Тема 7. Споживання домогосподарств. Завдання для самостійної роботи (теми рефератів)

Завдання для самостійної роботи (теми рефератів)

1. Кейнсіанська теорія споживання.

2. Функція споживання з урахуванням часу.

3. Теперішня вартість майбутньої вартості грошей на прикладі заощаджень.

4. Кейнсіанська функція споживання та її аналіз на прикладі статистичних данних України.

5. Теорія життєвого циклу Ф. Модільяні і теорія М. Фрідмана

Запитання для самоперевірки знань

1. Поясність сутність кругообігу у закритій економіці та формування доходів домогосподарств.

2. Як формується наявний дохід домогосподарств та фірм у закритій економіці?

3. Поясніть принцип розподілу наявного доходу на споживання та заощадження.

4. Поясніть сутність теперішньої і майбутньої вартості грошей.

5. Охарактеризуйте принцип кейнсіанської функції споживання.

6. Поясніть сутність функції заощадження.

7. Що таке середня схильність до споживання та заощадження?

8. Що таке гранична схильність до споживання та заощадження?

9. Поясніть сутність класичної теорії споживання.

10. Поясніть сутність неокласичної концепції споживання.

11. Поясніть сутність кейнсіанської теорії споживання.

12. Поясніть сутність теорії життєвого циклу Ф. Модільяні.

13. Охарактеризуйте теорію перманентного доходу М. Фрідмана.

Тести для самоперевірки знань

1. Споживання домогосподарств – це їхні витрати на:

а) купівлю ресурсів;

б) виробничі послуги;

в) амортизацію;

г) споживчі товари та послуги.

2. Середня схильність до споживання це:

а) відношення споживання до заощадження;

б) відношення споживання до особистого доходу;

в) відношення споживання до особистого наявного доходу;

г) відношення приросту споживання до особистого наявного доходу.

3. Гранична схильність до споживання це:

а) відношення приросту споживання до приросту особистого доходу;

б) відношення приросту споживання до приросту особистого наявного доходу;

в) відношення споживання до особистого доходу;

г) всі відповіді помилкові.

4. Особистий наявний дохід розподіляється на:

а) споживання та нерозподілений прибуток;

б) споживання та заощадження;

в) споживання та амортизацію;

г) споживання та трансферти.

5. Гранична схильність до споживання більше за 0:

а) C = 1, 1;

б) Δ C> Δ Y;

в) Δ C< Δ Y;

г) Δ C=Δ Y.

6. Згідно з кейнсіанською теорією гранична схильність до споживання залежить від:

а) ставки відсотка;

б) рівня цін;

в) рівня заробітної плати;

г) рівня заощаджень.

7. Згідно з основним психологічним законом Кейнса гранична схильність до споживання зі зростанням доходу:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

8. Згідно з гіпотезою життєвого циклу рівень споживання залежить від:

а) поточного доходу;

б) тимчасового доходу;

в) постійного доходу;

г) накопиченого багатства.

9. На величину особистого доходу домогосподарств впливають:

а) гранична схильність до споживання;

б) заробітна плата;

в) трансферти;

г) проміжне споживання.

10. Згідно з гіпотезою постійного доходу середня схильність до споживання залежить від співвідношення між:

а) постійним і поточним доходом;

б) поточним доходом і накопиченим майном;

в) поточним і тимчасовим доходом;

г) постійним і поточним доходом.

Відповіді

Тема 8. Приватні інвестиції

Завдання для самостійної роботи (теми рефератів)

1. Роль інвестицій в економіці та її рівень в Україні.

2. Кейнсіанська інвестиційна функція.

3. Неокласична інвестиційна функція.

4. Механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.

5. Проста інвестиційна функція.

Запитання для самперевірки знань

1. Поясніть сутність впливу інвестицій на економіку країни.

2. Охарактеризуйте основні типи інвестицій.

3. Поясніть різницю між валовими та чистими інвестиціями та як їх можна визначити.

4. Як можна визначити залежність потенційного ВВП від приросту обсягу капіталу.

5. Поясніть сутність кейнсіанської функції попиту на інвестиції.

6. Поясніть сутність неокласичної функції попиту на інвестиції.

7. Автономні та індуційовані інвестиції, іх сутність та методи впливу на ВВП.

8. Поясніть сутність простої інвестиційної функції.

9. Що таке мультиплікатор інвестицій і методи його впливу на ВВП?

10. Поясніть принцип визначення та механізм впливу на економіку моделі акселератора.

11. Поясніть сутність взаємодії мультиплікатора та акселератора.

12. Класична теорія щодо урівноваження інвестицій та заощаджень.

13. Кейнсіанська теорія щодо урівноваження інвестицій та заощаджень.

14. Механізм утворення заощаджень та методи їх використання для фінансування інвестицій.

Тести для самоперевірки знань

1. Згідно з кейнсіанською інвестиційною функцією попит на інвестиції виникає за умов, коли:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

2. За інших рівних умов, підвищення відсоткової ставки призведе до:

а) скорочення попиту на інвестиційні товари;

б) підвищення попиту на інвестиційні товари;

в) залишить цей попит без змін;

г) іноді це викликає підвищення, а іноді скорочення попиту на інвестиційні товари.

3. Автономні інвестиції перебувають в:

а) зворотній залежності від MPC;

б) зворотній залежності MPS;

в) в прямій залежності від MPC;

г) в прямій залежності від MPS.

4. Відповідно до простої інвестиційної функції попит на інвестування визначається за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

5. Оптимальний обсяг основного капіталу згідноз неокласичною функцією залежить від:

а) граничної ефективності капіталу;

б) очікуваних обсягів прибутку;

в) очікуваних обсягів виробництва;

г) граничних витрат на капітал.

6. Згідно з класичною теорією рівновага між заощадженнями та інвестиціями досягається завдяки:

а) зміні норми амортизації;

б) коливання відсоткової ставки;

в) коливання доходу навколо його потенційного ВВП;

г) змінам рівня податку на прибуток.

