Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Пояснювальна запискаСтр 1 из 2Следующая ⇒
У методичних рекомендаціях до курсової роботи з дисципліни «Композиційна організація форм» розкриваються питання про організацію, підготовку, виконання і захист курсової роботи студентами ККЛП.
Мета і зміст курсової роботи Тема і зміст курсової роботи з дисципліни «Композиційна організація форм», відображає її творчу та технічну спрямованість. Загальна тема має назву «Розробка варіанту композиції художньої системи об’єкту дизайну», конкретизація її вказується у індивідуальних завданнях. Зміст курсової роботи відображає основу реальних процесів в індустрії моди, які відбуваються при створенні нових моделей. Задачі курсової роботи: - систематизувати, закріпити і поглибити знання з дисциплін «Основи композиції», «Композиційна організація форм», «Художнє моделювання виробів», «Історія костюму», «Кольорознавство», «Рисунок», «Історія образотворчого мистецтва», «Теорія дизайну» шляхом використання їх у курсовій роботі; - застосовувати теоретичні знання при розв'язанні конкретних практичних завдань з розробки композиційного листа та макету джерела натхнення; - удосконалювати вміння самостійно працювати та проводити дослідження при розробці нових дизайн форм; - набути вміння грамотного викладання напрацювань у пояснювальній записці та графічній частині, переконливого обґрунтування прийнятих рішень; - розвинути почуття відповідальності, необхідності професійно-технічних знань, вмінь та навиків при виконанні роботи, вміння обґрунтовано та переконливо її захищати. Курсова робота – це контрольна точка в процесі підготовки спеціаліста, яка підсумовує знання студента з багатьох дисциплін що формують майбутнього професіонала індустрії моди високого рівня. Повний аналіз з додатками подається у вигляді пояснювальної записки в обсязі 15-25 аркушів формату А-4 друкованого тексту. Додатки включають ілюстративний матеріал зразків джерела натхнення якому присвячена робота. Для розгляду та вивчення обираються: архітектура, живопис, скульптура; біоформи — об’єкти природи, історичні костюмні форми, тощо. При оцінюванні курсової роботи велика увага приділяється практичній роботі, яка в свою чергу зроблена на базі досконалого аналізу основних рис джерела натхнення. Творча робота полягає в створенні ряду моделей нових форм, макета джерела натхнення у вигляді декоративного панно або об’ємно-просторової композиції, на основі глибокого вивчення зібраного та проаналізованого робочого матеріалу на задану тему, завдяки якому студенти представляють всі рівні формоутворення та в узагальненому макетному вигляді показують найхарактерніші стилістичні риси свого джерела. В роботі потрібно прослідкувати основні стилістичні риси, особливості формоутворення та колориту. Додаються також і композиції що відображають колір та фактури запропонованих для створення колекції матеріалів.
Порядок виконання та захисту курсової роботи В курсовій роботі окрім теоретичного матеріалу який викладається в пояснювальній записці студент повинен розробити творчу роботу яка складається з ряду моделей нових форм та макету джерела натхнення. Тематика курсових робіт розробляється викладачем-керівником, погоджується завідуючим відділенням та затверджується на засіданні циклової комісії. Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого цикловою комісією переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми. Тема курсової роботи видається на перших заняттях того семестру, в якому студенти будуть над нею працювати. Студент отримує заповнений бланк «Завдання для курсової роботи», в якому вказується тема. До початку виконання курсової роботи студент забезпечується відповідними методичними рекомендаціями для її виконання. За календарним планом поетапного виконання курсової роботи, у встановлені терміни студент повинен звітувати перед керівником про хід виконання роботи. Для цього він дає кожну частину пояснювальної записки на перевірку керівникові. В разі необхідності студент доопрацьовує або переробляє перевірену частину курсової роботи, враховуючи виправлення, вказівки та побажання керівника. Виконана курсова робота представляється керівнику на перевірку. Не пізніше як за три дні до захисту курсової роботи При виконанні пояснювальної записки курсової роботи відзначаються особисті якості виконавця (самостійність і систематичність у роботі, творчий підхід до вирішення поставлених завдань, ініціативність тощо), характеризується вміння самостійно опрацьовувати літературу, його охайність у роботі і загальна грамотність, рівень технічної підготовки відповідно до спеціалізації. Після ретельної перевірки керівником робиться висновок про можливість допуску курсової роботи до захисту. До захисту курсових робіт допускаються студенти, які опанували теоретичний матеріал, виконали практичні роботи з дисципліни і своєчасно представили викладачу—керівнику роботу Студентом на захист представляються: · пояснювальна записка; · графічна частина; · ілюстративний матеріал; · фактичний матеріал. Захист курсової роботи проводиться комісією у складі трьох викладачів циклової комісії, в тому числі керівника курсової роботи. Доповідь курсової роботи студентом відбувається у довільній усній формі (або за допомогою презентації) її основного змісту і триває 10-15 хвилин. У своєму виступі доповідач повинен висвітлити всі етапи проробленої роботи. Після закінчення виступу члени комісії можуть задавати свої питання. При оцінюваній курсової роботи враховується: обізнаність виконавця з процесом створення та розробки творчої частини; якість оформлення і грамотність написання пояснювальної записки, відповідність змісту її практичному виконанню; зміст доповіді і аргументованість відповідей на запитання; виявлена під час захисту теоретична і практична підготовка студента; відгуки керівника курсової роботи. Результати захисту визначаються оцінками: «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно», які оголошуються в той же день після закінчення роботи комісії. Студент який не захистив курсову роботу допускається після її опрацювання до повторного захисту протягом сесії.
Вимоги до оформлення пояснювальної записки В методичних рекомендаціях дається обсяг пояснювальної записки та найменувань розділів. Пояснювальна записка оформлюється титульним аркушем на якому зазначена тема курсової роботи. Титульна сторінка роботи, аркуш-завдання не нумерується, хоча і враховується в загальній нумерації сторінок. Наприкінці пояснювальної записки розташовується висновок, список літератури яка використовувалась (книги, сайти, брошури і т.д. – не менш ніж 5), додатки. Після титульного аркуша й аркуша-завдання перед «Вступом» подається «Зміст» із вказівкою назви і нумерації розділів, підрозділів і сторінок початку розташування кожного розділу пояснювальної записки. При складанні пояснювальної записки необхідно дотримуватись логічної послідовності викладення матеріалу, переконливості аргументації, чіткого формулювання, конкретності викладання результатів роботи, доведення висновків. Пояснювальна записка повинна бути надрукована на комп'ютері шрифтом чорного кольору з одного боку аркуша формату А4 (210 х 297 мм). Кожен аркуш повинен мати поля, які обмежують робочу зону. При наборі тексту пояснювальної записки використовують шрифт Times New Roman Cyr розміром 14 і полуторний міжрядковий інтервал. Текст пояснювальної записки необхідно друкувати на всій ширині сторінки, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 25мм, праве - 15, верхнє, нижнє, – 20 мм. Текст курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Розділи відділяються один від одного окремими аркушами. та повинні мати свій порядковий номер позначений арабською цифрою без крапки (1; 2; 3 і т.д.) Підрозділи кожної частини також повинні мати порядковий номер в межах розділу, який позначається арабськими цифрами з крапками (1.1; 1.2; 1.3 і т.д.). Такі структурні частини пояснювальної записки, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВОК», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» порядкового номеру не мають і друкуються великими літерами посередині сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої – великої) з абзацного відступу. Перенесення слів в заголовках не допускаються. У кінці заголовків і підзаголовків крапок не ставлять. