Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Лабораторна робота №3
|
|
Тема: Розрахунок сукупної концентрації спільного компоненту (СК) по речовинах-забруднювачах у викидах підприємства
Завдання
1. Ознайомитися з методикою визначення сукупної концентрації спільного компоненту на прикладі трьох сполук азоту.
2. Поетапно розрахувати сукупну концентрацію всіх спільних компонентів за даними свого варіанта (при цьому враховувати приклади розрахунків).
3. Висновок: дати характеристику призначення, мети та сфери застосування запропонованої методики розрахунку спільного компоненту.
Хід роботи
1. Методика розрахунку. Теоретичні положення.
Методика визначення сукупної концентрації спільного компоненту була розроблена в екологічній хімії з метою встановлення пропорційної масової частки окремих елементів у газоподібних викидах підприємств та сільськогосподарських виробництв.
Під спільним компонентом розуміють хімічний елемент, що входить одночасно до складу декількох сполук (двох або більше), які містяться у викидах підприємств. Наприклад, якщо викиди одночасно містять аміак (NH3) та оксид азоту (N2О3), то азот (N) буде спільним компонентом для обох сполук. Якщо промислові газоподібні викиди є багатокомпонентними, то у ряді речовин може міститися одночасно декілька елементів, які є спільними компонентами для них.
Досить важливим є значення визначення масової частки цих компонентів або їх відносної частки, оскільки це дозволяє оцінити реальний вклад окремих хімічних елементів та частково їх вплив на довкілля.
Наприклад, нехай відомо, що у газоподібних викидах промислового підприємства містяться сполуки з такими фактичними концентраціями: аміак (NH3) – 30, 0 мг/м3, оксид азоту (NО2) – 0, 1 мг/м3, оксид азоту (NО3) – 1, 5 мг/м3. У даних сполуках азот (N) є спільним компонентом.
Основні етапи визначення сукупної концентрації азоту
1. Знайдемо молекулярну масу даних сполук
m(NH3)=17
m(NО2)=46
m(NО3)=62
2. Знайдемо концентрацію азоту в кожній сполуці
СК1(N/NH3)=14× 30, 0/17=24, 7 (мг/м3)
СК2(N/NO2)=14× 0, 1/46=0, 03 (мг/м3)
СК3(N/NO3)=14× 1, 5/62=0, 34 (мг/м3)
3. Знайдемо сукупну концентрацію азоту у цих сполуках
СКсук.конц.=24, 7+0, 03+0, 34=25, 07 (мг/м3)
4. Переведемо (сумарно) абсолютний показник СК у відносні одиниці (відсотки). Нехай сумарно фактична концентрація речовин у викидах (30, 0+0, 1+1, 5=31, 6 мг/м3) становить 100%. Тоді відносне значення СК азоту дорівнюватиме
СКВ(N)=25, 07× 100/31, 6=79, 3 %.
Отже, в загальній масі (концентрації речовин у викидах) викидів даного промислового підприємства відносна частка сукупного компонента (азоту) становить 79, 3%.
Зауваження: спільних компонентів у речовинах-забруднювачах може бути декілька. У цьому випадку для кожного з них окремо розраховується відносна частка СК. Сума цих часток не може перевищувати 100%.
Лабораторна робота №4
Тема: Визначення шумового забруднення території, прилеглої до автомагістралі в місті
Завдання
1. Ознайомитись з методикою визначення шумового забруднення.
2. Визначити рівень шумового забруднення в районі вул. Львівської.
3. Визначити рівень шумового забруднення в районі своєї вулиці.
4. Порівняти рівень шуму другого та третього завдань
Хід роботи
Рівень шуму, що створюється транспортними засобами в місті, визначають двома методами:
- інструментальний (шумометр) метод;
- розрахунковий метод.
Етапи розрахунків рівня шумового забруднення
1. Розрахунок акустичної характеристики – це рівень шуму на стандартній відстані 7 м від автомагістралі.
Формула Орнацького:
, дБ,
N – інтенсивність руху автотранспорту (кількість автомобілів, що проїжджають за 1 год. часу);
– сума поправок, яка враховує місцеві особливості території
– поправка на співвідношення легкового та вантажного транспорту на автомагістралі. Кожні 10% частки вантажного транспорту +1 дБ;
– поправка на швидкість руху транспорту. 140 км/год = 0. На кожні 10% перевищення +1 дБ;
– поправка на крутизну дороги чи схилу (таблиця 1).
– поправка, яка додається у випадку наявності на автомагістралі трамвайної колії.
Таблиця 1
Поправка з урахуванням частки вантажного транспорту у загальному потоці
| Похил дороги, град | Значення поправки з врахуванням частки вантажного транспорту у загальному потоці.
| ||||||
| 0% | 5% | 20% | 30% | 40% | 70% | 100% | |
| 20° | 0, 5 | 1, 0 | 1, 0 | 1, 0 | 1, 5 | 1, 5 | 1, 5 |
| 40° | 1, 0 | 1, 5 | 2, 5 | 2, 5 | 2, 5 | 3, 0 | 3, 0 |
| 50° | 1, 0 | 2, 5 | 3, 5 | 3, 5 | 4, 0 | 4, 5 | 5, 0 |
| 60° | 1, 5 | 3, 5 | 4, 5 | 5, 0 | 5, 5 | 6, 0 | 6, 5 |
| > 60° | 2, 0 | 4, 5 | 6, 0 | 6, 5 | 7, 0 | 7, 5 | 8, 0 |
2. Визначення рівня шуму акустичної характеристики на довільній відстані
– зниження шуму в залежності від відстані точки від автомагістралі
;
n – відстань (в метрах) до точки, яка нас цікавить;
– поправка на зниження шуму внаслідок поглинання його земною поверхнею
– поправка на зниження шуму під впливом зелених насаджень вздовж досліджуваної автомагістралі
– коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями.