7. Згідно з кейнсіанською теорією рівновага між заощадженнями та інвестиціями досягається завдяки:

а) зміні норми амортизації;

б) коливання відсоткової ставки;

в) зниження середньої схильності до споживання;

г) коливаннями доходу відносно його потенційного ВВП.

8. На величину автономних інвестицій впливає:

а) рівень оподаткування;

б) схильність до заощадження;

в) відсоткова ставка;

г) норма амортизації.

9. Крива сукупного попиту на інвестицій зміщується вправо внаслідок:

а) зниження відсоткової ставки;

б) зростання відсоткової ставки;

в) зростання податку на прибуток;

г) зниження податку на прибуток.

10. У моделі простого акселератора попит на інвестиції залежить від:

а) зміни відсоткової ставки;

б) зміни доходу;

в) рівня податку на прибуток;

г) норми заощадження.

Відповіді

Тема 9. Сукупні витрати і ВВП

Завдання для самостійної роботи (теми рефератів)

1. Модель «витрати-випуск».

2. Модель «вилучення-ін’єкції».

3. Кейнсіанська теорія витрат і доходів з обгрунтуванням «кейнсіанського хреста».

4. Рецесійний та інфляційний розриви на прикладі економіки України.

Запитання для самоперевірки знань

1. Поясніть на графіку моделі «витрати-випуск», яку роль відіграють незаплановані інвестиції у товарні запаси в умовах, коли фактичні сукупні витрати менші або більші від ВВП.

2. Яку роль в економіці відіграють незаплановані інвестиції?

3. Поясніть графік «кейнсіанського хреста».

4. Поясніть причини виникнення «вилучень» та «ін’єкцій».

5. Поясніть графік моделі рівноважного ВВП, визначеного методом «вилучення-ін’єкції».

6. Як визначається мультиплікатор витрат та його роль у збільшенні ВВП.

7. Поясніть залежність мультиплікатора витрат від граничної схильності до споживання.

8. Поясніть залежність мультиплікатора витрат від граничної схильності до заощаджень.

9. Що таке інфляційний розрив?

10. Що таке рецесійний розрив?

11. Поясніть сутність парадокса ощадливості.

Тести для самоперевірки знань

1. Якщо сукупні витрати перевищують ті, що забезпечують повну зайнятість, а фактичний ВВП більше за потенційний, то має місце:

а) інфляційний розрив;

б) рецесійний розрив;

в) макроекономічна стабільність.

2. Для подолання інфляційного розриву потрібно:

а) збільшення податків;

б) збільшення сукупних витрат;

в) зменшення сукупних витрат.

3. Величина, на яку мають зрости сукупні витрати, аби підвищити рівень ВВП до рівноважного за повної зайнятості ресурсів, дорівнює:

а) інфляційному розриву;

б) рецесійному розриву;

в) величині заощаджень.

4. Кейнсіанська модель макрорівноваги має за основу таке припущення:

а) обсяг споживання є функцією доходу;

б) обсяг інвестицій залежить від величини амортизації;

в) заощадження є функцією ставки податків;

г) держава не втручається у економіку.

5. Рівновага в економіці досягається якщо:

а)

б)

в)

г)

6. Якщо в економіці спостерігається нерівновага, то заощадження дорівнюють:

а) фактичним інвестиціям;

б) запланованим інвестиціям;

в) незапланованим інвестиціям;

г) усі відповіді помилкові.

7. Ін’єкціями у сукупні витрати є:

а) податки;

б) експорт;

в) заощадженням;

г) імпорт.

8. Вилученням із доходів є:

а) імпорт;

б) державні закупівлі;

в) експорт;

г) податки.

9. Якщо обсяг заощаджень менший від запланованих інвестицій, то має місце таке:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

10. У рівнянні рівноважного ВВП автономні витрати – це витрати, які не залежать від:

а) відсоткових ставок;

б) доходу;

в) рівня оподаткування;

г) інвестицій.

Відповіді

Тема 10. Економічна динаміка

Завдання для самостійної роботи (теми рефератів)

1. Теорія економічного зростання.

2. Модель Солоу.

3. Фактори економічного зростання та економічна динаміка в Україні.

4. Джерела економічного зростання.

Запитання для самоперевірки знань

1. Назвіть і поясніть фактори короткострокового економічного зростання.

2. Назвіть і поясніть фактори довгострокового економічного зростання.

3. Поясніть методику утворення кривої виробничих можливостей.

4. Назвіть типи економічного зростання.

5. Поясніть суть кейнсіанської теорії економічного зростання.

6. Поясніть суть неокласичної теорії економічного зростання.

7. Поясніть суть виробничої функції Кобба-Дугласа.

8. Поясніть суть передумов теорії Солоу щодо довгострокового економічного зростання.

9. Назвіть і поясніть чинники, які впливають на капіталоозброєність.

10. Поясніть рівняння приросту капіталоозброєності у моделі Солоу залежно від усіх чинників, які впливають на капіталоозброєність.

11. Яким чином у моделі Солоу пояснюється механізм дії «золотого правила»?

12. Назвіть джерела економічного зростання.

13. Поясніть рівняння приросту продукту залежно від внесків факторів виробництва.

14. Що таке залишок Солоу?

Тести для самоперевірки знань

1. До факторів капіталоозброєності в моделі Солоу належать:

а) запас капіталу;

б) гранична продуктивність капіталу;

в) продуктивність праці;

г) технічний прогрес.

2. В основі моделі Р. Солоу лежить така передумова:

а) інвестиції = заощадженням;

б) амортизація = 0;

в) інвестиції = амортизації;

г) інвестиції = приросту населення.

3. Екстенсивне економічне зростання відбувається за рахунок:

а) підвищення продуктивності факторів виробництва;

б) збільшення грошової маси;

в) розширення обсягів факторів виробництва;

г) збільшення капіталоозброєності праці.

4. Стійкий рівень капіталоозброєності забезпечується за умов:

а) ;

б) ;

в) .

