Участь працівників в управлінні ОП.

Необхідність залучення працівників до управління підприємством набула в сучасний період особливого значення. Участь працівників в управлінні під­приємством, установою, організацією (далі — підприємством) справляє знач­ний вплив на їх поведінку в процесі ви­конання трудових обов’язків. Виникає необхідність балансу інтересів як найма­них працівників, так і роботодавців. Перші отримують можливість задоволь­нити свої соціально-економічні потреби, а другі можуть підвищити ефективність управлінських рішень, краще викорис­тати наявний трудовий потенціал. Участь працівників в управлінні сприяє налагодженню на підприємстві опти­мальних міжособистісних зв’язків, зро­станню продуктивності праці, підвищен­ню ефективності виробництва та конку­рентоспроможності підприємства у ціло­му. Виникнення такого роду відносин є прогресивним розвитком стосунків учас­ників трудових відносин. Управління — це цілеспрямований вплив, необхідний для узгодженої спільної діяль­ності людей. Згідно зі ст. 245 Кодексу Законів про працю України (далі — КЗпПУ) праців­ники мають право брати участь в управ­лінні підприємствами, установами, орга­нізаціями через загальні збори (конфе­ренції), ради трудових колективів, про­фесійні спілки, які діють у трудових ко­лективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представниц­тво. Власник або уповноважений ним ор­ган зобов’язаний створювати умови, які б забезпечували участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями. Службові особи підпри­ємств, установ, організацій зобов’язані у встановлений строк розглядати критичні зауваження і пропозиції працівників і повідомляти їх про вжиті заходи. За характером реалізації працівника­ми своїх повноважень щодо участі в управлінні підприємством можна виділи­ти дві організаційно-правові форми: без­посередню та опосередковану. Безпосе­редня форма дає працівникам можли­вість самостійно виражати свою волю че­рез загальні збори, раду трудового колек­тиву. Така форма передбачена процеду­рою прийняття колективного договору. Коло питань, до яких можуть, а в дея­ких випадках повинні бути залучені пра­цівники та їх представники, може бути таким: — внесення пропозицій щодо поліп­шення роботи підприємства, а також що­до поліпшення соціально-культурного і побутового обслуговування (ст. 245 КЗпПУ); — обговорення і схвалення комплекс­них планів поліпшення умов охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контроль виконання цих планів (ст. 153 КЗпПУ); — правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовим колективом за поданням власника під­приємства (ст. 142 КЗпПУ); — рішення соціально-економічних питань, що стосується діяльності під­приємства, виробляються і приймаються за участі трудового колективу працівни­ків та уповноважених ним органів (п. 9 ст. 65 ГКУ); — вирішення питань щодо поліпшен­ня умов праці, життя і здоров’я, гаран­тій обов’язкового медичного страхуван­ня працівників підприємства та їх сімей, а також інші питання соціального роз­витку (п. 1 ст. 69 ГКУ); — брати участь у роботі ради акціо­нерного товариства (спостережній раді) з правом дорадчого голосу (ч. 1 ст. 55 За­кону України «Про акціонерні товарис­тва» від 17.09.2008 р. № 514-УІ)— інші питання повноважень участі працівників в управлінні підприємством можуть встановлюватись колективними договорами, статутом підприємства або іншими установчими документами.

Отже, законодавчо визнаними інтере­сами працівників є виробничі, трудові та соціально-економічні питання, які ви­рішуються органами управління під­приємства і визначають загальні межі участі працівників в управлінні.