– якщо відсутні дерева;
– якщо вздовж дороги стоїть однорядна смуга дерев з розімкнутими кронами;
– якщо спостерігається одна смуга дерев із зімкнутими кронами;
– якщо спостерігається дворядна (або більша) смуга дерев
3. Отримані показники оцінюють і порівнюють з даними таблиці 2 для визначення допустимості рівня шумового забруднення території
Таблиця 2
Допустимі рівні шуму на різних за характером територіях
| Характер території | Допустимий рівень шуму, дБ | |
| День (700–2300) | Ніч (2300–700) | |
| Селітебна зона | ||
| Рекреаційні зони (туризм, відпочинок) | ||
| Санітарно-курортні зони | ||
| Заповідні зони | ||
| Зони житлової забудови |
Таблиця 3
Шкала інтенсивності шуму, дБ
| Допустимість рівня | Сила звуку, дБ | Загальний опис шумового процесу, характеристика |
| Недопустимі для людини рівні шуму | > 150 | Смертельна для людини |
| Поява больового відчуття у вухах, сильний негативний вплив на людину | ||
| Рок-концерт, двигун реактивного літака, гарматні постріли на відстані 25–30 м | ||
| Метрополітен, дробильні машини, відбійні молотки, преси на виробництві | ||
| Автомобільні сирени, вуличний шум на перехрестях | ||
| Товарний поїзд, вантажний автотранспорт (на відстані 30-50 м) | ||
| Будильник, пилосос, компресор, рев трибун на стадіоні | ||
| Допустимі для людини рівні шуму | Автомагістралі, траси | |
| Шум в універмазі, на вокзалі, в приміщеннях з великою кількістю людей | ||
| Розмова на перерві і аудиторії | ||
| Малоінтенсивний вуличний рух автомобілів | ||
| Шелест листя дерев | ||
| Дихання людини |
Лабораторна робота №5
Тема: Вивчення методів біоіндикації стану атмосферного повітря в містах (на прикладі ліхеноіндикації)
Завдання
1. Ознайомитись з методикою ліхеноіндикації атмосферного забруднення в місті.
2. Провести оцінку забруднення атмосферного повітря на основі даного методу у вибраному мікрорайоні.
3. Висновок: дати загальну оцінку стану атмосферного повітря в районі дослідження.
Хід роботи
Методика:
Ліхеноіндикація – це метод оцінки стану атмосферного повітря в місті, який базується на вивченні поширеності лишайників.
Лишайники – це симбіотичні організми, які утворюють вегетативне тіло (талом) за рахунок гриба й одноклітинних водоростей.
Розрізняють три види лишайників:
а) накипні, коркові чи плівкові;
б) листуваті – мають вигляд листуватих пластинок, прикріплених до поверхні основою із загнутою доверху частиною, яка нагадує листочки (поширені на деревах)
в) кущисті – талом має вигляд розгалужених кущиків, які звисають, можуть мати довжину 10–15 см.
Найпоширеніші види лишайників на території Волині:
– накипні – графіс (світло-сірий), ксанторія (зелено-жовтий), леканора (зелений);
– кущисті – уснея, кладонія, ісландський мох;
– листуваті – гіпогімнія (попелясто-сірий кущик), паргелія (зелено-жовтий кущик).
Лишайники надзвичайно чутливі до pH атмосфери і наявності в ній аерозолів різного типу. Чутливість зростає: накипні ® листуваті ® кущисті.
Етапи визначення рівня забрудненості ліхеноіндикацією
1. У районі дослідження вибирають до десяти старих дерев, які розташовані на певній відстані.
2. На кожному дереві підраховують у процентах ступінь покриття стовбура лишайника (загальну і кожного виду окремо). Результати вносять в табл. 1. Використовуємо палетку 10х10 см з прозорого матеріалу і прикладають на висоту 150-180 см.
3. Користуючись табл. 2, оцінюють ступінь забрудненості атмосферного повітря на досліджуваній території.
Таблиця 1
Поширення лишайників у досліджуваному районі, в %
| Ознака | Дерева | |||||||||
| Загальний ступінь покриття лишайниками, % | ||||||||||
| У тому числі | ||||||||||
| кущистих | ||||||||||
| листуватих | ||||||||||
| накипних |
Таблиця 2
Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря методом ліхеноіндикації
| Зона №п/п | Ступінь забруднення атмосферного повітря (якісна характеристика) | Наявність (+) чи відсутність (–) лишайників | ||
| Кущисті | Листуваті | Накипні | ||
| Чиста зона. Забруднення відсутнє. | +(> 30%) | +(> 30%) | +(> 30%) | |
| Зона слабкого забруднення. | – | +(< 30%) | +(< 30%) | |
| Зона середнього забруднення. | – | – | + | |
| Зона сильного забруднення. | – | – | – |
Лабораторна робота №6
Тема: Методика розрахунку викидів у атмосферне повітря основних речовин забруднювачів (NOx, SOx, золи, чадного газу)
Завдання
1. Ознайомитися з методикою розрахунку викидів у атмосферне повітря основних речовин-забруднювачів (оксидів азоту, сірки, вуглецю та золи).
2. За даними свого варіанту розрахувати вміст у газоподібних викидах основних речовин-забруднювачів атмосфери.
3. Порівняти отримані результати з типовими, а також з результатами іншого варіанту (на вибір).
4. Висновок. Оцінити переваги та недоліки даної розрахункової методики.
Хід роботи