5. Критична величина інвестицій забезпечується за таких умов:

а)

б)

в)

6. Виробнича функція Кобба-Дугласа спирається на такий показник:

а) постійну віддачу від масштабу;

б) змінну віддачу від масштабу;

в) зростання граничної продуктивності капіталу;

г) спадання граничної продуктивності капіталу.

7. Цільовою функцією моделі Солоу є:

а) зростання обсягів продукту;

б) зростання продуктивності праці;

в) зростання капіталоозброєності;

г) зростання ефективності праці.

8. Згідно з моделлю Солоу економічне зростання забезпечується коли:

а)

б)

в)

г)

9. Статична капіталоозброєність забезпечується за умов:

а)

б)

в)

г)

10. Згідно з функцією Харрада-Домара темп економічного зростання залежить від:

а) граничної продуктивності капіталу;

б) норми заощаджень;

в) норми амортизації;

г) капіталоозброєності продукту.

Відповіді

Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання

Завдання для самостійної роботи (теми рефератів)

1. Полеміка щодо державного втручання в економіку.

2. Вплив держави на економічну рівновагу.

3. Цілі та інструменти стабілізаційної політики.

4. Ефективність стабілізаційної політики.

5. Механізм дискреційної фіскальної політики.

6. Механізм недискреційної фіскальної політики.

7. Фіскальна політика на основі теорії економіки пропозиції.

8. Вплив фіскальної політики на державний бюджет.

9. Бюджетн6ий дефіцит та його фінансування в Україні.

Запитання для самоперевірки знань

1. Що регулює змішану закриту економіку?

2. Поясніть функції держави в регулюванні економіки.

3. Поясніть механізм класичної теорії щодо регулювання державою економіки.

4. Поясніть механізм кейнсіанської теорії щодо макрорегулювання державою економіки.

5. Поясніть механізм монетаристської теорії щодо макрорегулювання державою економіки.

6. Що таке національні заощадження та національні інвестиції?

7. Поясніть суть фіскальної політики.

8. Що таке дискреційна та автоматична фіскальні політики?

9. Поясніть суть складових державного бюджету.

10. Поясніть механізм створення доходу державного бюджету. Роль податків у цьому механізмі.

11. Ставки податків та їх класифікація.

12. Поясніть суть кривої Лаффера.

13. Що таке бюджетний дефіцит та джерела його фінансування?

14. Поясніть механізм дії податкового мультиплікатора.

15. Поясніть механізм використання моделі IS− LM у фіскальній та монетарній політиці.

Тести для самоперевірки знань

1. Автоматична фіскальна політика забезпечує:

а) зміну податкових ставок;

б) зміну рівнів пенсій;

в) часткову економічну стабілізацію;

г) повну економічну стабілізацію.

2. Зростання державних витрат збільшує реальний ВВП лише у тому разі, якщо:

а) держвитрати спрямовуються на закупівлю товарів і послуг;

б) держвитрати супроводжуються збільшенням пропозиції грошей;

в) держвитрати не витісняють рівноважного обсягу витрат у недержавному секторі;

г) держвитрати фінансуються за рахунок випуску державних позик.

3. Дискреційна фіскальна політика застосовує такі інструменти впливу на ВВП:

а) державні закупівлі;

б) державні заощадження;

в) чисті податки.

4. Фіскальна політика буде дискреційною, якщо зміняться такі параметри:

а) знизяться ставки податків;

б) підвищаться ставки податків;

в) збільшаться податкові надходження за незмінної прогресивної шкали оподаткування;

г) усі твердження правильні.

5. Дефіцит державного бюджету може фінансуватися за рахунок:

а) прибутків державних підприємств;

б) доходів домогосподарств;

в) емісії грошей;

г) золотовалютних резервів.

6. Мультиплікатор податків визначається за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

7. В основі кривої Лаффера лежить ідея:

а) зниження t завжди збільшує AT;

б) зниження t завжди зменшує AT;

в) зниження t збільшує AT, якщо t була надмірною.

8. Крива IS характеризує:

а) прямий зв’язок між відсотковою ставкою та рівнем доходу;

б) обмежений зв’язок між відсотковою ставкою та рівнем доходу;

в) зворотній зв’язок між відсотковою ставкою та рівнем доходу;

г) зворотній зв’язок між відсотковою ставкою та обсягом споживання.

9. Стимулююча фіскальна політика супроводжується проявом ефекту:

а) витіснення;

б) вилучення;

в) обома ефектами;

г) усі відповіді є помилковими.

10. Фіскальна політика вважається ефективною, якщо:

а) приріст державних видатків дорівнює ефекту витіснення;

б) відсутній ефект витіснення приватних інвестицій;

в) приріст автономних витрат перевищує ефект витіснення приватних інвестицій.

Відповіді

Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність

Завдання для самостійної роботи (теми рефератів)

1. Механізм зв’язку економіки України з рештою світу.

2. Вплив решти світу на формування економічної рівноваги.

3. Рахунок поточних операцій та його аналіз в Україні.

4. Рахунок капітальних операцій та його аналіз в Україні.

5. Механізм урівноваження платіжного балансу в Україні.

6. Номінальний валютний курс та його динаміка в Україні.

7. Порівняльний аналіз теорії міжнародної торгівлі.

Запитання для самоперевірки знань

1. Поясніть теорію міжнародної торгівлі Д. Рікардо «порівняльних переваг».

2. Поясніть теорію міжнародної торгівлі Гекшера-Оліна про залежність вартості товарів від факторів виробництва.

3. Поясніть теорію міжнародної торгівлі Майкла Портера.

4. Дайте характеристику функції споживання для відкритої економіки.

5. Охарактеризуйте умови рівноваги у відкритій економіці за методом «вилучення-ін’єкції».

6. Охарактеризуйте умови рівноваги у відкритій економіці за методом «витрати-випуск».

7. Поясніть мету запровадження імпортного мита.

8. Поясніть необхідність запровадження квот та ліцензій, і чим вони відрізняються від імпортного та експортного мита.

