ВОПРОС 22 Система і завдання судів загальної юрисдикції

Дата добавления: 2013-12-14; просмотров: 268; лекция была полезна: 0 студентам(у); не полезна: 0 студентам(у).
Опубликованный материал нарушает авторские права? сообщите нам...

Діяльність судів загальної юрисдикції при здійсненні правосуддя спрямована на зміцнення законності і правопорядку, попередження злочи­нів та інших правопорушень і здійснення завдань щодо охорони від різних посягань суспільного устрою, його політичної та економічної системи; соці­ально-економічних, політичних і особистих прав і свобод громадян; прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, їх об'єднань незале­жно від форм власності.

Згідно із Законом " Про судоустрій України" систему судів загальної юрисдикції складають місцеві суди, апеляційні суди, Вищий господарський суд (як спеціалізований), Верховний Суд України. Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково, а ті, що вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом на п'ять років.

Місцеві суди діють в межах району, міста (крім міст районного зна­чення), району в місті, декількох районів або району і міста одночасно. До місцевих судів також відносяться військові суди гарнізонів і господарські суди Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Вказані суди розглядають як суди першої інстанції, а також у зв'язку з нововиявленими обставинами цивільні, господарські, адміністративні, кримі­нальні справи. Крім цього, суди вивчають і узагальнюють судову практику. Стаття 38-5 Закону " Про судоустрій України" конкретизує повноваження військових судів, які розглядають справи про всі злочини, скоєні військово­службовцями Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів; всі справи про шпигунство; справи про злочини проти встановленого порядку несіння служби, скоєні особами начальниць­кого складу виправно-трудових установ; справи за скаргами військовослу­жбовців на неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управління та ін.

Завдання господарських судів визначені в ст. З Закону " Про госпо­дарські суди": захист прав та інтересів учасників господарських правовід­носин, що охороняються законом; сприяння зміцненню законності в сфері господарських відносин; внесення пропозицій, спрямованих на вдоскона­лення правового регулювання господарської діяльності.

Апеляційні суди діють в Автономній Республіці Крим, областях, міс­тах Києві і Севастополі; в підсистемі військових судів діють військові суди регіонів (Центрального, Південного, Західного) і Військово-Морських Сил. У підсистемі господарських судів цю функцію виконують апеляційні госпо­дарські суди, що створюються Президентом України за поданням Голови Вищого господарського суду України з вказівкою території, на яку поширю­ються повноваження апеляційних господарських судів, і їх місцезнахо­дження. Таких судів в Україні сім, створені вони згідно з Указом Президен­та України від 11 липня 2001 р. " Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України". Апеляційні суди діють: як суди апеляційної інстанції відносно рішень місцевих судів; як суди першої інстанції - у адміністративних, кримінальних і цивільних спра­вах (віднесених до їх компетенції законом); переглядають справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У апеляційних судах справи розглядаються суддями колегіально, а в окремих випадках - за участю народних засідателів.

Вищий господарський суд є вищим судовим органом спеціалізова­них судів. Повноваження цього суду наступні: діє як суд касаційної інстанції відносно рішень місцевих і апеляційних судів; як суд апеляційної інстанції відносно рішень апеляційних судів, винесених ними по першій інстанції, а також переглядає справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Верховний Суд України с найвищим органом в системі судів загаль­ної юрисдикції. До його повноважень відноситься перегляд у касаційному порядку рішень судів загальної юрисдикції і справ у зв'язку з нововиявле­ними обставинами, вивчення і узагальнення судової практики і аналіз су­дової статистики та інші питання. Діє Верховний Суд України в складі Пле­нуму, Президії і судових палат (у кримінальних, цивільних, адміністратив­них та військових справах).

овноваження суду касаційної інстанції — це сукупність його прав та обов'язків, пов'язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції та апеляційної інстанції, ухвалених у цивільних справах, законність яких перевіряється у касаційному порядку.

Такі повноваження суду касаційної інстанції визначені ст. 336 ЦПК, відповідно до якої суд, розглянувши справу за касаційною скаргою, має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення, що оскаржено, і направити справу на новий розгляд у суд першої або апеляційної інстанції; 3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити у силі рішення суду першої інстанції, що помилково було скасоване апеляційним судом; 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження у порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду; 5) скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

При цьому перелік повноважень суду касаційної інстанції є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Тому в суду касаційної інстанції відсутня і альтернатива вибору своїх повноважень за наслідками розгляду касаційної скарги, адже яке саме рішення він має прийняти у тому чи іншому випадку чітко передбачено цивільним процесуальним законодавством у ст.ст. 337-342 ЦПК.

Відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду без змін (п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК) має місце тоді, коли суд касаційної інстанції визнає, що судові рішення відповідають принципу законності, ухвалені з додержанням вимог матеріального і процесуального права (ст. 337 ЦПК), або з мотивів рішення вбачається, що мало місце порушення закону, але, власне, рішення є правильним за іншими підставами, що були чинними на час його ухвалення, або допущені при ухваленні рішення порушення закону мають формальний характер і не вплинули на правильність оскарженого судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2 ст. 337 ЦПК).

За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін; 2) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанцій; 3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті; 4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом (ч. 2 ст. 336 ЦПК).

Скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміна рішення без передання справи на новий розгляд (п. 5 ч. 1 ст. 336 ЦПК) відбувається, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Аналогічний перелік повноважень суду касаційної інстанції, але вже за наслідками розгляду скарги на ухвалу, передбачено у ч. 2 ст. 336 ЦПК. Цей перелік також є вичерпним, а всі повноваження суду касаційної інстанції щодо прийняття того чи іншого рішення за наслідками розгляду зазначеного питання — чітко регламентованими цивільним процесуальним законодавством України у ст. 342 ЦПК. Отже, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

1) відхилити скаргу і залишити ухвалу без змін, якщо судом постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанцій у разі порушення порядку, встановленого для його вирішення;

3) змінити або скасувати ухвалу і постановити ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено всупереч нормам процесуального права або за правильного вирішення було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

4) скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, що була помилково скасована апеляційним судом.

