами господарювання, грошовий характер відносин, обмінно-розподільчий характер, дія економічних законів;

2) існування держави, максимізація прибутку, грошова форма відносин, безперервне переміщення грошей;

3) рух вартості від одного суб'єкта до іншого, формування доходів і здійснення видатків, рух матеріальних ресурсів між суб'єктами господарювання, обмінно-розподільчий характер;

4) обмінно-розподільчий характер, рух вартості від одного суб'єкта до іншого, грошова форма відносин, формування доходів і здійснення видатків.

10. Двоїстий характер фінансів виявляється у тому, що:

1) з одного боку, — це фінансові відносини, а з іншого, — це фінансові ресурси;

2) з одного боку, — це централізовані грошові фонди, а з іншого, — децентралізовані;

3) з одного боку, — це фінансові ресурси, а з іншого, — це фінансові резерви;

4) з одного боку, — це розподіл ВВП, а з іншого, — перерозподіл ВВП.

11. Функціями фінансів є:

1) контрольна, економічна, стимулююча;

2) розподільна, стимулююча, відтворювальна, регулююча;

3) розподільча, контрольна;

4) фіскальна, розподільча, регулююча.

 

12. Розподільча функція фінансів охоплює:

1) розподіл і перерозподіл ВВП і НД;

2) контроль за розподілом і перерозподілом ВВП і НД;

3) розподіл і перерозподіл матеріальних й трудових ресурсів;

4) розмежування доходів між ланками бюджетної системи.

13. Суть розподільчої функції фінансів полягає у:

1) здатності фінансів кількісно відображати економічні процеси розподілу і перерозподілу коштів;

2) перетворенні вартості ВНП і НД у конкретні види доходів;

3) розподілі ВНП і НД у результаті кримінальних порушень;

4) формуванні централізованих фондів.

14. Суть контрольної функції фінансів полягає у:

1) тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використанням доходів суб'єктів фінансових відносин;

2) контролі за доходами юридичних осіб;

3) контролі за формуванням централізованих фондів грошових коштів;

4) контролі за ефективністю використання банківського кредиту.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.018 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал