Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Оцінка рівня фінансово-економіної безпеки з використанням ресурсно-функціонального підхіду
|
|
Ресурсно-функціональний підхід, як найбільш поширений серед науковців, є достатньо всеосяжним, адже охоплює усі функціональні сфери діяльності підприємства. Його переваго є намагання оцінити стан ресурсів підприємства, здатних протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам в синтезі. Проте методика оцінки стану ресурсів ототожнюється із методикою оцінки ефективності використання ресурсів, що є відображенням неправильної позиції авторів відносно синонімічності фінансово-економічної безпеки та ефективності. [49, с. 267] Водночас при визначенні сукупного критерію питома вага кожної функціональної складової визначається на основі д3умки експертів, що свідчать про значний суб’єктивний вплив на рівень фінансово-економічної безпеки. Наведені характерні риси притаманні ресурсно-функціональному підходу, розробленому Є.Олейниковим [50, с.455] та представленому також у роботах С.Покропивного і О.Федоніна. Подальші варіації цього підходу спрямовані на вирішення дискусійних питань щодо спектра функціональних складових фінансово-економічних безпеки підприємства, переліку оціночних критеріїв складових фінансово-економічної безпеки методики визначення вагомості складових у загальному показнику. Відтак, щодо функціональних складових фінансово-економічної безпеки, то крім загальноприйнятих фінансової. Інтелектуальної і кадрової, техніко-технологічної, політико-правової, інформаційної, екологічної, силової спостерігається як розширення їх кількості (Л.Омелянович вважає, що функціональними складовими фінансово-економічної безпеки є технічна, технологічна, просторова, фінансова, податкова, економіко-правова; Г.Дем’яненко – доповнює попередні складові економічно безпеко внутрішньої діяльності, економічною безпекою зовнішньої діяльності, трудовою, інформаційними складовими, так і звуження (Є.Крихтін та М.Фоміна виділяють такі складові: фінансову, техніко-технологічну, кадрову (інтелектуальну), екологічну, інформаційну; Г.Ейтутіс – фінансову, техніко-технологічну, інвестиційну, людського фактора; С.Капітула – виробничу, фінансову, інвестиційну).
Відносну переліку оціночних критеріїв складових фінансово-економічної безпеки, то кожний прихильник ресурсно-функціонального підходу пропонує власну концепцію щодо кількості, сутності та аналітичної формули показників, що обумовлено суб’єктивною позицією або специфікою досліджуваної галузі.
Наприклад, Марушак С.М. розглядає сукупність процесів, що протікають в організації з усіма взаємозв’язками, які складають єдину неподільну групу з точки зору їх функціональної ролі в забезпеченні фінансово-економічної безпеки підприємства. [14].
Таке визначення структури фінансово-економічної безпеки підприємства характеризує її як складну систему, оцінка рівня якої складається з оцінок її підрівнів, які, в сою чергу, є комплексними оцінками за групами або однією групою вихідних показників.
Література
1. Ковалев Д. Экономическая безопасность предприятия / Ковалев Д., Сухорукова Т. // Экономика Украины. - 1998. - № 10. - С. 48-51.
2. Бендиков М.А. Экономическая безопасность промышленного предприятия в условиях кризисного развития / М.А. Бендиков // Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - № 2. - С. 17-29.
3. Илларионов А. Критерии экономической безопасности / Илларионов А. // Вопросы экономики. 1998. - № 10. - С. 45
4. Тамбовцев В.Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура проблемы / В.Л. Тамбовцев // Вестн. Моск. ун-та. - сер.6. Экономика. - 1995. - № 3. - С. 3.
5. Экономическая и национальная безопасность: учебник / под ред. Е.А. Олейникова. - М.: Издательство «Екзамен», 2004. - 768 с.
6. Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки підприємства / С.Б. Довбня, Н.Ю. Гічова // Фінанси України. - 2008. - № 4. С. 88-97.
7. Реверчук Н.Й. Управління економічною безпекою підприємницьких структур: Монографія./ Реверчук Н.Й. - Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 195 с.
8. Штовба С.Д. Введение в теорию нечетких множеств и нечеткую логику / Штовба С.Д. - Винница: Издательство винницкого государственного технического университета, 2001. - 198 с.
9. Економічна безпека підприємств, організацій та установ: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [В.Л. Ортинський, І.С. Керницький, З.Б. Живко та ін.]. - К.: Правова єдність, 2009. - 544 с.
10. Недосекин А.О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций / Недосекин А.О. -Санкт-Петербург: Сезам, 2002. - 276 с.