ВОПРОС 23 Верховний Суд України, порядок його обрання, склад та повноваження

Верховний Суд України згідно зі статтею 125 Конституції України є найвищим органом у системі судів загальної юрисдикції. Він переглядає в апеляційному та касаційному порядку справи, розглянуті загальними судами. Крім того, він розглядає справи за нововиявленими обставинами. Згідно зі статтею 35 Кримінально-процесуального кодексу України Верховному Суду України як суду першої інстанції підсудні кримінальні справи особливої складності або такі, що мають виняткове громадське значення.
Кількісний склад Верховного Суду встановлюється Верховною Радою (на 1994 рік він нараховував 85 суддів1).
До повноважень Верховного Суду належить:
· у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв’язку з нововиявленими обставинами;
· вивчає і узагальнює судову практику;
· аналізує судову статистику;
· дає керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, судам з питань застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ;
· здійснює контроль за виконанням судами України керівних роз’яснень Пленуму Верховного Cуду;
· вирішує в межах своїх повноважень питання, що випливають з міжнародних договорів України та здійснює інші повноваження;
· має право прийняти до свого розгляду будь-яку справу, підсудну вищестоящому суду або передати на розгляд відповідного суду України.
Верховний Суд України діє у складі:
· Пленуму Верховного Суду;
· судової колегії з кримінальних справ;
· судової колегії з цивільних справ;
· військової колегії.
Крім того, для розгляду організаційних питань створюється Президія Верховного Суду.
Пленум Верховного Суду України діє у складі:
· Голови Верховного Суду;
· заступників Голови Верховного Суду;
· членів Верховного Суду;
У разі необхідності вирішення питань, віднесених до його відання, Пленум скликається Головою Верховного Суду України не рідше одного разу на три місяці. Про час засідання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, судді Верховного Суду, Генеральний прокурор, міністр юстиції України повідомляються не пізніше ніж за 15 днів до його засідання. Проекти постанов Пленуму з питань дачі судам роз‘яснень щодо застосування законодавства, копії протестів і подань у судових справах надсилаються цим особам не пізніше ніж за 10 днів.
Пленум може бути скликаний позачергово на вимогу однієї третини суддів Верховного Суду України.
Засідання Пленуму є правомочним при наявності не менш ніж двох третин його складу. Постанови Пленуму приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, що беруть участь у голосуванні. Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду та секретарем Пленуму.
Секретар Пленуму затверджується з числа суддів Верховного Суду України. Виконуючи обов’язки члена Верховного Суду, секретар Пленуму здійснює організаційну роботу щодо підготовки засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та виконує іншу роботу.
Керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України обов’язкові для судів, посадових осіб та інших органів, що їх використовують.
Повноваження Пленуму Верховного Суду України:
· розглядає судові справи у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у порядку нагляду і у зв’язку з нововиявленими обставинами;
· розглядає матеріали узагальнення судової практики та судової статистики;
· дає керівні роз’яснення загальним судам з питань застосування законодавства;
· заслуховує повідомлення голів Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, військових судів регіонів та Військово-Морських Сил про практику застосування судами законодавства;
· звертається до Конституційного Суду України з конституційними поданнями щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
· звертається до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України у випадку виникнення у суддів судів загальної юрисдикції необхідності такого тлумачення;
· вносить до Верховної Ради України у випадках, передбачених ст. 110 Конституції України, подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
· розглядає подання Голови Верховного Суду України про невідповідність керівних роз’яснень Пленуму законодавству України;
· обирає та звільняє з посади Голову Верховного Суду України;
· встановлює кількісний склад заступників Голови Верховного Суду України, заступників голів судових колегій та Президії цього суду;
· із числа суддів Верховного Суду України обирає і звільняє з посади першого заступника і заступників Голови Верховного Суду України, голів судових колегій, їх заступників, секретаря Пленуму та членів Президії цього суду;
· затверджує склад судових колегій, Науково-консультативної ради при Верховному Суді України, редакційної ради та головного редактора журналу “Вісник Верховного Суду України”;
· заслуховує повідомлення Голови Верховного Суду України про роботу Президії цього суду та виконання інших наданих йому адміністративних повноважень;
· заслуховує звіти голів судових колегій Верховного Суду України про діяльність колегій;
· заслуховує повідомлення головного редактора журналу “Вісник Верховного Суду України” про роботу редакційної ради;
· обирає на адміністративні посади і звільняє з цих посад голів Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського й Севастопольського міських судів, міжобласного суду, військових судів регіонів, Військово-Морських Сил, гарнізонів та заступників голів цих судів;
· здійснює переведення професійних суддів за їх бажанням у судах одного рівня або з судів вищого рівня до судів нижчого рівня;
· затверджує кількісний і персональний склад Президії Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів;
· здійснює інші повноваження, надані законом.
Крім того, затверджено окремий склад Пленуму Верховного Суду України, до якого входять Голова та 15 суддів, що розглядають у порядку нагляду справи, підсудні міжобласному суду.
При Верховному Суді України створена Науково-консультативна рада, яка є дорадчим органом та покликана сприяти зміцненню законності при здійсненні правосуддя. Вона діє на громадських засадах, утворюється на строк повноважень Верховного Суду з числа вчених, суддів та інших практичних працівників.
Науково-консультативна рада затверджується Пленумом Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду України в складі голови, його заступника, членів ради та вченого секретаря Науково-консультативної ради.
Вона вивчає питання, що виникають у судовій діяльності, і на підставі вимог закону та наукового аналізу судової практики розробляє і подає Верховному Суду України рекомендації:
· з проектів роз’яснень Пленуму Верховного Суду України;
· з матеріалів узагальнень судової практики і даних судової статистики;
· з проектів подань Верховного Суду України до Верховної Ради України з питань, що підлягають вирішенню в законодавчому порядку або в порядку тлумачення законів;
· з проектів інструкцій, методичних листів та інших документів, які розробляються Верховним Судом України;
· з питань правового характеру, що виникають у судовій практиці.
На засіданнях ради можуть обговорюватися теоретичні роботи та практичні посібники з питань права, судочинства та організації судової діяльності.
Голова Науково-консультативної ради керує її роботою, визначає коло питань, що підлягають розгляду на засіданнях, порядок розробки та реалізації рекомендацій ради, дає доручення вченому секретареві і членам ради.
Вчений секретар Науково-консультативної ради забезпечує організацію її роботи: проводить підготовку засідань, розробляє план роботи і організовує його виконання, готує документи ради.
Члени Науково-консультативної ради беруть участь в узагальненні та вивченні судової практики, розробці заходів щодо запобігання правопорушень, у роботі з підвищення кваліфікації судових працівників, у вивченні питань загального характеру, які підлягають розгляду на засіданнях ради, в розробці та обговоренні відповідних рекомендацій. За дорученням голови ради, його заступника або вченого секретаря члени ради готують письмові висновки з окремих питань.
Членам Науково-консультативної ради надається можливість:
· бути присутніми на засіданнях Пленуму Верховного Суду України і брати участь в обговоренні загальних питань судової діяльності;
· з дозволу керівництва Верховного Суду України і в установленому порядку знайомитися з матеріалами судової практики і судової статистики Верховного Суду України та інших судів;
· виявляти особисту ініціативу в постановці перед Науково-консультативною радою і керівництвом Верховного Суду України питань щодо поліпшення судової практики та вдосконалення законодавства.
У складі Науково-консультативної ради утворюються секції з цивільно-правових та кримінально-правових питань.
Голова і заступники голови кожної з секцій обираються Науково-консультативною радою. Відповідний секретар секції призначається головою відповідної судової колегії Верховного Суду України з числа працівників апарату судової колегії.
У разі необхідності з членів Науково-консультативної ради можуть утворюватися робочі групи для вивчення та обговорення окремих питань права та організаційної діяльності судів.
Пленарні засідання Науково-консультативної ради скликаються при необхідності, але не рідше одного разу на півріччя; засідання секцій – при необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
До засідання ради або її секції членам ради надсилаються порядок денний і матеріали, що підлягають обговоренню.
Для участі у засіданні ради можуть запрошуватися спеціалісти з різних галузей знань, які не є її членами.
На засіданнях можуть бути присутніми й інші наукові та практичні працівники.
На засіданнях Науково-консультативної ради забезпечується всебічне творче обговорення питань, що розглядаються.
З правових і методичних питань, що розглядаються Науково-консультативною радою, приймаються мотивовані рекомендації, з питань організаційної роботи ради або її секцій – рішення.
Голова ради доводить до відома її членів про наслідки розгляду у Верховному Суді України рекомендацій, що готуються радою.
Голова Науково-консультативної ради інформує Голову Верховного Суду України про її роботу, а при необхідності – й Пленум Верховного Суду України.
Робота Науково-консультативної ради висвітлюється в журналі “Право України”.
Склад судових колегій з цивільних справ, кримінальних справ та військової колегії затверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду.
Судові колегії очолюють голови, які мають заступників.
Голови судових колегій Верховного Суду України мають такі повноваження:
· головують у судових засіданнях керованих ними колегій або призначають для цього членів суду;
· утворюють склад суду для розгляду справ у судових засіданнях колегій;
· здійснюють керівництво роботою відповідних колегій;
· подають Пленуму Верховного Суду України звіти про діяльність колегій;
· мають право витребувати судові справи для вивчення і узагальнення судової практики;
· організовують роботу з підвищення кваліфікації суддів відповідної судової колегії.
Кількісний склад колегій різний. Голова Верховного Суду України при необхідності має право своїм розпорядженням залучити суддів однієї колегії до розгляду справ у складі іншої колегії.
Судові колегії як суд першої інстанції розглядають справи:
· у касаційному порядку;
· у порядку нагляду;
· у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Крім судових повноважень, судові колегії вивчають та узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і виконують інші повноваження, визначені законодавством.
Судовій колегії з кримінальних справ підсудні справи (як суду першої інстанції) особливої складності чи надзвичайно важливого суспільного значення.
Разом з тим, судова колегія має право прийняти до свого провадження будь-яку справу, що підсудна нижчестоящому суду.
Судова колегія з цивільних справ має право витребувати справу з будь-якого нижчестоящого суду та прийняти до свого розгляду, а також у тих випадках, коли розглядаються скарги та заяви на рішення органів та посадових осіб відповідного рівня.
Військова колегія розглядає такі справи першої інстанції:
· справи надзвичайної важливості;
· будь-яку справу, підсудну військовому суду;
· справи про злочини військовослужбовців, які мають військове звання генерала (адмірала) чи займають посади від командира з’єднання і вище (або прирівняні до них).
Президія Верховного Суду України діє у складі:
· Голови;
· заступників Голови;
· членів Верховного Суду.
Кількісний склад Президії Верховного Суду визначає Президія Верховної Ради України. Кандидатури пропонуються Головою Верховного Суду.
Засідання Президії проводиться не рідше одного разу в місяць і є правомочними за наявності більшості членів Президії, що беруть участь у засіданні.
Для забезпечення роботи щодо здійснення правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності в складі Верховного Суду створений апарат. Штатна чисельність та склад апарату за поданням Голови Верховного Суду затверджуються Президією Верховної Ради України.

