Організаційна структура фізичного виховання в школі

Навчальний процес з фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи будується на основі програми з фізичної культури у відповідності з існуючими вимогами. Програми складенні за віковим принципом, а для професійних шкіл - з урахуванням майбутньої професійної діяльності.

Програми з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл мають наступну змістовну основу - пояснювальну записку, в якій визначено мету, завдання, содержаніеобученіе, засоби і форми контролю за фізичним розвитком учнів. Основний зміст уроків фізичної культури - ознайомлення з теорією, формування навичок і вмінь, виховання фізичних здібностей, приблизні вправи для виконання вдома.

У заняття з фізичної культури включені елементи таких видів спорту, як гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри, плавання, лижна підготовка, а в молодшому шкільному віці - рухливі ігри.

Програма з фізичної культури в загальноосвітній школі має різнобічну спрямованість засобів і методів фізичного виховання. Крім загальної програми з фізичної культури мають оздоровчу, лікувальну спрямованість, що визначає зміст занять з учнями спеціальних медичних груп. Для учнів, які займаються в спортивних секціях та гуртках, розробляються програми відповідно до загальної та спортивної спрямованістю.

Відповідно до програми плануються і організовуються уроки фізичної культури, професійно-прикладної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури та навчально-тренувальні уроки.

Планування - це один з основних компонентів системи фізичного виховання учнів. Важливо, щоб учитель при плануванні фіксував свої основні думки, пошуки, керуючись конкретними умовами, в яких він працює, куди входять кліматичні особливості, наявність спортивного інвентарю та ін. На підставі програми з фізичної культури полягає один з головних документів планування - план-графік проходження навчального матеріалу за рік. У практіці використовують різні плани-графіки, однак найбільш ефективних є графік, складення за принципом постановки навчальних завдання, які звітність, вірішувати в певноїго класу або на уроці. Відповідно до графіка проходження навчального матеріалу на рік вчитель складає план на півріччя, чверть, что конкретизується в плані - конспекті уроку.[3]

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ РОБІТ ІЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ РІЗНИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТЬНІХ ШКОЛАХ

2.1 Технологія планування

Процес планування можна уявити у вигляді ряду послідовних операцій, Що становлять цілу систему творчої діяльності вчителя. Реальний процес фізичного виховання, природно, не можна побудувати інакше, ніж із певного вихідного пункту (" із початку"). Водночас його планування починається ніби 'з кінця" - із передбачення і формування ідеї про основні напрями роботи, із принципових підходів до розв'язання методичних питань така ідея вини­кає, зазвичай, уже в студентські роки. Вивчаючи курс теорії і методики

фізичного виховання, спортивно-педагогічні дисципліни, спостерігаючи ро­боту своїх викладачів, учителів школи, студент " приміряє" надбані знання й уміння до своєї майбутньої роботи, формує мету-ідеал та стратегічну мету (дивись розділ " Система фізичного виховання"). У вчителя Ідея майбутньої роботи (мета - ідеал) в наступному навчальному році формується на основі набутого досвіду, спостережень діяльності інших педагогів, Інформації, отри­маної внаслідок самоосвіти.[4]

Зіставлення мети-ідеалуз конкретними умовами праці, рівнем підгото­вленості учнів приводить до певних її коректив. Лише після цього вона трансформується в тактичну та оперативну мету. Далі проектується бажаний стан рівнів теоретичної, фізичної і технічної підготовки у вигляді певних результатів (дивись рис.4)

Бажаний стан досягається постановкою низки конкретних завдань щодо засвоєння теоретичної інформації, виховання фізичних якостей та опа­нування фізичних вправ, передбачених шкільною програмою, а також оздоровчих і виховних завдань.

Для розв'язання висунутих завдань учитель визначає систему педагогіч­ного впливуна учнів (засоби, методи й умови праці). Ця операція, як і попередня, повинна виконуватися за безпосередньої участі учнів.

Визначаючи систему педагогічного впливу, дуже важливо врахувати можливі несприятливі фактори, що будуть заважати правильній організації процесу фізичного виховання (негативне ставлення батьків або педагогів, дру­зів і оточення загалом до фізичної культури, порушення режиму, шкідливі звички тощо).