До основних переваг даного підходу відносять його всеосяжний, комплексний характер, оскільки при цьому вивчаються основні процеси, що впливають рівень забезпечення фінансово-економічної безпеки (Козаченко А. В., Пономарьов В. П., Ляшенко А. Н.) [51]. При цьому, фінансово-економічна безпека розглядається надто детально і ототожнюється з самою діяльністю підприємства.
Відповідно до ресурсно-функціонального підходу фінансово-економічна безпека підприємства забезпечується запобіганням зовнішнім та внутрішнім загрозам підприємству на основі досягнення його основних функціональних цілей:
- входження підприємства в фазу стабільності та безперервності виробничої діяльності;
- досягнення підприємством фінансово-економічної стійкості;
- підвищення ефективності використання ресурсів;
- адаптація до змін зовнішнього середовища;
- забезпечення постійного розвитку підприємства.
Кожна така глобальна ціль складається з множини локальних цілей. Локальні цілі необхідно розділяти в першу чергу за функціональними сферами діяльності.
Відповідно до визначених основних функціональних цілей здійснюється градація рівнів фінансово-економічної безпеки підприємства. Структурування рівнів фінансово-економічної безпеки підприємства необхідно здійснювати виділенням квадрантів на перетині результатів діяльності підприємства та його здатностей (рис. 3.4). [52]
| Здатність підприємства |
| До постійного розвитку |
| До адаптації |
| Протистояти загрозам |
| Стабільність та безперервність виробничої діяльності |
| Фінансово-економічна стійкість |
| Ефективність використання ресурсів |
| Результати діяльності підприємства |
Рис. 3.4 - Структурування рівнів економічної безпеки підприємства
На перетині здатності підприємства до адаптації та стабільності і безперервності виробничої діяльності формується другий рівень економічної безпеки підприємства. На цьому рівні підприємство здатне передбачати загрози, які можуть з’явитися та адаптуватись як до негативних змін зовнішнього та внутрішнього середовища, так і до позитивних. Але не спостерігається значних комерційних результатів. Тут більше проявляється соціальний ефект, що пов’язано з безперервністю функціонування та збереження робочих місць.
Третій рівень економічної безпеки характеризує підприємство, в якого виявлені здібності до постійного розвитку, але це не означає, що підприємство розвивається саме в цей період. Підприємство з таким рівнем має потенціал до розвитку. Потрапляння в цей квадрант може бути пов’язано з проходженням перепідготовки персоналу, придбанням нової технологічної ліній. Між здобуттям здатності до розвитку та самим процесом розвитку проходить деякий часовий лаг.
Четвертий рівень пов'язаний з початком досягнення результату фінансово-економічної стійкості, тобто мається на увазі, хоча б покриття підприємством всіх своїх витрат.
П’ятий квадрант є індикатором здатності підприємства адаптуватись до змін та при цьому зі значною швидкістю відновлювати свою фінансово-економічну стійкість. На такому підприємстві майже завжди команда менеджерів працює на високому професійному рівні та зможе з достатнім рівнем активності відреагувати на зміни в зовнішньому економічному оточенні.
Шостий рівень фінансово-економічної безпеки засвідчує початок процесів розвитку підприємства після досягнення ним нормального типу фінансової стійкості.
Підприємство, яке знаходиться на сьомому рівні, можна назвати таким, що здійснює відмінну реалізацію посередньої стратегії, це засвідчує ефективність використання ресурсів, але таке підприємство не розробляє ефективної довгострокової стратегії та працює без нарощування потенціалу, тобто може лише протистояти загрозам, які виникають. Підприємства, які потрапили до восьмого рівня, характеризуються середнім рівнем накопичення потенціалу та найвищим рівнем результатів діяльності.
Дев’ятий, найвищий рівень фінансово-економічної безпеки підприємства, відповідає досягнутим підприємством найвищим результатам його діяльності та найвищому накопиченню його потенціалу. У підприємства в цьому випадку зафіксовано найвищі здатності до розвитку та найвища ефективність використання ресурсів.
Оцінка результатів діяльності підприємства здійснюється за допомогою таксономічного показника. Оцінка здатностей підприємства виконується також на основі таксономічного показника. Систему показників для оцінки основних передумов досягнення певного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства подано в табл. 3.9.