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам. Сторінки внизу нумеруються арабськими цифрами. Нумерація сторінок в пояснювальній записці наскрізна. Ілюстрації та рисунки в тексті включаються в загальну нумерацію і позначаються словами «Ілюстрація», «Рисунок» і нумеруються послідовно арабськими цифрами. Додатки складаються з репродукцій, фотографій та малюнків які наочно демонструють тему яка вивчається, тому обов’язковим є посилання в тексті основної частини пояснювальної записки на ілюстративний матеріал, який обов’язково нумерується. Ілюстрації та схеми подаються безпосередньо після основного тексту. Додатки нумеруються послідовно в межах розділу. В правому нижньому куті під відповідним заголовком репродукції, схеми чи рисунку розміщують надпис із зазначенням їх номеру. Номер ілюстрації повинен складатись з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. На весь ілюстративний матеріал повинні бути посилання в тексті. Модельний ряд, що подаються до експозиції, здається в окремій папці, на якій позначається: назва навчального закладу, № групи, прізвище, ім’я, по батькові автора, тема курсової роботи, прізвище керівника. Остаточно оформлена та перевірена курсова робота зшивається (брошурується) у папку з твердою обкладинкою. Зміст пояснювальної записки Вступ 1 Огляд (згідно творчого джерела) 2 Аналітична частина. Характеристика елементів формоутворення 2.1 Композиційний аналіз структури форми джерела натхнення 2.2 Розкриття емоційного сприйняття об’єкту, який є джерелом натхнення для створення композиції художньої системи об’єкту дизайну 3 Творча частина. Трансформація форм 3.1 Аналіз варіантності структури та пластики форми творчого джерела 3.2 Методи та способи трансформації форми джерела у форму сучасного костюму 3.3 Стильова характеристика нової художньої системи об’єкту дизайну 3.4 Реалізація форм в матеріалі та кольорі 3.5 Форма, зразок, макет Висновок Список літератури Додатки А Ілюстративний матеріал творчого джерела натхнення Б Ескізи вихідних форм художньої системи об’єкту дизайну згідно джерела В Ілюстративна композиція запропонованих аксесуарів до нової художньої системи об’єкту дизайну Г Декоративна композиція запропонованих матеріалів для втілення нових форм Д Макет джерела натхнення Е Композиційний лист нових розроблених форм Методичні вказівки до виконання розділів пояснювальної записки Пояснювальна записка доповнюється ілюстративним матеріалом: репродукціями, фотографіями, технічними малюнками, рисунками, ескізами. Техніка та матеріал для ескізування обираються студентами власноруч. Загальна кількість ілюстративного матеріалу повинна складати 18 - 25. Відповідно до розділів виконуються наступні ілюстрації: 1. 2-4 ілюстрації обраного творчого джерела натхнення. 2.1 2-3 схеми композиційного аналізу структурного рівня формоутворення джерела натхнення. 2.2 2-3 схеми композиційного аналізу пластичного рівня формоутворення джерела натхнення. 3.1 2-3схеми можливих композиційних варіантів обраних для аналізу форм джерела натхнення. 3.2 8-10 схем структурного та пластичного рівнів формоутворення нових запропонованих форм моделей одягу на основі композиційної системи джерела. 3.4 2-3 схеми кольорових та фактурних палітр Вступ Вступ, розглядає загальні питання та поняття «культура», «стиль», «мода» їх взаємозв’язок та взаємний вплив. У вступній частині пояснювальної записки коментується бачення автором ролі костюма в сучасному суспільстві, як невід’ємної частини життя людини, що являється засобом самовизначення та ідентифікації в суспільстві і те місце, яке посідає дизайнер в соціальній ієрархії сьогодення, його роль та основні завдання. Аналізуються світові тенденції розвитку моди, потреби ринку, сучасний, рівень життя і культури суспільства. На основі проведеного аналізу формулюється мета. Завершується вступ обґрунтуванням актуальності теми курсової роботи.
