Висновки та рекомендації

На сучасному етапі аграрних перетворень в Україні явно ігнорується грунтово-екологічний блок геоінформації про стан земельних ресурсів держави. З метою оновлення відомостей по агрогенетичній та екологічній характеристиці грунтів та розробки нетрадиційних моделей підвищення родючості грунтів, їх окультурювання, захисту від деградації та забруднення в сучасних поліваріантних умовах ринкового господарювання при різних формах власності на землю було проведено коригування матеріалів грунтових зйомок, виконаних раніше по учгоспу Спеціалістами Харківської філії Укрземпроекту. Коригування проведено у повній відповідності з методикою ґрунтових зйомок. Моделювання проводилось із застосуванням комп'ютерної техніки. Отримані нами під час виробничої практики результати дозволили зробити такі висновки:

1. Ландшафтні блоки геоінформації є вельми суттєвими компонентами моделей окультурювання грунтів та підвищення їх родючості, яка поділяється при моделюванні на потенційну та ефективну. На землях учгоспу вони повністю зумовлені його територіальною приуроченістю до Лісостепу лівобережного високого (ЛС IV ₂4) – Харківсько-Салтівський агрогрунтовий район (на межиріччі річок Харків-Уди-Сіверський Дінець).

2. При польовому обстеженні земель учгоспу нами було виявлено тісний зв'язок структур грунтового покриву практично з усіма факторами та умовами грунтотворення. Розроблений нами на цій основі номенклатурний список грунтів для новоутвореного господарства враховує попередні розробки Укрземпроекту і складає центральне ядро моделей окультурювання грунтів, які беруть до уваги сучасні тенденції у зміні їхніх властивостей та рівня родючості. Особливо тривожним видаються такі негативні тенденції і виявлені нами при польовому обстежені грунтів як і їх засолення, заболочування, еродованість, ущільнення важкою технікою, дегуміфікація, пестицидний токсикоз і хемогенне забруднення.

3. Комплекси конкретних агротехнологічних прийомів по їхньому попередженню із обов'язковими блоками розроблених нами моделей окультурювання грунтів, які враховують сучасні тенденції до розширення лучно-пасовищних угідь.

4. Моделі окультурювання розроблялись на основі принципів екологізованого, адаптивного землекористування, що дозволило нам рекомендувати ряд таких нестандартних поведінок господарювання, як:

· скорочення площі орних земель навіть на чорноземних грунтах, перш за все на їх змитих аналогах;

· відмова від осушення, а тим більше — переосушення алювіальних грунтів в заплаві р. Роганка;

· створення заповідників, заказників і рекреаційних зон на терасових землях, реставрація первозданних ландшафтів;

· рекультивація бросових земель;

· організація фермерських, індивідуальних і інших господарств по вирощуванню та переробці лікарських, квіткових, декоративних, горіхоплідних культур, винограду тощо.

5. Виготовлені нами грунтово-картографічні матеріали та екологізовані моделі окультурювання грунтів ми рекомендуємо запровадити в землеробську практику учгоспу, а також в навчальний процес на кафедрі грунтознавства, де ми залишаємо копії виготовлених моделей.

* див. “Програма та методика проведення навчальної польової практики з грунтознавства (картографування грунтів) / М.О.Горін, -Харків, 1988.