Ремонт, аварійно-видновлювалні роботи та реконструкція лінійних споруд

1. Види пошкоджень.

2. Поточний ремонт, перелік робіт.

3. Капітальний ремонт, перелік робіт.

4. Періодичність виконання поточного та капітального ремонтів.

5. Приймання виконаних робіт.

6. Реконструкція лінійних споруд зв'язку.

7. Дії обслуговуючого персоналу при виконанні аварійно-відновлювальних робіт.

8. Організація обхідних шляхів.

9. Організація службового зв'язку.

10. Технологічні карти.

11. Комплектація аварійного майна.

12. Техніка безпеки.

При технічній експлуатації необхідно оцінювати стан мережи.лінії, або обладнання використовуючи поняття “НОРМА”- стан при якому параметри якості передачі та показники умов роботи контрольованого об'єкту та його елементів знаходяться а межах встановлених норм. " Попередження" стан при якому параметри якості знаходяться в межах встановлених допущень, а показники роботи окремих елементів /КО/, які визначають режим ти умови роботи /КО/ свідчать про підвищену можливість відмови. " Пошкодження" - технологічний стан при якому параметри якості передачи вийшли за межи встановлених допущень. " Аварія", стан коли параметри якості вийшли за межи дозволених значень й наслідок пошкодження лінії. Що викликає перерву в зв'язку.

Поточний ремонт виконується експлуатаційним штатом по затверженому річному плану та передбачає виконання таких робіт: планування траси, встановлення лопаткових попереджувальних знаків, відновлення замірних стовпчиків, Карбування арматури, перевірку залягання кабеля, перевірка резервних каналів в трубопроводах та інше; виявлення пошкоджених оболо­нок кабеля та їх відновлення, відновлення пошкоджених захисних покриттів підготовку споруд до експлуатації в зимових умовах; перевірку стану та відновлення виявлених недоліків в пристроях захисту кабеля; заміну та ремонт газонепроникливих та ізолюючих муфт, протекторів, кип. заглиб­лення та виноску кабеля в межах одної будівельної довжини; корегування технічної документації.

Капітальний ремонт - ремонт найбільшої періодичності він виконується за окремим кошторисом. Виконують його спеціальні бригади, або підрядні організації. Піл час капітального регенту виконується такі роботи:

Заміну кабеля яким втратив дієздатність; заміну обладнання яке втратило дієздатність; переобладнання каналізації та оглядових пристроїв;

заглиблення кабеля на річкових переходах або грунті; прокладання резерв­них кабелів на переходах через річки; роботи по захисту кабеля від корозії та атмосферної електрики; реконструкція лінії; приведення електричних характеристик до норми; заміна кабеля та обладнання на обладнання з новою технологією.

Приймання кабельних споруд після поточного ремонту виконуй комісія яка призначена керівником підприємства, що експлуатує та оформлюється акт, в якому дається оцінка виконаних робіт та етан лінійних споруд на ділянці.

Приймання капітального ремонту виконується комісія, що призначається керівником організації, що експлуатує лінійні споруди. В акту вказують обсяг робіт, оцінка якості їх виконання та кошторисна вартість. Усі роботи які пов'язані з демонтажем муфт або кінцевих пристроїв, повинні виконуватись з дозволу центру експлуатації первинних мереж.

Реконструкції - це роботи по пepeycтpoю лінійних споруд зв'язку з метою підвивання потужності, зміни траси. Велика тривалість робіт необхідність підтримки постійного надійного зв'язку. В проекті рекон­струкції необхідно розглянути питання захисту діючих ліній, щоб умикнути пошкодження. Реконструкція виконується відповідно проектної документації, Після закінчення реконструкції виконується паспортизація лінії.

Первинна інформація про аварії надходять від телефонисток, або техніків АМТС. При пошкодженні групового або лінійного трактів визна­чають характер та ділянку пошкодження. Якщо виявлено лінійне пошкод­ження або аварія технічний персонал РВВ та лінійної ділянки отримують вказівки про відновлення дієздатності лінії.

