Курсова робота

Основою для написання кваліфікаційних робіт є підготовка та написання студентами курсових робіт. Курсова робота мусить продемонструвати процес оволодіння студентом навичок роботи з науковими джерелами, науковою літературою, правильно їх класифікувати. У ній перевіряються практичні навички роботи з науковими та методичними джерелами у контексті вивчення різноманітних джерел і грамотність (у науковому розумінні) опису літератури, здатності письмово викласти свої думки та висновки. Робота має будуватися на основі фактичного матеріалу, на ґрунтовній теоретичній базі, але не повинна бути компілятивною. Накопичений у курсових роботах матеріал, вироблені навички наукової роботи складають фундамент підсумкових кваліфікаційних дипломних робіт.

Основні вимоги до курсових робіт:

· актуальність тематики, відповідність її сучасному стану науки та перспективам її розвитку, практичним завданням майбутньої діяльності фахівця;

· вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми;

· вивчення та характеристика історії проблеми, що досліджується, практичного стану її наукової розробки;

· чітка характеристика предмета, мети, завдань і методів дослідження;

· узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні рекомендації.

Структура роботи:

І. Вступ. Включає наступні елементи: актуальність проблеми, проблемна ситуація, формулювання об'єкту, предмету дослідження, мети і завдань роботи, методів наукового аналізу, стан вивченості питання у світовій літературі, висновки про вирішені та не вирішені аспекти проблеми.

ІІ. Основна частина складається здвох або трьох розділів. Назви та зміст розділів (а при необхідності – параграфів), їх співвідношення визначаються з урахуванням обраної теми, мети та завдань роботи..

У розділах необхідно:

- дати визначення або уточнення основних понять дослідження;

- розглянути історію дослідження проблеми;

- проаналізувати методи дослідження, які можуть бути застосовані для теоретичного та праксеологічного опрацювання проблеми;

- охарактеризувати концепції, теоретичні положення, висновки дослідників щодо досліджуваної проблеми;

- розкрити сутність та можливі варіанти вирішення проблеми;

- провести праксеологічне дослідження проблеми;

- розробити рекомендації щодо застосування результатів теоретико-праксеологічних досліджень

- кожен розділ закінчується висновками по викладеному у ньому матеріалу.

ІІІ. У висновках необхідно підвести підсумки теоретичного та праксеологічного дослідження, виходячи з його об’єкту, предмету та мети і завдань роботи, викласти власну думку автора роботи, сформулювати практичні рекомендації щодо вирішення завдань, які були висунуті у вступі.

ІV. Список літератури – у курсовій роботі повинен як правило налічувати не менше 25 назв.

V. Додатки

Оформлення курсової роботи

Курсова робота оформлюється у відповідності із вимогами до оформлення кваліфікаційних робіт. Відмінність заключається у

— відсутності завдання на виконання курсової роботи;

— обсяг курсової роботи 25 — 30 листів тексту компьютерного набору у відповідності з вимогами до оформлення кваліфікаційних робіт;

— на титульний аркуш не візується підписом завідуючого кафедрою.

Науковий керівник, оцінюючи курсову роботу, у своєму відзиві повинен вказати основні здобутки та недоліки роботи.

1.3.2. Кваліфікаційна робота бакалавра

У дипломній роботі розглядається певна наукова або науково-практична методична проблема: узагальнюються та критично осмислюються теоретичні передумови її вирішення, обґрунтовуються та розробляються положення, а також рекомендації з використання отриманих результатів у практиці навчання.

При підготовці дипломної роботи необхідно:

- виявити знання методологічних соціологічних досліджень та застосування їх у дослідженні проблеми;

- продемонструвати навички реферування наукової літератури та полеміки;

- показати вміння та навички проведення пілотажного емпіричного дослідження;

- виявити глибоке розуміння наукових концепцій дослідження спеціальності «Соціологія»;

- виявити глибоке розуміння висунутих наукових концепцій і принципів;

- отримати широкі знання фактичного матеріалу;

- застосовувати їх до розв'язання конкретних завдань;

- продемонструвати розвинуте аналітичне мислення, наукові здібності;

- показати ґрунтовні знання зі спеціальності, високий рівень фахових знань;

- продемонструвати вміння користуватися додатковою літературою;

- виявлення зацікавленості до поглибленого дослідження;

- виявити та розвинути навички самостійної роботи.