До структури апарату входять такі підрозділи (відділи та структурні підрозділи):
· відділ з розгляду скарг на судові рішення в порядку нагляду;
· відділ прийому громадян і розгляду листів;
· відділ узагальнення судової практики;
· відділ судово-правової реформи;
· відділ судової статистики;
· відділ міжнародного правового співробітництва;
· відділ інформатики та комп’ютеризації;
· відділ кадрів;
· перший відділ;
· відділ контролю за судовою діяльністю;
· планово-економічний відділ;
· відділ бухгалтерського обліку і звітності;
· відділ управління справами;
· секретаріат Пленуму та Президії Верховного Суду України;
· секретаріат судової колегії з кримінальних справ;
· секретаріат судової колегії з цивільних справ;
· секретаріат військової колегії;
· секретаріат Вищої кваліфікаційної колегії суддів;
· редакція “Вісника Верховного Суду України”.

В усіх перерахованих підрозділах апарату Верховного Суду нині працює 284 особи1.
Вибори Голови Верховного Суду України проводяться, як правило, в місячний термін з дня, коли посада Голови Верховного Суду стала вакантною або виникли підстави для переобрання.
Голова Верховного Суду України відповідно до ст. 128 Конституції України обирається на посаду шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України строком на 5 років і має такі повноваження:
· у межах і порядку, встановлених законом, виносить протести на рішення, вироки, ухвали та постанови у судових справах;
· у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняє виконання рішень, вироків, ухвал та постанов у судових справах;
· організовує роботу з вивчення та узагальнення судової практики, аналізу судової статистики;
· вносить подання до державних органів, громадських організацій і службових осіб про усунення порушень закону, причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів та правопорушень;
· організовує роботу щодо здійснення контролю за виконанням керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України і вносить матеріали на розгляд Пленуму;
· скликає Пленум Верховного Суду та головує на його засіданнях;
· скликає Президію Верховного Суду України і вносить на її розгляд питання, що потребують вирішення, головує на засіданнях Президії;
· вносить подання до Верховної Ради з питань тлумачення законів України;
· вносить до Пленуму Верховного Суду України подання про невідповідність роз’яснень Пленуму Верховного Суду законодавству України;
· розподіляє обов’язки між заступниками Голови Верховного Суду України;
· керує організацією роботи судових колегій, апарату Верховного Суду України;
· веде особистий прийом, організовує роботу Верховного Суду України з прийому громадян та розгляду пропозицій, заяв, скарг.
Заступники голови Верховного Суду обираються Пленумом з числа суддів Верховного Суду таємним голосуванням строком на 5 років. Вони мають такі повноваження:
· можуть головувати у судових засіданнях колегій Верховного Суду України;
· виносять у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали та постанови у судових справах;
· у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняють виконання рішень, вироків, ухвал та постанов у судових справах;
· здійснюють відповідно до розподілу обов’язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату Верховного Суду України;
· ведуть особистий прийом громадян та виконують інші функції.
До складу Верховного Суду Верховною Радою обираються народні засідателі строком на 10 років.
Вони викликаються для виконання своїх обов’язків у порядку черговості не більше ніж на місяць у рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлюються необхідністю закінчити розгляд судової справи, початої з їх участю.
Народним засідателем Верховного Суду України може бути обраний громадянин України, який на день обрання досяг 35-річного віку. Не може бути народним засідателем особа, яка має судимість, особа з обмеженою дієздатністю або яку за рішенням суду визнано недієздатною.

ВОПРОС 24 ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ

1. Вищі спеціалізовані суди – вищі органи в системі спеціалізованих судів

Відповідно до статті 125 Конституції України вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Вищі спеціалізовані суди є третьою ланкою: Вищий господарський суд України – в системі господарських судів, Вищий адміністративний суд України – в системі адміністративних судів (остання лише формується). Закон «Про судоустрій України» передбачає можливість Президента України утворювати й інші відповідні вищі спеціалізовані суди, але цю можливість використано не було через відсутність будь-яких інших спеціалізованих судів, крім господарських та адміністративних.

Основне завдання вищих судів полягає у здійсненні перегляду рішень відповідних спеціалізованих судів у касаційному порядку та забезпеченні однакового застосування законів при розгляді справ відповідної судової юрисдикції.

Вищий господарський суд утворено у 2001 році на базі Вищого арбітражного суду (тоді відбулося перейменування арбітражних судів у господарські, а арбітражні суди було утворено шляхом реорганізації органів державного арбітражу у червні 1991 року). Тому Вищий господарський суд веде відлік з 1991 року.

