Характеристика основних видів робіт.

Рятувальні роботи – це пошуки потерпілих людей (уражених); надання їм невідкладної медичної допомоги; евакуація їх в безпечні райони, або в лікувальні заклади.

Види рятувальних робіт:

1. Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.

В залежності від використання засобів, розвідка може бути повітряною і наземною.

Повітряна – ведеться з літаків, вертольотів, які обладнані фотоапаратами і приладами радіаційної і хімічної розвідки.

Наземна – ведеться постами спостереження, розвідковими групами, а також розвідковими підрозділами військових частин ЦЗ.

2. Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.

Це завдання покладається на команди пожежогасіння (протипожежні формування). У випадках необхідності в гасінні пожеж приймають участь формування загального призначення. Стан пожеж на шляху руху і ділянці робіт (об’єкті), визначає характер і тактику рятувальних робіт. В першу чергу гасять пожежі там, де перебувають люди (біля виходів, підвальних приміщень, цеху, між стінами і плитами будинків і т.д.)

Під час гасіння пожеж особовий склад повинен виконувати правила безпеки, стежити за станом будівельних конструкцій, щоб вогонь не розповсюджувався на сусідні будинки і на працюючих людей.

3. Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйнованих будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.

Для пошуку потерпілих направляються в осередок ураження пошукові групи (формування загального призначення і служб), які ретельно обстежують територію (ділянку робіт), ретельно обстежують завали, підвали, зовнішні віконні і дверні прорізи, стіни і кутові простори перших поверхів, та в інших місцях.

Рятівники пересуваються один від одного на віддалі бачення і слухового зв’язку, які використовують спеціальні електронні прилади – геофони, які здатні ловити слабкі звуки на віддалі до 14 м., та удари молотком, або каменем до 150-200 м і визначають їх напрям. Широко залучають для пошуку спеціально навчені собаки.

Особовий склад, який проводять рятувальні роботи в задимлених, загазованих приміщеннях і в таких, що горять, повинні забезпечуватися ізолюючими протигазами.

4. Розкриття зруйнованих, або пошкоджених захисних споруд і рятування людей які у них знаходяться.

Перш за все, щоб розкрити сховище необхідно:

- встановити зв’язок з людьми які опинилися в ньому і з’ясувати їх стан всередині сховища;

- якщо не подається повітря, то його необхідно подати;

- уточнити, чи немає загрози затоплення, загазованості і наявності потерпілих (уражених).

Зв’язок можливо встановити шляхом:

- переговорів по телефонних лініях (якщо уціліли);

- переговорів з використанням повітрозабірних пристроїв, тріщин;

- шляхом перестукування.

- Після цього приступають до розкриття сховища.

5. Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).

Подача повітря в завалені захисні споруди, підвальні та інші заглиблені приміщення виконується шляхом розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, або при відкриванні дверей, а якщо це неможливо, то пробивають отвори у перекритті або стіні і закачують повітря за допомогою компресорних станцій (через вставлені шланги в отвір), або за допомогою переносних вентиляторів.

6. Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади.

Перша медична допомога надається санітарними дружинами, особовим складом рятувальних груп, а також самими ураженими при самодопомозі і взаємодопомозі.

В першу чергу допомагають тим, які уражені токсичними НХР, потім від удушення, і які мають сильну кровотечу, або травми грудей, живота, голови (шляхом накладання джгуту), накладання шини на переламані кінцівки, штучне дихання (якщо потрібне) і введення антипода.

Уражених негайно виносять з осередку ураження і після надання допомоги швидко евакуйовують в медичний заклад.

7. Вивід населення з небезпечних місць в безпечні, або менше заражені місця.

Вивід проводиться силами рятувальників і санітарних дружин, дотримуючись заходів безпеки. Шляхи, райони розміщення і порядок евакуації уражених встановлюються штабом ЦЗ.

8. Санітарна обробка людей і знезараження техніки, транспорту, обладнання території, а також взуття, одягу ЗІЗ.

Інші невідкладні роботи – це роботи по локалізації або ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і при використанні сучасної зброї масового ураження.

До них належать:

1. Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів в завалах і на заражених ділянках.

Проїзди розробляються і розчищаються в завалах висотою до 1 м, тобто коли можливо зсунути бульдозером за один, або декілька проходів.

При суцільних завалах більше 1 м, проїзд проробляють по завалу. Для цього поверхню завалу вирівнюють і ущільнюють.

Проїзд проробляють шириною від 3-х до 3, 5 м для одностороннього руху і від 6-ти до 6, 5 м для двохстороннього руху і через кожні 150-200м обладнують проїзди шириною 15 м.

2. Локалізація (ліквідація) аварій, короткотермінове відновлення пошкоджених, зруйнованих ділянок з метою забезпечення рятувальних робіт.

3. Підсилення або зруйнування конструкцій, які загрожують обвалом, або перешкоджають проведенню рятувальних робіт і безпечному руху.

4. Ремонт пошкоджених захисних споруд для вторинного використання при виникненні аварії, чи катастроф, або після використання ворогом зброї масового ураження.

До РНР також можуть входити і інші види робіт, що використовуються спеціально підготовленими формуваннями, або військовими частинами ЦЗ і збройних сил. (такі як підрив небезпечних предметів, заторів при повенях, та ін.).