Таблиця 3.9 - Система показників для оцінки основних передумов досягнення певного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства
| Підсистеми показників, що характеризують здатності підприємства до: | Показники |
| протистояння загрозам | Питома вага в активі балансу необоротних активів |
| Питома вага в активі балансу оборотних активів | |
| Питома вага в пасиві балансу власного капіталу | |
| Питома вага в пасиві балансу довгострокових зобов’язань | |
| Питома вага в пасиві балансу поточних зобов’язань | |
| адаптації | Питома вага основних засобів в виробничому потенціалі |
| Питома вага виробничих запасів в виробничому потенціалі | |
| Питома вага незавершеного виробництва в виробничому потенціалі | |
| Темп зростання фонду оплати праці | |
| Питома вага заохочувальних виплат і компенсацій в фонді оплати праці | |
| постійного розвитку | Коефіцієнт забезпеченості інтелектуальною власністю |
| Питома вага витрат на обчислювальну техніку в загальному об’ємі витрат на інформатизацію | |
| Питома вага витрат на оплату послуг сторонніх підприємств у сфері інформатизації в загальному об’ємі витрат на інформатизацію | |
| Коефіцієнт покриття капітальних інвестицій | |
| Коефіцієнт капітального будівництва | |
| Питома вага інвестицій на будівництво в загальному об’ємі капітальних інвестицій | |
| Питома вага інвестицій на придбання нових основних засобів в загальному об’ємі капітальних інвестицій | |
| Питома вага кадрів, які підготовлені новим професіям | |
| Питома вага працівників, які підвищили кваліфікацію |
Систему показників для оцінки поточного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства подано в табл. 3.10.
Таблиця 3.10 -Система показників для оцінки поточного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства
| Підсистеми показників, що характеризують результати діяльності підприємства, зокрема: | Назва показника |
| Фінансово - економічну стійкість підприємства | Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) |
| Коефіцієнт фінансового ризику | |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | |
| Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності | |
| Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) | |
| Коефіцієнт маневреності | |
| стабільність та безперервність виробничої діяльності підприємства | Коефіцієнт оборотності оборотних активів |
| Тривалість одного обороту оборотних активів | |
| Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. | |
| Адміністративні витрати, тис. грн. | |
| Витрати на збут, тис. грн. | |
| Матеріальні витрати, тис. грн. | |
| Витрати на оплату праці, тис. грн. | |
| Матеріалоємність | |
| Енергоємність | |
| Виробничий потенціал | |
| Фондоозброєність праці | |
| Трудомісткість | |
| Ефективність використання ресурсів підприємства | Рентабельність продажу, % |
| Рентабельність активів, % | |
| Сума вивільнених коштів в процесі прискорення оборотності оборотних активів | |
| Коефіцієнт придатності нематеріальних активів | |
| Коефіцієнт зношеності нематеріальних активів | |
| Фондовіддача | |
| Показник виходу придатного продукту з використаної сировини | |
| Коефіцієнт зношеності основних засобів (ОЗ) | |
| Коефіцієнт придатності основних засобів | |
| Рентабельність за операційною діяльністю, % | |
| Коефіцієнт затоварювання готовою продукцією | |
| Коефіцієнт плинності кадрів | |
| Коефіцієнт динаміки середньооблікового складу персоналу | |
| Питома вага простоїв в фонді робочого часу | |
| Питома вага неявок в зв’язку з переведенням на скорочений робочий день в фонді робочого часу | |
| Питома вага неявок з дозволу адміністрації в фонді робочого часу | |
| Продуктивність праці | |
| Темп зростання персоналу | |
| Коефіцієнт придатності нематеріальних активів | |
| Коефіцієнт зношеності нематеріальних активів |
Якісне шкалювання рівнів фінансово-економічної безпеки підприємства можна розділити наступним чином: 1, 2, 3 квадранти відповідають низькому рівню економічної безпеки, 4, 5, 6 квадранти – це середній рівень безпеки підприємства, 7, 8, 9 – це відповідно квадранти високого рівня. Таку якісну градацію рівнів фінансово-економічної безпеки слід здійснювати за критерієм досягнутих результатів діяльності, тому що наявний потенціал або наявні здібності у підприємства не є гарантією того, що вони невдовзі розкриються або реалізуються.
1. Ильяшенко С. Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С. Н. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 3 (21). С. 12-19.
2. Ковалев Д. Экономическая безопасность / Д. Ковалев, Т. Сухорукова // Экономика Украины. – 1998. – № 10. – С. 48-51.
3. Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: [монографія] / Г. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, О. М. Ляшенко. – К.: Лібра, 2003. – 280 с.
4. Механизмы управления экономической безопасностью / Ю. Г. Лысенко, С. Г. Мищенко, Р. А. Руденский и др. – Донецк: ДонНУ, 2002. – 178 с. 5. Шлыков В. Экономическая безопасность предприятия / В. Шлыков // РИСК. – 1997. – №6. – С. 61-63. 5. Шлыков В. В. Комплексное обеспечение экономической безопасности предприятия / В. В. Шлыков. – СПб.: Алетейя, 1999. – 138 с.
