![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Визначення параметрів і вибір обладнання системи ППТСтр 1 из 2Следующая ⇒
ЛЕКЦІЯ №2.2 ПАРАМЕТРИ РОБОТИ Обладнання системи ППТ Визначення параметрів і вибір обладнання системи ППТ. Регулювання режиму роботи насосних установок. Основні способи. Особливості паралельного та послідовного підключення насосних агрегатів План лекції Визначення параметрів і вибір обладнання системи ППТ Регулювання режимів роботи насосних установок систем ППТ Список використаної літератури
1) Молчанов Г.В., Молчанов А.Г. Машины и оборудование для добычи нефти и газа. Учебник для вузов. – М.: Недра, 1984, 464 с. 2) Справочник по нефтепромысловому оборудованию. Под ред. Е.Н.Бухаленко. – М.: Недра, 1990. - 550 с. 3) Молчанов Г.В., Чичеров Л.Г. Нефтепромысловые машины и механизмы. – М.: Недра, 1983. – 308 с. 4) Костриба І.В. Нафтопромислове обладнання. Задачі, вправи. Навчальний посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 432 с. 5) Персиянцев М.Н. Добыча нефти в осложненных условиях. – ООО «Недра-бизнесцентр», 2000. – 653 с. 6) Чичеров Л.Г., Молчанов Г.В., Рабинович А.М. и др. Расчет и конструирвание нефтепромыслового оборудования. – М.: Недра
Визначення параметрів і вибір обладнання системи ППТ
Інтенсивність припливу пластової рідини у свердловину обумовлюється насамперед тиском у пласті, який протягом періоду експлуатації родовища знижується. Отже, для інтенсифікації припливу рідини і газу необхідно забезпечувати збереження пластового тиску. Цим і пояснюється застосування методів його підтримування. Насоси, використовувані для закачування рідин у нафтові пласти, як правило, спеціалізовані, їхні основні параметри: – подача – 2…1000 м3/год; – тиск – 3…50 МПа. Для закачування води в пласт використовуються насоси двох типів – відцентрові і плунжерні. Відцентрові насоси прості в монтажі й обслуговуванні, легко піддаються автоматизації і дистанційному контролю, можуть довгостроково працювати без обслуговуючого персоналу, забезпечують високу рівномірність подачі. Однак вони працюють із зниженим ККД при відхиленні подачі від оптимальної. Одержання малої подачі і великих тисків при високому ККД для них неможливе. Насоси об'ємної дії (отримали за кордоном широке поширення), як правило, виконуються багатоплунжерними з робочими тисками до 50 МПа, числом обертів колінчатого вала 250…1000 хв-1. Їх ККД при роботі в широкому діапазоні подач складає 80-85 %. Застосовуються трьох-, п'ятьох-, семи-, дев’ятиплунжерні насоси одинарної дії, що забезпечує нормальну роботу прийомних і напірних трубопроводів, на яких встановлюються повітряні ковпаки з розділювальною мембраною. Швидкість руху плунжерів сягає 1, 2…1, 5 м/с, причому, в залежності від довжини хода змінюється максимальне число обертів для різних довжин ходів: – 75 мм – 450…500 хв-1; – 100 мм – 400 хв-1; – 125 мм – 350 хв-1; – 150 мм – 230…260 хв-1. Вал насоса з двигуном у таких насосів з'єднується: – безпосередньо за допомогою компенсаційної муфти — при використанні в якості приводу тихохідного ДВЗ або синхронного двигуна; – за допомогою зубчатого редуктора, що монтується на фланці приводної частини насоса; – за допомогою клино-пасової передачі. У нашій країні для нагнітання рідини до продуктивного шару в більшості випадків застосовуються відцентрові багатоступінчасті секційні насоси ЦНС із подачею до 1000 м3/год при тиску 0, 4…20 МПа (табл. 2.2.1).
Таблиця 2.2.1 – Основні показники насосів ЦНС
Такий технічний показник насосів ЦНС, як напір (тиск) регулюється зміною числа ступенів. Конструкція насоса являє собою набір секцій, затиснутих всмоктувальною і нагнітальною кришками і стягнених шпильками. Вал насоса встановлений на підшипниках ковзання з примусовим мащенням, осьове зусилля сприймається упорним підшипником. Для підвищення довговічності основні деталі насоса виготовляють із хромистих сталей: робочі колеса і спрямовуючі апарати – литі зі сталі 20Х13Л, вал 40ХФА. Кількість напірних свердловин в зоні нагнітання визначається за формулою:
де
При відомій довжині контуру нагнітання Витрата води визначається за формулою
де Для попередньої оцінки приймальної здатності нагнітальних свердловин можна користуватися формулою
де
З формули (3)
де
Тиск води, що нагнітається в гирло свердловини
де
Розмір гідравлічних опорів у колоні нагнітальних труб
де
З врахуванням гідравлічних опорів тиск нагнітання складає:
Для підтримки шарового тиску кількість води, що нагнітається до свердловини повинна бути не меншою, ніж кількість усієї продукції, що видобувається. Об’єм нафти, що видобувається за добу
де
Об’єм газу, що видобувається за добу в атмосферних умовах
де
Об’єм вільного газу, котрий видобувається за добу в пластових умовах
де
Загальний об’єм добового видобутку газу в пластових умовах
де Без урахування контурної води, яка надходить у родовище при коефіцієнті перевитрат
При підтримці пластового тиску шляхом нагнітання газу в газову шапку об’єм необхідного газу становитиме:
Дляскорочення витрат на будівництво кущових насосних станцій в останні роки почате використання відцентрових електронасосів у якості водозабірних і одночасно нагнітальних. У цьому випадку закачування здійснюється без підготування води. Одночасно з забором води забезпечується додатковий напір (до 1200-1300 м), необхідний для нагнітання води в пласт. Таким чином, вода перекачується без контакту з повітрям, тобто без її аерації, що дозволяє уникнути заходів з підготування води та спорудження блокових кущових насосних станцій. Однак при цьому ускладнюється контроль і ремонт внутрішніх свердловинних насосів, двигунів, знижується ККД обладнання. Необхідний напір залежить від довжини напірних трубопроводів, глибин нагнітальних свердловин, ефективної площі перетину каналів у зоні фільтра — призабійной частини пласта, у якій нагнітається вода.
|