Керівник лінійної ділянки направляй но місця пошкодження електромеханіка вимірювача та електромеханіка, який обслуговуй НРП, та організовує збір ремонтно-відновлювальної бригади, а потім з бригадою виїздить до місця аварії, організовує службовий зв'язок, уточниюється місце пошкодження та зустрічає РВБ, найскладніше визначити місце пошкодження без зовнішніх причин. В цьому випадку місце пошкодження визначається за допомогою електричних вимірів.

Виміри виконується з двох боків. Локалізація та відновлення дієздатності залежить від характера пошкодження, ступені руйнування, місцевості, часу року та доби. У випадкам необхідності до робот викликаються додаткові сили з технічного вузла, та сусідніх кабельним ділянок. При великим аваріях керування відновлення зв'язку виконуй головний інженер технічнога вузла.

В усіх випадках при ліквідації аварії повинна бути відновлений зв'язок шляхом підключення тимчасового кабеля або включення радіо релейної лінії.

Під час виконання робіт повинна підтримуватись службовий зв'язок з місця виконання робіт. Після закінченню робіт виконується контрольні виміри і тільки після того як параметри будуть в нормі, бригади виїздять з місця аварії. Для оперативної ліквідації аварії усі кабельні ділянки повинні бути забезпечені спеціально обладнаними автомашинами та прицепами які повністю забезпечені інструментом інвентарем, вимірювальними приладами, кабельними вставками та механізмами у відповідності з табелем оснащення.

По кожному випадку аварії виконується розслідування причин виникнення аварії. В процесі розслідування не обвідної виявити причину аварії та хто винен, обставини виникнення аварії; розглянути роботу ділянки при лікві­дації аварії. Акт складається в трьох екземплярах.

Технологічні карти визначають склад, обсяг та технологію виконання робіт, найбільш раціональну їх послідовність, набір інструментів та матеріалів, приладів та кваліфікацію та кількість виконавців, витрати та необхідний час.

Всі робітники повинні бути проінструктовані по безпечним методам виконання робіт. Перевірка виконується раз на рік з записом до журналу.

Перелік робіт при виконанні земляних робіт в охоронній зоні.

Перед початком робіт:

· Вручення попередження з ескізом.

· Азнайомлення по кресленням та на місцевості з районом земляних робіт, що плануються.

· Визначення точного місця розташування кабелів а зоні виконвння робіт.

· Встановлення віщок та попереджувальних знаків в зоні виконання робіт.

· Складання акту про фіксацію траси.

Під час виконання робіт:

· Безперервний технічний нагляд в охоронній зоні та поблизу неї.

· Обслуговування розкопок з нескладною підвіскою кабеля.

· Нагляд при завершенні будівельних робіт.

Після закінчення робіт:

-Складання графіку огляду трас та розкопок.

-Внесення записів в журнал розпопок.

-Внесення змін до технічної документації після завершення розкопок.

-Зняття вішок та попереджувальних знаків.

7.3Будівництво НРП та обладнання заземлення

Будівництво НРП поділяється на два періоди:

· підготовчий;

· основний.

Під час підготовчого періоду виконуються роботи уточненню місць будівництва НРП. Під час основного періоду виконуються роботи по будівництву НРП в наступній послідовності:

· прив’язка та розмітка місць для встановлення НРП;

· копання котлованів під контейнер НРП;

· вкладання фундаменту;

· засипка котловану;

· обладнання та закріплення вводів;

· встановлення наземної частини;

· рекультивація грунту та благоустрій території.

Роботи по будівництву виконує бригада, яка складається з крановщика, ескаваторщика, бульдозериста, шофера та монтажників зв’язку (в цілому 6-7 робітників). Доцільно використовуються робітники, що володіють суміжними професіями.

Контейнер закопується в грунт на 2/3 висоти (0, 75 м.). Він встановлюється на залізобетонній плиті, та закріплюється сталевими відтяжками. На встановлення контейнера складається акт на сховані роботи.

Магістральний кабель з лінійним обладнанням з’єднується за допомогою УВК-О (пристрій вводно-кабельний оптичний), в який вмонтован оптичний кабель, довжиною 20 м. (стаб-кабель). Живлення НРП може здійснюватися за допомогою мідних жил або по окремому кабелю типу ЗКП-1х4х1, 2. У випадках віддаленого розміщення НРП від обслуговуємих регенераційних пунктів живлення може виконуватися від автономного джерела живлення.