9. Що таке адвалерне мито і як воно нараховується?

10. У яких випадках застосовується експортне мито.

11. Поясніть суть запровадження нетарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі.

12. Дайте характеристику окремих розділів платіжного балансу.

13. Назвіть основні фактори, що впливають на валютний курс.

14. Охарактеризуйте валютний ринок в економіці України.

15. Поясніть, яким чином скорочення дефіциту державного бюджету може сприяти зменшенню дефіциту платіжного балансу країни?

16. Поясніть методи визначення номінального валютного курсу у короткостроковому та довгостроковому періодах.

17. Наведіть методики визначення реального валютного курсу.

18. Поясніть суть моделі Манделла-Флемінга та методи оцінки впливу грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики на сукупний дохід.

Тести для самоперевірки знань

1. Реальний валютний курс не залежить від:

а) номінального валютного курсу;

б) рівня цін у вітчизняній економіці;

в) рівня цін у торговельного партнера;

г) номінального ВВП у торговельного партнера.

2. Дефіцит платіжного балансу можна профінансувати через:

а) позику за кордоном;

б) використання золотовалютних резервів країни;

в) девальвацію національної валюти;

г) правильні відповіді – а, б.

3. Платіжний баланс за своїм визначенням завжди:

а) є рівноважним;

б) дорівнює балансу автономних операцій;

в) є нерівноважним.

4. В основі сучасних міжнародних валютних відносин лежить:

а) система золотофіксованих валютних курсів;

б) система золотовалютного стандарту;

в) система плаваючих валютних курсів;

г) усі відповіді є помилковими.

5. Рахунок поточних операцій платіжного балансу не включає:

а) товарний експорт;

б) чисті доходи від інвестицій;

в) трансферні послуги іноземним державам;

г) зміни в активах країни за кордоном.

6. Одна із перелічених форм торговельних обмежень не є перешкодою для вільної торгівлі, а саме:

а) мито на експорт;

б) імпортна квота;

в) ліцензія на імпорт та експорт;

г) усі відповіді є помилковими.

7. Країна має порівняльну перевагу у виробництві продукту, якщо;

а) виробляє цей продукт із нижчими витратами, ніж інші країни;

б) має перевагу у природно кліматичних умовах виробництва цього продукту;

в) має історичні традиції у виробництві цього продукту;

г) виробляє цей продукт із нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний торговельний партнер.

8. До немитних інструментів торгівельної політики зараховують такі:

а) валютний курс;

б) експорті субсидії;

в) експортне мито;

г) усі відповіді не правильні.

9. Головна відмінність моделі Манделла-Флемігна від моделі IS− LM полягає у тому, що:

а) у моделі Манделла-Флемінга рівень цін є змінним;

б) модель Манделла-Флемінга описує малу відкриту економіку;

в) модель Манделла-Флемінга враховує більшу кількість змінних порівняно з моделлю IS− LM;

г) у моделі Манделла-Флемінга внутрішня відсоткова ставка дорівнює світовій відсотковій ставці.

10. Збільшення граничної схильності до імпорту:

а) сприяє збільшенню чистого експорту;

б) покращує стан рахунку поточних операцій;

в) сприяє зниженню рівня зайнятості в галузях національної економіки;

г) не робить ніякого впливу на розмір сальдо рахунку руху капіталу і фінансових операцій.

Відповіді

8. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або окремих його розділів.

Згідно з положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри.

Виконання курсової роботи становить за мету:

· поглиблення, систематизацію та закріплення набутих теоретичних знань за допомогою самостійного опрацювання студентами навчальної та спеціальної наукової літератури, а також більш глибока розробка одного із конкретних питань;

· вміти узагальнювати теоретичні матеріали, обробляти і аналізувати ці зібрані дані;

· розвинути навички формування власних висновків, розробляти пропозиції з проблем, що досліджуються;

· напрацювання навичок застосування інструментарію макроекономічного аналізу, а також вміння аналізувати результати конкретних ситуацій поведінки виробників на ринку.

Курсова робота – це одна із найважливіших форм навчання, ефективний спосіб розвитку мислення, її виконання має сприяти підвищенню вміння студента:

· самостійно формувати проблему дослідження;

· здійснювати пошук необхідної наукової інформації;

· аналізувати наукову літературу та вивчати законодавчі матеріали з досліджуваних питань;

· досліджувати поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами у різних ринкових ситуаціях;

· моделювати процес погодження господарських цілей сукупності макроекономічних суб’єктів за допомогою ринкового механізму;

· оформляти науково-дослідний матеріал.

Курсова робота з дисципліни «Макроекономіка» має виконуватися згідно з Методичними рекомендаціями щодо самостійного опрацювання та виконання курсових робіт для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання: П.І. Підлісний, Л.С. Цибульский, О.В. Чернюк. – К.: ДУЕТТ, 2008. – 42 с.

Орієнтовна тематика курсових робіт

1. Суть та історія розвитку макроекономічної теорії, її значення в ринковій економіці.

2. Валовий внутрішній продукт країни.

3. Перехідна Українська економіка: стан і перспективи розвитку.

4. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного розрахунку.

5. Зайнятість та безробіття в Україні.

6. Система макроекономічних показників та методика їх обчислення.

7. Циклічність економічного розвитку: сучасний підхід.

8. Сукупний попит і сукупна пропозиція: моделі, фактори та умови рівноваги.

9. Макроекономічна рівновага на товарному ринку: модель «AD–AS» та «ІS».

10. Гроші: суть, види, пропозиція та попит на гроші.

11. Ринок грошей. Рівновага на грошовому ринку.

12. Банківська система України.

13. Трудовий потенціал, зайнятість, безробіття в змішаній економіці.

14. Грошовий ринок і грошовий мультиплікатор в Україні.

15. Класична і кейнсіанська теорії зайнятості.

16. Макроекономічна нестабільність: інфляція.

17. Інфляція: види, причини виникнення та соціально-економічні наслідки.

18. Інфляція і безробіття: теорія та практика.