Методологію наукового аналізу студенти актуалізують із теоретичних курсів як необхідну базисну умову для виконання успішної наукової роботи. Необхідні уміння та навички для реалізації технології виконання дипломної роботи — від написання рефератів, курсових робіт.

Як наукове дослідження, дипломна робота бакалавра є необхідною і найцікавішою формою реалізації його інтелектуальної діяльності, а залучення до наукового пошуку, перші самостійні відкриття створюють особливу атмосферу, яка стимулює творчий розвиток інтелектуальних сил особистості, який закріплюється у тому, що результати найбільш цікавих досліджень можуть публікуватися в збірниках студентських наукових робіт та у вчених записках.

Дипломна робота бакалавра дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи.

Мета дипломної роботи бакалавра:

- систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, загальних знань спеціальності «Соіологія» та особливостей обраної спеціалізації, глибоке знання спеціальних і галузевих соціологій;

- виявити вміння наукового аналізу і синтезу реферованих концепцій та теорій наукового обґрунтування полеміки з теоретичних положень вирішення проблеми;

- розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні наукових завдань;

- удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою;

- формування вмінь та навичок проводити пілотажні емпіричні соціологічні дослідження;

- виявлення вмінь студента методологічно грамотно проводити пілотажні соціологічні дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

- оволодіння прийомами (навичками) самостійної дослідницької роботи;

- самостійне, послідовне та логічне формулювання висновків, з обраної теми;

- формування вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати;

- виявляти навички наукового аналізу у реферуванні та наукової обґрунтованості полеміки з теоретичних положень обраної проблеми;

- формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми дипломної роботи.

Завдання наукового дослідження дипломної роботи бакалавра:

- систематизація науково-теоретичних знань, щодо вирішення проблеми, її висвітлення у науковій літературі;

- описання та науковий аналіз досліджуваної проблеми;

- визначення наукових шляхів вирішення проблеми;

- самостійні та логічні висновки;

- рекомендації щодо можливості використання результатів та запропонованих рекомедцій на практиці.

Оптимальний обсяг дипломної роботи бакалавра у межах:

комп'ютерний набір – 55-65 стор.

1.3.3. Кваліфікаційна робота спеціаліста

У дипломній роботі розглядається певна наукова або науково-практична методична проблема: узагальнюються та критично осмислюються теоретичні передумови її вирішення, обґрунтовуються та розробляються положення, а також рекомендації з використання отриманих результатів у практиці навчання.

При підготовці дипломної роботи необхідно:

- отримати широкі знання фактичного матеріалу;

- застосовувати їх до розв'язання конкретних завдань;

- продемонструвати розвинуте аналітичне мислення, наукові здібності;

- показати ґрунтовні знання зі спеціальності, високий рівень фахових знань;

- продемонструвати вміння користуватися додатковою літературою;

- виявлення зацікавленості до поглибленого дослідження;

- виявити та розвинути навички самостійної роботи.

Методологію наукового аналізу студенти актуалізують із теоретичних курсів як необхідну базисну умову для виконання успішної наукової роботи. Необхідні уміння та навички для реалізації технології виконання дипломної роботи — від написання рефератів, курсових робіт.

Як наукове дослідження, дипломна робота спеціаліста є необхідною і найцікавішою формою реалізації його інтелектуальної діяльності, а залучення до наукового пошуку, перші самостійні відкриття створюють особливу атмосферу, яка стимулює творчий розвиток інтелектуальних сил особистості, який закріплюється у тому, що результати найбільш цікавих досліджень можуть публікуватися в збірниках студентських наукових робіт та у вчених записках.

Дипломна робота спеціаліста дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи. У процесі її підготовки розвиваються навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання; виявляються нові й невирішені наукові проблеми.

Слід відзначити, що в процесі дослідження й пошуку відповіді на неясне або невирішене питання, розвиваються не тільки професійні якості майбутнього фахівця, але й формується здатність приймати самостійні рішення після аналізу проблемної пізнавальної ситуації дипломного дослідження спеціаліста.

