Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу
Суть методу і його мета: Ця форма дискусії сполучає в собі переваги лекції і дискусії в групі. Група з 3-5 чоловік веде дискусію на зазделегідь обрану тему в присутності аудиторії. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або задають питання учасникам бесіди. Ток-шоу дає можливість чітко виразити різні точки зору за заданою темою, але для цього основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені. У всіх рівні умови – 3-5 хвилин. Ведучий повинен слідкувати, щоб учасники не відхилялись від заданої теми.
Методика проведення ток-шоу: 1) Ведучий визначає тему, запрошує основних учасників, виробляє основні правила проведення дискусії, регламент виступів. 2) Учасників ток-шоу потрібно розсадити так, щоб «глядачі» були навколо стола основних діючих осіб. 3) Ведучий починає дискусію: представляє основних учасників і оголошує тему. 4) Першими виступають основні учасники (20 хв.), після чого ведучий запрошує «глядачів» взяти участь у обговоренні. 5) По закінченню дискусії ведучий підводить підсумки, дає короткий аналіз висловлювань основних учасників. Дискусія «Мозковий штурм» Суть методу і його мета: «Мозковий штурм» – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення в якому здійснюються шляхом вільного висловлювання думки всіх учасників. Принцип «мозкового штурму» простий. Ви збираєте групу учасників дискусії, ставите їм задачу і просите всіх учасників висловити свої думки з приводу рішення цієї задачі: ніхто не має права висловити на цьому етапі свої думки про ідеї інших або давати їм оцінку. За декілька хвилин можна отримати велику кількість ідей, які служитимуть основою для вироблення найбільш розумного рішення. «Мозковий штурм» можна вважати вдалим, якщо висловлені під час першого етапу 5 або 6 ідей служитимуть основою для рішення проблеми. Методика проведення «мозкового штурму»: 1. Ведучий ставить перед учасниками «мозкового штурму» задачу і розповідає про його правила: - мета «штурму2 – запропонувати найбільшу кількість варіантів рішення задачі; - примусьте працювати свою уяву; - не відкидайте ніяку ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці; - розвивайте ідеї інших учасників; - не намагайтеся дати оцінку запропонованим ідеям – цим ви займетесь трохи пізніше. 2. Ведучий призначає секретаря, який буде записувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за тим, щоб не порушувались правила, при необхідності втручатися. Перший етап триває до тих пір, доки з'являються нові ідеї. 3. Ведучий оголошує коротку перерву, щоб учасники налаштувались на критичний лад мислення. Починається II етап. Тепер учасники «мозкового штурму» згруповують і розвивають ідеї, висловлені в ході I етапу (список ідей можна надрукувати і роздати або вивісити на дощці). Проаналізувавши і вибравши ті ідеї, які можуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання, учасники приходять до рішення. 4. Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо «мозковий штурм» не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі. Дебати Суть методу і його мета: Мета учасника дебатів – переконати інших у тому, що його підхід до рішення, проблеми правильний. Проведення дебатів є ефективним засобом навчання учасників дискусіїв вмінню зрозуміло й логічно сформувати свою позицію, віднаходити переконливі факти й докази в свою підтримку. Методика проведення 1. Розподіл ролей. Розподілити учасники дискусіїв на 2 групи: в підтримку резолюції і ту, що виступає проти. Нагадати учасниками порядок проведення дебатів. Вибрати голову і його помічника, який буде слідкувати за регламентом. 2. Підготовка учасників дебатів. Учасники дискусії повинні підготувати «конструктивні аргументи» (які ґрунтуються на 3-5 положеннях, логічно викладені й підкріплені фактами). Вони повинні спробувати уявити, якими будуть доводи супротивника, і підготуватися спростувати ці доводи. 3. Учасникам треба пояснити користь від участі в дебатах: набуття навичок знаходити переконливі докази для супротивника, що не поділяє ваші переконання; вміння розуміти і поважати право інших на особисті переконання. 4. Проведення дебатів Голова і учасники дебатів займають місця перед присутніми (праворуч від голови – група «за резолюцію», ліворуч – «проти») а) Голова формулює проблему і зачитує резолюцію, встановлює регламент; I етап б) Голова надає слово першому виступаючому від групи, що підтримує резолюцію, і просить викласти конструктивні аргументи (помічник голови повинен попередити виступаючого про закінчення часу); в) Голова надає слово першому виступаючому від групи «проти резолюції»; г) Голова надає слово другому... і так до тих пір, поки не виступлять усі учасники дебатів; II етап д) на цьому етапі кожному учаснику надається можливість спростувати доводи супротивника і відповісти на їх критику. Полеміку завжди починають представники групи, що виступає «проти резолюції». Процедура її проведення аналогічна процедурі проведення I етапу. 5. Учасники дискусії на цьому етапі викладають причини, за якими вони займають ту чи іншу позицію по визначенню до резолюції. Ведучий (головуючий) може записати на дошці ці причини. Учасники дискусії можуть відповісти на питання, що стосуються причин, але не доводити свою правоту. 6. Всі повинні вказати на ті аргументи, які, не дивлячись на те, що не відповідають їх поглядам, примусили задуматися або звучали особливо переконливо. 7. У кінці дебатів учасники дискусії повинні оцінити наслідки реалізації позиції супротивника. При цьому, можливо, треба буде оцінити діючий закон або політику, що проводиться.
|