Предмет, завдання, основні категорії педагогіки.

Педагогіка – це наука про виховання (навчання, освіту) людини на всіх етапах життя.

Об’єкт педагогіки – с-ма педагогічних явищ.

Предмет педагогіки – дослідження сутності розвитку та формування особистості та формування на цій основі теорії та методики виховання як спеціально створеного процесу.(різні проблеми виховання та навчання)

Завдання: а) вдосконалення змісту освіти, б) вироблення принципово нових засобів навчання, в) підготовка підручників відповідно до вдосконалення змісту освіти, г) комп’ютеризація праці вчителя, д) вироблення нових і модернізація наявних форм і методів навчання, е) підсилення виховної ролі уроку, є) удосконалення політехнічної підготовки учнів, їх професійної орієнтації та підготовки до праці, ж) вироблення шляхів демократизації життя й діяльності школи.

Основні категорії педагогіки:

§ Виховання – цілеспрямований спеціально організований процес взаємодії вихователя та вихованців з метою формування позитивних якостей та властивостей особистості.

§ Навчання – цілеспрямований спеціально організований процес взаємодії вчителя та учнів з метою формування знань та засвоєння умінь, навичок

§ Освіта – процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь, навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

§ Розвиток – це процес та результат якісних та кількісних змін, які відбуваються з людиною від народження до смерті під дією зовнішніх та внутрішніх факторів (середовище, спадковість, активність, виховання)

§ Самоосвіта – освіта, яка одержується поза навчальним закладом шляхом самостійної роботи.

§ Самовиховання – цілеспрямований свідомий процес формування морально-психологічних якостей особистості або свідома цілеспрямована діяльність людини по вдосконаленню своєї особистості.

2. Принципи виховання як відображення закономірностей виховного процесу. Характеристика принципів національного виховання.

Принцип виховання – основополагаючі керівні ідеї, вимоги (правила), на основі яких потрібно здійснювати процес виховання для підвищення його ефективності.

принципи виховання: 1) природні, 2) соціальні, 3) духовні.

Закономірності і принципи виховання

1.Мета, характер і зміст виховання зумовлюється об’єктивними потребами суспільства, інтересами держави, етнічними нормами і традиціями (принцип суспільної спрямованості виховання, принцип суб’єктності – розвиток здатності дитини усвідомлювати своє я)

2.Результати виховання зумовлюються узгодженістю виховних впливів, впливу об’єктивних та суб’єктивних чинників (принцип єдності виховних впливів сімї, колективу, гром. орг.; принцип врахування індивідуальних і вікових особливостей дитини)

3.Позитивна реакція особистості на педагогічні впливи зумовлена врахуванням її потреб інтересів і можливостей, вимогливим і шанобливим до неї ставленням, створенням оптимальних перспектив розвитку (принцип особистісно-орієнтованого підходу у вихованні, принцип гуманістичної спрямованості виховання, принцип на позитивне)

4.Ефективність виховання визначається ступенем власної активності особистості, змістом і способами організації д-ті до якої воно включене, характер педагогічного керівництва (принцип діяльнісного підходу, принцип стимулювання активності особистості, принцип варіативності (вибіру))

5.Ефективність виховання зумовлена визнанням особистості, як цілісності і відповідною організацією вих. впливів і взаємостосунків (принцип цілісного підходу)

6. Евективність виховання у підлітковому і юнацькому віці (принцип співробітництва, партнерства у виховних відносинах; принцип активізації морально-вольових сил дитини)

Характеристика принципів національного виховання

Націон. вих.-я- це вих.-ня дітей та молоді на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях, обрядах, багатовіковій виховній спадщині.

Мета його: набуття молод поколінням соц. досвіду, успад-ня дух-их надбань Уюнароду, досягнення високої культури міжнац. взаємин, форкання у молоді незал. від національності особистісних рис громадянина У. держави, розвиненої духовності фіз.. досконалості, моральностї, худ-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.Ця мета э науковим обгрунтованим держ стандартом, закрыпленим к законах України.

Фундаментальні Принципи;

народность(народознавчий підхід до здійснення виховного процесу.), природовідповідність (здійснювати розвиток дитини відповідно до вікових та індивідуальних природних сил та зачатків (обгрунтовано Коменським, Песталоцці, Дістервергом до Ушинського та Сухомлинського)), культуро відповідність(враховувати рівень розвитку окремої людини і рівень культури, на якому перебуває народ), гуманізація, демократизація, безперервність, і етнізація, диференціація та індивідуал вих. процесу; систематичність і варіативність його форм і методів