Юридична людина та правова людина: характеристика понять.

Оскільки філософська антропологія визначає людину як людину здатну1, то й правова антропологія може бути представлена як такий підхід до права, коли останнє розглядається крізь призму людських здібностей. Серед різних людських здібностей виділяється і здатність до права, на підставі якої людина одержує визначення “homo juridicus” (людина юридична). Обґрунтовуючи введення останнього поняття французький соціолог права Жан Карбон’є підкреслював, що тільки людина з усіх живих істот “наділена властивістю бути юридичною істотою”, і тільки їй притаманна здатність “створювати і сприймати юридичне”2. Саме ця властива людині здатність, вважав він, а також підтримуючий її ментальний механізм, повинні бути предметом юридичної антропології3.Людина в системі права, людина правова  це, насамперед, с у б ‘ є к т, агент і носій визначених дій. Тому, найважливішим питанням правової антропології є питання “хто є суб'єктом права? ”, чи “що означає бути суб'єктом права, а не просто суб'єктом моральної повинності чи громадянином держави? ”4. Іншими словами, це питання про те, завдяки якій здатності ми ідентифікуємо суб'єкта права, яка зі сторін людського буття робить право можливим.Проблема суб'єкта права виявляється ключовою для розкриття феномена права, виявлення його змісту. В концепції російського філософа права початку ХХ століття Миколи Алексєєва суб'єкту приділяється роль “найбільш глибокого елемента правової структури” 5. Цей висновок перегукується з положенням відомого радянського юриста Євгена Пашуканіса про суб'єкта як атома юридичної теорії, найпростішого, нерозкладеного далі елемента6.Людину робить правовим суб'єктом те, що вона за своєю сутності має здатність, яка уможливлює право. Звичайно, тут мається на увазі не просто суб'єкт права, як про нього вчить юридична теорія, а суб'єкт у філософському змісті, правовий суб'єкт, коли на перший план виходить власна рефлексивна діяльність людини, не витиснута об’єктивованими формами існування юридичного змісту в позитивному праві.

Правова людина-це поняття, яким констатуються ті властивості, характеристики природи чи сутності біосоціального індивіда, завдяки яким він здатний створювати право. Юридичну людину цікавлять антропологічні підстави, що змушують людину або дотримувати, або порушувати норми права, ій важливо з’ясувати як з соціальних, духовних антропологічних якостей людини з’являються передумови права, закону і злочину та до якої міри деструктивні нахили людей підлягають правовому блокуванню.