Контейнер НРП утримується під надмірним тиском 0, 05-0, 07 МПа. Контейнер облаштовується лінійно-захисним заземленням. Місце розміщення контейнера визначається із розрахунків довжини регенераційної ділянки. Ці розрахунки виконані в проекті.

Прив’язка НРП полягає в уточненні місця його встановлення, під час цього звертається увага на наявність поблизу підземних споруд.

Відкопування котловану виконується екскаватором з доробкою вручну, стіни котловану укріплюються щитами. Кабель до НРП підводиться в асбесто-цементних трубах або по сталевим кутам. Котлован повинен бути захищений від стоку поверхневих вод. Під час встановлення та закріплення контейнера НРП на фундамент, необхідно:

· перевірити вірність встановлення бетонної плити та скласти акт на приховані роботи;

· виконати зовнішній огляд контейнеру;

· перевірити укомплектованість контейнера НРП.

Котлован засипаються шарами по 15-20 см. та ущільнюється. Вводи кабелю до підземної частини НРП виконується одночасно з засипкою котловану. Обвалування НРП виконується місцевим ґрунтом з наступним благоустроєм.

Перед встановленням контейнера наземна частина його повинна бути перевірена на комплектність. Наземна частина НРП монтується після засипки котловану до рівня землі. Для захисту від корозії наземна частина фарбується. Після виконання усіх монтажних робіт в НРП необхідно виконати роботи по благоустрою навколишнього середовища.

Бригада по будівництву НРП виконує такі роботи:

· копання котлованів - котлован для НРП має розміри: 0, 95х0, 95х1, 2; копання виконується екскаватором: на кожні 100 м³ використовується 5, 5 ч/год. (1 машиніст), доробка виконується вручну: на кожен 1 м³ використовується 1, 45 ч/год.;

· встановлення фундаменту – використовуються: 1 крановщик та 1 монтажник зв’язку в обсязі 1 ч/год.;

· встановлення НРП - використовуються: 1 крановщик та 1 монтажник зв’язку в обсязі 2, 6 ч/год.;

· монтаж вводів НРП – на 1 НРП – 10, 8 ч/год. використовуються: 1 монтажник зв’язку 4-го розряду та 1 – 3-го.;

· засипання котловану - використовуються: 3 монтажники зв’язку, на 1 м³ – 1, 1 ч/год.

Розрахунок потрібної робочої сили (С) розраховується по формулі:

С=

Де:

а – загальна працемісткість;

в – тривалість робіт (в годинах, змінах, днях);

1, 25 – коефіцієнт, що враховує 25% непередбачених робіт;

1, 25 – коефіцієнт, що враховує умови виконання робіт;

0, 8 – коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності праці.

Облаштування заземлення.

Заземлення призначається для захисту обладнання та обслуговуючого персоналу від враження електричним струмом. Існують наступні види заземлення:

· робоче – призначено для підключення вимірювальних приладів;

· вимірювальне – призначено для підключення вимірювальних приладів;

· захисне – призначено для захисту обладнання та обслуговуючого персоналу від враження електричним струмом. В цьому випадку корпус обладнання підключають до землі, утворюючі умови для протікання струму під час порушені ізоляції між елементами схеми та землею;

· лінійно-захисне – призначено для підключення броні кабелю, виконуючи захист кабелю від пошкодження його блискавкою.

Місце встановлення заземлення визначається проектом. На ВОЛЗ встановлюють наступні заземлення:

· на ОРП – одне захисне заземлення встановлюється на відстані не більше 20 м. від станції; два вимірювальних – на відстані не ближче 40 м. від кабелів та на 20 м. від захисного заземлення;

· на НРП - захисне заземлення встановлюється на відстані не більше 10-15 м. від металевого корпусу НРП; лінійно-захисне – на відстані не більше 3-5 м. від кабелю.

Для заземлення встановлені наступні норми опору заземлювачів, що залежать від питомого опору грунту:

У випадках, коли один електрод заземлення не задовольняє по опору заземлювач, то облаштовуються багато-електродні заземлювачі у вигляді замкнутих контурів, прямих ліній або вигляді хреста.