Даний аспект дуже важливий для підготовки майбутнього фахівця. Студент-виконавець дипломної роботи спеціаліста, вивчаючи наукову літературу, намагається осмислити й критично оцінити її, шукає свої шляхи розв'язання поставленої проблеми. Досвід самостійного наукового дослідження, вибір найбільш ефективних методів та прийомів, аналіз одержаних результатів та їх оцінка, безперечно, розвиває здатність у відстоюванні своєї думки та вміння викласти її у письмовій формі.

Мета дипломної роботи спеціаліста:

- систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, загальних знань спеціальності «Соіологія» та особливостей обраної спеціалізації, глибоке знання спеціальних і галузевих соціологій;

- виявити вміння наукового аналізу і синтезу реферованих концепцій та теорій наукового обґрунтування полеміки з теоретичних положень вирішення проблеми;

- розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні наукових завдань;

- удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою;

- формування вмінь та навичок проводити емпіричні соціологічні дослідження;

- виявлення вмінь студента методологічно грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

- оволодіння прийомами (навичками) самостійної дослідницької роботи;

- самостійне, послідовне та логічне формулювання висновків, внесення творчих власних положень з обраної теми;

- формування вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати, рекомендувати щодо використання у практиці розробленої технології навчання (методика);

- формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми дипломної роботи.

Завдання наукового дослідження дипломної роботи спеціаліста:

- систематизація науково-теоретичних знань, щодо вирішення проблеми, її висвітлення у науковій літературі;

- описання та науковий аналіз досліджуваної проблеми;

- визначення наукових шляхів вирішення проблеми;

- самостійні та логічні висновки;

- рекомендації щодо можливості використання результатів та запропонованих рекомедцій на практиці.

Оптимальний обсяг дипломної роботи спеціаліста у межах:

комп'ютерний набір – 65-70 стор.

1.3.4. Кваліфікаційна робота магістра

Дипломна робота магістра – це вид академічної роботи, яка являє собою докладну розробку теми, що претендує на здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем; вона є систематизацією нароблених дослідником знань у певній сфері.

Дипломна робота магістра повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) із проблем відповідної до спеціальності галузі науки. Державній комісії обов’язково подаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи – друковані статті, методичні розробки, творчі роботи.

Ураховуючи наукові (творчі) здобутки дипломної роботи, магістр може бути рекомендованим Радою факультету для навчання в аспірантурі.

При підготовці дипломної роботи необхідно:

- застосовувати фундаментальні знання методології соціологічних досліджень для вирішення наукової проблеми;

- демонструвати вміння проводити науковий аналіз літератури, вести наукову полеміку;

- застосовувати знання методології соціологічних досліджень для вирішення наукової проблеми;

- продемонструвати вміння реферувати наукову літературу, аналізувати та синтезувати різні підходи авторів;

- виявити глибоке розуміння наукових концепцій та принципів дослідження зі спеціальності «Соціологія» та особливості підходу обраної спеціалізації;

- показати вміння та навички проведення аналітичного емпіричного соціологічного дослідження;

- виявити глибоке розуміння висунутих наукових концепцій і принципів;

- отримати широкі знання фактичного матеріалу;

- застосовувати їх до розв'язання конкретних завдань;

- продемонструвати розвинуте аналітичне мислення, наукові здібності;

- показати ґрунтовні знання зі спеціальності, високий рівень фахових знань;

- продемонструвати вміння користуватися додатковою літературою;

- виявлення зацікавленості до поглибленого дослідження;

- виявити та розвинути навички самостійної роботи.

Випускна робота магістра є самостійним науковим дослідженням, що має внутрішню єдність і відображає хід і результати розробки обраної теми:

- вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її тема – бути актуальною;

- дипломна робота магістра подається у вигляді, який дозволяє оцінювати, наскільки повно відображені й обґрунтовані положення, що становлять її зміст, висновки та рекомендації, їх новизну та значущість;

- сукупність отриманих у дипломній роботі магістра результатів повинна свідчити про наявність у її автора первісних навичок наукової роботи в обраній галузі професійної діяльності;

- вона відбиває як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх використання;

- зміст роботи характеризують оригінальність, унікальність і неповторність наведених даних; основою захисту є тут принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім іншому аспекті;

- передбачає елементи наукової полеміки, вміння реферувати та аналізувати концепції та позиції різних авторів, будучи по суті справи одним із учасників у заочній дискусії; у її змісті наводять вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізують і доказово критикують протилежні їй точки зору; саме тут одержує найбільш повне відбиття така якість наукового пізнання як критичність по відношенню до існуючих поглядів та уявлень, а це означає, що зміст дипломної роботи магістра характеризує така його особливість як наявність у ній дискусійного та полемічного матеріалу;