Головним недоліком описаного методу є значний вплив суб’єктивного фактора, тобто значний вплив думки експертів.
У роботах Ковальова Д. І. та Плєтнікової І. П. пропонується рівень фінансово-економічної безпеки підприємства визначати як функцію багатьох змінних – показників діяльності підприємства:
(3.34)
де f(xi)=f(xi-xкр)– локальна функція залежності рівня фінансово-економічної безпеки від значення і-го показника діяльності підприємства хi, яка не є лінійної, частіше виражається експоненційною залежністю; хкр – порогове значення показника; α – рівень значимості і-го показника, що визначається пропорційно середнім відсоткам функції f(xі) при зміні аргументу xi на 1 %.
Підхід заснований на твердженні, що вплив усіх чинників, як внутрішніх так і зовнішніх, на фінансово-економічну безпеку проявляється в зміні показників його діяльності. В даному випадку не визначені види локальних функцій, що не дозволяє зрозуміти алгоритм їх розрахунку. [14]
(Марущак с. М. Проблеми застосування існуючих методик оцінки економічної безпеки діяльності підприємств)
Оцінку пропонується здійснювати за кожною функціональною складовою фінансово-економічної безпеки, а потім визначити інтегральний показник експертним шляхом. При цьому функціональну структуру фінансової діяльності й, відповідно, фінансово-економічної безпеки підприємства визначають такі складові: бюджетна; грошово-кредитна; валютна; банківська; інвестиційна; фондова; страхова [5, С. 13-14].
Порядок визначення загального рівня фінансово-економічної безпеки та рівня безпеки по кожній її складовій, за цим підходом, наведено в таблиця 3.11 [6, С. 292-295].
За результатами розрахунків рівень безпеки оцінюється від 0 (відсутність фінансової безпеки) до 1 (найвищий рівень фінансової безпеки).
Такий підхід передбачає застосування експертних оцінок й обмежений у практичному використанні складними розрахунками через відсутність необхідних для оцінки фінансово-економічної безпеки бухгалтерських та статистичних даних.
Таблиця 3.11 – Порядок визначення рівня фінансово-економічної безпеки на основі ресурсно-функціонального підходу
| Рівень безпеки по бюджетній складовій Ібж |
| Ібж = Кп.з× ап.з + +Кб.к× аб.к +Кз.б× аз.б. Кп.з = (Пр – ПЗ): Пр Кб.к = (ОК – БК): ОК Кз.б = (ОК – ЗБ): ОК Кп.з – частка податків і зборів, які сплачуються з прибутку підприємства у сумі прибутку; Кб.к – частка бюджетного кредиту (фінансування) у сумі оборотних коштів; Кз.б – відношення кредиторської заборгованості бюджету по податках і зборах; ап.з, аб.к, аз.б. – вагові частки кожного коефіцієнту; Пр – прибуток підприємства; ПЗ – сума сплачених з прибутку податків і зборів; ОК – сума оборотних коштів (власних і позикових); БК – величина бюджетного кредиту (фінансування); ЗБ – величина кредиторської заборгованості з бюджетом. |
| Рівень безпеки по грошово-кредитній складовій – Ігк |
| Ігк = Ккр× акр + +Кз.п× аз.п +Кс.к-д× × ас.к-д. Ккр = ОКкр: (ОКп – ОКв Кз.п = (Фо.п – Зз.п); Фо.п., Кс.к-д = ДЗ: КЗ Формула має економічний сенс лише за умови, що КЗ > або = ДЗ. При < ДЗ коефіцієнт Кс.к-д вважається рівним 1. Ккр – частка короткострокових кредитів у покритті нестачі власних оборотних коштів; Кз.п – заборгованості із з/п працівникам; Кс.к-д – співвідношенням кредиторської та дебіторської заборгованості; акр, аз.п, ас.к-д – відповідні вагові частки кожного коефіцієнту; ОКп – потреби підприємства в оборотних коштах для здійснення операційної діяльності; ОКкр – сума короткострокових кредитів, узятих для поповнення оборотних коштів для здійснення операційної діяльності; ОКв – наявність власних оборотних коштів; Фо.п – фонд оплати праці; Зз.п – заборгованість по заробітній платі; КЗ – обсяг кредиторської заборгованості; ДЗ – обсяг дебіторської заборгованості. |
| Рівень безпеки по банківській складовій Ібн |
| Ібн = Дп: Кр Якщо Дп > Кр, то значення показника Ібн вважається рівним 1. Дп – обсяг внесених підприємством у банк депозитів; Кр – загальний обсяг узятих у банку кредитів (коротко- і довгострокових). |
Продовження таблиці 4.4
| Рівень безпеки по валютній складовій – Ів |