Обладнання заземлення виконується в такій послідовності:

· знімається верхній шар грунту на 50 см.;

· забиваються в землю заземлювачі на відстані один від одного рівній двом довжинам заземлювачів;

· з’єднуються заземлювачі між собою провідником шляхом зварювання;

· заземлення засипають грунтом;

Завдання № 7 «Визначення надійністі ліній зв’язку»

Завдання для попередньої підготовки.

1. Вивчити відповідний теоретичній матеріал.

2. Опрацювати контрольні запитання.

3. Виконати порівняльний аналіз

Завдання базується на матеріалі теми „Надійність ліній зв’язку ” і розглядає поняття про надійність ліній зв’язку та про їх відказу. Для вирішення цього завдання необхідно вивчити матеріал §§8, 9-8, 14 підручника І.І. Гродев Лінійні споруди зв’язку, М., „Радио и связь”1987.

Порівняльну оцінку надійності Завдання двох ліній виконують порівнюючи коефіцієнти готовності К_г та по коефіцієнту простою К_п.

Коефіцієнт готовності визначається відношенням часу безвідмовної Завдання до загального часу безвідмовної Завдання та часу витраченому на відновлення зв’язку, за один і той же проміжок часу експлуатації.

Коефіцієнт готовності на 100 км траси визначається через щільність пошкоджень m та середній час відновлення Завдання лінії по формулі:

, (3)

де 8760 – кількість годин в одному році,

m – щільність пошкоджень,

t_в – час відновлення зв’язку, годин.

Під щільністю пошкоджень m з переривом зв’язку (щільність відмовлень) визначаємо середню кількість відмовлень лінії (з переривом зв’язку), що випадають на 100 км траси в один рік.

Щільність пошкоджень визначається по формулі:

, (4)

де N – кількість пошкоджень на всю лінію на протязі заданого проміжку часу,

Т – кількість років спостереження, за яке відбулось відмовлень,

L – довжина траси лінії.

Коефіцієнт простою К_п визначається формулою:

К_п=1-К_г (5)

де К_г – коефіцієнт готовності.

Хід виконання Завдання:

1.Визначити надійність оптичної лінії та зробити порівняльний висновок.

2. У відповіді на завдання необхідно порівняти надійність двох ліній.

3. Порівняння необхідно виконувати в такій послідовності:

- визначити щільність пошкоджень m,

- визначити коефіцієнт готовності К_г,

- визначити коефіцієнт простою К_п,

- потім порівняти отримані наслідки розрахунків та зробити висновок про якість завдання двох ліній.

Порівняти якість Завдання двох ліній, якщо за 2 роки експлуатації (Т=2), на першій лінії виникло 3 пошкодження з перервою зв’язку з середнім часом відновлення зв’язку Т_в1=1, 4 години, на другій лінії за той же проміжок часу виникло 4 пошкодження з середнім часом відновлення зв’язку Т_в2=1, 6 години. Довжина першої лінії 36 км, а другої 50.

Приклад рішення. Щільність пошкоджень визначаємо по формулі (4):

для першої лінії:

для другої лінії:

Коефіцієнт готовності визначаємо по формулі (3):

для першої лінії:

для другої лінії:

З отриманих значень видно, що надійність другої лінії нижча, ніж першої.

Більш наочно це можна побачити, порівнявши коефіцієнти простою по формулі (5):

для першої лінії:

К_п=1-К_г=1-0, 99930=0, 00070,

для другої лінії:

К_п=1-К_г=1-0, 99927=0, 00073.

Відношення коефіцієнтів К_п1/К_п2=0, 00073/0, 00070=1, 04 показує, що вірогідність простою другої лінії на 4% більше, ніж першої.

Тобто, перша лінія краще другої по надійності.

Контрольні запитання

1. Назвати види пошкоджень.

2. Види ремонтів та перелік робіт при їх виконанні.

3. Приймання виконаних робіт.

4. Які дії обслуговуючого персоналу при виконанні аварійно-відновлювальних робіт, комплектація аварійного майна?

5. Яким чином виконується організація службового зв'язку?

6. Яким чином впливає коефіцієнт готовності на ВОЛЗ?

7. Пояснить як визначається щільність пошкоджень лініїЯкі фактори впливають на надійність волоконно-оптичної лінії.

8. Які заходи потрібно виконувати для підкращення показників надійності волоконно-оптичної лінії?