![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Приміщення побутового обслуговування / торгівлі
6.3.3.1 У складі готелів відповідно до їх місткості та категорії передбачаються приміщення по бутового обслуговування і торгівлі, при проектуванні яких слід дотримуватися вимог ДБН В.2.2-11 та ВСН 54, а показники площ приймати за таблицею 4. 6.3.3.2 Приміщення побутового обслуговування слід, як правило, проектувати відокремленими і розміщувати безпосередньо при вестибюлі готелю. Ä Á Í Â.2.2-20: 2008 Ñ. 17 6.3.3.3 При торговельних кіосках різного призначення рекомендується передбачати підсобні приміщення з розрахунку не більше 3, 0 м2 на кіоск, розташовані поза громадськими зонами готелю. Ñ. 18 Ä Á Í Â.2.2-20: 2008 Таблиця 4 - Склад і площі приміщень побутового обслуговування і торгівлі
6.3.4 Приміщення культурно - дозвіллєвого призначення 6.3.4.1 До структури готелів допускається включати культурно-видовищні та дозвіллєві заклади різного типу. Набір приміщень культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення в складі готелів визначається завданням на проектування з урахуванням нормативних документів щодо проектування відповідних об'єктів. 6.3.4.2 Площі приміщень культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення, а також їх об ладнання і технологічне забезпечення слід приймати згідно з вимогами ДБН В.2.2-16. 6.3.4.3 Для готелів категорії ***** у складі культурно-дозвіллєвої групи приміщень 6.3.4.4 У складі приміщень готелів категорій ***, **** і ***** слід передбачати приміщення 6.3.5 Приміщення та споруди фізкультурно - оздоровчого призначення 6.3.5.1 У готелях категорії *** та вище рекомендується передбачати приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу: плавального басейну, сауни, тренажерного залу, солярію, масажної тощо. Одночасну місткість спортивного або тренажерного залів рекомендується приймати не менше 10 % місткості готелю, сауни - не менше 1 %. Площу дзеркала води плавального басейну реко мендуемся приймати не менше 0, 55 м2 на одне місце в готелі. Рекомендовані склад та площі споруд і приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення для готелів категорій **** і ***** наводяться в додатку В. Розширений склад приміщень і споруд фізкультурно-оздоровчого призначення для готелів категорій **** і ***** визначається завданням на проектування або проектом. ДБН В.2.2-20: 2008 С. 19 Включения приміщень і споруд фізкультурно-оздоровчого призначення до складу готелів ка тегорії *** і нижче визначається завданням на проектування або проектом. 6.3.5.2 Склад і площі допоміжних та технічних приміщень, а також конструкцію покриттів і Сауни слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13 і НАПБ А.01.001. 6.3.5.3 На території готелів категорій **** і ***** залежно від можливостей ділянки допуска - 6.3.5.4 У готелях категорій **** і ***** при приміщеннях фізкультурно-оздоровчого 6.4 Службові, господарські та виробничі приміщення 6.4.1 Група адміністративних приміщень 6.4.1.1 Приміщення адміністрації слід, як правило, групувати на перших поверхах поза основ ними потоками проживаючих. Склад приміщень адміністрації та їх площі слід визначати завданням на проектування з урахуванням рекомендацій додатка Г. 6.4.1.2 У будинках готелів у групі адміністративних приміщень допускається розміщення офісів готельних об'єднань і туристських організацій різного типу за умови, що це не знижує комфорту проживания. 6.4.2 Господарські та виробничі приміщення 6.4.2.1 Господарські та виробничі приміщення готелів слід проектувати за вимогами ДБН Склад і площі інженерно-технічних приміщень визначаються завданням на проектування або проектом згідно з розрахунком залежно від застосовуваного обладнання за чинними нормативними документами. 6.4.2.2 Службово-господарські приміщення готелів слід, як правило, групувати за виконуваними функціями. Центральні білизняні необхідно блокувати з комунікаціями білизнопроводів. 