19. Теорія та практика інфляції в Україні.

20. Теорія інвестицій в основний капітал.

21. Інвестиції та інвестиційна діяльність України.

22. Інвестиції як фактор економічного зростання, соціально економічна ефективність інвестицій.

23. Іноземні інвестиції в економіку України.

24. Інвестиційний клімат в Україні.

25. Теорії споживання.

26. Споживання і заощадження, їх фактори.

27. Взаємозв’язок заощаджень та інвестицій на прикладі України.

28. Рівноважний ВВП та модель «витрати-випуск» в закритій економіці.

29. Роль моделі «витрати-випуск» у відкритій економіці.

30. Теорія і практика мультиплікатора витрат.

31. Роль моделі «вилучення-ін’єкції» в інвестиційному розвитку країни.

32. Фактори економічного зростання та економічна динаміка в Україні.

33. Теорії економічного зростання.

34. Модель Солоу.

35. Теорія попиту на гроші.

36. Роль держави в макроекономічному регулюванні.

37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.

38. Монетаристська теорія макроекономічного регулювання.

39. Теорія економічної пропозиції.

40. Фіскальна політика та її зв’язок з державним бюджетом.

41. Державний бюджет і державний борг України.

42. Монетарна політика в Україні.

43. Модель IS–LM як теорія сукупного попиту у закритій економіці.

44. Бюджетно-податкова політика: суть, види, та ефективність.

45. Бюджетний дефіцит та управління державним боргом.

46. Державний бюджет та проблеми його збалансування.

47. Місце податків у розвитку виробництва.

48. Політика НБУ в стабілізації економічного розвитку України.

49. Суть кредиту та його роль у ринковій економіці.

50. Значення та функції комерційних банків у кредитно-грошовій системі України.

51. Світовий ринок. Економічні основи міжнародної торгівлі.

52. Міжнародна торговельна політика.

53. Платіжний баланс країни.

54. Міжнародна валютна система. Валютні курси.

55. Модель Манделла-Флемінга як теорія сукупного попиту у відкритій економіці.

56. Модель відритої економіки. Макроекономічна політика за умов відкритої економіки.

9. ПОРЯДОК ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

9.1. Поточне оцінювання знань

Об’єктом поточного контролю знань студента є три види навчальної діяльності:

· рівень засвоєння та активність роботи на практичних заняттях;

· виконання завдань для самостійного опрацювання, до складу яких входять: комплексне розрахункове завдання чи реферат;

· виконання модульних завдань під контролем викладача.

Під час контролю рівня знань та активності оцінюванню підлягають: знання, продемонстровані у доповідях з теоретичного питання та виспупах щодо застосування методики розв’язання практичного завдання; активність в ході обговорення питань, винесених на практичні заняття.

Рівень знань студента оціюється за шкалою, наведеною у табл. 9.1.1.

9.2. Модульні завдання

Модульні завдання можуть виступати у формі тестів чи комплексного розрахункового завдання. Протягом навчального курсу студент денної форми навчання має виконати два модульні завдання, кожне включає 10 теоретичних питань. Модуль І охоплює 1-6 теми, модуль ІІ охоплює 7 – 12 теми.

Комплексне розрахункове завдання кожного студента складається з 10 питань, які відрізняються між собою інформаційною базою.

Комплексне розрахункове завдання може виконуватися в аудиторії письмово чи самостійно за індивідуальним планом за результатом якого студент складає звіт на стандартних аркушах комп’ютерного набору.

До звіту входять: титульний лист та основна частина, в якій студент показує умови та результати розв’язання всіх питань, що входять до його комплексного розрахункового завдання. Звіт про виконання комплексного завдання студент подає для оцінювання викладачеві не пізніше, ніж за один тиждень до проведення модульного контролю.

9.3. Критерії оцінювання знань студентів

9.3.1. Критерії оцінювання курсової роботи.

17–20 балів: ставиться за умови відповідності змісту курсової роботи завданню та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо її виконання, самостійність вирішення поставленої задачі, повноти засвоєння питань теми, показані студентом в своїй доповіді, правильність ввідповідей на запитання членів комісії.

16–13 балів: ставиться, якщо курсова робта та доповідь студента відповідає попереднім вимогам, але допускає деякі помилки та недоліки.

9–2 балів: ставиться, якщо курсова робота відповідає попереднім вимогам, але студент не розуміє сутності поставлених питань, допускає грубі помилки, відповідаючи на питання, відсутність самостійності. Неспроможність виправити помилки відповіді при зауваженні чи додаткових запитаннях.

9.3.2. Критерії оцінювання письмової самостійної роботи (реферату).

Максимальна оцінка за виконання письмової роботи (реферату) 8 балів. За грубу помилку, або за невиконання одного з завдань знімається 2–3 бали.

9.3.3. Критерії оцінювання модульної контрольної.

Максимальна оцінка за виконання модульної роботи 15 балів. Для оцінки знань студента використовується бальна шкала:

15 балів – якісне виконання усіх завдань, акуратне оформлення;

10–14 балів – виконання усіх завдань, але студент допускає незначні помилки;

за грубу помилку, або за невиконання одного із завдань знімається 4–6 балів.

9.3.4. Критерії оцінювання поточного рівня знань.

До поточного оцінювання відноситься вибіркове та фронтальне опитування знань. Максимальна оцінка за вибіркове опитування 4 бали, за фронтальне – 6 балів.

Оцінка в 5–6 балів передбачає:

– вільне володіння студентом навчальним матеріалом;

– ознайомлення з основною і додатковою літературою з курсу;

– вміння творчо використовувати теоретичні положення для аналізу конкретних ринкових ситуацій;

– вміння знаходити вірні відповіді на тестові завдання;

– вміння розв’язувати задачі з макроекономіки.

Оцінка в 3–4 балів передбачає:

– засвоєння студентом положень, що розглядаються на лекціях та практичних заняттях;

– вміння знаходити вірні відповіді на тестові завдання;

– вміння розв’язувати задачі з курсу макроекономіки.