- у випадку виконання дипломної роботи дотичних наукових напрямків допускається призначення, окрім наукового керівника, одного або двох наукових консультантів;

- специфічний не тільки зміст дипломної роботи магістра, але й форма викладу, яка характеризується високим ступенем абстрагування, активним використанням категоріального апарату, засобів логічного мислення, комп'ютерних методик і статистики;

- для викладу матеріалу характерні аргументованість суджень і точність наведених даних; включення в текст знакового апарату, що є у розпорядженні автора дипломної роботи магістра (таблиці, символи, діаграми, схеми, графіки і т.п.), тобто все те, що являє собою " мову науки", яка зрозуміла тільки спеціалістам;

- у дипломній роботі магістранта не прийнято давати оцінку матеріалу, що викладається; норми наукової комунікації реґламентують характер викладу наукової інформації, вимагаючи від висловлення особистої думки у чистому вигляді; у цьому зв'язку автори наукових праць, у тому числі й магістерської роботи намагаються використовувати мовні конструкції, які виключають з обігу особового займенника “я”, інколи використовується займенник “ми”, що дозволяє відбити свою думку як думку певної групи людей, наукової школи, наукового напрямку, оскільки сучасну науку характеризують такі тенденції, як інтеграція, колективна творчість, комплексний підхід до вирішення проблем; використання займенника “ми” та його варіацій передають та відтіняють ці тенденції сучасної наукової творчості.

Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перша сходинка до науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, яка веде до вступу в аспірантуру і наступної підготовки кандидатської дисертації, магістерська дипломна робота не може вважатися науковим твором у повному смислі цього слова, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а академічний ступінь, який відображає перш за все освітній рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього вмінь і навичок, властивих науковому працівникові-початківцеві.

Дипломна робота магістра, хоча і є самостійним науковим дослідженням, все ж повинна бути віднесена до розряду навчально-дослідницьких робіт, в основі яких лежить моделювання вже відомих рішень;

Виконання такої роботи повинно не стільки вирішувати наукові проблеми, скільки бути свідченням тому, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати найбільш загальні методи й прийоми їх вирішення.

Оптимальний обсяг дипломної роботи магістра у межах:

комп’ютерний набір – 70-90 стор.

Розділ 2.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

2.1. Вибір та затвердження теми

Важливим елементом у написанні дипломної роботи є вибір проблеми дослідження і його теми. Слід пам'ятати, що від правильного обрання теми та складеного плану залежить якість виконання роботи.

Тематика дипломних робіт розробляється на кафедрах навчального закладу, і студенти самі вибирають із списку, що є на кафедрі, ту чи іншу тему. Вони також можуть самі запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, відповідності фахові, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми. У більшості випадків дипломна робота студента є продовженням попередніх дослідницьких пошуків, які конкретизувалися в курсових та дипломній роботах.

При розробці і виборі тем дипломних робіт повинні враховуватися інтереси й інших кафедр навчального закладу, особливості майбутньої діяльності випускника.

Тематика дипломних робіт повинна щорічно коригуватися з урахуванням нагромадженого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Тема попередньо фіксується на кафедрі у списку тем за письмовим звертанням до кафедри та погодженням теми з науковим керівником. Якщо тема своєчасно не визначена та не погоджена з науковим керівником кафедра може визначити студенту тему у відповідності до науково-дослідної роботи кафедри.

На кафедрі тема попередньо реєструється в такому вигляді:

ПІП __________гр. №_________________Дата ___________

Запропонована тема дипломної роботи ___________________

______________________________________________________

______________________________________________________

Підпис студента ________Підпис наукового керівника _______

Після вибору теми студент звертається до свого наукового керівника за порадою. Дуже важливо, коли він сам перед тим спробує розробити план своєї теми, добре обміркує і чітко уявить собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дасть можливість керівникові зважити і врахувати здібності студента, його підготовленість до виконання даної роботи а, отже, зробити правильні висновки про те, яку надати йому допомогу саме там, де вона найбільш необхідна.

Дипломна робота може мати теоретичний (реферативний) або дослідницький характер. У першому випадку, коли робота має теоретичний характер, вона пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій і т. ін.