6.4.2.3 Приміщення малярних майстерень та складів фарб слід проектувати з окремим виходом безпосередньо назовні. 6.4.2.4 У готелях місткістю 300 місць і більше при столярній майстерні та складській зоні слід передбачати люки, дебаркадери, ворота, розвантажувальні майданчики з урахуванням візуального і шумового захисту житлових і громадських зон готелю. 7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ 7.1 Водопостачання і каналізація 7.1.1 Будинки готелів повинні обладнуватися господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, побутовою каналізацією, зливостоками та внутрішнім протипожежним водопроводом, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.01. Зовнішнє пожежогасіння будівель готелів передбачається відповідно до вимог СНиП 2.04.02. Приміщення громадського, виробничого і господарського призначення повинні обладнуватися системами водопостачання і каналізації відповідно до норм проектування цих приміщень. Ñ. 20 Ä Á Í Â.2.2-20: 2008 7.1.2 Тиск води перед водорозбірною арматурою в номерах готелю слід приймати згідно з таб лицею 5. Ä Á Í Â.2.2-20: 2008 Ñ. 21 Таблиця 5 – Тиск холодної та гарячої води перед водорозбірною арматурою в номерах готелів різних категорій
7.1.3 За неможливості витримати нормовані параметри в однозонній системі водопостачання слід передбачати зонне водопостачання. Зонування системи водопостачання слід забезпечувати шляхом встановлення обладнання, у тому числі насосного, окремо для кожної зони. Заданий тиск повинен підтримуватися автоматично шляхом керування роботою насосних установок. 7.1.4 При проектуванні насосних установок слід застосовувати обладнання з характеристиками, що виключають проникнення в номери готелю шуму, що перевищує встановлений чинними нор мами допустимий для нічного часу рівень звукового тиску згідно з вимогами 8.9 та 8.10.
7.1.5 Системи гарячого водопостачання повинні проектуватися з циркуляцією в стояках. На циркуляційних стояках повинні встановлюватися балансувальні вентилі. Циркуляція повинна про ектуватися з урахуванням мінімальної температури в циркуляційному трубопроводі 40 оС. 7.1.6 У разі обґрунтування можуть застосовуватися системи гарячого водопостачання з зак ритими баками-акумуляторами, які мають водообмін не менше одного разу на добу, включеними до загального циркуляційного контуру з водопідігрівачами. 7.1.7 Якщо у ванних кімнатах готелю не передбачене встановлення електричних 7.1.8 Магістральні трубопроводи і стояки систем водопостачання повинні прокладатися в теп ловій ізоляції. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводу холодної води повинен бути паронепроникним. 7.1.9 Для різних груп приміщень житлового, громадського, виробничого і господарського при значення слід проектувати окремі системи або окремі гілки холодного і гарячого водопостачання з встановленням на них водолічильників.
7.1.10 Системи каналізації приміщень громадського, виробничого і господарського призна чен ня повинні проектуватися окремими від систем каналізації житлової частини готелю із самостій ними випусками (допускається в один колодязь). Не допускається розміщувати оголовки витяжних частин каналізаційних стояків прибудованих приміщень перед вікнами житлових номерів. Витяжну частину виробничої і побутової каналізації вбудованих приміщень допускається об'єднувати з кана лізаційними стояками готелю. 7.1.11 Системи водяного опалення, а також системи холодопостачання місцевих кондиціонерів повинні проектуватися з дренажними і конденсатними лініями з відведенням води до зливової каналізації. 7.1.12 У готелях, водопостачання яких не може бути забезпечене від двох джерел, слід Ñ. 22 Ä Á Í Â.2.2-20: 2008 7.1.13 У готелях категорій **** і ***** трубопроводи водопостачання і каналізації повинні про кладатися приховано. Необхідність прихованого прокладання трубопроводів у готелях інших кате горій визначається завданням на проектування. Ä Á Í Â.2.2-20: 2008 Ñ. 23
|