Оцінка в 1–2 балів передбачає: засвоєння студентами основних понять (категорій), а також: теоретичних положень, що розглядаються на лекціях та практичних заняттях та в навчальній літературі.

9.3.5. Критерії оцінювання знань студентів при складанні іспиту.

Відповідь студента на екзамені оцінюється за 10 бальною шкалою.

Для оцінювання знань студента використовується бальна шкала:

1. Перше теоретичне питання – 3 бали.

2. Друге теоретичне питання – 3 бали.

3. Розв’язання завдання – 4 бали.

За грубу помилку знімається 2 бали, за незначну помилку – 1 бал.

9.4. Система поточного та підсумкового контролю знань.

Таблиця 9.1.1

Розподіл балів з модулів та їх елементів

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у чотирибальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

10. ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

З КУРСУ «МАКРОЕКОНОМІКА»

Абсолютні потреби – це потреби, величина яких мотивується бажанням людей, які не відповідають можливостям економіки.

Автоматична (не дискреційна) політика – це політика, яка базується на діях вбудованих стабілізаторів, котрі забезпечують автоматичне (природне) пристосування економіки до фаз ділової активності без спеціальних рішень парламенту та уряду (прогресивні ставки податків, допомога по безробіттю).

Автономні витрати () – це такі витрати, що не пов’язані з доходами.

Автономні інвестиції () – це інвестиції, що не пов’язані із зростанням сукупного попиту (доходу), а здійснюється підприємствами з метою поліпшення свого становища на ринку.

Адвалерне мито – нараховується у відсотках від митної ціни товару.

Адміністративно-командна система господарювання – це система, в якій держава адміністративними методами регулює (координує) всю діяльність підприємств і виконує управління усіма господарськими зв’язками.

Акселератор – це коефіцієнт, який являє собою відношення приросту інвестицій у періоді t, отриманих в результаті приросту доходів у період t-1 щодо періоду t-2.

Амортизація – грошова форма відшкодування зношеної частки основного капіталу.

Аналіз – це метод дослідження, при якому об’єкт дослідження розкладається на окремі частини, кожна з яких вивчається окремо.

Багатство, майно – сукупність активів або одиниць власності, що має вартість.

Багатосторонній валютний курс – індекс національної валюти, обчислений як середньозважена ведичина на базі індексів двосторонніх курсів валют основних торговельних партнерів даної країни.

Базовий період – період, який береться за основу при обчисленні цін за інші періоди.

Баланс поточних рахунків – у цьому балансі відображається торгівля товарами і послугами. Сальдо поточних операцій позитивне, якщо експорт товарів і послуг перевищує їх імпорт, тобто якщо чистий експорт є позитивним.

Баланс руху капіталу – відображає покупку і продаж реальних та фінансових активів (тобто акцій, облігацій, землі, підприємств, устаткування тощо). Баланс руху капіталу має позитивне сальдо, коли надходження від продажу вітчизняних активів іноземцям перевищує внутрішні платежі за придбання зарубіжних активів (така ситуація називається припливом капіталу).

Банківські депозити (D) – сума грошей позичених банківським установами на певних умовах їх повернення і нарахування процентів.

Банківські резерви (BR) – та частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій і охоплює обов’язкові та надлишкові резерви.

Безробіття – це перевищення запропонованої робочої сили над попитом на неї.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це загальна або сумарна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, створених в економіці країни протягом року внутрішніми факторами виробництва, незалежно від того, хто ними володіє.

Валовий національний дохід (GNI) – це сума ВВП і первинних доходів, одержаних резидентами за кордоном у вигляді оплати праці, відсотків, дивідендів, доходів від прямих зарубіжзних інвестицій мінус первинні доходи, передані резидентами за кордон.

Валовий національний наявний дохід (GNDI) – це валовий національний дохід плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за кордону мінус поточні трансферти, передані за кордон.

Валовий національний продукт (ВНП) – це загальна або сумарна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці країни протягом року з використанням національних факторів, як всередині країни, так і за кордоном.

Валовий прибуток (Р) – це прибуток, що характеризує перевищення доходів від економічної діяльності над усіма витратами на виробництво продукції з урахуванням амортизації на відновлення основного капіталу.

Валові приватні інвестиції (І) – це витрати на заміщення зношеного капіталу, який був використаний у процесі виробництва і витрати на оновлення основного та оборотного капіталу.

Валові податки (Т) – сума надходжень до бюджетів різних рівнів.

Валютний курс ( ) – це ціна валюти, вона може визначатися у формі прямого котирування: 1 дол. США = 7 грн. 96 коп., або у формі зворотнього котирування. В макроекономічному аналізі використовується зворотне котирування.

Великі цикли – це цикли, які пов’язані зі зміною технологій і поколінь машин, оновленням об’єктів інфраструктури.

Випуск (Вп) – це ринкова вартість усіх товарів і послуг вироблених в країні за певний період часу з врахуванням проміжних товарів. При обчисленні валового випуску застосовуються основні ціни, тобто такі, які не включають податків на продукти, але враховують субсидії на продукти.

Виробництво – це процес використання трудових ресурсів та обладнання у поєднанні з природними ресурсами та матеріалами для виготовлення необхідних товарів та послуг.

Виробнича функція – це зв’язок між будь-яким набором факторів виробництва та максимально мажливим обсягом продукції.

Виробнича функція Кобба-Дугласа – це функція, яка ґрунтується на припущенні про постійну віддачу та характеризується спадною граничною продуктивністю капіталу.

Витрати державного бюджету(G) – це сума державних витрат на купівлю товарів та послуг, використання працюючих у державному секторі, виплатутрасфертів, субсидій та фінансування державного боргу.

Відкрита економіка – економіка, яка охоплює взаємовідносини між домашніми господарствами, підприємствами, державою та сектором решти світу.

Відсоток (r) – дохід від грошового капіталу, який представлений у вигляді заощаджень домашніх господарств.

Внутрішняекономіка – економіка, яка охоплює діяльність на економічній території країни, як резидентів, так і нерезидентів.

