Перша допомога при переломах

Переломи бувають:

1. закритими;

2. відкритими.

При закритих переломах не порушується цілісність шкірного покрову, при відкритих – у місцях перелому залишається рана. Найнебезпечніші відкриті переломи.

Розрізняють переломи:

1. із зміщенням;

2. без зміщення кісткових уламків.

Основні ознаки переломів:

1. біль;

2. припухлість;

3. синці;

4. незвична рухомість у місцях перелому;

5. порушення функцій кінцівки.

У тяжких випадках переломи супроводжуються шоком.

Травматичний шок – це загрозливе для життя ускладнення важких уражень, що характеризується розладом:

1. центральної нервової системи;
2. порушенням кровообігу;
3. обміну речовин;
4. важких функцій організму.

Щоб зменшити больове відчуття і запобігти виникненню травматичного шоку потерпілому необхідно ввести болезаспокійливі ліки, які є в аптечці індивідуальній.

Шприц-тюбик складається з поліетиленового корпуса, ін’єкційної голки і захисного ковпачка; призначений для одноразового внутрішньо м’язового або підшкірного введення протибольових ліків.

Основні правила надання першої медичної допомоги при переломах:

1. зупинка артеріальної кровотечі;
2. попередження травматичного шоку;
3. накладання стерильної пов’язки на рану;
4. проведення іммобілізації табельними чи підручними засобами.

Іммобілізація – це забезпечення нерухомості кісток у місці перелому; вона зменшує біль, що дає змогу уникнути травматичного шоку. Нерухомість у місці перелому досягається накладанням спеціальних шин або підручних засобів і фіксацією двох найближчих суглобів (вище і нижче місця перелому). Така іммобілізація називається транспортною.

Підручними засобами іммобілізації можуть служити фанери, палиці, тонкі дошки, різноманітні побутові предмети, за допомогою яких можна забезпечити нерухомість у місці перелому.