Раціональна організація робочого місця перукаря

Імідж перу­карні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, су­часне обладнання й інструмент.

Визначальною ри­сою салону може ста­ти робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відо­мого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціа­лізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного ком­плексу перукарських і косметичних послуг

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23 08 1995р. № 67 присвоєння категорії кож­ному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових по­слуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Дер­жавними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.

Робочі місця перукаря обладнують різними за конст­рукцією туалетними столиками або полицями, настінними дзерка­лами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60x100 см.

Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шух­ляди в столиках.

У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті.

Для дітей передбачаються спе­ціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел.

Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизай­нерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групу­ватися уздовж стін або в центрі залу.

Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць — 1, 8 м, а між пара­лельними рядами місць — не менше 3-х метрів. Загальна норма на робо­че місце — від 4, 5 кв. м.

У перукарських за­лах дозволяється вико­ристання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.

Найкращим вважається природне освітлення, яке рекоменду­ють використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, перед­бачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.

Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робо­чих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти — припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного вхо­ду в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допуска­ється природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в пе­рукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади. (Додається додаток №6)