Галопуюча інфляція – інфляція, темп якої вимірюється десятками або сотнями процентів на рік. Така інфляція свідчить про серйозні порушення кредитно-грошової політики в країні.

Гіперінфляція – інфляція, що характеризується темпами, які перевищують 50% на місяць. Така інфляція робить більш сильний вплив на перерозподіл багатства, вона викликає недовіру до грошей, внаслідок чого спостерігається часткове повернення до бартеру і перехід від грошової до натуральної заробітної плати.

Гіпотеза життєвого циклу – гіпотеза, яка припускає, що люди за допомогою заощаджень і позик переміщують свої доходи між окремими періодами життя з метою забезпечення рівномірного рівня споживання.

Гіпотеза постійного доходу – гіпотеза, яка припускає, що споживання залежить від постійного доходу, який люди очікують отримувати в середньому за весь період свого життя від трудової діяльності та накопичення активів.

Головна суперечність суспільства – це суперечність між безмежними матеріальними потребами людей і обмеженими економічними ресурсами.

Готівка (С) – сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

Гранична ефективність капіталу () – норма дисконту, яка врівноважує дисконтовану вартість очікуваних прибутків від вкладених інвестицій з вартістю капітального майна (інвестиційного проекту).

Гранична схильність до заощадження (МРS) – величина, яка показує, на скільки змінюються заощадження () при зміні доходу на одиницю (∆ Y).

Гранична схильність до інвестування (j) – показує на скільки одиниць збільшаться інвестиції у разі зниження ставки відсотка на один пункт.

Гранична схильність до споживання (МРС) – це величина, яка показує на скільки зміниться обсяг споживання (∆ С) при зміні отриманого доходу на одну одиницю доходу (∆ Y).

Граничні інвестиції – це такий обсяг інвестицій, який компенсує зменшення капіталоозроєності від амортизації, приросту працюючих та зростання ефективності праці.

Грошова база (MB) – первинна емісія грошей, що складається з готівки поза банками та банківських резервів і слугує основою для мультиплікаційного збільшення грошової маси.

Грошова лінія (LM) – сукупність парних значень національного доходу (Y) та ставки відсотка (r), за яких встановлюється рівновага на ринку грошей.

Грошова маса або пропозиція грошей () – сукупність грошових активів, що складається з готівки поза банками та банківських депозитів.

Грошовий агрегат – сукупність грошових засобів, які об’єднані за якісними ознаками і ступенем ліквідності, швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці.

Грошовий обіг – це рух грошей, що опосередковує обіг товарів і послуг, а також рух фінансового ринку, які здійснюються у формі законодавчо закріпленої грошової системи.

Грошовий мультиплікатор – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей при зміні грошової бази на одну одиницю.

Дедукція – судження, що формуються при дослідженні від загального до одиничного.

Дезінфляція – зниження темпів зростання цін.

Демпінг – міжнародна дискримінація в цілях, коли країна, яка експортує, продає свій товар на світовому ринку дешевше, ніж на іншому ринку (найчастіше вітчизняному). Демпінг може застосовуватися експортерами, які утримують від держави субсидії, чи коли вони є монополістами на внутрішньому ринку.

Депозитний мультиплікатор (cr) – відношення готівки до суми депозитів.

Депресія – свідчить про тривалий застій в економіці, найнижчий у періоді циклу. На цій фазі тривають банкрутство, недовикористання ресурсів, низька заробітна плата, зберігається велике безробіття.

Державний бюджет – це фінансовий план доходів та видатків держави на певний період (рік), якими після затвердження в парламенті, розпоряджається уряд.

Державні витрати (G) – це витрати держави, які використовуються для виробництва товарів і послуг, на оплату праці держслужбовців, працівників бюджетних установ та на утримання оборони, правоохоронних органів, науки, освіти, охорони здоров’я, культури тощо. Державні витрати поділяються на споживчі (С_g) та інвестиційні (І_g).

Дефіцит бюджету – такий стан державного бюджету, коли доходи уряду не покривають його видатки.

Дефіцит платіжного балансу – положення зовнішньоторгівельної діяльності, коли сума поточних операцій і балансу руху капіталу є від’ємною. Дефіцит платіжного балансу фінансується за рахунок скорочення офіційних резервів центального банку.

Дефлятор ВВП (І_n) – індекс цін, який показує темп зростання цін за певний період на всі товари і послуги, вироблені економікою країни (індекс Пааше), або визначається співвідношення номінального та реального ВВП.

Добровільне обмеження експорту (DOE) – це коли експортери самі беруть на себе зобовязання щодо обмеження експорту у певні країни.

Довгостроковий період – проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори (ціни і зарплата) спроможні відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.

Дефляція – стійка тенденція до зниження середнього (загального) рівня цін.

Довгострокове економічне зростання – це довгострокова тенденція збільшення потенційного рівня виробництва та умов повної зайнятості.

Додана вартість – це ринкова вартість продукції, що виробляється кожною фірмою, за виключенням вартості проміжних товарів (сировини, обладнання, матеріалів), придбаних у постачальників. Або додана вартість – це внесок в загальну величину вартості продукції, яка випускається і зроблена робочою силою і капіталом даної фірми.

Економічна потреба – це об’єктивна необхідність в чому-небудь для підтримання життєдіяльності людини.

Економічна територія – це територія, якою адміністративно керує уряд країни, в межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщатися.

Економічні ресурси – це природні, людські та створені людиною матеріальні ресурси, що використовуються людиною для виробництва товарів і послуг. Всі економічні ресурси є рідкісними або в обмеженій кількості.

Екзогенна змінна – змінна, значення якої не залежить від розв’язання даної моделі, а встановлюється наперед.

Економіний цикл (цикл ділової активності) – це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.

Експорт – товари і послуги, вироблені в країні і продані за її межами.

Експортні субсидії – фінансова допомога держави, яка надається підприємствам, що виготовляють продукцію на експорт, з метою зменшення її сабівартості та ціни.