1. Огляд (згідно творчого джерела) Визначення творчого джерела натхнення для розробки композиції художньої системи об’єкту дизайну, який вказується в завданні. Історична довідка розвитку форми джерела. Розкриття суті змісту та форми обраного джерела натхнення. Емоційний вплив обраної за основу композиційної форми для роботи над її трансформацією в новітні структури художніх систем одягу. Вивчається «історія теми», тобто хто, коли звертався до неї. (Виконання ілюстративного матеріалу, додаток А, 2-4 ілюстрації обраного творчого джерела натхнення + ілюстрації сучасних трендових моделей (одягу, взуття) співзвучних з темою КР)
2. Аналітична частина. Характеристика елементів формоутворення 2.1 Композиційний аналіз структури форми джерела натхнення Визначення та обґрунтування понять форма та дизайн-форма. Роль базової форми в розробці художніх систем «серія» та «колекція». Закони та принципи композиції. Дослідження форми джерела за структурними схематичними зображеннями. Силуетна характеристика. Форма джерела як немотивований розподіл на прості геометричні форми, членування основної форми. Кінцева характеристика проаналізованої структури. (Виконання ілюстративного матеріалу, 2-3 схеми композиційного аналізу структурного рівня формоутворення джерела натхнення) 2.2 Розкриття емоційного сприйняття об’єкту, який є джерелом натхнення для створення композиції художньої системи об’єкту дизайну Аналіз пластичної організації форми творчого джерела натхнення. Емоційна характеристика всіх формоутворюючих груп ліній. Аналіз напрямку та ритмічного розташування пластичних ліній. (Виконання ілюстративного матеріалу, 2-3 схеми композиційного аналізу пластичного рівня формоутворення джерела натхнення)
3. Творча частина. Трансформація форм 3.1 Аналіз варіантності структури та пластики форми творчого джерела Дизайн – як метод забезпечення якості промислових виробів. Основні етапи створення нових форм. Способи трансформації що використовуються при розробці композиції художньої системи об’єкту дизайну. Біоніка—як одно з найпоширеніших джерел натхнення в дизайні. Силуетна характеристика форми яка впливає на першочергове сприйняття композиції. Вплив часткової зміни пропорцій, характеру ритміки на сприйняття композиції форми. Ілюстративний аналіз можливих варіантів досліджених форм джерела натхнення для якомога більшої варіантності майбутніх форм одягу. Структурування елементів, досягнення багатоваріантності та різноманітності базових форм. (Виконання ілюстративного матеріалу, 2-3схеми можливих композиційних варіантів обраних для аналізу форм джерела натхнення/трансформовані художні образи)
3.2 Методи та способи трансформації форми джерела у форму сучасного костюму Обґрунтування методу та способу трансформації обраної форми джерела. Трансформування елементів у більш прості виважені форми пропорційні фігурі людини. Визначення структури та пластики нових моделей одягу згідно проаналізованим формам творчого джерела. Досягнення виразності за рахунок грамотного використання композиційних виразних засобів та способів гармонізації форм одягу. Закінченість форм - функціональна, естетична та змістовна єдність форм в одязі. (Виконання ілюстративного матеріалу, додаток Б, 8-10 схем структурного та пластичного рівнів формоутворення нових запропонованих форм моделей одягу на основі композиційної системи джерела) 3.3 Стильова характеристика нової художньої системи об’єкту дизайну Стиль – як основа мистецтва. Трансформація форм при збереженні стилістичних зв’язків. Стилі в сучасній моді. Обґрунтування стилістичного вибору для нової колекції. Визначення типу колекції, композиційного принципу побудови колекції (система «гардероб», «комплект», «ансамбль», «сімейство» та т. ін.), її призначення та соціально-психологічний тип споживача (вік, стать, професійна направленість). Роль аксесуарів в сучасній моді. Характеристика всіх аксесуарів та доповнень, які входять до складу колекції. Додаток В Композиція запропонованих аксесуарів до нової художньої системи об’єкту дизайну)
3.4 Реалізація форм в матеріалі та кольорі Композиційні виразні засоби. Емоційний вплив кольору та фактури на форму. Гармонійні сполучення кольорів. Докладне обґрунтування колористичного оформлення колекції, вибору тканин та матеріалів (орнаментальні та фактурні особливості) для втілення нових запропонованих форм. (Додаток Г Декоративна композиція запропонованих матеріалів для втілення нових форм)
|