I. Основнi напрями iнтеграцiйного процесу.

1. Адаптацiя законодавства України до законодавства, забезпечення прав людини.

Адаптацiя законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближеннi iз сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток полiтичної, пiдприємницької, соцiальної, культурної активностi громадян України, економiчний розвиток держави у рамках ЄС i сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рiвня, що склався у державах-членах ЄС.

Адаптацiя законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у вiдповiднiсть iз європейськими стандартами i охоплює приватне, митне, трудове, фiнансове, податкове законодавство, законодавство про iнтелектуальну власнiсть, охорону працi, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачiв, технiчнi правила i стандарти, транспорт, а також iншi галузi, визначенi Угодою про партнерство та спiвробiтництво. Важливим чинником реформування правової системи України слiд вважати участь України у конвенцiях Ради Європи, якi встановлюють спiльнi для цiєї органiзацiї та ЄС стандарти.

Етапами правової адаптацiї є iмплементацiя Угоди про партнерство та спiвробiтництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства України у вiдповiднiсть iз стандартами ЄС, створення механiзму приведення проектiв актiв законодавства України у вiдповiднiсть iз нормами ЄС.

2. Економiчна iнтеграцiя та розвиток торговельних вiдносин мiж Україною та ЄС.

Глобалiзацiя свiтового господарства, унiфiкацiя нацiональних економiк на засадах ГАТТ/СОТ, економiчнi тенденцiї в державах-членах ЄС щодо консолiдованого єдиною грошовою одиницею Європейського Союзу, потенцiйна взаємовигiднiсть вiльної торгiвлi є важливими факторами економiчної iнтеграцiї та розвитку торгiвлi мiж Україною та ЄС.

Базовим документом, що визначає засади економiчної iнтеграцiї України до ЄС та засади розвитку торгiвлi, є Угода про партнерство та спiвробiтництво.

Розвиток процесу економiчної iнтеграцiї полягає у лiбералiзацiї i синхронiзованому вiдкриттi ринкiв ЄС та України, взаємному збалансуваннi торгiвлi, наданнi на засадах взаємностi режиму сприяння iнвестицiям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженнi спiльного правового поля i єдиних стандартiв у сферi конкуренцiї та державної пiдтримки виробникiв. Економiчна iнтеграцiя базується на координацiї, синхронiзацiї та вiдповiдностi прийняття рiшень у сферi економiки України та ЄС i передбачає лiквiдацiю обмежень розвитку конкуренцiї та обмеження застосування засобiв протекцiонiзму, формулювання основних економiчних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС.

3. Iнтеграцiя України до ЄС у контекстi загальноєвропейської безпеки.

Безпека України у контекстi загальноєвропейської безпеки грунтується на тому, що розвиток i змiцнення ЄС поглиблюють загальноєвропейську безпеку в усiх її вимiрах.

Принцип неподiльностi європейської безпеки однаково важливий як для України, так i для ЄС та його повноправних та асоцiйованих держав-членiв. Кооперативна безпека, пошук пiдходiв до якої, поряд з iншими європейськими i трансатлантичними структурами, активно веде ЄС, має стати для України гарантiєю власної безпеки.

Визнання Європейським Союзом важливого значення України у формуваннi нової архiтектури європейської безпеки на третє тисячолiття може i повинно бути використаним як суттєвий важiль просування українських iнтересiв у вiдносинах з ЄС. Одночасно змiцнення безпеки України пов'язане i з забезпеченням економiчної безпеки та полiтичної стабiльностi у державi.

Визнаючи на основi принципiв Статуту ООН вiдповiдальнiсть за пiдтримання мiжнародного миру та безпеки за Радою Безпеки ООН i дотримуючись принципiв i цiлей Хартiї європейської безпеки ОБСЄ, Україна та ЄС активно спiвробiтничають з ООН, ОБСЄ, Радою Європи, iншими мiжнародними органiзацiями у сферi заохочення i пiдтримки стабiльностi, запобiгання конфлiктам, урегулювання кризових ситуацiй та постконфлiктної вiдбудови, використовуючи для цього всi наявнi можливостi - вiд дипломатичної дiяльностi, надання гуманiтарної допомоги i застосування економiчних санкцiй до здiйснення функцiй цивiльної полiцiї та проведення на основi вiдповiдного мандату ООН i/або ОБСЄ воєнних операцiй для врегулювання кризових ситуацiй.