Студент повинен взяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, що вивчається, дати оцінку вивченим роботам, висловити свою точку зору; зв'язано, грамотно і логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити наукові або методичні висновки. При теоретичному характері роботи, у практичній частині роботи студент застосовує методи аналізу документів, аналіз даних, контент-аналіз, івент-аналіз тощо.

Кваліфікаційна робота соціолога повинна мати теоретико-дослідницький характер, студент використовує як науково-методичну літературу, так і свої спостереження і факти, результати емпіричних та практичних соціологічних досліджень, які він провів, висуває власні гіпотези і т.д. Дипломна робота такого типу повинна мати і теоретико-методологічну частину, яка включає аналіз і узагальнення опублікованих наукових даних з проблеми, що досліджується, а також вступ та висновки.

У теоретико-методологічній частині повинно міститись обґрунтування основних понять дослідження, аналіз стану досліджуваної проблеми, визначені методологічні підходи, які застосовуються у дипломній роботі як концептуальна основа аналізу наукової проблеми.

В методологічній частині обґрунтовується доцільність обрання методу емпіричного та практичного дослідження, відповідно до науково-практичної проблеми, яка вирішується. Програма емпіричного соціологічного дослідження та інструментарій обов’язково наводиться у додатках.

Слід зауважити, що до студентських робіт висувається ряд вимог. Основні з них такі:

- актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням сучасної науки;

- вивчення та критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з теми;

- вивчення та характеристику історії досліджуваної проблеми і її практичного стану, а також передового (при наявності - й власного) досвіду;

- наявність чіткої характеристики предмету, об'єкту, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором емпіричних досліджень;

- узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Студентські роботи мають свою специфіку і їх деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. Все ж інше, що стосується їх написання та оформлення, має майже однакові риси, і тому буде проаналізовано спільно.

Організація та контроль за процесом підготовки та захисту дипломних робіт покладається на завідуючих кафедрами. Безпосереднє керівництво за виконанням дипломної роботи здійснюється науковим керівником із числа професорсько-викладацького складу тієї кафедри, на якій студент проводить дослідження.

У випадку виконання дослідження за межами навчального закладу додатково затверджується відповідальний консультант тієї установи, де студент проводить свої дослідження.

Починаючи роботу, студент повинен розподілити свій час, спланувати його і після вибору теми паралельно з навчальними заняттями взятися за її розробку.

Для орієнтації наукових керівників та дипломників пропонується наступний графік контролю за ходом підготовки дипломної роботи до захисту, які наведені в таблиці 2.1. Цей графік має рекомендаційний характер, тому студент-дипломник обов’язково має проконсультуватись щодо термінів виконання кваліфікаційної роботи з науковим керівником.

Таблиця 3.1

Графік виконання дипломної роботи

Для оптимізації виконання дипломної роботи студентом, стосовно його співпраці із науковим керівником рекомендується календарний графік основних консультацій, який наведено в таблиці 2.2:

Таблиця 2.2

Календарний графік основних консультацій дипломника

з науковим керівником

2.2. Організація дослідження

Специфіка курсових і дипломних робіт студента вузу полягає в тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки, набувають певних навичок сучасних наукових методів дослідження.

У процесі такої роботи студент повинен пройти шлях, який включає в себе низку взаємозв'язаних етапів. Як правило, дослідження дипломної роботи складається з шести етапів.

Перший етап включає обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми.

Об'єктом дослідження є частина реальності, на яку направлена пізнавальна активність дослідника; вся сукупність зв'язків, відношень різних аспектів теорії і практики, яка є джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, якості об’єкта, які досліджуються з визначеною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного, конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким ніж його об'єкт.

Науково обґрунтоване визначення предмета дослідження - це змістовний науковий процес, який покликаний зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті, яким є об'єкт дослідження. Для цього буде недостатнім тільки визначити і назвати об'єкт дослідження. Потрібно дати його змістовну характеристику, бо, спираючись на неї, можна забезпечити більш цілісний підхід до характеристики і вивчення основного предмету дослідження.

Мета дослідження — усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого направлена діяльність дослідника. Мета направляє дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її (мети) досягнення, через формування завдань дослідження.

Визначення теми, об'єкта, предмета та мети дослідження складає по своїй суті єдиний нерозривний процес.

