Розрахунки

Порядок викладення розрахунків визначається характером величин, що розраховуються.

7.10.1 Розрахунок у загальному випадку повинен містити:

— ескіз і схему розраховуваного виробу;

— завдання розрахунку (з вказівкою, що потрібно визначити при розрахунку);

— вихідні дані для розрахунку з назвою величин і їх символами;

— вибір розрахункових формул (рівнянь);

— розрахунок;

— висновок.

7.10.2 Необхідні для розрахунку ескізи або схеми допускається креслити в довільному масштабі, який забезпечує чітке уявлення про розраховуваний об'єкт. Ескізи або схеми необхідно виконувати відповідно до п. 7.9.

7.10.3 При виконанні розрахунків з використанням ПК у тексті ПЗ повинно бути вказано, який програмний продукт було використано (розробка кафедри, програма передана з виробництв, прикладна програма) чи складений самостійно.

Необхідно вказати посилання на номер додатка, в якому приводиться схема програми (алгоритму) та роздруківка результатів розрахунку.

7.10.4 У схемі алгоритму потрібно чітко і однозначно відобразити послідовність операцій у програмі.

7.10.4.1 Схема алгоритму складається з символів, короткого пояснювального тексту і з'єднувальних ліній.

7.10.4.2 Кожному типу дій (ввід даних, обчислення, перевірка умов, управління циклами, вивід результатів, закінчення розрахунку) має відповідати геометрична фігура - символ.

7.10.4.3 Символи з'єднуються лініями, які вказують на послідовність виконання дій.

Форма символів та правила виконання схем алгоритмів установлена ГОСТ 19.701.

Найбільш часто використовувані символи дій приведені в додатку Е. 7.10.4.4 Всередині символів записують зміст відповідної дії. Записи повинні бути короткими. Скорочення слів і абревіатури, за винятком установлених стандартами, повинні бути розшифровані в нижній частині поля схеми або тексті ПЗ.

7.11 Формули та рівняння

7.11.1 Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

7.11.2 Формули, за винятком формул, які є в додатках, повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою.

Посилання у тексті на порядкові номери формул подають у дужках.

Приклад

... у формулі (3.1), (3.2)...

Формули додатків повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами у межах кожного додатка. Номер формули в додатку складається з букви, якою нумерується додаток і арабської цифри, розділених крапкою.

Приклад позначення формули 1 у додатку В:

... у формулі (B.I)...

7.11.3 У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, що встановлені відповідними стандартами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути приведені безпосередньо під формулою; якщо вони не пояснені раніше у тексті ПЗ.

Пояснення кожного символу потрібно давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом " де". Після пояснення познаки через кому пишуть одиницю відповідної фізичної величини.

Приклад

Густина кожного зразка р, кг/м³, обчислюється за формулою:

,

де m — маса зразка, кг

V — об'єм зразка, м³.

При повторному використанні формули в подальшому тексті розшифровування символів не робиться.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відділяються комою.

Приклад

, (7.1)

. (7.2)

7.11.4 Переносити формули в наступний рядок дозволяється тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. У разі перенесення формули на знаку операції множення застосовують знак " х".

7.11.5 У тих випадках, коли розрахунок виконується за формулою або рівнянням, які не вимагають перетворень, потрібно попередньо обчислити або вибрати з літературних джерел чи нормативних документів значення усіх величин, які входять у праву частину формули (рівняння).

Потім записують формулу (рівняння) у загальному вигляді, підставляють значення відомих величин, не порушуючи структури, і записують кінцевий результат.

У формулу (рівняння) слід підставляти значення величин без одиниць вимірювання. Проміжні обчислення не приводять.

Приклад

Середній тиск р. Па, що припадає на одиницю площі проекції опорної поверхні підшипника ковзання, обчислюється за формулою:

, (7.3)

де F — радіальне навантаження, Н;

— довжина підшипника, м;

d — діаметр підшипника, м.

При заданих значеннях F = 58, 8 кН; = 0, 15 м; d = 0, 15 м, згідно формули (7.3), одержимо:

7.11.6 Точність обчислення визначається точністю значень величин, які входять у формули і рівняння, а також призначенням обчислень і повинна задаватись в методичних вказівках кафедри або узгоджуватися з керівником і консультантами проекту.

7.11-7 Якщо ряд розрахунків виконуються за однією формулою для кількох значень величин, що в неї входять, то в тексті ПЗ вказують: " Результати розрахунків за формулою... (дається її номер) приведені в таблиці... (додається номер, таблиці)".

В окремих випадках (за вимогою керівника або консультанта проекту) потрібно привести приклад розрахунку за формулою для одного з варіантів значень величин.

7.11.8 Написання літер у формулах і рівняннях повинно відповідати вимогам ГОСТ 2.304.

Написання літер грецького алфавіту виконується відповідно до додатку Ж.