![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Мета роботи. Лабораторні роботи з курсів “Теоретичні основи теплотехніки” і “Основи теплотехніки та тепломасообмін” виконують за основними темами робочих програм.
ВСТУП
Лабораторні роботи з курсів “Теоретичні основи теплотехніки” і “Основи теплотехніки та тепломасообмін” виконують за основними темами робочих програм. Методичні вказівки до кожної лабораторної роботи містять мету, короткі теоретичні відомості з теми, порядок виконання та контрольні питання. Перед виконанням лабораторної роботи необхідно самостійно освоїти теоретичний матеріал, відповісти на контрольні питання, вивчити порядок виконання роботи і підготувати заготовку звіту. Форма звіту до лаборатор-ної роботи наведена в додатку А. Студент допускається до виконання лабораторної роботи тільки після позитивних відповідей на контрольні запитання, заданих викладачем.
Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт
Практичну частину лабораторних робіт виконують у спеціалізованій аудиторії кафедри зносостійкості і надійності машин. Для забезпечення безпечної роботи і уникнення травматизму студент повинен дотримуватись наступних правил техніки безпеки: 1. Перед початком лабораторного практикуму засвоїти вимоги тех-ніки безпеки, розроблені кафедрою зносостійкості і надійності машин, роз-писатись у журналі реєстрації інструктажу з техніки безпеки. 2. На початку кожної лабораторної роботи вивчити інструкцію з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторії, беззаперечно виконувати встановлені вимоги. 3. При виявленні зіпсованих приладів і оснащення, або пошкодженої електричної лінії, що може призвести до нещасного випадку, потрібно не-гайно повідомити про це викладача або навчального майстра. ПУСТА?
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
Лабораторна Визначення об’ємної ізобарної теплоємності робота 1 повітря методом проточного калориметра 1.1. Програма теоретичної підготовки
Теплоємність: визначення, аналітичні вирази, розмірність, фізична суть, співвідношення теплоємностей. Теплоємність при постійному тиску і об’ємі. Рівняння Майєра для ідеальних газів і нерівність Майєра для реальних газів, їх фізична суть. Геометричне зображення ізобарної та ізохорної теплоємностей. Тепло-ємність одно- і двохатомних газів. Закон рівнорозподілу. Врахування кван-тових ефектів. Теплоємність суміші ідеальних газів. Залежність теплоємності від температури. Теплоємність рідин і твердих тіл. Теплоємність магнітних матеріалів. Література: [ 1, с. 22–24; 2, с. 18–20, с. 62–73; 4, с. 33–37; 9, с. 36–50; 12, с. 31–39].
Мета роботи 1. Визначити експериментально об’ємну ізобарну теплоємність повітря. 2. Використовуючи зв’язок між масовою, молярною і об’ємною тепло-ємностями і рівняння Майєра, розрахувати емпіричні значення середньої масової та молярної ізобарних теплоємностей та середніх об’ємної, масової і молярної ізохорних теплоємностей повітря. 3. Розрахувати теоретичні значення цих теплоємностей, зважаючи на лінійний і нелінійний зв’язок теплоємності з температурою. 4. Визначити помилку експериментів (провести статистичну обробку експериментальних даних). 5. Порівняти дані експериментів з теоретичними значеннями теплоєм-ностей, визначити відхилення емпіричних значень від теоретичних, вказати джерело відхилення. 6. За [3, с. 479–483] побудувати залежність значень середніх тепло-ємностей Конкретне завдання видає викладач. 1.3. Схема установки та короткий опис її роботи Схема установки показана на рис. 1.1.
Рис. 1.1 – Схема проточного калориметра
Установка складається з проточного калориметра 1, в якому роз-міщено електричний нагрівач 2 для нагрівання повітря, що поступає. Кіль-кість теплоти, що передається повітрю в калориметрі, регулюється лабо-раторним трансформатором 3. Напруга і сила струму (або потужність) вимі-рюються вольтметром 4 та амперметром 5 або відповідно ватметром. Повітря прокачується через калориметр вентилятором 6 з приводом від електро-двигуна. Температура повітря на вході в калориметр вимірюється термо-метром 7, а на виході – термопарою 8 з показуючим приладом 9 або термо-метром. Об’ємна витрата повітря, що протікає через калориметр, вимірю-ється газовим лічильником 10.
|