Поняття гігієни праці

Гігієна праці – це галузь практичної й наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівника під впливом умов праці й на цій основі обґрун-товує заходи і засоби збереження та зміцнення здоров'я працюючого, профілактики несприятливого впливу умов праці.

У системі законодавчих актів щодо гігієни праці ключове місце посі-дає Закон України «Про забезпечення санітарного епідеміологічного бла-гополуччя населення». Стаття 7 цього Закону – «Обов'язки підприємств, установ, організацій» – передбачає розробку і здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепізоотичних заходів щодо умов праці стосовно рівнів чинників виробничого середовища; інформацію санітар-но-епідеміологічної служби щодо надзвичайних подій і ситуацій, що ста-новлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування збитків.

Забезпечення санітарного благополуччя досягається такими заходами:

- гігієнічна регламентація та державна реєстрація шкідливих чин-ників виробничого і навколишнього середовища;

- державна санітарно-гігієнічна експертиза проектів технологій, ді-ючих об'єктів на відповідальність їх санітарним нормам;

- включення вимог безпеки щодо здоров'я до державних норматив-них актів;

- ліцензування видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпе-кою для здоров'я людей;

- гігієнічне обґрунтування проектів, будівництв, розробки, виготов-лення та використання нових засобів виробництва та технологій;

- пред'явлення гігієнічно обґрунтованих вимог до житлових, діючих засобів виробництва та технологій тощо;

- обов'язкові медичні огляди певних категорій працівників і ін.

Нормативними актами з гігієни праці є постанови та положення (но-рми), затверджені МОЗ України, наприклад Положення про медичний огляд працівників певних категорій.

У системі заходів із забезпечення безпеки праці велике значення мають запобіжний і поточний санітарні нагляди, які здійснюють установи та за-клади Державної санітарно-епідеміологічної служби. Запобіжний санітар-ний нагляд дає можливість значно покращити умови і безпеку праці через заборону виробництва і використання на підприємствах усіх форм власнос-ті життєво небезпечних речовин та матеріалів, технологічного устаткуван-ня, технологічних процесів та впровадження сучасних безвідходних і не-шкідливих для здоров'я людей технологій.

Поточний санітарний нагляд передбачає систематичний контроль за дотриманням чинних санітарних правил та норм на виробництві.

Основними завданнями гігієни праці є, зокрема, такі:

- вивчення впливу на людину небезпечних і токсичних речовин, що викидаються в навколишнє середовище внаслідок технологічних проце-сів, роботи устаткування, та розроблення заходів захисту від них;

- вивчення впливу шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на організм людини і розроблення заходів захисту від цих чинників;

- вивчення освітленості робочих місць та розробка заходів і засобів з його нормалізації;

- розробка методів і засобів контролю умов праці;

- розробка та впровадження індивідуальних засобів захисту;

- розробка та обґрунтування вимог до санітарно-побутового забез-печення працівників.

Виробнича санітарія – система організаційних заходів і засобів, які запобігають чи зменшують дію шкідливих виробничих факторів на пра

цюючих.

До виробничої санітарії належить санітарна техніка (системи і при-строї вентиляції, опалення, кондиціювання повітря, теплопостачання, во-допостачання, освітлення, захисту людини від шуму і вібрації, шкідливих випромінювань і полів, санітарні й побутові споруди і пристрої тощо).

Санітарія і гігієна праці розглядають ряд факторів, що можуть впли-вати на здоров'я і самопочуття людини, визначають джерела цих факторів і встановлюють способи захисту від них.

Відтак, основними завдання гігієни та санітарії є створення безпеч-них умов праці.