![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Приклад SWOT-аналізу діяльності оптової фармацевтичної фірми
На першому етапі вирішення завдань з оцінювання поточного стану фармацевтичного підприємства та перспектив його розвитку проводять аналіз ситуації всередині підприємства і зовнішній аналіз [6]. Аналізуючи та оцінюючи власний потенціал фірми, необхідно дати відповіді на такі запитання: Чи сумісна можливість, що відкривається на ринку, з місією та цілями фірми? Чи має фірма необхідні фінансові ресурси? Чи належне матеріально-технічне оснащення фірми? Чи має фірма необхідні маркетингові «ноу-хау», які дозволяють досягти конкурентних переваг? Чи можливо організувати діяльність з помірними витратами, що дасть можливість одержати бажаний прибуток? Чи дозволяє кадровий потенціал здійснити поставлені задачі? Який імідж і стаж роботи на ринку має фірма? Основні етапи опрацювання стратегій підприємства на основі SWOT-аналізу наведено на рис. 1. Аналіз внутрішнього потенціалу підприємства дає змогу розпізнати його сильні та слабкі сторони, оцінити їх взаємозв’язок з факторами зовнішнього середовища.
Рис. 1 Етапи опрацювання стратегій підприємства на основі SWOT-аналізу
Сильні сторони підприємства — це переваги, що виділяють фірму серед конкурентів. Слабкі сторони — це недоліки підприємства, що підлягають виправленню, щоб конкуренти не могли використовувати їх як свої переваги. На практиці для визначення сильних і слабких сторін фірми може бути використано декілька підходів [9]: • внутрішній — на основі аналізу досвіду підприємства, думок його фахівців; • зовнішній — на основі порівняння з конкурентами; • нормативний — на основі думок експертів і консультантів. Перелік слабких і сильних сторін для кожного підприємства індивідуальний, а по суті — це коротка, об’єктивна та принципова його характеристика. Друга частина SWOT-аналізу являє собою дослідження зовнішнього середовища, які є сукупністю активних суб’єктів і сил, що діють за межами фірми і впливають на її здатність встановлювати та підтримувати з цільовими споживачами відносини ділового співробітництва. Зовнішнє середовище складається з: • мікросередовища, утвореного силами, що безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливості щодо задоволення потреб споживачів, тобто постачальниками, посередниками, конкурентами, контактними аудиторіями, власне споживачами; • макросередовища, утвореного силами, непідконтрольними підприємству (демографічні, економічні, правові, природні, науково-технічні фактори та фактори культурного оточення). Характерні сильні і слабкі сторони фірми, загрози і можливості наведені на рис. 2, 3. При цьому розпізнаванням зазначених вище груп факторів вважалося визначення тих напрямків діяльності фірми, які посилюються або ослаблюються конкретними факторами. Після проведеного групування: • виявляють можливості, що відповідають ресурсам фірми; • розробляють заходи, спрямовані на запобігання впливу загроз; • зіставляють переваги фірми з ринковими можливостями; • розробляють стратегічні напрямки подолання слабких сторін фірми. Остаточне оцінювання сильних і слабких сторін, маркетингових можливостей та загроз проводять за допомогою матриці SWOT-аналізу (табл. 3). Таблиця 3
Матриця SWOT-аналізу [6]
За результатами проведеного SWOT-аналізу встановлюємо, що досліджувана оптова фармацевтична фірма має ряд сильних сторін і можливостей на фармацевтичному ринку. Їй можна запропонувати конкретні стратегії з потенціювання цих сторін і можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких сторін і загроз, що забезпечить фірмі конкурентні переваги. Наприклад, наявність електронної пошти, зв’язку через Web-вузли, зниження вартості комп’ютерної техніки та розвиток інформаційних технологій можна використати для оснащення дискримінованих за теорією портфоліо постійних покупців (аптек) групи А модемами, що у свою чергу сприятиме усуненню загроз з боку мінімізації товарних запасів в аптеках та збільшенню кількості суб’єктів оптового ринку. Кожну можливу стратегію деталізують за принципом «цілі => задачі => заходи», тобто уточнюють задачі стратегій до рівня конкретних заходів і окремих дій. Після цього проводять експертну оцінку стратегій за принципом «переваги — недоліки», їх ранжування за важливістю для фірми і відсів неможливих та неефективних. Заходи та окремі дії вибраних стратегій оформляють у вигляді детальних планів, які ув’язують в часі з роботою окремих підрозділів фірми та призначають конкретних виконавців для майбутнього контролю за їх реалізацією [3]. Оцінювання потенційних стратегій завершується фінансовим обгрунтуванням за принципом «витрати — результати». При цьому визначається оптимальна стратегічна поведінка підприємства, яка уможливлює використання сильних сторін для отримання віддачі від можливостей і зменшення впливу загроз, а також усунення слабких сторін за умови сприяння з боку виявлених можливостей та зменшення впливу загроз [7] Таким чином, SWOT-аналіз є універсальним аналітичним інструментом, який може застосовуватися підприємством як для вибору стратегії розвитку, так і для ринкового аналізу та вивчення конкурентоспроможності.
|