Розширення та поглиблення полiтичного дiалогу i спiвробiтництва України iз Захiдно-Європейським союзом (ЗЄС), який надає ЄС пiдтримку у визначеннi оборонних аспектiв Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та забезпечує доступ ЄС до оперативних можливостей виконання гуманiтарних i рятувальних завдань, завдань щодо пiдтримання миру та завдань збройних сил пiд час урегулювання кризових ситуацiй, у тому числi проведення операцiй з установлення миру (" петерсьберзьких завдань"), є одними з важливих факторiв iнтеграцiї України до ЄС.

У зв'язку з прискоренням процесу iнституцiйного зближення та iнтеграцiї ЗЄС до ЄС важливого значення для України набуває розвиток вiдносин мiж ЄС i НАТО з питань оборонного планування, в якому Україна бере участь через Процес планування та оцiнки сил у рамках програми " Партнерство заради миру". Iнтенсифiкацiя розвитку Спiльної європейської полiтики з питань безпеки та оборони, створення в рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки нових органiв ЄС у вiйськовiй сферi та сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки, а також активiзацiя спiвробiтництва мiж державами-членами ЄС у галузi озброєння зумовлюють необхiднiсть здiйснення Україною своєчасних iнтеграцiйних крокiв у цьому напрямi.

Розвиток спiвробiтництва з ЄС у рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та Спiльної європейської полiтики з питань безпеки та оборони сприятиме також змiцненню конкурентоспроможностi української оборонної промисловостi, впровадженню принципiв, правил та механiзмiв, що забезпечують вiдкритiсть, прозорiсть доступу продукцiї цiєї галузi на внутрiшньому ринку ЄС та запобiгають її дискримiнацiї, прискореному виходу i закрiпленню українських виробникiв товарiв та послуг у прiоритетних мiжнародно-спецiалiзованих галузях i секторах економiки та значнiй диверсифiкацiї вiйськово-технiчних та науково-технiчних зв'язкiв. Розвиток такого спiвробiтництва надасть змогу зберегти орiєнтацiю на сучаснi системи загальноєвропейського виробництва. Основним напрямом реалiзацiї експортного потенцiалу України у вiдносинах з державами-членами ЄС може стати перетворення виробництв, безпосередньо пов'язаних з науково- технiчними досягненнями, в яких Україна займає провiднi позицiї, у прiоритетнi галузi, орiєнтованi на експорт.

4. Полiтична консолiдацiя та змiцнення демократiї.

Полiтична консолiдацiя передбачає неухильне поглиблення полiтичного дiалогу i полiпшення загальної атмосфери стосункiв мiж Україною та ЄС (саммiти, мiнiстерськi консультацiї, зустрiчi на експертному рiвнi).

Вона спрямована на:

гарантування полiтичної стабiльностi як в Українi, так i на всьому Європейському континентi;

забезпечення мирного розвитку та плiдного спiвробiтництва всiх європейських нацiй;

змiцнення демократичних засад в українському суспiльствi.

Полiтичну консолiдацiю у контекстi стратегiї України на європейську iнтеграцiю слiд розглядати у двох площинах.

