![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Вопрос 42. Чому нормують природну освітленість за допомогою коефіцієнта природної освітленості (КПО), як його визначають і в яких одиницях виміряють КПО.
Освітленість, створювана денним природним світлом, змінюється в надзвичайно широких межах. Зміни ці обумовлені часом дня, сезоном року і метеорологічних факторів (хмарність, опади). Тому природне освітлення приміщень не можна характеризувати і нормувати абсолютною величиною освітленості. Природне освітлення приміщень прийняте характеризувати відносною величиною, що показує, у скількох разів освітленість усередині приміщення Ев менше освітленості зовні будинку Ен. Відносна величина, яка виражена звичайно у відсотках, називається коефіцієнтом природної освітленості чи скорочено КПО:
де е – коефіцієнт природної освітленості, %; Ев – освітленість усередині приміщення, лк; Ен – освітленість розсіяним світло зовні, лк. Освітленість приміщення природним світлом характеризується коефіцієнтами природної освітленості ряду крапок, розташованих у перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення і горизонтальної площини, що знаходиться на висоті 0, 8 м від підлоги і прийнятої за умовну робочу поверхню. Нормовані значення коефіцієнта природної освітленості для будинків, розташовуваних у I, II, IV і V поясах світлового клімату, варто визначити по формулі
де т – коефіцієнт світлового клімату по СНиП II-4-79; с – коефіцієнт сонячності клімату визначаємо по СНиП II-4-79.
|