Логічні зв'язки між об'єктом, предметом, темою і метою дослідження, які необхідно враховувати в практиці дослідницької роботи, визначаються наступним чином:

1. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами до його більш ефективного функціонування.

2. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формується двоступеневе: перша частина - у вигляді суспільної корисності; друга - у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

3. Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, на яку спрямована основна увага практичної і теоретичної діяльності дипломника.

4. Предмет дослідження включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих дипломником в процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Другий етап дозволяє визначити завданн я дипломної роботи на основі проведеного літературного огляду стану проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети.

Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об'єкта дослідження.

Завдання дослідження можуть включати в себе наступні елементи:

1) вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

2) аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в дипломній роботі, включаючи як методи загально-наукові так і методи емпіричного дослідження проблеми, включаючи аналіз інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз і т.і.)

3) всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опублі­ковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку);

4) обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого - на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження. Обґрунтування системи заходів практично співпадає з конкретизацією гіпотези дослідження;

5) емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов її реалізації);

6) розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попередньо­го досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.

Всі ці, а також багато інших чинників повинні враховувати студент і його науковий керівник при формулюванні і постановці завдань дослідження в рамках дипломної роботи.

Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом теорії. Вона має формуватись як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок, про зв'язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формуватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту. Гіпотеза по праву вважається головним методологічним стержнем будь-якого дослідження.

Гіпотези, які висуваються у дипломних роботах можуть бути:

- описові, що передбачають існування якого-небудь явища, описують його причини і можливі наслідки;

- пояснювальні - в них дається тлумачення можливих наслідків з певних причин, а також характеризуються умови та обставини, за яких ці наслідки обов'язково наступають, тобто, в силу яких чинників і умов буде даний наслідок;

- описово-пояснювальні - як синтезована комбінація гіпотез першого і другого типу.

Слід зазначити, що в теорії і методиці наукових досліджень можуть застосовуватись і більш складні типи гіпотез, але зазвичай вони не застосовуються у учбових дослідницьких роботах.

Описовий тип гіпотез у меншій мірі дає можливість передбачення, а пояснювальний - не тільки дає таку можливість, а й, більше того, є їх головною властивістю. Тому пояснювальний тип гіпотез частіше використовуються в дослідженнях, оскільки вони виводять дослідника на припущення щодо існування певних закономірностей зв'язків між явищами, чинниками та умовами.

Необхідність і розробка гіпотези виникає тоді, коли існуючі, встановлені наукою ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, закони або закономірності не є достатніми для пояснення емпіричних фактів як результатів досліду. Гіпотеза виступає в ролі проміжної логічної побудови між існуючим та необхідним, знову створюваним теоретичним знанням і є логічним засобом перетворення емпіричного знання в теоретичне. При цьому важливо розуміти, що ефективність результату складного інтуітивного процесу побудови гіпотези в першу чергу визначається наявністю фактів про об'єкт дослідження, а також вмінням їх опрацьовувати та осмислювати.

Звичайно, перш ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору дипломної роботи необхідно всебічно осмислити проблему, познайомитися з основними літературними джерелами.

Побудова гіпотези можлива лише на основі старанного вивчення явищ. Лише після вивчення характерних рис явища, обставин, умов, тощо можна висловити припущення про можливу причину даного явища (або класу явищ), почати побудову гіпотези. Хід думки при цьому оформляється як своєрідний умовивід.

При побудові гіпотези слід пам'ятати, що умовивід йде від наслідку (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Перевірена, обгрунтована, підтверджена дослідженнями, фактами, аргументами, гіпотеза перетворюється в достовірне знання.

Для правильної побудови будь-якої гіпотези перш за все необхідно пам'ятати, що вона повинна бути конкретною. Під конкретністю розуміється її глибина, відповідність меті й завданням дослідження. Іншими словами, гіпотеза повинна відповідати конкретній меті та описувати конкретний об'єкт дослідження.

В дипломній роботі використовуються основна та допоміжні гіпотези, які співвідносяться наступним чином: допоміжні гіпотези повинні розкривати, уточнювати основну.

Четвертий етап включає розробку програми теоретичного (у випадку теоретичної роботи), та програми та методики емпіричного (якщо робота має теоретико-дослідницький характер) дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження.

