Система опорних показників оперативного контролінгу

Показник	Алгоритм розрахунку
Економічна ефективність (Еп)	Співвідношення результату і затрат: де В — виручка; с/с— собівартість; ПВ — повні витрати
Рентабельність капіталу Rk	де П— прибуток; К— капітал
Виробничість В	де v — об'єм виробничої продукції; сс — середньостатистична чисельність робочих; to — відпрацьовані людино-години
РОІ (див. рис. 1.2.)
Рентабельність від власного капіталу (РОЕ)
Рентабельність сукупного капіталу (РВК)
Кеш-флоу: показує суму, якою розпоряджається підприємство для фінансування інвестицій	Балансовий прибуток + знос + проценти по власному капіталу + інші списання
Квота Кеш-флоу
Рентабельність продукції Rn
Матеріаломісткість продукції (Мп)	де МЗ — матеріальні затрати
Ефективність використання персоналу ЕВП	затрати можуть бути включені основна додаткова заробітна плата, премії, відрахування в позабюджетні фонди, соціальні виплати, додаткові страховки
Ціль платежу
Оборотність складських запасів	Показує як часто обертається запас складу в одиницю часу
Ефективність діяльності представництва (дистриб'ютора)
Норма (відходів)
Рентабельність закупок
Рентабельність активів
Показник замовлень і обороту
Покриття витрат	Виручка - змінні витрати
Ступінь заборгованості
Ступінь ліквідності

Рис. 3. Регулювання оперативного контролінгу

Ще однією особливістю оперативного контролінгу є принциповий підхід до розкладання окремих показників на складові. Нижче наведений приклад розкладання показника ROI. Такий підхід дозволяє детально вивчити не тільки рівень і динаміку показника, але і визначити вплив чинників на нього. Зі схеми ми виведемо, що це дозволяє не тільки аналізувати, але і управляти зонами оптимізації витрат, зонами оптимізації структури капіталу і зонами оптимізації обороту і мети. Таким чином, ми можемо констатувати про можливість в контролінгу управління показниками і цілими процесами рис.4.

Рис. 4. Структура показника ROI

Взаємозв'язок стратегічного і оперативного контролінгу

На практиці існує тісний взаємозв'язок оперативного і стратегічного контролінгу.Найбільш чітко представити взаємозв'язок і відмінність оперативного і стратегічного контролінгу можна на основі табл. 2.

Найважливішою задачею оперативного контролінгу є забезпечення існування підприємства. Оперативний контролінг охоплює задачі планування, аналізу і управління, залежно від поставленої мети.

Оперативний контролінг робить спроби за допомогою оперативного планування реалізувати загальне планування фірми. На відміну від традиційної звітності, з її орієнтацією на минуле, оперативний контролінг орієнтований на майбутнє. Дуже добре показаний взаємозв'язок оперативного і стратегічного контролінгу в книзі Р. Манна і Е. Майєра.

Стратегічний контролінг відрізняється від оперативного по наступним позиціям:

• тимчасовий проміжок планування не має обмежень;

• стратегічний контролінг працює з орієнтовними величинами;

• стратегічний контролінг посилений в зовнішньому напрямі і приймає до уваги навколишні зміни різного характеру (наприклад, зміна поведінки клімату, політична і економічна зміни);

• в протилежність переважно ретроспективним підходам оперативного контролінгу, тут досліджуються можливі впливи стратегій на діяльність підприємства в перспективі. Направлені на майбутнє підходи стратегічного контролінгу дозволяють своєчасно розпізнавати шанси і уникнути ризиків;

• облік і систематизація впливу всіх зовнішніх чинників, що мають значення для підприємства, його слабких і сильних місць і систематичне спостереження за їх розвитком;

• оцінка витікаючих з цього шансів і ризиків з урахуванням тих, що є ресурсами (капітал, співробітники, машинний парк);

• здійснення запланованих стратегій і об'єднання планів в оперативний контроль.

Таблиця 2