Вищий адміністративний суд утворено 1 жовтня 2002 року Указом Президента України «Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України». Але розпочав він свою діяльність лише 1 вересня 2005 року з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства.

Вищі спеціалізовані суди можуть мати друковані органи, в яких публікуються матеріали судової практики, рішення з організаційних питань діяльності вищого спеціалізованого суду та відповідних спеціалізованих судів, інші матеріали. У Вищого господарського суду таким органом є «Вісник господарського судочинства», а у Вищого адміністративного суду – «Вісник Вищого адміністративного суду України».

При вищих спеціалізованих судах можуть утворюватися науково-консультативні структури (зокрема, Науково-консультативна рада, що діє з метою опрацювання питань, пов'язаних з роз'ясненням законодавства, а також для надання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також інших питань, пов'язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду).

Вищі спеціалізовані суди знаходяться у місті Києві.

Сайт Вищого господарського суду www.arbitr.gov.ua, а Вищого адміністративного суду www.vasu.gov.ua.

2. Повноваження вищих спеціалізованих судів

Вищий господарський суд України є судом лише касаційної інстанції і здійснює перегляд за касаційними скаргами судових рішень в господарських справах.

Вищий адміністративний суд України також є судом касаційної інстанції і здійснює перегляд за касаційними скаргами судових рішень в адміністративних справах.

Також Вищий адміністративний суд є судом першої і останньої інстанції у справах щодо:

1) встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

2) скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

Крім того, Вищий адміністративний суд є судом апеляційної і останньої інстанції у справах щодо рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, за винятком тих, що стосуються встановлення результатів виборів або всеукраїнського референдуму.

Окрім здійснення судових повноважень, вищі спеціалізовані суди також вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику, а також надають методичну допомогу та рекомендаційні роз’яснення судам нижчого рівня з метою однакового застосування законодавства в межах відповідної судової юрисдикції.

Голова вищого спеціалізованого суду, його повноваження

Голову вищого спеціалізованого суду призначає на посаду строком на п'ять років з числа суддів цього суду та звільняє з посади Рада суддів України – за поданням Голови Верховного Суду України на підставі рекомендації відповідної ради суддів (див. Рішення Ради суддів України «Щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та звільнення з цих посад» від 31 травня 2007 р. № 50). Голову вищого спеціалізованого суду може бути призначено на адміністративну посаду повторно.

Голова вищого спеціалізованого суду наділений судовими повноваженнями, оскільки він є суддею, а також організаційними повноваженнями. До організаційних повноважень зокрема належать (стаття 41 Закону України «Про судоустрій України»):

1) організаційне керівництво діяльністю суду;

2) розподіл обов’язків між заступниками голови суду;

3) утворення судових палат та внесення на затвердження президії суду подання щодо їх персонального складу;

4) організація роботи президії суду;

5) скликання Пленуму вищого спеціалізованого суду;

6) керівництво організацією роботи судових палат,

7) керівництво роботою апарату вищого спеціалізованого суду;

8) організація ведення та аналізу судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики;

9) здійснення повноважень роботодавця щодо працівників апарату суду;

10) погодження подання щодо утворення та ліквідації відповідних місцевих та апеляційних спеціалізованих судів;

11) внесення подання про призначення та обрання безстроково суддів відповідних місцевих і апеляційних спеціалізованих судів, вищого спеціалізованого суду, а також про звільнення їх з посад;

12) внесення подання про призначення суддів на адміністративні посади;

13) затвердження штатного розпису і кошторису витрат на утримання відповідного вищого спеціалізованого суду;

14) організація підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату вищого спеціалізованого суду;

15) подання в установленому порядку пропозицій щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності;

16) інформування Пленуму Верховного Суду України про діяльність вищого спеціалізованого суду;

17) представництво вищого спеціалізованого суду та відповідної системи спеціалізованих судів у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами і організаціями, органами влади та організаціями інших держав.

Крім того, голова вищого спеціалізованого суду є головним розпорядником бюджетних коштів на утримання відповідного вищого спеціалізованого суду. За посадою він входить до Пленуму Верховного Суду України.

Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження.

Голова вищого спеціалізованого суду має першого заступника та заступників голови суду. У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності - один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов'язків.