Для перевірки правильності ходу педагогічного процесу створюється під­система поетапного контролюза допомогою спеціальних тестів.

Якщо на кожному етапі одержаний від контролю результат переважно від­повідає запланованому, то робиться висновок про правильність планування, і підстав для занепокоєння немає. Якщо за умови сумлінної реалізації планів контрольні результати суттєво відрізняються від запланованих, то в системі планування допустилися помилок.Для їх виявлення необхідно: по-перше, пе­ревірити, чи всі несприятливі фактори враховані при плануванні; по-друге, піддати ревізії систему педагогічного впливу, і якщо тут не виявлено помилок, оцінити реальність висунутих педагогічних завдань. Якщо помилки виявлено вже у першій ланці й учитель переконаний, що саме вони є причиною невико­нання запланованих результатів, то вживаються відповідні заходи, а Інші ланки вже не перевіряються. Можливий, особливо в перші роки роботи вчителя, і та­кий варіант, коли допущені незначні помилки в різних операціях планування в сукупності суттєво позначаються на результаті діяльності. Тому радимо мо­лодим учителям постійно аналізувати всю свою діяльність, бути для себе суворим суддею. Це - запорука успіху в майбутньому.[5]

Планування завершується підсумковим контролем. Ці дані е вихідними для планування наступного циклу (серії уроків, навчальної чверті, навчального року).

Складаючи конкретні документи планування, вчитель зобов'язаний до­тримуватися ряду вимог, а сааме:

• забезпечувати можливість оперативного внесення коректив у плани;

• спиратися на методичні принципи фізичного виховання;

• забезпечити цілеспрямованість і перспективність планів на пев­ний цикл (серію уроків, чверть, рік), спираючись на попередні цикли І готуючись до наступних (таким чином виключаються ви­падкові заняття),

• бути конкретним (чітке визначення етапу навчання, його завдань і відповідних засобів; із великої кількості вправ для кожного ви­падку радимо обирати найдоцільніші, універсальні, або, навпаки, вправи вибіркової дії, здатні забезпечити максимальний педагогіч­ний ефект).[6]

2.2 Підготовка до планування

Безпосередньо перед тим, як взятися за складання планів, учитель пови­нен виконати підготовчу роботу, що полягає у зборі необхідної інформації. Ця Інформація, яка потім буде використана для визначення порядку проход­ження навчального матеріалу, засобів, форм роботи тощо, передбачає:

1. Визначення обсягу матеріалу, який належить засвоїти учням пев­ного класу в навчальному році, його зв'язок з матеріалом суміжних класів Задля цього вчитель аналізує базову і регіональну навчальні програми І, пов'язуючи її з місцевими умовами, рівнем підготовки класу, власним до­свідом та інтересами учнів, формує навчальну програму школи. Скорочуючи або доповнюючи навчальний матеріал базової і регіональної програм, учи­тель пам'ятає, що це не повинно негативно позначитися на руховій підготовленості учнів, на опануванні життєво важливими уміннями І навич­ками Паралельно визначається матеріал для самостійної роботи, зміст допоміжних завдань.

2. Вивчення складу учнів, стану їхнього здоров'я, рівня знань, техніч­ної та фізичної підготовленості. Учитель повинен знати рівень загального розвитку і вихованості учнів, їхньої громадської активності, ставлення до навчання, світогляд, інтереси і нахили, успішність з усіх предметів тощо. Такі дані можна отримати, вивчаючи документи, складені попередником, або власні записи, картки медичних оглядів. Багатий матеріал дають бесіди з учнями, попереднє тестування та анкетування. Лише на такій основі можна забезпечити індивідуальний підхід до кож­ного окремого учня і визначити його особисту програму розвитку на навчальний рік (півріччя, чверть), яка дозволить йому перетворити фізичні вади у власні здобутки.

3. Дослідження рівня роботи з фізичного виховання за попередні роки і стан матеріальної бази школи. Водночас визначаються шляхи її розвитку й удосконалення.

