Посилання

4.11.1 Посилання в тексті на джерела треба зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

Приклад

«…у роботах [1 – 5 ]…».

Допускається наводити посилання у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад

Цитата в тексті «…частка інформаційної роботи перевищує 70 % [6]¹⁾».

Відповідний опис у переліку посилань:

6 Автоматизація робіт в установах // ТНЕР. – № 4. – М.: Мир, 1983. – С. 66 – 76.

Відповідне подання виноски:

________________________

¹⁾ [6] Автоматизація в установах // ТНЕР. – № 4. – М.: Мир, 1983. – С. 66 – 76.

4.11.2 При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, рисунки, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях треба писати: «…у розділі 4», «…дивись 2.1», «…відповідно до 2.3.4», «…на рисунку 1.3», «(рисунок 5)», «…у таблиці 3.2», «…згідно з формулою (3.1)», «…у рівняннях (1.2) – (1.5)», «…у додатку Б» тощо.

4.12 Формули та рівняння

4.12.1 Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

4.12.2 У формулах треба використовувати умовні позначення фізичних величин, установлені в комплексі стандартів ДСТУ 3651–97.

Пояснення до позначень і числових множників, якщо їх не було раніше в тексті, треба подавати безпосередньо під формулою.

Приклад

Густина кожного зразка у кілограмах на кубічний метр обчислюється за формулою:

, (1)

де m – маса зразка, кг;

V – об’єм зразка, м³.

Пояснення кожного позначення, що міститься в формулі, треба подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено в формулі. Перший рядок пояснення треба починати з абзацу словом «де» без двокрапки. Після пояснення позначення через кому пишуть одиницю відповідної фізичної величини.

4.12.3 Формули, які подають одна за одною і не відокремлюють текстом, відділяють комою і розташовують у стовпчик.

Приклад

, (1)

. (2)

4.12.4 Переносити формулу на наступний рядок необхідно тільки на знакові виконуваної операції, знак на початку наступного рядка повторюють. У разі перенесення формули на знакові множення застосовують знак «´».

4.12.5 У тексті формули можуть бути виконані машинописним, машинним способом чи креслярським шрифтом висотою не менше ніж 2, 5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається.

4.12.6 Формули, крім формул у додатках, треба нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. Номер формули складають з номера розділу і порядкового номера формули в цьому розділі відокремлених крапкою.

Формули в кожному додатку повинні мати окрему нумерацію, складену з літери позначення додатка та порядкового номера формули цього додатка, сполучених крапкою.

Якщо в тексті або додатку тільки одна формула, її нумерують так: (1) або (А.1).

Можлива наскрізна нумерація формул, крім додатків.

4.12.7 У посиланнях на формули в тексті подають їх номери в круглих дужках.

Приклад

…у формулі (3.1);

…у формулі (В.1);

…у формулі (1).

4.12.8 Порядок викладення в тексті математичних рівнянь такий самий, як і формул.

4.13 Нумерація сторінок

4.13.1 Сторінки документа і додатків, що входять до складу документа, треба нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього документа.

Номер сторінки документа, який виконаний на аркушах формату А4, проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер сторінки документа, який виконаний на формах 9 і 9а ГОСТ 2.106–96, проставляють у відповідній графі основного напису.

4.13.2 Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок, номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

4.13.3 Рисунки і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок документа.