Методика емпіричного дослідження містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження?

Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана - приводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити ніяких висновків.

Важливо відзначити, що методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає і результативність дослідження, форми організації роботи, загальну методологічну орієнтацію автора. Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження.

П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

Шостий етап - літературне оформлення роботи і підготовка до захисту.

Проведена студентом широка аналітична робота (згідно з викладеними вище рекомендаціями) дозволяє йому приступити до складання розгорнутого плану-конспекту наукової роботи, який у стислому узагальненому вигляді відтворює основний зміст її складових частин (вступу, назви і змісту розділів чи глав, висновків). Після погодження плану-конспекту з керівником автор приступає до практичної роботи над реалізацією плану.

Підсумовуючи вищевикладене, у стислій формі подамо структуру роботи.

ВСТУП, як вступна частина дослідження повинна віддзеркалювати ту роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Тут важливо дати обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначити об'єкт та предмет дослідження, мети та завдань дослідження, гіпотези. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

РОЗДІЛИ роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистого матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно.

Кожен розділ роботи повинен мати свої висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих тут питань.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами, або реченнями.

Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи власні обчислення.

ВИСНОВКИ, як заключна частина, як правило, вміщують в концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених завдань, які виконувались автором у процесі написання роботи.

Після виводів наводять СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ в алфавітному порядку.

Останніми подаються в дипломній роботі ДОДАТКИ.

2.3.БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОШУК

Для складання бібліографії з теми наукової роботи студент використовує наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань; алфавітні каталоги, в яких картки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів; предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей; а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики по окремих темах і розділах), виноски і посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках, періодичній літературі та ін. Для підбору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений студентом список літератури, необхідної для вивчення при виконанні дипломної роботи погоджується з керівником.

Керуючись складеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення. У бібліографічні картки вносяться короткі анотації, в яких відзначаються основні питання, викладені у книзі або статті, та висновки. Після попереднього ознайомлення з літературою і складанням студентом особистої невеликої бібліографічної картотеки з теми, слід приступати до більш глибокого їх опрацювання на основі повторного чи­тання.

За допомогою керівника студент визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури. При повторному читанні виділяються та усвідомлюються головні думки й основні положення, висунуті автором книги або статті, проводиться їх аналіз.

Читаючи наукові праці, студент навчається правильно їх занотовувати, що згодом дасть можливість використовувати цей матеріал і в подальшій творчій роботі. Передусім потрібно оформляти прочитані роботи на спеціальних картках. Найчастіше з цією метою використовують каталожні або самостійно виготовлені картки (краще з твердого паперу) однакового розміру (12, 5х7, 25 см). На одному боці записується прізвище та ініціали автора, назва роботи, а також час і місце її видання та обсяг у сторінках (на картці, як і потім у списку літератури, зазначається, від котрої сторінки надрукована стаття або скільки сторінок має книга).

На зворотному боці картки стисло записується все, що зацікавило студента у прочитаній праці. При цьому завжди потрібно залишати невеличке поле, на якому потім можна робити додаткові помітки.

Якщо в книзі або статті є багато цікавого матеріалу і весь він не може вміститись на картці, тоді на ній слід записати лише назви питань, які поставлені в цій праці, і посилатися на спеціальний зошит, в якому робляться більш докладні записи. Наприклад: " Див. №1. С.15" або " С.15-19". Це значить, що про дану роботу докладно написано в зошиті №1 на с.15. Коли один зошит буде списаний, береться другий і т. ін. Таким чином, у студента збереться багато карток та кілька зошитів із записами всього важливого з прочитаних робіт, що й стане йому в пригоді при написанні будь-якої іншої роботи.

Це, звичайно, не означає, що не буде потреби перечитувати (і не один раз) раніше прочитані і коротко законспектовані праці. Навпаки, після того, як студент прочитав якусь працю, припустимо, на 3-ому році навчання, а потім звернеться до неї на 5-ому році, то, читаючи її знову, він знайде в ній значно більше матеріалу, ніж при першому читанні. Тоді цю працю доведеться ще раз законспектувати в спеціальному зошиті, а на другій сторінці картки знову зробити відповідне посилання, або внести додаткові записи в попередні зошити на зворотних сторінках.