| Ів = Ке-і× ае-і + Кк.д.е-і× ак.д.е-і. Формула має економічний сенс лише за умови, що КЗе-і > або = ДЗе-і. При КЗе-і < ДЗе-і коефіцієнт Кк.д.е-і вважається рівним 1. Ке-і = ОПе-і: ОП Кк.д.е-і = ДЗе-і: КЗе-і Ке-і – частка обсягу продажів за рахунок експортно-імпортних операцій у загальному обсязі продажів; Кк.д.е-і – співвідношенням кредиторської та дебіторської заборгованості по експортно-імпортних операціях; ае-і, ак.д.е-і. – відповідні вагові частки кожного коефіцієнту; ОПе-і – обсяг продажів по експортно-імпортних операціях; ОП – загальний обсяг продажів; КЗе-і – обсяг кредиторської заборгованості по експортно-імпортних операціях; ДЗе-і – обсяг дебіторської заборгованості по експортно-імпортних операціях. |
| Рівень безпеки по інвестиційній складовій Іі |
| Іі = КВ: Ко КВ – капітальні вкладення у розвиток підприємства; Ко – основний капітал. |
| Рівень безпеки по фондовій підсистемі Іф |
| Іф = Ва: Ко× Ка: Ко Ва – обсяг випущених акцій з метою збільшення основного капіталу; Ка – обсяг куплених акцій для збільшення основного капіталу. |
| Рівень безпеки по страховій складовій Іс |
| Іс = Кс.м× ас.м + Кс.п× ас.п + Кс.н× ас.н. Кс.м = Мс: Ко Кс.п = Пс: Пз Кс.н.= Бс: ФОП Кс.м – часткою застрахованого майна в основному капіталі; Кс.п – часткою застрахованого прибутку в загальному прибутку; Кс.н – співвідношенням страхових платежів по страхуванню від нещасних випадків і захворювань до фонду оплати праці; Мс – обсяг застрахованого майна; Пс – обсяг застрахованого прибутку; Пз – загальний обсяг прибутку; Бс – обсяг страхових платежів по нещасних випадках і захворюваннях; ФОП – фонд оплати праці підприємства. |
Відповідно до ресурсно-функціонального підходу оцінка рівня економічної безпеки підприємства здійснюється на основі оцінки стану використання корпоративних ресурсів за спеціальними критеріями. При цьому як корпоративні ресурси розглядаються чинники бізнесу, а саме ресурси: капіталу (акціонерний капітал і позикові фінансові ресурси), персоналу, інформації й технології, техніки та устаткування, прав (права на використання патентів, ліцензії й квоти на використання природних ресурсів, а також експортні квоти, права на користування землею), роль яких постійно зростає.
Ресурсно-функціональний підхід до оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємства є досить широким. Проте спроба охопити всі функціональні складові діяльності підприємства може призвести лише до «певного розмивання» суті (основ) поняття економічної безпеки. До того ж, визначення її рівня з використанням сукупного критерію, що розраховується на основі висновків кваліфікованих експертів, не гарантує його об’єктивності, оскільки нереально повністю позбутися суб’єктивної думки експертів. Крім того, відомо, що інтеграція показників із використанням будь-якого з відомих підходів, у тому числі за допомогою частки значущості показників, як це пропонує Е. Олейников [55], призводить до зниження точності й достовірності оцінки. Положення і методи цього підходу багато в чому збігаються зі звичайним аналізом ефективності використання наявних у підприємства ресурсів, що не зовсім відповідає вимогам до якісної оцінки безпосередньо його економічної безпеки та її рівня, а це примушує задуматися над важливістю та доцільністю застосування цього підходу.
Таблиця 3.12 - Основи використання ресурсно-функціонального підходу щодо визначення рівня фінансово-економічної безпеки підприємства
| Методичний підхід | Переваги | Недоліки | Особливості застосування |
| Ресурсно-функціональний (Ковальов Д., Плетнікова І., Покропивний С., Олейников Е.) | Комплексне врахування більшості характеристик економічної безпеки підприємства, простота інтерпретації результатів оцінки | Суб’єктивність експертної думки при визначенні вагових коефіцієнтів; інтеграція різнохарактерних показників може призвести до недостовірності оцінки; використання лінійної моделі дещо неадекватно описує стан безпеки | Доцільно використовувати для підприємств реального сектора економіки, оскільки дозволяє надати характеристику не тільки рівню безпеки, але й ефективності використання ресурсного потенціалу |