4. Ознайомлення із загальним планом роботи школи з метою визначен­ня ставлення до фізичної культури керівництва й усього педколективу школи та його мобілізація на вирішення завдань фізичного виховання школярів.

5. Вивчення кліматичних умовнаселеного пункту та екологічної ситуації

6. Опрацювання календаря спортивно-масових заходів району, об­ласті. Ця Інформація необхідна вчителеві для визначення почерговості проходження навчального матеріалу.

7. З'ясування загальних і спортивних традицій школи, населеного пункту Йде пошук шляхів їх розширення й удосконалення, підвищення ефек­тивності всього навчального процесу.

8. Формування програм вивчення всіх рухових дій. Програма пере­дбачає відповіді на такі питання:

• яка мета ставиться на поточний і наступні роки, якщо вправа запла­нована навчальною програмою в декількох класах;

• які фізичні якості І знання потрібно мати учням, щоб успішно вивчити рухову дію;

• скільки уроків треба витратити на її опановування і як їх варто роз­містити протягом навчального року;

• які конкретні завдання передбачається розв'язати на кожному із за­планованих уроків;

• які засоби необхідно використовувати на кожному уроці;

• які завдання для самостійної роботи доцільно давати учням для за­своєння запланованої вправи;

• як і коли контролювати хід засвоєння вправи;

• як використовувати певну вправу для самовдосконалення.

Для прикладу наведемо фрагмент програми вивчення перекиду назад щодо конкретних завдань, які треба вирішити на окремих уроках та засобів, які можна використати для цього на кожному з них.[7]

Таблиця 1

Планування як основа організації навчальної роботи

Планування є важливою функцією управління навчальним процесом у школі. Під планірованіемпонімается визначення раціональної послідовності та оптимальних строків проходження програмного матеріалу в системі уроків фізичної культури.

Планування дозволяє передбачити реальні результати майбутньої роботи, визначити найбільш раціональні шляхи їх досягнення відповідно з приватними завданнями кожного з етапів навчання.

Добре продумані реальні плани забезпечують чітку програму дій вчителя та учнів, що забезпечують найбільшу продуктивність їхньої спільної діяльності.

Таким чином, систематичне і обов'язкове ведення вчителем документів планування необхідно і обов'язково:

- Для впорядкованої, планомірної (систематизованої) роботи;

- Для об'єктивного поточного, підсумкового аналізу та контролю своєї діяльності, правильність якої зачіпає не тільки медичний та педагогічний, але гуманістичний аспект в цілому;

- Для накопичення та збереження цінного методичного та практичного досвіду, спираючись на який учитель здійснює вирішення аналогічних завдань в роботі з новими вихованцями вже перевіреними, надійними підходами, засобами і методами;

- Для надання можливості використання документального матеріалу з метою передачі позитивного досвіду роботи іншим фахівцям і подальшого розвитку теорії та методики фізичного виховання як наукової дисципліни.

Документи планування повинні задовольняти ряду вимог:

1. бути конкретними по постановці мети і завдань у планованому періоді, чітко визначити кінцеву мету плану;

2. відповідати змісту державних програмно-нормативних документів фізичного виховання (наприклад, повне відображення базового компонента програми з фізичного виховання);

3. по вибору і послідовності планованого матеріалу відповідати загальним і методіческімпрінціпам фізичного виховання;

4. мати спадкоємність з вмістом попереднього та кожного наступного плану, а так само спадкоємність матеріалу всередині самого плану: кожен крок у плані має бути логічним продовженням попереднього і підготовкою для наступного;

5. бути реальним для виконання запланованого;

6. мати чіткість і конкретність формування планових завдань, засобів, методів;

7. бути легко сприймаються і зручними в роботі: наочно, просто і зрозуміло оформленими документами.

Зміст перспективного, поточного та оперативного планування навчального процесу з фізичної культури в школі визначається базовим компонентом державної навчальної програми. Безпосереднє планування навчального процесу з фізичної культури здійснюється за допомогою цілого ряду документів:

1.годовой план-графік черговості проходження програмного матеріалу в навчальному році;

2.поурочніе робочі плани на кожну чверть;

3.План-конспект на кожен урок фізичної культури.[8]