Зовнiшньополiтична консолiдацiя спрямована, насамперед, на змiцнення європейської безпеки. З одного боку, вона включає всебiчне входження України в європейський полiтичний (у тому числi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), правовий, економiчний, iнформацiйний, культурний простiр. З iншого - iдентифiкацiю полiтики ЄС щодо України, вiдокремлення її вiд полiтики ЄС щодо Росiї та пiдтримку державами Європи та свiтовим спiвтовариством стратегiї iнтеграцiї України до ЄС. У цьому контекстi важливим є спiвробiтництво з Європейською Комiсiєю, Європарламентом та iншими загальноєвропейськими iнституцiями, а також поглиблення вiдносин з окремими державами-членами ЄС. Iстотною складовою зовнiшньополiтичної консолiдацiї слiд вважати згоду ЄС на поступове залучення України до регiональних iнiцiатив Союзу, а також вiдповiдних форм полiтичного дiалогу, партнерства та спiвробiтництва ЄС з державами - асоцiйованими членами ЄС та iншими державами. Одним з реальних внескiв на шляху до зближення полiтичних позицiй України та ЄС було б досягнення згоди щодо спiльної платформи в ООН з глобальних мiжнародних питань та приєднання України до спiльних заяв ЄС, заяв, що приймаються державами - членами ЄС в рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та у вiдповiдних мiжнародних органiзацiях, у тому числi ООН та ОБСЄ, залучення України до спiльних дiй ЄС, а також вироблення i прийняття спiльних позицiй та проведення спiльних дiй України та ЄС.

Внутрiшньополiтична консолiдацiя базується на виборi, зробленому українським суспiльством на користь iнтеграцiї до ЄС. Вона включає, насамперед, змiцнення демократiї та верховенства права в державi. Європейська iнтеграцiя сприятиме становленню громадянського суспiльства в Українi i дальшому формуванню української полiтичної нацiї як повноправного члена сiм'ї європейських нацiй. Важливим елементом внутрiшньої консолiдацiї є формування у суспiльствi прихильностi до iдеї набуття у майбутньому членства в ЄС як реальної можливостi забезпечити гiдне майбутнє для України та її громадян.

5. Адаптацiя соцiальної полiтики України до стандартiв ЄС.

Адаптацiя соцiальної полiтики України полягає у реформуваннi систем страхування, охорони працi, здоров'я, пенсiйного забезпечення, полiтики зайнятостi та iнших галузей соцiальної полiтики вiдповiдно до стандартiв ЄС i поступовому досягненнi загальноєвропейського рiвня соцiального забезпечення i захисту населення.

Даний напрям iнтеграцiйного процесу має здiйснюватися у рамках загальної програми реформ з активним залученням iнституцiй та програм ЄС та його держав-членiв i першочерговим спрямуванням технiчної допомоги ЄС саме на адаптацiю соцiальної полiтики. Важливе значення у цьому контекстi матиме ратифiкацiя i дальша iмплементацiя Україною Європейської соцiальної хартiї, а також укладання угод з координацiї систем соцiального забезпечення робiтникiв, якi мають українське громадянство i працюють на територiї держав-членiв ЄС.

6. Культурно-освiтня i науково-технiчна iнтеграцiя.

Поряд iз згаданими напрямами європейської iнтеграцiї, культурно-освiтнiй та науково-технiчний займають особливе мiсце, зумовлене потенцiйною можливiстю досягти вагомих успiхiв у iнтеграцiйному процесi саме на цих напрямках. Вони охоплюють галузi середньої i вищої освiти, перепiдготовку кадрiв, науку, культуру, мистецтво, технiчну i технологiчну сфери.

Iнтеграцiйний процес на вiдповiдних напрямах полягає у впровадженнi європейських норм i стандартiв у освiтi, науцi i технiцi, поширеннi власних культурних i науково-технiчних здобуткiв у ЄС. У кiнцевому результатi такi кроки спрацьовуватимуть на пiдвищення в Українi європейської культурної iдентичностi та iнтеграцiю до загальноєвропейського iнтелектуально-освiтнього та науково- технiчного середовища.

Здiйснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на вiдмiну вiд технiчних, обмежень на контакти i обмiни, на поширення iнформацiї. Особливо важливим є здiйснення спiльних наукових, культурних, освiтнiх та iнших проектiв, залучення українських вчених та фахiвцiв до спiльних та загальноєвропейських програм наукових дослiджень.