Ендогенна змінна – змінна, значення якої отримується в процесі розв’язання даної моделі.

Ефект імпортних закупівель виражається в тому, що при зростанні рівня цін в середині країни при стабільних цінах на імпорт призводить до скорочення експорту і чистого експорту, що зменшує сукупний попит в національній економіці.

Ефект Кейнса (ефект відсоткової ставки) виражається в тому, що із зростанням рівня цін зростає попит на гроші і при незмінній пропозиції грошей починає зростати ставка відсотка, внаслідок чого зменшується попит на інвестиційні товари та деякі споживчі товари.

Ефект мультиплікаторавитрат – це сума індуційованих витрат.

Ефект Пігу (реальних касових залишків) виражається в тому, що при зростання рівня цін зменшується реальна вартість фінансових активів (багатства), що призводить до скорочення споживання, а отже, зменшує сукупний попит.

Ефективність праці – змінна в моделі економічного зростання Р.Солоу, за допомогою якої враховується вплив технічного прогресу на капіталоозброєність.

Закон Оукена – це закон американського вченого, який довів, що існує тісний взаємозв’язок між величиною циклічного безробіття і відставанням фактичного ВВП від потенційного ВВП.

Закон порівняльної переваги Рікардо – країни спеціалізуються на виробництві тих товарів і послуг, які вони можуть зробити з відносно більш низькими виратами порівняно з іншими країнами.

Закрита економіка – економіка, яка охоплює взаємовідносини між домашніми господарствами і підприємствами (фірмами).

Закрита змішана економіка – економіка, яка охоплює взаємовідносини між домашніми господарствами, підприємствами та державою.

Залишок Солоу – внесок технічного прогресу в приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто способом віднімання від загального процента приросту продукту тієї частки, що припадає на працю й капітал.

Змішана економіка – економічна система, в якій поряд з ринком певну регуляторну роль щодо розміщення ресурсів і виробництва продуктів виконує держава.

«Золоте правило» – мається на увазі така норма заощаджень, яка забезпечує економіці стійкий стан з найвищим рівнем споживання.

Заощадження (S) – частина наявного особистого доходу, що залишається після здійснення витрат на споживання.

Заробітна плата (W) – це нарахована грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка містить основну заробітну плату, додаткові виплати до зарплати, виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування, виплати з приватних пенсійних фондів.

Золотодевізний стандарт – за яким було дозволено обмінювати національні банкноти на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото.

Золотозливковий стандарт – передбачав можливість обміну знаків вартості на золото тільки за пред’явленням суми, що відповідає ціні стандартного зливка золота.

Золотомонетний стандарт – характеризується обігом золотих монет та вільним обміном паперових і кредитних грошей на золоті монети (існував до Першої світової війни).

Імпорт () – товари і послуги, які країна купує в інших країнах.

Імпортне мито – податок, який сплачується з кожної одиниці товару, що завозиться до країни. За рахунок мита ціна імпортованого товару піднімається вище світових цін.

Імпутована вартість – це вартість товарів і послуг, які не продаються на ринку і не мають ринкової ціни (наприклад, послуги, які надає держава обороні, охороні здоров’я, освіті тощо).

Інвестиційний попит () – це обсяг інвестицій, який знаходиться в оберненій залежності від ставки відсотка, він буде тим вище, чим менша поточна ставка відсотка.

Інвестиції в запаси – це витрати, пов’язані зі виробництвом продукції, яка не реалізується, а зберігається на складах підприємств.

Інвестиції в основний капітал – це витрати, спрямовані на купівлю устаткування, машин, будівництво виробничих об’єктів та інших засобів виробництва.

Індекс цін – помножене на 100 відношення вартості певного набору товарів або всіх товарів і послуг, вироблених в економіці країни у поточному періоді до вартості певного набору товарів і послуг або всіх товарів і послуг, вироблених в економіці у певному базовому періоді.

Індукція – судження, яке походить від конкретного до загального, від знання нижчого рівня до знання вищого рівня.

Індуційовані витрати – це такі витрати, що змінюються залежно від доходу, тобто ВВП.

Індуційовані інвестиції (I_t) – інвестиції, що обумовлені стійким зростанням національного доходу (Y).

Інфляційний розрив – це величина, на яку має скоротитися сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб зменшити рівноважний ВВП до потенційного.

Інфляція – стійка тенденція до підвищення середнього (загального) рівня цін.

Інфляція витрат – зростання цін, яке виникає внаслідок збільшення, витрат на одиницю продукцію, що супроводжується зменшенням сукупної пропозиції.

Інфляція попиту – зростання цін, що спричиняються надмірним сукупним попитом.

Капітал – це обладнання, будівлі і запаси виробничих товарів, які використовуються в процесі виробництва. Основний капітал містить житловий фонд, тому що люди, які живуть в будинках мають вигоду з послуг, які надаються будинками (житлові та інші послуги).

Квота – це обмеження в кількісному чи вартісному вираженні обсягу продукції, яку дозволено ввозити до країни (імпортні квоти), чи вивозити з країни (експортні квоти).

Кейнсіанство – напрямок в економічній теорії, засновником якого був англійський вчений Дж. Кейнс. Ідея Кейнса полягає у тому, що ринкова економіка не завжди здатна до саморегулювання, як це вважали класики, оскільки може мати місце певна негнучкість цін. У цьому випадку економіка не може самостійно вийти із депресії за рахунок механізму цін, а потребує втручання держави і вигляді стимулювання сукупного попиту.

Кейнсіанська короткострокова модель сукупної пропозиції – це модель, яка описує поведінку економіку в короткостроковому періоді і ґрунтується на таких принципах: неповна зайнятість в економіці, ціни на товари і номінальна зарплата жорсткі.

Кейнсіанська функція споживання – це функція, що описує залежність споживання домогосподарств від поточного наявного доходу.

Кейнсианський хрест – модель, що ґрунтується на кейнсианській теорії та показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних витрат.

Кількість ефективних одиниць праці