Нарешті, після того, як буде записана прочитана праця на картці (або на картці і в зошиті), на свіжу пам'ять варто занотувати все те, що безпосередньо стосується теми дипломної роботи. Це слід робити на окремих аркушах паперу, залишаючи поля. Причому запис треба вести так, щоб його можна було потім (після відповідної літературної правки при оформленні роботи) включити до розділу, в якому дається огляд літератури.

Розділ 3.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги

Загальні положення

1. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність.

2. При написанні роботи обов'язкові посилатися на авторів і літературу, з якої запозичено матеріали або окремі результати. Використання у роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора та літературу враховуються при допущенні роботи до захисту та визначенні її оцінки.

3. У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

4. Роботу на захист подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, переплетеною.

Структура роботи

Дипломна робота повинна містити основні структурні елементи у наступній послідовності:

титульний аркуш

технічне завдання

реферат

зміст

вступ

розділи основної частини

висновки

список літератури

додатки

Титульний аркуш: має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:

а) назва міністерства та навчального закладу;

б) затвердження завідуючим кафедрою;

в) назва дипломної роботи згідно з наказом вищого учбового закладу;

г) номер групи, прізвище, ім’я та по батькові студента, його власний підпис та дата, коли робота була здана;

д)вчене звання наукового керівника та його власний підпис;

є)вчене звання нормоконтролера, його власний підпис;

ж)рік виконання дипломної роботи.

Приклад оформлення титульного аркушу наведено у додатку В.

Нормоконтролер отримує роботу для перевірки тільки у тому випадку, коли на титульному листі та на технічному завданні стоять усі підписи: дипломника, наукового керівника і завідуючого кафедрою наявні відзив наукового керівника та рецензія рецензента. Лише потім робота підписується нормоконтролером та здається до сейфу завідуючого кафедрою

Завдання на дипломну роботу оформлюється на двох сторінках одного листа формату А4, у відповідності із затвердженою міністерством освіти формою, розміщується після титульного листа, фіксується підписами завідуючого кафедрою, наукового керівника та студента-дипломника. Приклад оформлення завдання на дипломну роботу наведено у додатку Г.

Реферат призначений для ознайомлення з роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї дипломної роботи. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. Реферат повинен містити:

1) відомості про обсяг дипломної роботи. Наприклад: Дипломна робота складається з... сторінок, … ілюстрацій, ….додатків, …. позицій у списку літератури, тощо.

2) термінологію, що найбільш часто зустрічається в роботі: від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок, через коми.

3) текст реферату, який повинен відбивати подану у дипломній роботі інформацію у такій послідовності: мета роботи, об’єкт дослідження, предмет дослідження, методи дослідження, новизна дослідження, головні висновки, до яких прийшов автор (3-4 висновки в короткій формі)

Реферат належить виконувати таким чином, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список літератури; додатки і напроти них — номери сторінок, які містять початок вище вказаних складових роботи.

Вступ. У вступі, який розпочинають з окремої сторінки, коротко викладають:

—оцінку сучасного стану проблеми;

—актуальність даної роботи;

—об’єкт та предмет дослідження;

—гіпотезу,

—мету роботи,

—завдання роботи.

Вступ включає 3-5 аркушів друкованого тексту.

Основна частина роботи — це викладання відомостей про предмет та об’єкт дослідження, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії та методів роботи) та її результати. Викладаючи суть, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

Основну частину дипломної роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи повинні поділятися на підрозділи. Кількість підрозділів різних розділів роботи повинні бути порівняно однаковою. Кожен підрозділ повинен завершуватися підсумком.

Висновки, які завершують кожний розділ, але в більш ґрунтовній інтерпретації, є основою заключної частини роботи.

Якщо у роботі необхідно навести подробиці дослідження, їх вміщують в додатках.

Висновки вміщують, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) або її окремого стану з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі, можливі галузі використання результатів роботи: наукову, соціальну значущість роботи.

Важлива вимога до висновків — їх стислість (3-4 аркуші) та ґрунтовність.

Список літератури

Список літератури, на яку є посилання в основній частині дипломної роботи наводять у кінці тексту дипломної роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання, в яких вказуються у квадратних дужках номер посилання в переліку посилань, через кому, номер сторінки, наприклад [1, 25].

Бібліографічні описи в списку літератури подають у алфавітному порядку.

Приклад оформлення бібліографічних описів наведено у додатках