7. Регiональна iнтеграцiя України.

Практичне здiйснення iнтеграцiйного процесу можливе лише за умови доповнення загальноєвропейського вимiру спiвпрацi регiональною iнтеграцiєю та поглибленням галузевого спiвробiтництва України i ЄС. Ураховуючи важливу для ЄС тенденцiю, висловлену в гаслi ЄС: " Вiд Союзу країн до Союзу регiонiв", даний напрям набуває особливого значення.

Основою регiональної iнтеграцiї є УПС, Європейська Хартiя мiсцевого самоврядування, iншi вiдповiднi правовi акти Європейського Союзу та Ради Європи.

Регiональна iнтеграцiя передбачає встановлення i поглиблення прямих контактiв мiж окремими регiонами України та державами-членами i кандидатами у члени ЄС, їх розвиток у визначених у цiй Стратегiї напрямах для поступового перенесення основної ваги iнтеграцiйного процесу з центральних органiв виконавчої влади на регiони, до органiв мiсцевого самоврядування, територiальних громад i, зрештою, якнайширшого залучення громадян України.

8. Галузева спiвпраця.

Галузева спiвпраця являє собою координацiю i взаємодiю мiж Україною та ЄС у конкретних галузях i сферах господарської дiяльностi. Прiоритет на найближчi роки у галузевiй спiвпрацi слiд вiддати сферi транс'європейських транспортних, включаючи магiстральнi газо- та нафтопроводи, електроенергетичних та iнформацiйних мереж, спiвробiтництву у галузi юстицiї, запобiганню та боротьбi з органiзованою злочиннiстю i поширенням наркотикiв, митнiй справi, науково- дослiдницькiй сферi, промисловiй та сiльськогосподарськiй кооперацiї тощо. Окремим i винятково важливим напрямом галузевого спiвробiтництва є спiвробiтництво в галузi використання атомної енергiї в мирних цiлях.

Правовою основою галузевої спiвпрацi є УПС, вiдповiднi законодавчi акти сторiн, угоди та протоколи, укладенi мiж Україною i ЄС та державами-членами ЄС щодо спiвпрацi i взаємодiї як у цiлому, так i у визначених галузях.

Доцiльними є також розроблення та схвалення вiдповiдними мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України програм розвитку вiдносин iз ЄС, якi б виходили iз загальних положень Стратегiї iнтеграцiї i поступово (протягом 1, 5-2 рокiв) сформували цiлiсний пакет - Нацiональну програму iнтеграцiї.

Галузева спiвпраця передбачає, поряд з прийняттям галузевих програм спiвробiтництва з ЄС, розроблення перелiку пiдроздiлiв та посадових осiб у центральних органах виконавчої влади, мiсцевих органах влади, що вiдповiдають за формування та реалiзацiю державної полiтики України щодо ЄС, встановлення прямих контактiв мiж мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України i вiдповiдними директоратами Європейської Комiсiї. У коротко- та середньостроковому контекстi вирiшальна вiдповiдальнiсть за узгодження галузевої спiвпрацi покладається на Українську частину Ради з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом), а за їх реалiзацiю - на Українську частину Комiтету з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом) та Мiнiстерство економiки України.

9. Спiвробiтництво у галузi охорони довкiлля.

Охорона довкiлля є визнаним прiоритетом державної полiтики i предметом пiдвищеної уваги громадськостi в європейських державах, одним з головних напрямкiв дiяльностi ЄС i актуальною проблемою для України, зумовленою не лише наслiдками аварiї на ЧАЕС, але й загальним станом довкiлля в Українi.

Правовою основою спiвробiтництва у галузi охорони довкiлля є УПС, мiжнароднi договори та угоди щодо безпеки навколишнього природного середовища, сторонами яких є Україна та ЄС.

В результатi спiвробiтництво в галузi охорони довкiлля має привести до створення безпечного i сприятливого для людини загальноєвропейського екологiчного простору.